Рішення № 20425303, 21.12.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.12.11 Справа№ 5015/6671/11

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Джей Ей Еф Україна», м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Торгового дому «ЛМК», м. Львів

про: стягнення 14292,13 грн.

Суддя Деркач Ю.Б.

при секретарі Боровець Я.

Представники:

від позивача ОСОБА_1 юрисконсульт (довіреність № 249 від 28.10.2011 р.)

від відповідача ОСОБА_2 представник (довіреність б/н від 22.11.2011 р.)

Представникам сторін розяснено їх права та обовязки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. У судовому засіданні 21.12.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Товариства з обмеженою відповідальністю «Джей Ей Еф Україна», м. Львів звернувся до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Торгового дому «ЛМК», м. Львів про стягнення 14292,13 грн., з яких: 10327,18 грн. основний борг, 866,80 грн. пеня, 3098,15 грн. штраф та судових витрат.

Ухвалою суду від 04.11.2011 р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 22.11.2011 р. В судовому засіданні 22.11.2011 р. для надання можливості сторонам укласти мирову угоду оголошувалась перерва до 06.12.2011 р.

06.12.2011 р. відповідачем через канцелярію суду подано відзив на позовну заяву, згідно якого просив у задоволенні позовних вимог у частині стягнення штрафних санкцій відмовити.

Ухвалою суду від 06.12.2011 р. розгляд справи відкладався до 20.12.2011 р.

19.12.2011 р. позивачем через канцелярію суду подано заяву № 290 від 16.12.2011 р. про зменшення розміру позовних вимог та уточнений розрахунок позовних вимог № 290/1 від 16.12.2011 р., згідно яких, у звязку з частковим погашення відповідачем суми основного боргу, просить суд стягнути з відповідача 11792,13 грн., з яких: 7827,18 грн. основний борг, 866,80 грн. пеня та 3099,15 грн. штраф.

19.12.2011 р. відповідачем через канцелярію суду подано додаткові пояснення від 16.12.2011 р. до відзиву на позовну заяву, згідно якого просить у задоволенні позовних вимог у частині стягнення штрафу відмовити та відстрочити виконання рішення на два місяці.

20.12.2011 р. позивачем через канцелярію суду подано додаткові пояснення № 292 від 16.12.2011 р., згідно якого просить відмовити відповідачу у відстрочці виконання рішення суду та стягнути з останнього 11792,13 грн., з яких: 7827,18 грн. основний борг, 866,80 грн. пеня, 3099,15 грн. штраф та судові витрати.

В судовому засіданні 20.12.2011 р. оголошувалась перерва до 21.12.2011 р.

Представник позивача в судове засідання зявився, вимоги ухвал суду виконав, позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити повністю з підстав наведених у позовній заяві, заяві про зменшення розміру позовних вимог та додаткових поясненнях по суті спору.

Представник відповідача в судове засідання зявився, вимоги ухвал суду виконав, проти позовних вимог у частині стягнення штрафу заперечив з підстав наведених у відзиві на позовну заяву та додаткових поясненнях до відзиву, просив відстрочити виконання рішення на два місяці.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, повно та обєктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне:

28.02.2011 р. між сторонами укладено договір поставки № 28/05-11L (далі по тексту договір).

Згідно умов договору позивач зобовязався поставити товар, а відповідач зобовязався прийняти та оплатити товар, визначений у рахунку-фактурі, видатковій накладній, що є невідємною частиною договору.

Відповідно до п. 1.2. договору найменування, одиниці виміру, ціна , кількість товару, що підлягає поставці за цим договором, його часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) визначаються рахунками-фактурами та видатковими накладними, які є невідємною частиною цього договору.

На виконання умов договору позивач на підставі довіреностей № 344 від 10.03.2011 р. та № 348 від 28.03.2011 р. по накладним № 1210436 від 10.03.2011 р. на суму 9327,18 грн., № 1210569 від 28.03.2011 р. на суму 9327,18 грн. поставив відповідачу товар на загальну суму 18654,36 грн.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 4.3. договору передбачено, що оплата за замовлений товар Покупцем (відповідачем), здійснюється шляхом безготівкового перерахування коштів на розрахунковий рахунок, який вказаний у даному договорі, Постачальника (позивача) в порядку, вказаному у п. 4.3.1. та п. 4.3.2. даного договору.

