Рішення № 20423526, 27.12.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.12.11 р. Справа № 38/312

Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О.

при секретарі судового засідання Цакадзе М.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариство „Донецькобленерго”, м.Горлівка

до відповідача: Державного підприємства “Шахтарськантрацит” м.Шахтарськ

про стягнення суми 3% річних у розмірі 12226,30грн., суми збитків від інфляції у розмірі 47539,08грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за дов.№51-11 „Д” від 26.04.2011р.

від відповідача: ОСОБА_2.- за дов. №5 від 04.01.2011р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство „Донецькобленерго”, м.Горлівка, Донецької області, звернувся до господарського суду з позовом до Державного підприємства “Шахтарськантрацит” м.Шахтарськ про стягнення суми 3% річних у розмірі 12226,30грн., суми збитків від інфляції у розмірі 47539,08грн

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається договір на користування електричної енергії №3 від 27.07.1997р., на рішення господарського суду Донецької області від 19.08.2003р. по справі №20/289, ухвали господарського суду Донецької області від 19.11.2009р. по справі №20/289 та від 06.11.2003р. по справі №20/289, розрахунок суми позову, правовстановлюючі документи тощо.

09.12.2011р. відповідач надав відзив на позовну заяву №101/01-766 від 06.11.2011р., в якому позовні вимоги не визнає, посилаючись на те, що ДП “Шахтарськантрацит” внесено у реєстр підприємств паливно-енергетичного комплексу. Крім того, відповідач підтверджує участь підприємства у процедурі погашення заборгованості згідно Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу” від 23.06.2005р. №2711-ІV. Відзив судом розглянутий та залучений до матеріалів справи.

Позивач у судове засідання 27.12.2011р. зявився, підтримав позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання 27.12.2011р. з'явився, проти позову заперечує.

Розгляд справи відкладався, у звязку з неявкою відповідача та необхідністю представлення додаткових документів.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення уповноважених представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

27 липня 1997 року між Державною акціонерною електропостачальною компанією “Донецькобленерго”, яке змінило назву на Публічне акціонерне товариство „Донецькобленерго”, (Електропостачальна організація) та Державним відкритим акціонерним товариством “Шахта імені 1 Травня” ДХК “Шахтарськвугілля” (споживач) був укладений договір на користування електричною енергією №3, предметом договору, якого є умови поставки, порядок реалізації електроенергії і її використання на межі балансової належності електромережі між електропостачальною організацією і споживачем.

Рішенням господарського суду Донецької області від 19.08.2003р. по справі №20/289 з Державного відкритого акціонерного товариства “Шахта імені 1 Травня” ДХК “Шахтарськантрацит” на користь Позивача було стягнуто заборгованість за активну електричну енергію у розмірі 114778,77грн., ПДВ на активну електроенергію 22955,77грн., також суму держмита в розмірі 1377,34грн. та витрати на інформаційне - технічне забезпечення процесу в сумі 118,00грн., про що був виданий наказ.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 19.11.2009р. по справі №20/289 в порядку процесуального правонаступництва здійснено заміну ДВАТ “Шахта імені 1 Травня ДХК “Шахтарськантрацит” його правонаступником Державним підприємством “Шахтарськантрацит” (86200, Донецька область, м.Шахтарськ, вул.Крупської, 20, ЄДРПОУ 32299510).

Як зазначає позивач, виплати сум стягнутих за вказаним рішенням відповідачем не здійснені у звязку з чим, позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом та просить стягнути з відповідача донараховані за рішеннями суду 3% річних у розмірі 12 226,30грн. та суми збитків від інфляції у розмірі 47 539,08грн.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст.35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Донецької області від 19.08.2003р. по справі №20/289 встановлено факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем та стягнуто з відповідача вищезазначені суми.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Згідно ст. 598 цього ж кодексу, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до приписів ст.ст. 598-609 Цивільного кодексу України, рішення суду про стягнення грошової суми не є підставою для припинення зобовязання.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач протягом розгляду справи не надав суду доказів належного виконання зобовязань у період нарахування позивачем 3% річних та інфляційних у звязку з чим, суд приходить до висновку, що у відповідача в період нарахування 3% річних та інфляційних була наявна заборгованість перед позивачем.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вказана стаття визначає відповідальність за порушення грошового зобовязання та її приписи підлягають застосуванню у випадку прострочення боржником виконання грошового зобовязання. Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобовязання виникають нові додаткові зобовязання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру. Відповідно такі додаткові зобовязання є заходами відповідальності за порушення основного зобовязання, у тому числі, коли має місце прострочення виконання основного зобовязання.

Індекс інфляції за своїми ознаками є збільшенням суми основного боргу у звязку з девальвацією грошової одиниці України, а 3% річних - є платою за користування чужими коштами в цей період прострочки виконання відповідачем його договірного зобовязання, і за своєю правовою природою вони є самостійними способами захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобовязань.

У вказаний в розрахунку позивача період відповідачем зобовязання не виконані, стягнуті за рішенням господарського суду Донецької області від 19.08.2003р. по справі №20/289 суми не сплачені.

Наявність судового рішення про стягнення боргу та/або інших грошових сум за інші періоди невиконання боржником договірного зобовязання, відкриття виконавчого провадження за цими рішеннями, вчиненням інших процесуальних дій по виконанню рішень суду, за відсутності реального виконання боржником свого зобовязання (добровільного чи примусового), не свідчать про припинення зобовязань.

Таким чином, приписи вищевказаних норм права не заперечують можливість звернення кредитора з вимогою про стягнення з боржника, який прострочив виконання грошового зобовязання, суми, на яку заборгованість за грошовими зобовязаннями підвищена в порядку індексації, а також процентів річних від простроченої суми за виконання грошового зобовязання, і зокрема за період, що утворився після прийняття судом відповідного рішення.

Тобто, приписами чинного законодавство не передбачено звільнення боржника (відповідача) від відповідальності за невиконання основного грошового зобовязання та не позбавлено кредитора (позивача) права на отримання сум, передбачених ст. 625 Цивільного кодексу України.

На підставі вищезазначеного позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 12 226,30грн. та індекс інфляції в розмірі 47 539,08грн.

Здійснивши перевірку розрахунку 3% річних, суд приходить до висновку, що розмір 3% річних за заявлений позивачем період складає 12 213,09грн., тому позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню в розмірі 12 213,09грн.

Перевіривши порядок нарахування позивачем інфляційних, суд приходить до висновку, що вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судом не приймаються до уваги заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, оскільки, внесення підприємства відповідача у реєстр підприємств паливно-енергетичного комплексу, не є підставою для відмови у нарахуванні інфляційних та річних.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача та відповідача, пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго”, м.Горлівка, Донецької області до Державного підприємства “Шахтарськантрацит” м.Шахтарськ про стягнення суми 3% річних у розмірі 12 226,30грн., суми збитків від інфляції у розмірі 47 539,08грн., задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства “Шахтарськантрацит” м.Шахтарськ (86200, Донецька область, м.Шахтарськ, вул.Крупська,20, ЄДРПОУ 32299510) на користь Публічного акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131268, поточний рахунок відокремленого підрозділу Харцизькі ЕМ для Шахтарського РЕМ №26000304804741 в філії ПАТ ПІБ в м.Торез, МФО 334635, ЄДРПОУ 00130932) 3% річних 12 213,09грн. та індекс інфляції у розмірі 47 539,08грн.

Стягнути з Державного підприємства “Шахтарськантрацит” м.Шахтарськ (86200, Донецька область, м.Шахтарськ, вул.Крупська,20, ЄДРПОУ 32299510) на користь Публічного акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131268, на п/р №26001307550283 у філії Центрально-Міського відділення АК ПІБ м.Горлівка, МФО 334464, ЄДРПОУ 00131268) 597,52грн. - державного мита, 235,95грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 27.12.2011р. оголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 29.12.2011р.

Суддя Лейба М.О.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >