Рішення № 20425147, 26.12.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.12.11 Справа № 11/167/2011

За позовом Державного підприємства “Вугілля України” в особі філії “Донецьквуглезбут”, м. Донецьк

до Державного підприємства “Антрацит”, м. Свердловськ Луганської області

про стягнення 7614 грн. 32 коп.

суддя Москаленко М.О.

в присутності представників сторін:

від позивача ОСОБА_1, дов. № 15-09/117-Д від 15.09.2011;

від відповідача не прибув;

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача збитків у розмірі 7614 грн. 32 коп., завданих відповідачем внаслідок неналежного виконання взятих на себе зобовязань за договорами поставки № 42-01/2-К від 01.06.2005.

Письмовим відзивом від 24.10.2011 № 09/672 (а.с. 53) на позовну заяву відповідач визнав позовні вимоги у частині вимог про стягнення збитків у розмірі 7464 грн. 12 коп. Проти вимог про стягнення збитків у розмірі 150 грн. 20 коп., що складаються з сум державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, стягнутих з позивача рішенням господарського суду м. Києва у справі № 41/259, відповідач заперечив, посилаючись на те, що позивачем не подано доказів понесення витрат у вказаному розмірі.

Дослідивши фактичні обставини справи, надані матеріали, вислухавши присутніх в судових засіданнях представників сторін, суд встановив такі обставини.

Між позивачем як Покупцем та відповідачем як Постачальником 04.02.2004 укладений договір поставки № 42-01/2-К (далі за текстом договір) (а.с. 18 - 23), за яким постачальник зобовязався поставити, а покупець - прийняти та оплатити вугілля камяне енергетичне марочного складу АШ збагачене (далі за текстом - вугілля) в асортименті, по реквізитах та з якісними характеристиками, приведеними в договорі.

Розділом 2 договору сторони визначили базові умови поставки, а розділом 3 -кількість, вимоги щодо якості, а також ціну вугілля.

Відповідно до умов пункту 2.2.1 договору мінімальна норма відвантаження становить 4 залізничних напіввагони.

Відповідно до п. 5.1 договору приймання вугілля по кількості та якості здійснюється у відповідності з вимогами Інструкцій держарбітражу при раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 № П6 та від 25.04.1966 № П7 з подальшими змінами та доповненнями, ДСТУ 4096-2002 «Вугілля буре, кам'яне, антрацит, горючі сланці та вугільні брикети. Методи відбору та підготовки проб для лабораторних випробувань», тощо, а також інших нормативних актів України, що регулюють вказані питання.

Вугілля приймається покупцем по вазі, вказаній в Акті звіряння згідно з п. 4.10 договору.

На виконання умов укладеного сторонами у справі договору у березні 2006 року на адресу Трипільської ТЕС ВАТ «Центренерго»відвантажене вугілля за залізничною накладною № 52663448 у вагоні № 60654712 вантажопідйомністю 69 тон. Вантаж у вагоні відповідачем був завантажений з перевищенням вантажопідйомності вагону. Під час перевірки маси вантажу у вказаному вагоні виявлено розбіжності між фактичною масою (нетто 81800 кг) і масою (нетто 70000 кг), зазначеною у накладній № 52663448, про що складено комерційний акт АК 317297/58/67 від 17.02.2006. Відповідно до вимог п. 25.2 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України надлишок вантажу з вагону № 60654712 було перевантажено у вагон № 64745334 та, відповідно, нараховано провізну плату у розмірі 3141 грн. 60 коп. з ПДВ. Вказані відомості підтверджені наявними у матеріалах справи накладною № 32503818. Крім того, за Актом загальної форми № 6180 від 17.03.2006, що був включений у накопичувальну картку № 12.04.315, на ВАТ «ДЕК «Центренерго»покладені витрати щодо виправлення комерційного браку у розмірі 1269 грн. 90 коп. з ПДВ.

Крім того, в рамках укладеного сторонами у справі договору 01.04.2006 на адресу Трипільської ТЕС ВАТ «Центренерго»також з перевищенням вантажопідйомності вагону. відвантажене вугілля за залізничною накладною № 48215959 у вагоні № 63814149. Під час перевірки маси вантажу у вказаному вагоні виявлено розбіжності між фактичною масою (нетто 70750 кг) і масою (нетто 65000 кг), зазначеною у накладній № 48215959, про що складено комерційний акт АК 317310/78/83 від 01.04.2006. Відповідно до вимог п. 25.2 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України надлишок вантажу з вагону № 63814149 було перевантажено у вагон № 67863571 та, відповідно, нараховано провізну плату у розмірі 2208 грн. 00 коп. з ПДВ. Вказані відомості підтверджені наявними у матеріалах справи накладною № 32051242 та виданою залізницею довідкою «Перелік 1704»від 17.04.2006. Крім того, за Актом загальної форми № 6225 від 01.04.2006, що був включений у накопичувальну картку № 12.04.315, на ВАТ «ДЕК «Центренерго» покладені витрати щодо виправлення комерційного браку у розмірі 844 грн. 62 коп. з ПДВ.

Рішенням господарського суду міста Києва від 05.06.2009 у справі № 41/259 (а.с. 12-17) за позовом ВАТ «ДЕК «Центренерго»до ДП «Вугілля України» з ДП «Вугілля України»стягнуто 11666 грн. 93 коп. збитків, що, окрема, складаються з витрат ВАТ «ДЕК «Центренерго», понесених внаслідок перевищення вантажопідйомності вагонів під час відправлення вантажів за накладними № 52663448 у вагоні № 60654712 та № 48215959 у вагоні № 63814149, а також з витрат на виправлення комерційного браку.

Вказане судове рішення ґрунтується на положень договору поставки вугілля № 1-01/1-П від 26.01.2004, укладеного між ВАТ «Центренерго»як Покупцем та ДП «Вугілля України»як Постачальником. При цьому судовим рішенням встановлено вину ДП «Антрацит»у порушенні правил завантаження вагонів та нарахуванні залізницею додаткових платежів.

Вказане судове рішення набрало законної сили та фактично виконане ДП «Вугілля України», після чого позивач звернувся до суду з даним позовом.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи позивача та надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими частково та такими, що підлягають частковому задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України захист цивільних прав та інтересів здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків.

У відповідності з приписами ч.1 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обовязків, у тому числі щодо відшкодування кредиторові або іншій особі збитків (шкоди) - є зобов'язання, які виникають з договорів та інших правочинів або внаслідок завдання шкоди.

Спір між сторонами у даній справі виник стосовно обовязку відповідача відшкодувати позивачу збитки внаслідок, зокрема, поставки вугілля за укладеним сторонами у праві договором.

Права і обовязки сторін, відповідальність за порушення договірних зобовязань визначені вказаним договором.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та моральної шкоди.

Статтею 623 ЦК України передбачено, що боржник, який порушив зобовязання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Згідно з приписами частини 2 статті 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються господарські санкції, однією з яких є відшкодування збитків. Підставою господарсько правової відповідальності учасника господарських правовідносин є скоєне ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин повинен відшкодувати спричинені ним збитки субєкту, права чи законні інтереси якого були порушені. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата чи пошкодження її майна, а також неотримання доходів, які управнена сторона отримала б при належному виконанні зобовязання іншою стороною.

Як встановлено судом під час судового розгляду даної справи, внаслідок порушення відповідачем правил завантаження вагонів позивачем у справі понесені додаткові витрати у загальному розмірі 7614 грн. 32 коп., що складаються з додатково нарахованої провізної плати та витрат на виправлення комерційного браку.

З урахуванням умов укладеного сторонами у справі договору, а саме пункту 2.1.1 щодо мінімальної партії відвантаження (чотири залізничних напіввагони), суд доходить висновку про наявність обов'язку відповідача відшкодувати позивачеві завдані порушенням правил завантаження вагонів збитки у розмірі 7464 грн. 12 коп.

При цьому є безпідставними вимоги позивача в частині стягнення з відповідача збитків у сумі 150 грн. 20 коп. судових витрат у справі № 41/259, які поніс позивач у даній справі, оскільки вказана сума не є збитками в розумінні вимог ст. 22 Цивільного кодексу України, ст. 224 Господарського кодексу України і умовами договору не передбачено повернення саме таких витрат відповідачем позивачу.

З урахуванням вищевикладеного суд доходить висновку про часткову обґрунтованість позову та необхідність задоволення позовних вимог у частині вимог про стягнення з відповідача 7614 грн. 32 коп. збитків. В решті позову слід відмовити, судові витрати покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з державного підприємства «Антрацит», Луганська область, м. Антрацит, вул.. Ростовська, буд. 38, код 32226065, на користь державного підприємства «Вугілля України»м. Києв, вул. Богдана Хмельницького, буд. 4, код 32709929, в особі філії «Донецьквуглезбут», м. Донецьк, проспект Б. Хмельницького, буд. 69, код 35210979, збитки у розмірі 7614 грн. 32 коп., витрати зі сплати державного мита у розмірі 104 грн. 05 коп., 240 грн. 75 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати позивачу наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

В судовому засіданні 26.12.2011 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дата складення та підписання повного рішення 30.12.2011.

Суддя М.О. Москаленко