Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
22.12.11 р. Справа № 7/378
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Е.В. Сгара
При секретарі судового засідання О.В.Журило
Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:
За позовом: Публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго” м.Горлівка
До відповідача: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 м.Красноармійськ
Предмет спору: стягнення заборгованості за активну електроенергію 485, 06 грн., за перевищення договірних величин електроспоживання 491, 68 грн., 3% річних 19, 46 грн., інфляційних 55, 16 грн.
За участю представників:
Від позивача: ОСОБА_2 довір.
Від відповідача: не зявився
СУТЬ СПОРУ:
Публічне акціонерне товариство „Донецькобленерго” м.Горлівка звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 м.Красноармійськ про стягнення заборгованості за активну електроенергію 485, 06 грн., за перевищення договірних величин електроспоживання 491, 68 грн., 3% річних 19, 46 грн., інфляційних 55, 16 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення споживачем умов договору про постачання електричної енергії №384 від 16.07.2008р. в частині здійснення оплати вартості фактично спожитої електроенергії та електроенергії, спожитої понад договірну величину електроспоживання.
Позивач вимоги підтримав, повідомив про той факт, що відповідач із заявою про коригування договірних величин електроспоживання на спірний період до ПАТ „Донецькобленерго” не звертався, вважає, що факт надання споживачу послуг з електропостачання розрахунковий період січень 2010р. підтверджено підписаними лише електропостачальником актом прийому-передачі за січень 2010р. та актом фіксації показань приладів обліку за 15.01.2010р.
Відповідач у жодне судове засідання не прибув, письмовий відзив на позов не надав, правом на захист своїх інтересів не скористався, хоча про дату та час судових засідань був повідомлений належним чином.
Відповідно до витягу з ЄДРПОУ №11929619 від 01.12.2011р., відповідач зареєстрований за адресою: 85300, АДРЕСА_1.
У звязку з вищенаведеним, справа розглянута за наявними в ній матеріалами відповідно до приписів ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача суд ВСТАНОВИВ:
Згідно ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” та п.1.3 Правил користування електричною енергією (далі по тексту ПКЕЕ), споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).
Пунктом 2 ст.275 Господарського кодексу України передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.
Відповідно до ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.
Між ВАТ «Донецькобленерго», правонаступником якого є позивач по справі, та відповідачем, укладено договір про постачання електричної енергії №179. (далі по тексту Договір). Договір укладено з додатками та додатковою угодою.
Згідно двосторонньої додаткової угоди від 31.03.2009р. до Договору, сторони домовились вважати номер вказаного Договору №384.
Строк дії Договору встановлено до 31.12.2009р. та Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення дії Договору або перегляд його умов (п.9.5 Договору).
З пояснень представника позивача та матеріалів справи вбачається, що у спірний період Договір був чинним.
Відповідно до р.1 Договору, постачальник (позивач) продає електричну енергію споживачу (відповідачу) для забезпечення електроустановок потреб споживача з приєднаною потужністю 20,0 кВт, а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
Порядок обліку електричної енергії та порядок розрахунків за електричну енергію узгоджений сторонами в розділі 7 Договору та в Додатку №5 „Порядок розрахунків” до Договору.
Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобовязаний виконати свій обовязок та зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.
Посилаючись на надання споживачу послуг з електропостачання в грудні 2009р., січні 2010р. та несплату останнім вартості таких послуг, ПАТ «Донецькобленерго» звернулось до суду та просить стягнути із споживача заборгованість в сумі 485, 06 грн.
При розгляду всіх цих вимог, господарському суду насамперед необхідно зясувати, чи дійсно були надані послуги з електропостачання саме у вказаний період грудень 2009р. та січень 2010р.
За приписами п.1.2 ПКЕЕ, розрахунковий період це період часу, зазначений у договорі, за який визначається обсяг спожитої та/або переданої електричної енергії, величина потужності та здійснюються відповідні розрахунки.
Згідно п.1 додатку №5 „Порядок розрахунків” до Договору, розрахунковий період встановлено споживачу з 25 числа до такого ж числа наступного місяця.
В позові позивачем визначено спірний період грудень 2009р. та січень 2010р.
Тобто, відповідно до умов Договору розрахунковим періодом грудня 2009р. є період з 25.12.2009р. по 25.01.2010р., розрахунковим періодом січня 2010р. є період з 25.01.2010р. по 25.02.2010р.
