ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
______ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.12.11 Справа № 19/171пн/2011
Суддя Косенко Т.В., за участю секретаря судового засідання Хухрянської І.В., розглянувши матеріали справи за позовом
Комунального підприємства „Алчевський міський ринок”, м.Алчевськ Луганської області
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Брянка Луганської області
про звільнення торгівельних місць та стягнення 12916 грн. 80 коп.
в присутності представників сторін:
від позивача ОСОБА_2, представник за довіреністю № б/н від 30.09.2011;
від відповідача представник не прибув.
В С Т А Н О В И В:
Обставини справи: позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача збитків у сумі 12916 грн. 80 коп. та зобов”язання відповідача звільнити торгівельне місце №1/1 (7,46 кв.м 4 торгівельних місця)+(4,52 кв.м-2 складських місця), шляхом демонтажу нестаціонарних споруд (кіосків) та вивозу їх з території Комунального підприємства „Алчевський міський ринок” за адресою: АДРЕСА_1.
Згідно ст.77 Господарського процесуального кодексу України в судових засіданнях 16.11.2011 та 30.11.2011 оголошувались перерви.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 14.12.2011 був продовжений строк розгляду справи № 19/171пн/2011 відповідно до вимог ст.69 Господарського процесуального кодексу України.
14.11.2011 відповідач надав відзив на позовну заяву, де зазначив, що вимоги позивача незаконні та необґрунтовані. Відповідач вважає, що у разі, якщо відсутність договору на користування торговим місцем порушує права позивача, він повинен був звернутися з позовом про спонукання відповідача до укладення такого договору з урахуванням положень господарського процесуального кодексу України.
Позивач 30.11.2011 надав письмові пояснення на відзив відповідача, якими доводи відповідача відхилив з підстав, зазначених в поясненнях.
22.12.2011 на адресу суду надійшов лист відповідача, в якому він виклав клопотання про розгляд справи без його участі, у зв'язку з поганим самопочуттям.
Дане клопотання було розглянуто у судовому засіданні та підлягає задоволенню.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, який прибув у судове засідання, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області встановив наступне.
Рішенням Алчевської міської ради від 28.05.2009 №44/34 Комунальному підприємству „Алчевський міський ринок” для організації та експлуатації ринку надано в постійне користування земельну ділянку на АДРЕСА_1 площею 3,1165 га.
З 02.06.2009 підприємство розпочало свою діяльність на вищевказаній території.
Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 розміщена на території ринку нестаціонарна споруда (кіоск), яка займає торгівельні місця: №1/1 (7,46 кв.м - 4 торгівельних місця)+(4,52 кв.м 2 складських місця) за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується інвентаризаціями, проведеними згідно з наказом №3 Комунального підприємства „Алчевський міський ринок” від 05.06.2009, наказом №77 від 29.09.2010 та актом обміру торгової площі №1/1, і не заперечується відповідачем.
Відповідно до ст.92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.
Пунктами а та г ч.1 ст.95 Земельного кодексу України передбачено, що землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право самостійно господарювати на землі; на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом.
Порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.
Ринок сплачує земельний податок за право користуванням земельною ділянкою, площею 3,1165 га., в тому числі за торгівельну площу, яку займає відповідач, але останній з 02.06.2009 на день звернення позивача до суду відмовляється від сплати послуг ринку за право користуванням зазначеною вище торговельною площею. Як зазначив позивач, на день звернення до суду нестаціонарна споруда (кіоск) відповідача знаходиться на території ринку, але відповідач оплату послуг по наданню торгівельного місця здійснює не в повному обсязі, у зв”язку з чим останній за період з червня 2009 року по серпень 2011 року спричинив позивачу збитки (неотриманий доход) у розмірі 12916,80 грн.
Відповідно до ст.52 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не повязані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
За змістом даної норми землекористувач може звернутися з вимогою про усунення перешкод у здійсненні права власності.
В п.3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011 зазначено, що відповідно до вимог чинного законодавства обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки.
Разом з тим, у вирішенні питання про застосування відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки господарським судам необхідно враховувати, що саме по собі встановлення судом наявності фактичного користування земельною ділянкою без документів, що посвідчують права на неї, не є достатньою підставою для кваліфікації такого використання земельної ділянки як самовільного її зайняття. Господарським судам у вирішенні таких спорів необхідно досліджувати, чи передбачено спеціальним законом отримання правовстановлюючих документів на земельну ділянку для розміщення певних об'єктів, причини відсутності таких документів у особи, що використовує земельну ділянку, наявність у особи права на отримання земельної ділянки у власність чи в користування, вжиття нею заходів до оформлення права на земельну ділянку тощо.
Ордер та інші дозвільні документи на право торгівлі надають суб'єкту господарювання право на здійснення підприємницької діяльності, зокрема, на відповідній території, земельній ділянці або у приміщенні. При цьому такий документ не надає права на відповідну земельну ділянку як частину земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування та з визначеними щодо неї правами в розумінні частини першої статті 79 Земельного кодексу України. Отже, розміщення малої архітектурної форми для здійснення підприємницької діяльності за відсутності правовстановлюючих документів на земельну ділянку, на якій вона розміщена, може свідчити про самовільне зайняттям земельної ділянки і тягнути за собою наслідки, визначені ст.212 Земельного кодексу України (п.3.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6).
У Положенні про основні вимоги до організації діяльності продовольчих, непродовольчих та змішаних ринків, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.2009 № 868 (далі Положення про основні вимоги до організації діяльності продовольчих, непродовольчих та змішаних ринків), зазначено, що під терміном “ринок” розуміється обєкт торгівлі, на території якого субєкт господарювання, що має право на користування чи розпорядження земельною ділянкою, на якій даний обєкт розташований, організовує та/або забезпечує створення належних умов для провадження торговельної діяльності підприємцями.
Пунктом 4 цього Положення передбачено, що у разі коли підприємець сплатив ринковий збір за 30 і більше днів на одному ринку, суб'єкт господарювання зобов'язаний за заявою такого підприємця укласти з ним договір оренди торговельного місця згідно з типовою формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 278.
Предметом такого договору є передача в оренду визначеної на місцевості площі, що розміщена на відповідній земельній ділянці та безпосередньо з нею повязана. Відносини щодо оренди торговельного місця на ринку не є відносинами суборенди земельної ділянки, але неправомірне використання торговельного місця на ринку може створювати перешкоди у здійсненні права власності землекористувача. В контексті наведених норм правомірність використання торговельного місця не може доводитися дотриманням підприємцем правил торгівлі, затверджених органом місцевого самоврядування, хоча порушення відповідних правил може бути підставою для позбавлення права займання торговельного місця.
Таким чином, безпосередньо Правила торгівлі на ринках передбачають укладення між адміністрацією ринку і підприємцями, що займаються торгівельною діяльністю, саме договорів, що за своєю правовою природою є договорами оренди (найму) торгових площ.
Статтею 761 Цивільного кодексу України передбачено право передання майна у найм власника речі або особи, якій належать майнові права, та особи, уповноваженої на укладення договору найму.
Проте до теперішнього часу відповідач не звертався з такою заявою до адміністрації Комунального підприємства «Алчевський міський ринок», продовжуючи фактично використовувати торгівельну площу, що передбачає виникнення певних зобовязань по сплаті за використання торговельних площ.
Зі змісту зазначеного п.4 Положення про основні вимоги до організації діяльності продовольчих, непродовольчих та змішаних ринків вбачається, що саме підприємець зобовязаний ініціювати укладання договору оренди торговельного місця.
Окрім загального законодавства, спірні правовідносини регулюються і спеціальним.
Так, Спільним Наказом Міністерства економіки України, Міністерства внутрішніх справ, Державної податкової адміністрації, Держкомстату України №57/188/84/105 від 26.02.2002 року затверджені Правила торгівлі на ринках.
Відповідно до п.2 Спільного наказу, Правила носять рекомендаційний характер для затвердження правил торгівлі на ринках органами місцевого самоврядування.
Рішенням Алчевської міської ради затверджені Правила торгівлі на ринках м.Алчевськ, які обов'язкові для виконання адміністраціями ринків та суб'єктами підприємницької діяльності, що здійснюють господарську діяльність на ринках у м. Алчевськ.
Порядок торгівлі на ринках м.Алчевська регламентований Правилами торгівлі на ринках м.Алчевськ, затверджених рішенням 14-ї сесії Алчевської міської ради четвертого скликання №14/4 від 29.03.2007, у новій редакції, затвердженій рішенням міської ради від 25.05.2011 № 7/9.
Адміністрація ринку при наданні продавцям торговельних місць на визначений термін укладає з ними письмову угоду, в якій рекомендується зазначати термін дії угоди, асортимент (вид) товарів, що реалізуються, розташування торговельного місця, умови оренди торговельного місця, розмір та порядок оплати за оренду майна, перелік послуг, які надає ринок, та їх вартість.
До того ж, в п.6.3 Статуті позивача зазначено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.
Договірні відносини між Комунальним підприємством „Алчевський міський ринок” та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 стосовно використання торгівельного місця № 1/1, що розташоване на території Комунального підприємства „Алчевський міський ринок” відсутні. Жодних правових підстав на зайняття торгових місць відповідачем саме на території Комунального підприємства «Алчевський міський ринок», яке не є правонаступником ані СП «Алчевський ринок», ані ДП «Алчевський ринок», у відповідача не має. Крім того, нестаціонарна споруда відповідача розміщена з порушенням Ветеринарно-санітарних правил для ринків, затверджених наказом Міністерства сільського господарства України від 04.06.1996 №23 та Закону України „Про державне регулювання у сфері комунальних послуг” від 09.07.2010 №2479-VІ.
Відповідач розмістив на торгівельному місці № 1/1 малу архітектурну форму за відсутності договору, чим перешкоджає Комунальному підприємству „Алчевський міський ринок” користуватись вказаними торгівельними місцями на власний розсуд та спричиняє неможливість реалізації мети створення ринку, визначену у Статуті та виконання обов”язків, покладених чинним законодавством.
На підставі викладеного позовні вимоги стосовно зобов'язання відповідача звільнити торгівельні місця №1/1 (7,46 кв.м 4 торгівельних місця)+(4,52 кв.м-2 складських місця), шляхом демонтажу нестаціонарних споруд (кіосків) та вивозу їх з території Комунального підприємства „Алчевський міський ринок” за адресою: АДРЕСА_1 є обґрунтованими та підлягають до задоволення.
Що стосується позовних вимог про стягнення з відповідача збитків у сумі 12916 грн. 80 коп. суд зазначає наступне.
Для виникнення у особи права на відшкодування збитків необхідним є доведення складу цивільного правопорушення: порушення цивільного права, завдання збитків, причинний зв'язок між порушенням права та збитками.
Склад цивільного правопорушення, визначений законом для настання відповідальності у формі відшкодування збитків, утворюють наступні елементи: субєкт, обєкт, обєктивна та субєктивна сторона. Субєктом є боржник: обєктом правовідносини по зобовязаннях; обєктивною стороною наявність збитків у майновій сфері кредитора, протиправна поведінка у вигляді невиконання або неналежного виконання боржником свого зобовязання, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника і збитками; субєктивну сторону цивільного правопорушення складає вина, яка представляє собою психічне відношення особи до своєї протиправної поведінки і її наслідків.
Згідно Правил торгівлі на ринках м.Алчевська та рішення Алчевської міської ради № 553 від 01.06.2009 розмір торговельного місця для торгівлі в малих архітектурних формах (кіосках) складає 2 м2.
Тарифи щодо оплати послуг та використання торгівельних місць, які надаються комунальним підприємством „Алчевський міський ринок”, затверджені рішенням виконавчого комітету Алчевської міської ради № 682 від 07.07.2009 і становлять за 1 торгівельне місце 4.10 грн./день та склад 3,50 грн./день
Відповідно до п.3.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 власники землі та землекористувачі мають право на захист своїх прав шляхом стягнення збитків з особи, яка вчинила неправомірні дії щодо відповідних земельних ділянок, у випадках, встановлених главою 24 Земельного кодексу України, та за процедурою, передбаченою Порядком визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.93 N 284.
Власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок встановлення обмежень щодо використання земельних ділянок; неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки (п.п."в" та д ч.1 ст.156 Земельного кодексу України.
У розумінні ст.22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно до ч.1 ст.217 Господарського кодексу України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Частиною 2 вказаної статті передбачені види господарських санкцій, в т.ч. відшкодування збитків.
Згідно ч.1 ст.218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Частиною 2 ст.224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
З аналізу Правил торгівлі на ринках м.Алчевська вбачається, що торгове місце належить ринку та надається особі, що бажає здійснювати торгівлю на ринку, у звязку зі сплатою ринкового збору до початку торгівлі. Однак, така особа повинна звільнити торговельне місце по закінченню торгівлі та повернути його ринку у належному стані. Оскільки ринковий збір сплачується за кожний день, то право користування торговельним місцем у разі сплати ринкового збору та обовязок повернути торговельне місце виникає також кожен день, коли особою здійснюється торгівля на ринку.
У зв”язку з безпідставним заняттям відповідачем торгівельного місця № 1/1 та нездійсненням оплати за його користування, позивач не зміг надати його іншим бажаючим підприємцям та за період з червня 2009 року по серпень 2011 року поніс збитки у розмірі 10653,60 грн., оскільки нестаціонарна споруда відповідача розміщена без погодження з Комунальним підприємством „АПУВКХ” та з порушенням вимог БніП, ДБН та Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення у містах та селищах України, у разі її демонтажу позивач не може використовувати 1 торгівельне місце де розташований каналізаційний люк.
Тобто в решті позовних вимог стосовно стягнення збитків слід відмовити за безпідставністю.
Судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог згідно ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 №7-93 „Про державне мито” зайве сплачене позивачем державне мито в сумі 00 грн. 03 коп. підлягає поверненню з Державного бюджету України.
У судовому засіданні 23.12.2011 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Керуючись ст.ст.44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області
В И Р І Ш И В:
1.Позовні вимоги Комунального підприємства „Алчевський міський ринок”, м.Алчевськ Луганскої області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Брянка Луганської області, задовольнити частково.
2.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_2, код НОМЕР_1 на користь Комунального підприємства „Алчевський міський ринок”, Луганська область, м.Алчевськ, вул.Совєтская, б.4, код 36369062 збитки в сумі 10653 грн. 60 коп., державне мито в сумі 191 грн. 54 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 211 грн. 06 коп., видати наказ позивачу.
3.Зобов”язати фізичну особу-підприємця ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_2, код НОМЕР_1 звільнити торгівельні місця №1/1 (7,46кв.м 4 торгівельних місця)+(4,52 кв.м 2 складських місця), шляхом демонтажу нестаціонарних споруд (кіосків) та вивозу їх з території Комунального підприємства "Алчевський міський ринок" за адресою АДРЕСА_1.
4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
5. Повернути з Державного бюджету України на користь Комунального підприємства „Алчевський міський ринок”, Луганська область, м.Алчевськ, вул.Совєтская, б.4, код 36369062 зайве сплачене за платіжним дорученням № 839 від 11.10.2011 державне мито в сумі 00 грн. 03 коп.
Повернення державного мита здійснюється на підставі даного рішення, підписаного та засвідченого гербовою печаткою господарського суду.
Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата підписання рішення: 28.12.2011.
Суддя Т.В. Косенко
Судове рішення № 20424953, Господарський суд Луганської області було прийнято 23.12.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 19/171пн/2011. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: