Рішення № 20423786, 26.12.2011, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.12.2011 Справа № 5008/1592/2011

5/5008/1592/2011 14191/2011

ЗА ПОЗОВОМ: ПАТ „Банк „Київська Русь” м.Київ в особі Львівської філії ПАТ „Банк „Київська Русь” м.Львів

ДО ВІДПОВІДАЧА: ФОП ОСОБА_1 с.м.т.Буштино, Тячівського району

Про стягнення 237199,38 грн. заборгованості

Суддя О.С. Йосипчук

ПРИСУТНІ:

ВІД ПОЗИВАЧА: не зявився

ВІД ВІДПОВІДАЧА: не зявився

Розглянувши матеріали справи за позовом ПАТ „Банк „Київська Русь” м.Київ в особі Львівської філії ПАТ „Банк „Київська Русь” м.Львів до ФОП ОСОБА_1 с.м.т.Буштино, Тячівського району про стягнення заборгованості у розмірі 237199,38 грн.

ВСТАНОВИВ:

Предметом даного позову є вимога позивача про стягнення з відповідача суми 237199,38 грн. заборгованості, що виникла внаслідок виконання Кредитного договору № 5-Ю від 01.02.2008р.

Так, зігідно із зазначеним Договором відповідач, який отримав у платне, строкове користування кошти, зобов"язався своєчасно повернути кредит разом із нарахованими відсотками, однак, свої зобов"язання порушив, внаслідок чого виник борг у сумі 237199,38 грн., який позивч просить стягнути у примусовому порядку.

Відповідач належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду справи, на неодноразові вимоги суду, в судове засідання не з"явився, письмового відзиву на позов чи доказів повного або часткового погашення заявленої суми боргу станом на день розгляду справи в суді не подав.

За таких обставин справу розглянуто в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Проаналізувавши подані по справі доказові матеріали щодо спірного питання, Суд констатує наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, між ПАТ „Банк „Київська Русь” м.Київ в особі Ужгородської філії ПАТ „Банк „Київська Русь” (далі - кредитор. позивач) та ФОП ОСОБА_1 (далі позичальник, відповідач) було укладено Кредитний договір № 5-ю від 01.02.2008р. та Додаткову угоду до нього № 1.

Предметом вказаного Договору було надання банком позичальнику кредиту у сумі 300 000 грн., який позичальник зобовязувався повернути разом із нарахованими відсотками не пізніше 31.01.2011р.

Факт надання позичальнику кредиту в обумовленій сумі підтверджується заявою про видачу готівки № 7, підписаною уповноваженими особами позивача та відповідачем.

Для забезпесення виконання зобов"язання по поверненні кредиту разом із нарахованими відсотками, між сторонами спору було укладеноДоговір іпотеки №1209 від 06.02.2008р., згідно з яким відповідач зобов"язався відповідати перед позивачем у випадку невиконання умов Кредитного договору предметом іпотеки - ЦМК "Свинарники".

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Також дане правило закріплено в Господарському кодексі України. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Однак, поданими доказовими матеріалами підтверджується невиконання відповідачем взятого на себе зобов”язання щодо повернення сум кредиту та нарахованих відсотків у строки, передбачені пп.1.2 п.1 Кредитного договору.

Таким чином у відповідача утворився борг, про погашення якого позивачем було заявлено надісланою на адресу відповідача вимогю-предензією № 373 від 16.07.2008р. Однак, у відповідь на вимогу зобов"язання відповідачем виконані не були.

Тому, на підставі виконавчого напису нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_2 № 1617, за рахунок коштів отриманих від реалізації предмету іпотеки (Договір іпотеки №1209 від 06.02.2008р.), заборгованість відповідача була погашена частково на суму 75747,15 грн.

Таким чином, одержана від реалізації предмета застави сума виявилась недостатньою для погашення кредитних зобов'язань відповдача.

Відповідно до ч. 4 ст.591 ЦК України, якщо сума, одержана від реалізації предмета застави, не покриває вимоги заставодержателя, він має право отримати суму, якої не вистачає з іншого майна боржника в порядку черговості відповідно до ст. 112 ЦК України, якщо інше не встановлено договором або законом.

І, оскільки п.3.1.8 Договору іпотеки, передбачено право іпотекодержателя вимагати в судовому порядку отримання суми, якої не вистачає для повного задоволення вимоги з іншого майна іпотекодавця, суд визнає вимоги позивача підставними і такими, що грунтуються на умовах вищевказаних договорів та відповідають ст. 591 ЦК України, ст 128 ГК України та ЗУ "Про іпотеку".

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги відповідають чинному законодавству, належним чином обґрунтовані та підтверджені матеріалами справи і фактичними обставинами, відповідачем не спростовані, а тому підлягяють задоволенню судом.

Згідно з ст. 49 ГПК України, суд покладає на відповідача відшкодування на користь позивача понесених судових витрат по сплаті державного мита у сумі 2 371, 99 грн. та понесених витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85, 87 ГПК України,

Суд вирішив:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з ФОП ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ПАТ „Банк „Київська Русь” м.Київ в особі Львівської філії ПАТ „Банк „Київська Русь” (м.Львів, вул. Героїв УПА, буд. 77, код 35364697) суму 237 199,38 грн. заборгованості, а також суму 2 371,99 грн. витрат на держмито та суму 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя О.С. Йосипчук