Згідно пункту 7 додатку №5 „Порядок розрахунків” до Договору, остаточний розрахунок споживача за електричну енергію спожиту протягом розрахункового періоду здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка, відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії визначеного на підставі показів розрахункових приладів обліку електричної енергії (або розрахунковим шляхом) з урахуванням сум, що надійшли від споживача. За результатами розрахункового періоду споживачем та постачальником електричної енергії визначається фактичний обсяг поставленої споживачу електричної енергії і оформлюється додаток №10 «Акт прийняття-передавання товарної продукції». Для проведення остаточного розрахунку споживач у термін до 3 робочих днів з дня закінчення розрахункового періоду повинен отримати в розрахунковому відділі відповідного РЕМ рахунок на оплату електричної енергії. Цей рахунок має бути оплачений споживачем протягом 5 банківських днів з дня його отримання.
Пунктом 9 додатку №5 „Порядок розрахунків” до Договору передбачено, що в разі неповернення акта прийняття-передавання товарної продукції та акта звірки розрахунків у зазначений термін, вони вважаються узгодженими споживачем.
Факт надання послуг з електропостачання в розрахунковому періоді грудень 2009р. підтверджено двостороннім актом прийому-передачі за цей період.
Разом з цим, всупереч приписам ст.33 Господарського процесуального кодексу України, позивач не надав суду жодного належного доказу в підтвердження надання відповідачу послуг з електропостачання саме у розрахунковий період січень 2010р. (двосторонній акт прийняття-передавання товарної продукції, інший складений у відповідності з діючим законодавством погоджений документ).
Акт прийняття-передавання товарної продукції за січень 2010р. підписаний лише електропостачальником, підпис споживача на ньому відсутній. Посилання електропостачальника на п.9 додатку №5 до Договору є безпідставними, оскільки наявний у справі Акт фіксації показань приладів обліку за 15.01.2010р. з огляду на умови Договору та п.7 додатку №5 до Договору, за своїми ознаками не є документом, який підтверджує кількість фактично спожитої електроенергії споживачем. До того ж, такий документ складено ще до початку перебігу спірного розрахункового періоду (розрахунковий період січень 2010р. складає з 25.01.2010р. по 25.02.2010р., тоді як вказаний акт складено позивачем 15.01.2010р.). Тобто, акт фіксації показань приладів обліку за 15.01.2010р. взагалі складено в розрахунковому періоді грудень 2009р.
Обґрунтовані пояснення із посиланнями на норми діючого законодавства стосовно того, чому зазначені показники в акті фіксації показань приладів обліку за 15.01.2010р. не були включені електропостачальником в розрахунковий період грудень 2009р. у справі відсутні.
Посилання позивача на додаток №3 до Договору, в якому визначено про зняття показів активних і реактивних розрахункових приладів обліку споживачем 25 числа поточного місяця та доведення цих показів електропостачальнику і внесенні їх в акт прийняття-передавання товарної продукції судом до уваги не приймаються. Зняття показів приладів обліку споживачем саме 25 числа поточного місяця (тобто на початку розрахункового періоду саме цього поточного місяця) не суперечить приписам діючого законодавства, проте в цьому додатку не міститься відомостей за який саме розрахунковий період такі дані вносяться в акт прийняття-передавання товарної продукції. У додатку №3 до Договору не вказано, що саме цим додатком внесені зміни в п.п.1, 2 додатку №5 до Договору, а тому розрахунковим періодом, як вказано вище, є саме період з 25 числа поточного місяця до 25 числа наступного місяця.
Посилання позивача на те, що попередня оплата за розрахунковий період січень 2010р. повинна була вноситись споживачем ще в листопаді 2009р. не спростовують факт фіксації позивачем показань приладів обліку електроенергії саме в розрахунковому періоді грудні 2009р. (тобто 15.01.2010р.).
Позивач в обґрунтування своїх вимог також посилається на розяснення НКРЕ України №6347/11/17 від 29.08.2011р. та лист НКРЕ України №6766/11/17-11 від 12.09.2011р.
У вказаних розясненнях НКРЕ України №6347/11/17 йдеться саме про те, що розрахунковим періодом є період зазначений у договорі. А розрахунковим періодом в спірному Договорі визначено саме період з 25 числа поточного місяця до 25 числа наступного місяця.
В листі №6766/11/17-11 йдеться мова лише про те, що розрахунковий період має бути віднесено до звітного (календарного) місяця, на який припадає дата закінчення розрахункового періоду. Такий лист носить фактично інформаційний характер та не стосується спірних правовідносин. При цьому, електропостачальник має право в передбаченому діючим законодавством порядку запропонувати споживачу внести зміни в Договір, в тому числі в частині визначення розрахункового періоду.
Згідно матеріалів справи, зміни в Договір в частині визначення розрахункового періоду не вносились.
Таким чином, матеріалами справи (представленими позивачем документами) спростований факт надання у розрахунковому періоді січня 2010р. ПАТ «Донецькобленерго» споживачу послуг з електропостачання.
На виконання умов Договору, позивач виставив відповідачу рахунки на сплату спожитої активної електроенергії за грудень 2009р. та січень 2010р. У звязку з несплатою вказаних рахунків, позивач звернувся до суду та просить стягнути заборгованість в сумі 485,06 грн.
Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, як зазначається в частині 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З урахуванням вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Шляхом дослідження всіх наявних у справі документів, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення боргу за грудень 2009р. в сумі 55,38 грн. є доведеними та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Вимоги про стягнення боргу за спожиту електроенергію за січень 2010р. задоволенню не підлягають, оскільки позивач не довів належними та допустимими доказами факт надання послуг з постачання електричної енергії відповідачу у відповідному розрахунковому періоді січень 2010р.
Підстави або предмет позову в порядку, передбаченому ст. 22 ГПК України, позивачем не змінювались.
Позивач також просить стягнути з відповідача вартість спожитої понад договірну величину електроспоживання за листопад 2009р. (104,98 грн.), грудень 2009р. (91,34 грн.), січень 2010р. (295,36 грн.) всього на суму 491,68 грн.
Оскільки суд дійшов висновку щодо недоведення позивачем факту надання відповідачу послуг з електропостачання в січні 2010р., вимоги про стягнення вартості перевищення електроенергії за січень 2010р. в сумі 295, 36 грн. також задоволенню не підлягають.
При розгляді вимог про стягнення вартості спожитої понад договірну величину електроспоживання за листопад 2009р. (104,98 грн.), грудень 2009р. (91,34 грн.) господарський суд виходить з наступного.
Відповідно до р.2 Договору, під час виконання умов цього Договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобовязуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричної енергії (далі ПКЕЕ).
Згідно п.4.2 ПКЕЕ (в редакції, що діяла у спірний період), відомості про обсяги очікуваного споживання електричної енергії в наступному році з помісячним або поквартальним розподілом подаються споживачами постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом у термін, обумовлений договором.
Порядок визначення та узгодження договірних величин електроспоживання також викладений сторонами у розділі 5 Договору.
Згідно п.5.1 Договору, для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік, споживач не пізніше 01 листопада поточного року надає постачальнику електричної енергії відомість про обсяги очікуваного споживання електричної енергії у наступному році за формою встановленою додатком №7 „Обсяги очікуваного споживання електричної енергії та потужності споживачем” до цього Договору.
Заявлені згідно з пунктом 5.1 Договору обсяги споживання електричної енергії узгоджуються сторонами і оформлюються додатком №8 „Договірні величини споживання електричної енергії” до цього Договору як договірні величини споживання електричної енергії (п.5.2 Договору).
Відповідно до додатку „Договірні величини споживання електричної енергії” на 2009 рік, узгодженими величинами електроспоживання на листопад 2009р. є 0,1 тис. кВт/год, на грудень 2009р. 0,1 тис. кВт/год.
Згідно п.5.9 Договору та п.4.4 ПКЕЕ (в редакції, яка діяла у спірний період), споживач має право протягом розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії за регульованим тарифом із заявою щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії.
З матеріалів справи та пояснень представника позивача вбачається, що відповідач не звертався до позивача із заявою про коригування (збільшення) договірних величин електроспоживання на спірний період, і іншого відповідачем по справі не доведено.
За наведених вище обставин, суд дійшов висновку, що договірна величина електроспоживання, яка узгоджена сторонами в установленому порядку у відповідності до приписів чинного законодавства на листопад 2009р. є 100 кВт/год, на грудень 2009р. 100 кВт/год.
Згідно двосторонніх актів прийому-передачі товарної продукції (електроенергії) вбачається, що:
- за листопад 2009р. відповідач фактично спожив 273 кВт/год (перевищення договірної величини активної електроенергії складає: кількість фактично спожитої величини активної електроенергії 273 кВт/год мінус кількість договірної величини активної електроенергії 100 кВт/год = 173 кВт/год);
- за грудень 2009р. відповідач фактично спожив 249 кВт/год (перевищення договірної величини активної електроенергії складає: кількість фактично спожитої величини активної електроенергії 249 кВт/год мінус кількість договірної величини активної електроенергії 100 кВт/год = 149 кВт/год).