Відповідно до п. 4.3.1. договору Покупець (відповідач) оплачує 30% від вартості товару, що вказана у рахунку-фактурі, замовленої окремої партії товару до поставки товару, на умовах передплати.

У матеріалах справи знаходяться рахунок на оплату по замовленню № 1501 від 10 березня 2011 р. на суму 9327,18 грн. та рахунок на оплату по замовленню № 1655 від 28 березня 2011 р. на суму 9327,18 грн.

Згідно п. 4.3.2. договору, решта суми 70% від вартості товару, сплачується не пізніше 14 календарних днів після відвантаження товару зі складу Постачальника (позивача) та підписання видаткових накладних.

Накладні № 1210436 на суму 9327,18 грн. та № 1210569 на суму 9327,18 грн. підписані 10.03.2011 р. і 28.03.2011 р. відповідно.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач свої зобовязання по договору перед позивачем щодо оплати отриманої продукції, станом на час подання позову до суду, виконав частково на суму 8327,18 грн., внаслідок чого у нього виникла заборгованість у розмірі 10327,18 грн.

19.12.2011 р. позивачем через канцелярію суду подано заяву № 290 від 16.12.2011 р. про зменшення розміру позовних вимог, якою повідомив про часткове погашення заборгованості, після подання позову до суду, на суму 2500,00 грн.

Таким чином, станом на час прийняття рішення, заборгованість відповідача перед позивачем за отриманий товар склала суму, яка підлягає стягненню, у розмірі 7827,18 грн.

Щодо сплаченої відповідачем заборгованості у розмірі 2500,00 грн., то в цій частині позовних вимог провадження у справі слід припинити.

Згідно п. 5.3. договору, у випадку прострочення строку для оплати будь-якого платежу, передбаченого договором, Покупець (відповідач) сплачує на користь Постачальника (позивача) пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення такого платежу.

Позивачем згідно розрахунку позовних вимог нараховано відповідачу пеню, яка підлягає стягненню, у розмірі 866,80 грн.

Також, у п. 5.3. договору передбачено, що якщо строк прострочення будь-якого платежу, передбаченого цим договором, перевищує 1 календарний місяць, Покупець (відповідач) сплачує на користь Постачальника (позивача) штраф у розмірі 30% від суми простроченого платежу.

Позивачем згідно розрахунку позовних вимог нараховано відповідачу штраф у розмірі 3098,15 грн.

Щодо вимоги про стягнення вказаного вище штрафу слід зазначити наступне.

Статтею 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до вимог ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). У разі недосягнення згоди між сторонами щодо встановлення та розміру штрафних санкцій за порушення зобов'язання спір може бути вирішений в судовому порядку за заявою заінтересованої сторони відповідно до вимог цього Кодексу. Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч.ч. 4-6 ст. 231 ГК України).

Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 3098,15 грн. безпідставними та такими, що до задоволення не підлягають.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги обгрунтовані, підставні та такі, що підлягають до задоволення частково.

Судові витрати слід покласти на обидві сторони пропорційно до задоволених позовних вимог, при цьому слід врахувати, що часткове погашення відповідачем заборгованості у розмірі 2500,00 грн. відбулося після звернення позивача з позовною заяво до суду.

19.12.2011 р. відповідачем через канцелярію суду подано додаткові пояснення до відзиву на позовну заяву, у якому просить відстрочити виконання рішення на два місяці.

Клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення судом відхиляється, так як не підтверджені належними доказами обставини, що слугують для відстрочки виконання рішення.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 526, 530, 549 ЦК України, ст.ст. 193, 230, 231, 232 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задоволити частково.

2.Судові витрати покласти на обидві сторони пропорційно до задоволених позовних вимог.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Торгового дому «ЛМК», м. Львів, вул. Зелена, 204 (р/р 26009053813024 в ЗГРУ ПАТ «ПриватБанк» м. Львів, МФО 325321, код ЄДРПОУ 36609936) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Джей Ей Еф Україна», м. Львів, вул. Зелена, 147 (р/р 26007000111854 в АТ «Ерсте Банк», МФО 380009, код ЄДРПОУ 34760531) 7827 грн. 18 коп. основного боргу, 866 грн. 80 коп. пені, 112 грн. 55 коп. державного мита та 184 грн. 84 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

5.У частині позовних вимог щодо стягнення 2500,00 грн. основного боргу провадження у справі припинити.

6.У решті частин позовних вимог у задоволенні позову відмовити.

Суддя Деркач Ю.Б.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 26.12.2011 р.