Рішення № 20420775, 19.12.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.12.11р.Справа № 3/5005/14070/2011 За позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м.Дніпропетровськ

до Закритого акціонерного товариства "Запорізький залізорудний комбінат", Васильківський район, Запорізька обл.

про внесення змін до договору про експлуатацію залізничної під'їзної колії

Суддя Юзіков С.Г.

Представники:

позивача - ОСОБА_1, начальник відділу, дов. №362 від 01.01.11р.;

ОСОБА_2, юрисконсульт 2-ої категорії, дов. №489 від 01.01.11р.

відповідача - ОСОБА_3, начальник юридичного бюро, дов. №01/4961 від 07.11.11р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить врегулювати спір щодо договору від 20.06.11р. №ПР/М-11-3/168-НЮдч про експлуатацію залізничної підїзної колії ЗАТ "Запорізький залізорудний комбінат", яка примикає до станції Дніпрорудне Придніпровської залізниці, виклавши спірні положення договору в редакції ДП "Придніпровська залізниця", зокрема:

-пункт 5 викласти в редакції: "Передача вагонів на підїзну колію здійснюється через інтервал часу: - завантажені вагони у складі маршрутів або груп вагонів при вивантаженні на Закладному комплексі 4,0 години;- порожні вагони, у тому числі власні та орендовані 2,0 години. Власні та орендовані вагони здаються на підїзну колію по мірі прибуття їх на станцію Дніпрорудне поза інтервалом. Вагони з небезпечними вантажами класу 1 подаються на підїзну колію поза інтервалом не пізніше, ніж за 2 години з моменту прибуття їх на станцію Дніпрорудне";

-пункт 10: "Середньодобова переробна спроможність навантажувально-розвантажувальних фронтів по основних масових вантажах: "Вивантаження Закладний комплекс: колія № 2 (вагоноперекидач) відсів, пісок, щебінь, граншлак 158 ваг.; колія № 1 цемент 29 ваг. Навантаження: колія № 27 аглоруда 202 ваг.; колія № 25 руда кускова 202 ваг. Час перебування вагонів на підїзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів залізниці";

- пункт 13: "Відстань для нарахування збору за подачу вагонів на виставочну колію № 13 власника складає 1,730 км в обидва кінці, у тому числі 0,080 км на балансі залізниці";

-абзац 1 пункту 14: "Власник колії сплачує залізниці: - за подачу вагонів згідно з Тарифним керівництвом № 1, розділ ІІІ таблиці 1 і 2; - за користування вагонами згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами за ставками, наведеними у розділі V Тарифного керівництва № 1; - за складування вантажів або примикання підїзних колій у смузі відведення згідно з Тарифним керівництвом № 1; - за зберігання вантажів у вагонах у разі затримки їх з вини одержувача після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) згідно з Правилами зберігання вантажів; - інші збори і плати за додаткові роботи та послуги, що виконує залізниця для власника колії згідно з діючими нормативними документами";

-пункт 15: "Власник колії несе відповідальність за схоронність вагонного парку відповідно до статті 124 Статуту залізниць України, розділу ІV "Порядок розрахунку розмірів збитків за пошкодження вантажних вагонів" Правил користування вагонами і контейнерами. Вагони з підїзної колії повертаються очищеними від вантажу, із знятими реквізитами кріплення після розвантаження, промитими у випадках, передбачених Правилами перевезення вантажів навалом і насипом, згідно зі статтею 35 Статуту залізниць України".

Відповідач позов заперечує, свою позицію виклав у відзиві на позов та додаткових поясненнях, просив прийняти умови спірних пунктів в редакції власника під'їзної колії.

На заперечення Відповідача Позивачем надані додаткові пояснення, викладені у запереченні на відзив.

В засіданні, що відбулось 07.12.11р., оголошувалась перерва до 19.12.11р.

Справа розглядається за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд

встановив:

21.06.11р. Позивачем за вих. № МД-3/168-1 направлено Відповідачеві проект договору від 20.06.11р. №ПР/М-11-3/168- НЮдч про експлуатацію залізничної підїзної колії ЗАТ "Запорізький залізорудний комбінат", яка примикає до станції Дніпрорудне Придніпровської залізниці (далі Договір), у звязку із закінченням строку дії раніше укладеного договору. Проект договору власником колії підписаний з протоколом розбіжностей та повернутий залізниці із супровідним листом №01/3263 від 11.07.11р. При розгляді розбіжностей на нараді, що відбулась 21.07.11р. в Управлінні ДП "Придніпровська залізниця", сторони не дійшли згоди щодо п. 5, 6, 7, 9, 10, 13, 14, 15, 16. Оскільки проект договору розроблений з урахуванням положень діючого Єдиного технологічного процесу роботи підїзної колії ЗАТ "Запорізький залізорудний комбінат" та станції примикання Дніпрорудне Придніпровської залізниці, а на день розгляду розбіжностей до договору не розглянуті усі розбіжності до протоколу коригування ЄТП, сторони вирішили перенести дату розгляду розбіжностей до договору та домовились про проведення повторного розгляду розбіжностей. Порядок узгодження розбіжностей, які виникають по ЄТП, врегульований п. 6 Правил обслуговування залізничних підїзних колій, при цьому пункт 6.4 Правил встановлює обовязок "Укрзалізниці" спільно з власником підїзної колії розглянути викладенні в ньому розбіжності і прийняти рішення щодо їх врегулювання. Неврегульовані розбіжності до протоколу коригування ЄТП були урегульовані на нараді, що відбулася 07.09.11р. в Укрзалізниці спільно з представниками власника підїзної колії та залізниці. Нараду з розгляду розбіжностей до проекту Договору було призначено на 29.09.11р. При розгляді розбіжностей на нараді, що відбулась 29.09.11р. в Управлінні ДП "Придніпровська залізниця", сторони не дійшли згоди щодо п. 5, 10, 13, 14, 15 Договору, тобто виник переддоговірний спір.

Отже, предметом спору у цій справі є вимога про внесення змін до Договору в редакції ДП "Придніпровська залізниця".

Відповідач позов заперечував, свою позицію виклав у відзиві на позов та додаткових поясненнях, просив прийняти умови спірних пунктів в редакції власника під'їзної колії.

На заперечення Відповідача Позивачем надані додаткові пояснення, викладені у запереченні на відзив.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (п. 7 ст. 179 ГК України).

Згідно з ч. 1, 3 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Згідно зі ст. 649 ЦК України розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування та в інших випадках, встановлених законом, вирішуються судом. Розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору не на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, можуть бути вирішені судом у випадках, встановлених за домовленістю сторін або законом.

Спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору. День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше (ст. 187 ГК України).

Статтею 307 ГК України, яка кореспондується зі ст. 908 ЦК України, передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Частиною 4 ст. 307 ГК України визначено, що порядок укладення довгострокових договорів встановлюється відповідними транспортними кодексами, транспортними статутами або правилами перевезень.

Згідно зі ст. 3 Закону України "Про залізничний транспорт" нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України, є обовязковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457, з подальшими змінами та доповненнями, затверджено Статут залізниць України (далі Статут).

Статтею 5 Статуту визначені повноваження Міністерствоа транспорту України (далі Мінтранс) щодо затвердження Правил перевезення вантажів, Технічних умов навантаження і кріплення вантажів, а також інших нормативних документів.

Загальні правові положення щодо експлуатаційної роботи на залізничних під'їзних коліях, взаємовідносин залізниць і власників колій визначені у ст. 21 Закону України "Про залізничний транспорт" і у розділі 4 Статуту.

Відповідні відносини регламентуються "Правилами обслуговування залізничних під'їзних колій", затверджених наказом Мінтрансу від 21.11.2000р. № 644 (далі Правила).

Згідно з п. 2.1. Правил, взаємовідносини залізниці з підприємствами, які виконують вантажні роботи на підїзних коліях, визначаються договорами про експлуатацію підїзних колій або договорами про подачу та забирання вагонів (додатки 1 та 2 до Правил).

Цим же пунктом Правил визначено, що договори розробляються з урахуванням технології роботи підїзної колії і технології роботи станції примикання, а у відповідних випадках з урахуванням єдиних технологічних процесів (далі по тексту ЄТП).

Порядок оформлення договору про експлуатацію під'їзної колії та договору про подачу та забирання вагонів визначено 3.4 Правил.

Не дійшовши згоди щодо умов п.5, 10, 13, 14, 15 Договору, Позивач звернувся до господарського суду з позовом до Відповідача.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням матеріалів справи та позицій сторін, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково.

Так, у пункті 5 Договору власник колії запропонував на підставі власних розрахунків, без нормативного обґрунтування, інтервали часу між передаванням вагонів на підїзну колію ЗАТ "Запорізький залізорудний комбінат", що примикає до станції Дніпрорудне ДП "Придніпровська залізниця". Запропонована власником колії редакція зазначеного пункту не відповідає чинному законодавству та положенням "Єдиного технологічного процесу роботи підїзної колії ЗАТ "Запорізький залізорудний комбінат" і станції примикання Дніпрорудне Придніпровської залізниці" (ЄТП).

Відповідно до ст. 76 Статуту та пункту 2.1 Правил договір про експлуатацію залізничної підїзної колії розробляється з урахуванням єдиного технологічного процесу роботи підїзної колії зі станцією примикання.

Таким чином, суд вважає, що пункт 5 проекту договору викладений Позивачем відповідно до розділу "Умови подавання вагонів на підїзну колію ЗАТ "Запорізький залізорудний комбінат" зі станції Дніпрорудне та повернення їх з підїзної колії на станцію примикання" ЄТП. Інтервали часу між передаванням вагонів на підїзну колію ЗАТ "Запорізький залізорудний комбінат" визначені з урахуванням ЄТП, виду вантажів та відповідно до п.2.1 Додатку 6 до пункту 6.1 Правил та забезпечують безперервність виконання вантажних операцій. Таким чином, п. 5 Договору слід прийняти й редакції Позивача.

У пункті 10 "Середньодобова переробна спроможність навантажувально-розвантажувальних фронтів по основних вантажах" власником колії пропонується доповнити розділ "Навантаження" на коліях 27 і 25 сполучником "або" : "Колія № 27 аглоруда 202 ваг. або колія № 25 руда кускова 202 ваг.".

Суд вважає обґрунтованою редакцію Відповідача в цій частині, оскільки у випадку прийняття редакції Позивача він зможе подавати під одночасне навантаження на 2-ох вантажних фронтах колій № 25 і № 27 404 вагони на добу. Однак, з урахуванням ЄТП та схеми підїзних залізничних колій власника колії, це неможливо через технологічні особливості під'їзних колій № 25 та № 27, які перетинають одна одну в парній та непарній горловинах, у зв'язку з чим одночасне навантаження на них неможливе. Крім того, згідно з ЄТП норма навантаження маршруту з 55 вагонів 11 годин (додаток № 14 до Протоколу коригування ЄТП), що унеможливлює одночасне навантаження 404 вагонів на добу на цих коліях.

Також, власник колії наполягає доповнити пункт 10 новим абзацом такого змісту: "всі затримки по передачі або прийому вагонів оформлюються актами".

Позивач вважає зазначене доповнення недоцільним, оскільки пунктом 10 проекту договору визначаються основні характеристики вантажних фронтів і не регулюється порядок передачі або прийому вагонів. Пропозиції щодо доповнення пункту 10 договору новим абзацом не містять нормативного обґрунтування. Крім того, з урахуванням того, що Відповідачем не конкретизовано у Договорі, які саме акти повинні складатись, а усі випадки коли мають складатись акти, порядок їх складання, визначені у Правилах складання актів, суд вважає прийнятною позицію Позивача в цій частині.

У пункті 13 власник колії пропонує встановити відстань для нарахування збору за подачу вагонів на виставочну колію № 13 власника 0,865 км в один кінець, у тому числі 0,040 км на балансі залізниці.

Залізниця не погоджується із запропонованою редакцією зазначеного пункту та наполягає на встановлені відстані в обидва кінці, яка складає 1,730 км, у тому числі 0,080 км на балансі залізниці.

Так, при укладенні договорів на обслуговування підїзних колій ці договори повинні відповідати типовим договорам, наведеним у додатках до Правил обслуговування підїзних колій. Сторони мають право у договорі передбачити додаткові умови, які не вказані в типових договорах, якщо ці умови не суперечать Статуту залізниць, Правилам перевезень, типовим договорам та ЄТП. (Рекомендації президії Вищого господарського суду України від 23.12.2008 № 04-5/278).

Наведений у додатку 1 до пункту 2.1 Правил типовий договір по експлуатацію залізничної підїзної колії визначає у пункті 15 внесення даних до договору щодо відстані для нарахування збору за подачу, забирання вагонів саме в обидва кінці.

Крім того, у відповідності з Правилами проект договору розробляється залізницею на підставі акта обстеження підїзної колії. Залізниця спільно з підприємством проводить обстеження підїзної колії і її технічного оснащення, яке передує укладенню договору про експлуатацію підїзної колії. Акт обстеження підписують уповноважені представники залізниці й підприємства. У разі незгоди з даними, які внесено до акта обстеження, представник підприємства, який бере участь в обстеженні, зобовязаний підписати акт і внести до нього свої мотивовані зауваження.

Акт обстеження умов роботи підїзної колії ЗАТ "Запорізький залізорудний комбінат" і станції примикання Дніпрорудне Придніпровської залізниці від 30.03.2011р. підписаний уповноваженими представниками залізниці та підприємства в частині визначення відстані для подавання вагонів на підїзну колію без зауважень. Згідно з пунктом 8 акта обстеження визначено, що відстань для стягнення плати за подачу та забирання вагонів на виставочну колію № 13 1,730 км о обидва кінці, у т.ч. 0,080 км по таблиці 2 та 1,650км по таблиці 1 пункту 1 Розділу ІІІ Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та повязані з ними послуги Тарифне керівництво № 1.

Згідно з п.1.1, 1.4. розділу ІІІ Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та повязані з ними послуги (Тарифне керівництво № 1), збір за подачу й забирання вагонів визначається залежно від фактичної кількості поданий і забраних вагонів за звітну добу та від відстані у два кінці. У звязку з викладеним, суд приймає позицію Позивача у цій частині.

У пункті 14 абзац 1 власник колії пропонує внести доповнення в частині сплати залізниці плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажів за умови, якщо кількість затриманих вагонів не перевищує добову переробну спроможність вантажних фронтів.

Запропонована власником колії редакція зазначеного пункту, на думку Позивача, суперечить Статуту та Правилам перевезень вантажів. Порядок визначення плати за користування вагонами та звільнення від зазначеної плати у разі затримки вагонів, що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами користування вагонами і контейнерами. Порядок нарахування збору за зберігання вантажів встановлено Правилами зберігання вантажів. Розміри збору встановлені пунктом 2 розділу ІІІ Тарифного керівництва № 1.

Суд погоджується з позицією Відповідача в цій частині, оскільки слова "локомотивом залізниці" в редакції Відповідача абз. 2 ст. 14 Договору конкретизують обставину, за умови якої Власник під'їзної колії буде здійснювати оплату послуг.

Доповнення абзаців 3 та 4 пункту 14 Договору в редакції Відповідача про те, що Власник під'їзної колії сплачує Залізниці за користування вагонами та зберігання вантажів у вагонах у разі затримки їх з вини одержувача при умові: "якщо кількість вагонів, в тому числі власних та орендованих, не перевищують добову переробну спроможність вантажних фронтів" (абз.3) та "якщо кількість затриманих вагонів не перевищують добову переробну спроможність згідно з п.10 договору" (абз.4) не відповідає чинному законодавству, оскільки ст. 121 Статуту визначено умови звільнення від плати за користування вагонами, однак у випадку надходження на адресу вантажоодержувача (Відповідача) та несвоєчасного забирання ним вагонів, власних та орендованих вагонів (абз.2 п.5 Договору), ці умови Договору обмежать право Залізниці (Позивача) на одержання відповідної плати. З урахуванням цих обставин, щодо абзаців 3,4 п.14 Договору, суд вважає обґрунтованою позицію Позивача.

Пункт 15 Договору Власник колії пропонує доповнити новим абзацом щодо обовязку залізниці з подавання під навантаження технічно справних вагонів, які забезпечують схоронність вантажу, очищених від залишків вантажу та із знятими реквізитами, але з посиланням на ст.123 Статуту, якою урегульовані інші правовідносини. У судовому засіданні Відповідач пояснив суду, що зазначення ст. 123 Статуту є опискою та просив доповнити цей пункт без зазначення конкретної статті Статуту. Суд приймає позицію Відповідача в цій частині, оскільки доповнення Відповідача конкретизують умови подачі вагонів під навантаження та обумовлюють відповідальність Залізниці.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, спірні пункти Договору слід прийняти у наступній редакції:

пункт 5 : "Передача вагонів на підїзну колію здійснюється через інтервал часу: - завантажені вагони у складі маршрутів або груп вагонів при вивантаженні на Закладному комплексі 4,0 години;- порожні вагони, у тому числі власні та орендовані 2,0 години. Власні та орендовані вагони здаються на підїзну колію по мірі прибуття їх на станцію Дніпрорудне поза інтервалом. Вагони з небезпечними вантажами класу 1 подаються на підїзну колію поза інтервалом не пізніше, ніж за 2 години з моменту прибуття їх на станцію Дніпрорудне";

пункт 10: "Середньодобова переробна спроможність навантажувально-розвантажувальних фронтів по основних масових вантажах: "Вивантаження Закладний комплекс: колія № 2 (вагоноперекидач) відсів, пісок, щебінь, граншлак 158 ваг.; колія № 1 цемент 29 ваг. Навантаження: колія № 27 аглоруда 202 ваг. або колія № 25 руда кускова 202 ваг. Час перебування вагонів на підїзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів залізниці";

пункт 13: "Відстань для нарахування збору за подачу вагонів на виставочну колію № 13 власника складає 1,730 км в обидва кінці, у тому числі 0,080 км на балансі залізниці";

абзац 1 пункту 14: "Власник колії сплачує залізниці: - за подачу вагонів локомотивом залізниці згідно з Тарифним керівництвом № 1, розділ ІІІ таблиці 1 і 2; - за користування вагонами згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами за ставками, наведеними у розділі V Тарифного керівництва № 1; - за складування вантажів або примикання підїзних колій у смузі відведення згідно з Тарифним керівництвом № 1; - за зберігання вантажів у вагонах у разі затримки їх з вини одержувача після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) згідно з Правилами зберігання вантажів; - інші збори і плати за додаткові роботи та послуги, що виконує залізниця для власника колії згідно з діючими нормативними документами";

пункт 15: "Власник колії несе відповідальність за схоронність вагонного парку відповідно до статті 124 Статуту залізниць України, розділу ІV "Порядок розрахунку розмірів збитків за пошкодження вантажних вагонів" Правил користування вагонами і контейнерами. Вагони з підїзної колії повертаються очищеними від вантажу, із знятими реквізитами кріплення після розвантаження, промитими у випадках, передбачених Правилами перевезення вантажів навалом і насипом, згідно зі статтею 35 Статуту залізниць України. Під навантаження подаються технічно справні вагони, які забезпечують схоронність вантажу, очищенні від залишків вантажу та із знятими реквізитами, згідно із Статутом залізниць України.".

Згідно зі ст. 49 ГПК України судові витрати у справі слід покласти на Відповідача.

Керуючись ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-84, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

спірні пункти Договору від 20.06.11р. №ПР/М-11-3/168- /НЮдч про експлуатацію залізничної підїзної колії Закритого акціонерного товариства "Запорізький залізорудний комбінат", яка примикає до станції Дніпрорудне Придніпровської залізниці викласти у наступній редакції:

пункт 5 : "Передача вагонів на підїзну колію здійснюється через інтервал часу: - завантажені вагони у складі маршрутів або груп вагонів при вивантаженні на Закладному комплексі 4,0 години;- порожні вагони, у тому числі власні та орендовані 2,0 години. Власні та орендовані вагони здаються на підїзну колію по мірі прибуття їх на станцію Дніпрорудне поза інтервалом. Вагони з небезпечними вантажами класу 1 подаються на підїзну колію поза інтервалом не пізніше, ніж за 2 години з моменту прибуття їх на станцію Дніпрорудне";

пункт 10: "Середньодобова переробна спроможність навантажувально-розвантажувальних фронтів по основних масових вантажах: "Вивантаження Закладний комплекс: колія № 2 (вагоноперекидач) відсів, пісок, щебінь, граншлак 158 ваг.; колія № 1 цемент 29 ваг. Навантаження: колія № 27 аглоруда 202 ваг. або колія № 25 руда кускова 202 ваг. Час перебування вагонів на підїзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів залізниці";

пункт 13: "Відстань для нарахування збору за подачу вагонів на виставочну колію № 13 власника складає 1,730 км в обидва кінці, у тому числі 0,080 км на балансі залізниці";

абзац 1 пункту 14: "Власник колії сплачує залізниці: - за подачу вагонів локомотивом залізниці згідно з Тарифним керівництвом № 1, розділ ІІІ таблиці 1 і 2; - за користування вагонами згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами за ставками, наведеними у розділі V Тарифного керівництва № 1; - за складування вантажів або примикання підїзних колій у смузі відведення згідно з Тарифним керівництвом № 1; - за зберігання вантажів у вагонах у разі затримки їх з вини одержувача після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) згідно з Правилами зберігання вантажів; - інші збори і плати за додаткові роботи та послуги, що виконує залізниця для власника колії згідно з діючими нормативними документами";

пункт 15: "Власник колії несе відповідальність за схоронність вагонного парку відповідно до статті 124 Статуту залізниць України, розділу ІV "Порядок розрахунку розмірів збитків за пошкодження вантажних вагонів" Правил користування вагонами і контейнерами. Вагони з підїзної колії повертаються очищеними від вантажу, із знятими реквізитами кріплення після розвантаження, промитими у випадках, передбачених Правилами перевезення вантажів навалом і насипом, згідно зі статтею 35 Статуту залізниць України. Під навантаження подаються технічно справні вагони, які забезпечують схоронність вантажу, очищенні від залишків вантажу та із знятими реквізитами, згідно із Статутом залізниць України.".

У решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Запорізький залізорудний комбінат", 71672, Запорізька обл., Васильківський район, с. Мала Білозерка, Веселівське шосе, 7км (код ЄДРПОУ 00191218) на користь Державного підприємства "Придніпровська залізниця", 49038, Дніпропетровська обл., м.Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108 (код ЄДРПОУ 00191218) 85, 00 грн. - державного мита, 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання його повного тексту.

Суддя С.Г. Юзіков

Рішення підписане______