У виконання умов Договору постачальник виставив відповідачу повідомлення №27 від 02.02.2010р., №175 від 08.06.2010р., а також рахунки на сплату суми вартості перевищення договірної величини електроспоживання (за листопад 2009р. на суму 104,98 грн., за грудень 2009р. на суму 91,34 грн.).
Згідно ст. 26 Закону України “Про електроенергетику” (в редакції, що діяла в спірний період), споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.
Строк оплати рахунків, у тому числі рахунку за перевищення договірної величини споживання електричної енергії, який встановлений пунктом 7 та пунктом 9 додатку №5 „Порядок розрахунків” до Договору, складає 5 операційних дні з дня їх отримання.
Вказані вище рахунки на момент розгляду справи відповідачем не сплачений, у звязку з чим за ним перед позивачем значиться грошове зобовязання за перевищення договірних величин електроспоживання за листопад-грудень 2009р., і іншого відповідачем не доведено.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення 196,32 грн. за перевищення договірних величин електроспоживання за листопад грудень 2009р. підлягають задоволенню у повному обсязі.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі вищевикладеного позивач просить стягнути з відповідача за період з 19.06.2010р. по 20.10.2011р. 3% річних в сумі 19,46 грн. та інфляційних за період серпень 2010р. квітень 2011р. та за червень 2011р. в сумі 55,16 грн., нарахованих на заборгованість за грудень 2009р. січень 2010р.
Оскільки судом відмовлено в задоволенні вимог про стягнення боргу за січень 2010р., вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних нарахованих на таку заборгованість за січень 2010р. також задоволенню не підлягають.
3% річних (нараховані на боргу за грудень 2009р.) нараховані позивачем відповідно до діючого законодавства арифметично вірно. Правильність нарахування 3% річних перевірена судом.
Судом також здійснено перерахунок інфляційних на заборгованість за грудень 2009р., які складають 6,18 грн.
Таким чином вимоги про стягнення 3% річних нарахованих на заборгованість за грудень 2009р. в сумі 2,23 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі, інфляційні нараховані на заборгованість за грудень 2009р. частково - в сумі 6,18 грн.
Вимоги про стягнення інфляційних нарахованих на борг за грудень 2009р. в залишковій сумі задоволенню не підлягають у звязку з безпідставністю заявлення.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі ст.129 Конституції України, ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України, ст.67, 193, 275 Господарського кодексу України, Закону України „Про електроенергетику” №575/97-ВР від 16.10.1997р., Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. N28, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд
В И Р I Ш И В :
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго” м.Горлівка до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 м.Красноармійськ про стягнення заборгованості за активну електроенергію 485, 06 грн., за перевищення договірних величин електроспоживання 491, 68 грн., 3% річних 19, 46 грн., інфляційних 55, 16 грн. задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (85300, АДРЕСА_1, ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго” (84601, Донецька обл.., м.Горлівка, пр.Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131268, р/р із спеціальним режимом користування 260333041291 в ДОУ ВАТ „Ощадбанк”, МФО 335106, ЄДРПОУ 00130915) заборгованість за грудень 2009р. в сумі 55,38 грн., за перевищення договірних величин електроспоживання за грудень 2009р. в сумі 196,32 грн.
Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (85300, АДРЕСА_1, ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго” (84601, Донецька обл.., м.Горлівка, пр.Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131268, р/р 26002305751415 в Добропільське без балансове відділення філії ГУ ПАТ Промінвестбанк в Донецькій обл.., МФО 334635, ЄДРПОУ 00130915) 3% річних нарахованих на заборгованість за грудень 2009р. в сумі 2,23 грн., інфляційні нараховані на заборгованість за грудень 2009р. в сумі 6,18 грн.
Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (85300, АДРЕСА_1, ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго” (84601, Донецька обл.., м.Горлівка, пр.Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131268, р/р 26001307550283 в філії ЦМВ відділення ПІБ в м.Горлівка Донецької обл.., МФО 334464) державне мито в сумі 25,24 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 58,39 грн.
В залишковій частині вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення підписаний 27.12.2011р.
Суддя Сгара Е.В.
< Список ><Довідник >
< Список ><Довідник >
< Текст >
Судове рішення № 20423318, Господарський суд Донецької області було прийнято 22.12.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 7/378. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: