Ухвала суду № 20424730, 27.12.2011, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Кіровоградської області УХВАЛА

"27" грудня 2011 р.справа № 5013/1873/11

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 5013/1873/11

за позовом: Приватного підприємства "ЛАН Холдінгс", Кіровоградська область, Олександрівський район, с. Стара Осота

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Трайдент Кепітал", Кіровоградська область, Олександрівський район, с. Стара Осота

про стягнення 52 060,59 грн.

Представники сторін:

від позивача - участі не брали;

від відповідача - ОСОБА_1, довіреність № б/н від 26.09.2011р.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "ЛАН Холдінгс" звернулось до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою від 18.10.2011р., в якій просило стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Трайдент Кепітал" заборгованість з орендної плати за жовтень 2011 р. в розмірі 52060,59 грн., яка виникла за договорами оренди від 18.05.2011 р., з покладенням на відповідача судових витрат у справі, в т.ч. витрат на оплату послуг адвоката в розмірі 25000,00 грн.

Ухвалою господарського суду від 24.10.2011 р. поданий позов прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 5013/1873/11.

Розгляд справи відкладався з підстав, викладених в ухвалах господарського суду від 09.11, 29.11, 14.12.2011 р.

В судове засідання 27.12.2011р. позивач явки повноважного представника не забезпечив. Натомість, 27.12.2011р. на адресу суду від представника позивача ОСОБА_2 надійшло телеграфне клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю явки з причин участі в іншому судовому засіданні.

Господарський суд не задовольняє подане клопотання, оскільки воно жодним чином не обґрунтовано та документально не підтверджено. Більш того, положення статті 28 Господарського процесуального кодексу України щодо представництва сторін не обмежують юридичних осіб у виборі представників та їх кількості.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Отже, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Крім того, відкладення розгляду справи можливе лише в межах строку вирішення спору, тоді як строк вирішення спору у даній справі обмежений.

За даних обставин, господарський суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи

Як вбачається з матеріалів справи, спір у даній справі виник у зв'язку з несплатою відповідачем орендної плати за жовтень 2011 р. згідно договорів оренди об'єктів нерухомості від 18.05.2011 р. № № 1-02/11, 2-02/11 (а.с. 14-31).

Поряд з цим, в судовому засіданні 29.11.2011 р. представником відповідача повідомлено суд про сплату боргу з орендної плати, заявленої до стягнення, а також сум неустойки, на підтвердження чого надано платіжні доручення від 21.11.2011 р., 23.11.2011 р. (а.с. 91-99).

Представником позивача вказані обставини не заперечено та надано виписку по банківському рахунку, з якої вбачається надходження коштів на рахунки приватного підприємства "Лан Холдінгс" (позивач), що сплачені відповідачем в рахунок погашення заборгованості (а.с. 89-90). Позивачем у листі від 29.11.2011 р. підтвердженого те, що основний борг за договорами оренди, який заявлявся до стягнення по даній справі, повністю погашений відповідачем (а.с. 89).

Таким чином, спір врегульовано самими сторонами шляхом перерахування відповідачем боргу після порушення провадження у справі. Відсутність спірного матеріального правовідношення між сторонами означає відсутність предмета спору, що є підставою для припинення провадження у справі згідно п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, господарський суд роз'яснює, що відповідно до частини другої статті 80 Господарського процесуального кодексу України у випадку припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Згідно з частиною 2 статті 80 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про припинення провадження у справі мають бути вирішенні питання про розподіл між сторонами господарських витрат, про повернення судового збору з бюджету.

Враховуючи те, що підставою звернення позивача до господарського суду стали неправомірні дії відповідача (несвоєчасна сплата орендної плати) та сплата відповідачем коштів вже під час розгляду справи, господарський суд у відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладає сплачене позивачем державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на відповідача.

Щодо понесених позивачем витрат на оплату послуг адвоката в розмірі 25000,00 грн., господарський суд залишає їх за позивачем та не стягує з відповідача в силу наступного.

Посилаючись на статті 44, 48 Господарського процесуального кодексу України, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати у вигляді оплачених послуг адвоката, понесених у даній справі в сумі 10000,00 грн. та в іншій справі між тими ж сторонами в сумі 15000,00 грн., а всього 25000,00 грн. (а.с. 6-9, 108-110).

Вказані суми позивачем заявлено саме як судові витрати з огляду на їх обґрунтування та відсутність посилань на норми матеріального права щодо іншої правової природи платежу.

Підтверджуючи понесені витрати, позивач посилається на укладений з адвокатом договір доручення на ведення справи адвокатом від 04.08.2011 р., акти здачі-приймання виконаних послуг та виписку з банківського рахунку про перерахування коштів (а.с. 52-59, 11-115).

Згідно статті 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Як передбачає стаття 48 Господарського процесуального кодексу України, витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Відповідно до Закону України "Про адвокатуру" адвокатом може бути особа, яка має вищу юридичну освіту, підтверджену дипломом України або відповідно до міжнародних договорів України дипломом іншої країни, стаж роботи у галузі права не менше двох років, володіє державною мовою, склала кваліфікаційні іспити, одержала в Україні свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняла Присягу адвоката України (ст. 2 Закону). Адвокати дають консультації та роз'яснення з юридичних питань, усні і письмові довідки щодо законодавства; складають заяви, скарги та інші документи правового характеру; посвідчують копії документів у справах, які вони ведуть; здійснюють представництво в суді, інших державних органах перед громадянами та юридичними особами; подають юридичну допомогу підприємствам, установам, організаціям; здійснюють правове забезпечення підприємницької та зовнішньоекономічної діяльності громадян і юридичних осіб, виконують свої обов'язки відповідно до кримінально-процесуального законодавства у процесі дізнання та попереднього слідства (ст. 5 Закону).

У відповідності до Правил адвокатської етики, схвалених Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України 1 жовтня 1999 року, протокол від 1 - 2 жовтня 1999 р.N 6/VI, гонорар, отримуваний адвокатом за надання правової допомоги, повинен бути законним за формою і порядком внесення і розумно обґрунтованим за розміром.

Фактори, що повинні братися до уваги при визначенні обґрунтованого розміру гонорару, включають в себе, зокрема, обсяг часу і роботи, що вимагаються для належного виконання доручення; ступінь складності та новизни правових питань, що стосуються доручення; необхідність виїзду у відрядження; досягнення за результатами виконання доручення позитивного результату, якого бажає клієнт та інші (ч. 3 ст. 33 Правил).

Жодний із наведених факторів не має самодостатнього значення; вони підлягають врахуванню в їх взаємозв'язку стосовно до обставин кожного конкретного випадку (ч. 4 ст. 33 Правил).

В абзаці третьому пункту 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.12.2007 № 01-8/973 "Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права" зазначено, що при визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

В пункті 4.1. договору доручення на ведення справи адвокатом, укладеного між приватним підприємством "Лан Холдінг" (позивач) та адвокатом ОСОБА_2, передбачено, що на визначення розміру гонорару адвоката впливають строки та результати вирішення спірних правовідносин, ступінь важкості справи, обсяг правових послуг, необхідних для досягнення бажаного результату та належного виконання окремих доручень клієнта.

В силу статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Поміж тим, належних та документально підтверджених обґрунтувань щодо факторів, які брались до уваги при визначені розміру гонорару позивачем і адвокатом до матеріалів справи не надано, хоча господарський суд неодноразово витребував відповідні докази (ухвали від 24.10., 09.11, 29.11, 14.12.2011 р.).

Позивач включає до складу судових витрат у даній справі витрати з оплати послуг адвоката в розмірі 15000,00 грн., які, як зазначає позивач, понесені ним у зв'язку з розглядом іншої справи №5013/1603/11 між тими ж сторонами про стягнення орендної плати за тими ж договорами оренди, однак за інший період - вересень 2011 р.

Проте, включення до складу судових витрат по даній справі витрат, понесених під час розгляду іншої справи, є безпідставним та нормативно не обґрунтованим. Як слідує з приписів статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по справі розподіляються за результатами розгляду справи, в якій такі судові витрати понесені.

Крім того, акт, на який позивач посилається як на підтвердження отримання послуг адвоката в сумі 15000,00 грн. по справі №5013/1603/11 (а.с. 56, 113), датований 11.10.2011 р., тоді як рішення по вказаній справі прийнято раніше - 06.10.2011 р. і участь адвоката у вказаній справі не підтверджується.

Заявлена позивачем сума адвокатських послуг у даній справі, що становить 10000,00 грн., є явно завищена, враховуючи категорію спору, який не є складним - стягнення орендної плати за один місяць, розмір якої визначено договорами оренди, без проведення будь-яких додаткових нарахувань (штрафних санкцій, інфляції тощо). Слід відмітити, що зміст позову і мотивування його підстав по даній справі подібні підставам позову по справі №5013/1603/11, про підготовку якого також вказує адвокат. За таких обставин, вказаний в акті від 11.10.2011р. розрахунок часу, який затрачено адвокатом на вивчення й аналіз документів, підготовку і подачу позовної заяви у даній справі та надання усних консультацій, що склав 25 годин, є необґрунтованим та явно завищеним.

Згідно пункту 4.6. договору доручення на ведення справи адвокатом виплата гонорару адвокату здійснюється поетапно за кожен конкретний об'єм роботи на підставі рахунку, але не раніше винесення господарським судом першої інстанції рішення про задоволення позовних вимог Клієнта у справі про стягнення з ТОВ "Трайдент Кепітал" боргу, незалежно від суми задоволених позовних вимог.

Таким чином, за укладеним договором необхідною умовою оплати послуг адвоката є досягнення певної мети та певного юридичного результату , а саме - прийняття судом рішення про задоволення вимог позивача.

Поряд з цим, у даній справі господарський суд припиняє провадження у справі без винесення рішення по суті, а отже договірна умова для оплати адвокатських послуг не настала.

Більш того, текст договору доручення, що укладений між приватним підприємством "Лан Холдінгс" і адвокатом ОСОБА_2, та акти здачі-прийняття виконаних послуг, не містять в собі жодних відомостей стосовного того, що послуги надано саме у зв'язку із стягненням з відповідача заборгованості в межах даної справи, а не у зв'язку з іншими стягненнями.

Як слідує з матеріалів справи, докази сплати відповідачем заборгованості надано до суду ще 29.11.2011 р. і єдиними підставами подальшого відкладення розгляду справи стало невиконання позивачем і адвокатом ОСОБА_2, який виступив представником позивача у даній справі, вимог ухвал суду щодо подання неодноразово витребуваних документів.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Неподання позивачем і адвокатом ОСОБА_2 витребуваних документів та не повідомлення суду причин неможливості їх подання, призвело до затягування судового процесу у даній справі, що розцінюється господарським судом як зловживання процесуальними правами.

Приймаючи до уваги вищевикладене, господарський суд не вбачає підстав для покладення на відповідача витрат з оплати послуг адвоката в розмірі 25000,00 грн.

Господарський суд не розглядає клопотання ТОВ "Трайдент Кепітал" (відповідач) про зупинення провадження у справі (а.с. 75) у зв'язку із не підтриманням такого клопотання з огляду на сплату боргу (а.с. 91).

При зверненні до суду з позовом позивачем було сплачено державне мито в сумі 770,60 грн., що перевищило встановлений законодавством на день подання позову розмір державного мита.

За даних обставин, надмірно сплачене позивачем державне мито в розмірі 250 грн. підлягає поверненню на підставі ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 р. за № 7-93 "Про державне мито".

Керуючись ст. 49, п. 1-1 ч.1 ст. 80, ст. ст. 86, 106 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Провадження у справі щодо стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Трайдент Кепітал" орендної плати в сумі 52 060,59 грн. припинити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Трайдент Кепітал" (27311, Кіровоградська область, Олександрівський район, с. Стара Осота, вул. Кірова, 72, ідентифікаційний код 33750574, р/р 26002000098796 у ПуАТ "СЕБ Банк", МФО 300175) на користь приватного підприємства "ЛАН Холдінгс" (27311, Кіровоградська область, Олександрівський район, с. Стара Осота, вул. Шевченка, 76, ідентифікаційний код 35910946, р/р 26001601331629 у АТ "ОТП Банк", МФО 300528) державне мито в сумі 520,60 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

У стягненні з товариства з обмеженою відповідальністю "Трайдент Кепітал" (27311, Кіровоградська область, Олександрівський район, с. Стара Осота, вул. Кірова, 72, ідентифікаційний код 33750574) судових витрат у вигляді витрат на оплату послуг адвоката в сумі 25 000,00 грн. відмовити.

Повернути приватному підприємству "ЛАН Холдінгс" (27311, Кіровоградська область, Олександрівський район, с. Стара Осота, вул. Шевченка, 76, ідентифікаційний код 35910946, р/р 26001601331629 у АТ "ОТП Банк", МФО 300528) надмірно сплачене державне мито в сумі 250 грн., сплачене згідно квитанції № 354 від 18.10.2011р.

Квитанція № 354 від 18.10.2011р. залишається в матеріалах справи № 5013/1873/11.

Довідку видати.

Примірники ухвали направити сторонам у справі.

Дана ухвала може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя В.В.Тимошевська