Рішення № 20420702, 27.12.2011, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" грудня 2011 р.

Справа № 5004/2036/11 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Райффайзен Лізинг Аваль”

до відповідачів: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю “Трансбуд-сервіс”

2) Приватного підприємства “Карпати”

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю “Чабельський гранітний кар'єр”

про стягнення солідарно заборгованості в розмірі 437 343,07грн.

Суддя Черняк Л.О.

При секретарі Хомич О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: н/з

від відповідача 1: н/з

від відповідача 2: ОСОБА_3 представник(дов. №14 від 21.07.2011 року).

Оскільки представник відповідача 2 не заявив клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу, то протокол судового засідання ведеться з дотриманням вимог ст. 81 1 ГПК України без забезпечення повного фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України розяснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. 22 ГПК України розяснено процесуальні права та обовязки сторін.

У судовому засіданні 12.12.2011 року оголошено перерву до 22.12.2011 року до 11:00.

Суть спору Товариство з обмеженою відповідальністю “Райффайзен Лізинг Аваль” (надалі позивач, товариство) просить суд стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю “Трансбуд-Сервіс” та Приватного підприємства “Карпати” на його користь 437 343.07грн.

Представник позивача в судовому засіданні 12.12.2011 року позов підтримав в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві. В засідання суду 22.12.2011 року представник позивача не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час і місце судового розгляду спору.

Відповідач - 1, ТзОВ “Трансбуд-Сервіс” проти позову заперечив зазначивши у відзиві, що позивач з вимогою про проведення погашення лізингових платежів згідно договору фінансового лізингу № L 2484-05/08 від 14.05.2008 року не звертався. Лише при самостійному ознайомленні з матеріалами справи товариству стало відомо, що нібито товариство “Райффайзен Лізинг Аваль” звертався з вимогою від 04.05.2011 року вих. №1051-05/1 про погашення заборгованості. На стягнення пені позивачем пропущено річний строк позовної давності. Договір фінансового лізингу №L2484-05/08 від 14.05.2008р. є припиненим, тобто основне зобов'язання втратило свою силу, тому відсутні підстави і на пред'явлення позову до поручителя, оскільки згідно ч.1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпечуваного нею зобов'язання.

Відповідач - 2, підприємство "Карпати" позов не визнає, в заяві від 22.12.2011 року, зазначив про пропуск позивачем строку позовної давності на стягнення пені.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача 2, господарський суд, -

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Райффайзен Лізинг Аваль” (надалі - лізингодавець, позивач) та товариство з обмеженою відповідальністю “Чабельський гранітний кар'єр” (надалі - лізингоодержувач) уклали договір фінансового лізингу від 14.05.2008 року № L2484-05/08 (далі - договір), згідно п.1.1 договору лізингодавець на підставі договору купівлі-продажу (поставки) зобов'язався придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно - фронтальний навантажувач 456 ZX 2008 року випуску(а.с. 17), найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого визначаються в Специфікації (додаток №2 до договору), а Лізингоодержувач зобов'язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору. (а.с. 12).

Строк лізингу складається з періодів лізингу, зазначених в графіку лізингових платежів (додаток №1 до договору), та не може бути менше одного року(відповідно до п.1.2 договору).

Загальними умовами фінансового лізингу (додаток №4 до договору, а.с. 18 надалі - загальні умови) передбачено, що лізингоодержувач сплачує поточні лізингові платежі щомісяця авансом до 8 числа поточного місяця на підставі рахунку лізингодавця, направленого на вказану в договорі електронну адресу лізингоодержувача або за допомогою факсимільного зв'язку. При чому, у разі неотримання рахунку лізингодавця до 5 числа поточного місяця лізингоодержувач зобов'язаний звернутися до лізингодавця та отримати свій рахунок самостійно. В цьому випадку лізингоодержувач зобов'язаний оплатити рахунок до 10 числа поточного місяця (п.5.3 загальних умов).

Відповідно до п. 5.4 загальних умов вбачається, що лізингоодержувач сплачує поточні лізингові платежі починаючи з першого періоду лізингу. При цьому, першим періодом лізингу вважається календарний місяць, що слідує за місяцем в якому предмет лізингу був переданий лізингоодержувачу за актом приймання-передачі. Зазначені у графіку порядкові номери періодів лізингу відповідають календарним місяцям, які слідують за першим періодом лізингу в прямому порядку.

Відповідно до п.6.1 загальних умов лізингодавець має право в односторонньому порядку змінити суму лізингових платежів у наступних випадках :у випадку зміни встановленого на день укладення договору розміру ставки EURIBOR на період 1 місяць (якщо в п.4.9 договору сторони обрали валюту - Євро) або розміру ставки USD LIBOR на період 1 місяць (якщо в п. 4.9. договору сторони обрали валюту - долар США), розмір комісії змінюється пропорційно за кожний з періодів лізингу починаючи з такого чергового періоду лізингу; у випадку зміни чинного законодавства щодо лізингової діяльності лізингодавця, системи оподаткування, розміру податків, зборів, обов'язкових платежів, пов'язаних з предметом лізингу та/або виконанням лізингодавцем своїх обов'язків за договором; у разі перевищення розміру комісії лізингодавця за договором над подвійною обліковою ставкою Національного банку України, встановленою на день нарахування такої комісії за період, який минув з дня нарахування попереднього лізингового платежу за цим договором, розраховану від вартості предмета лізингу, комісія у складі лізингового платежу підлягає збільшенню на суму, яка дорівнює розміру ПДВ за ставкою 20%, нарахованому на таке перевищення; у випадку зміни на день складання рахунку за відповідний лізинговий період встановленого Національним Банком України курсу гривні до зазначеної в п.4.9 договору валюти по відношенню до визначеного в п.2 графіку курсу, лізингові платежі змінюються пропорційно зміні курсу гривні до такої визначеної в договорі валюти; в інших випадках, визначених договором та додатками до нього, і в тому числі у разі виникнення у лізингодавця додаткових витрат, які виникли в період дії цього договору та пов'язані з ним. (п.п. 6.1.1, 6.1.2, 6.1.3, 6.1.4, 6.1.5 договору).

Згідно п.6.2 загальних умов змінений за правилами п.6.1 загальних умов розмір лізингових платежів зазначається у відповідному рахунку лізингодавця та підлягає сплаті лізингоодержувачем у безспірному порядку.

На виконання укладеного договору позивач передав, а ТзОВ “Чабельський гранітний кар'єр” прийняло на умовах фінансового лізингу предмет лізингу - фронтальний навантажувач 456 ZX 2008 року випуску, що підтверджується актом приймання-передачі від 10 листопада 2008 року.(а.с.38).

Відповідно до ч.2 ст.7 Закону України “Про фінансовий лізинг” лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів.

Також, п.4. ч.1 ст.10 Закону України “Про фінансовий лізинг” встановлює, що Лізингодавець має право вимагати розірвання договору та повернення предмета лізингу у передбачених законом та договором випадках.

Листом вих. №1097-06/09 ТзОВ “Райффайзен Лізинг Аваль” повідомило лізингоодержувача про відмову від договору та вимагало у добровільному порядку передати предмет лізингу.(а.с. 30).

26.06.2009 року Лізингоодержувач повернув, а ТОВ “Райффайзен Лізинг Аваль” прийняло предмет лізингу.

Відповідно до п.6.4. договору у разі припинення або розірвання цього договору та/або вилучення предмета лізингу всі витрати, пов'язані з вилученням предмета лізингу та його подальшою реалізацією здійснюються за рахунок лізингоодержувача відшкодовуються лізингодавцю лізингоодержувачем в повному обсязі.

Пунктом 10.3.2 загальних умов фінансового лізингу встановлено, що у разі дострокового припинення договору лізингоодержувач зобов'язаний сплатити лізингодавцю наступні платежі: комісію за дострокове припинення договору в розмірі 2% від суми непогашеної вартості предмету лізингу; нараховані за договором штрафні санкції (штраф, пеня); суми, які відшкодовують витрати лізингодавця та не були сплачені лізингоодержувачем; заборгованість по поточних лізингових платежах та нарахованих штрафних санкціях; суму непогашеної вартості предмету лізингу, зазначену в графіку для лізингового періоду, в якому має місце дострокове припинення договору, та змінену за визначеними в п. 3 графіку правилами.

В наслідок дострокового припинення договору, за умовами розділу 10 загальних умов фінансового лізингу відповідачеві був виставлений рахунок №L2484- 05/08/гІ від 30.03.2010 року на загальну суму 437343,07 грн. до складу якого входить розрахована сума комісії лізингодавця без ПДВ - 2% за дострокове розірвання договору, нараховані штрафні санкції, додаткові витрати за договором, сума непогашеної вартості предмету лізингу, змінена за правилами графіку, заборгованість за виставленими рахунками на дату вилучення, відсотки за користування грошима.

Рахунок № L2484-05/08/гІ від 30.03.2010 року на загальну суму 437343,07 грн. складається із нижчезгаданих складових.

Відшкодування частини вартості предмета лізингу (сума непогашеної вартості) в розмірі 670793,40 грн.. У даній складовій зазначено суму непогашеної вартості предмету лізингу (остаточна вартість згідно бухгалтерського обліку), зазначену в графіку для лізингового періоду, в якому має місце дострокове припинення договору. Договір фінансового лізингу був укладений на 40 періодів (тобто 40 місяців). В період дії цього договору позивач було виставлено рахунки-фактури за 1-7 періоди: листопад 2008 року - грудень 2009 року (остання цифра у виставленому рахунку співпадає з періодом лізингу, за який виставлений рахунок). Для відшкодування частини вартості предмету лізингу у відповідності із графіком лізингових платежів були виставлені рахунки-фактури за період дії договору грудень 2008 року - червень 2009 року.

Відповідно до графіку платежів сума, що ставилася в погашення вартості предмета лізингу підлягала сплаті лізингоодержувачем та становила 12452,18 грн.. Таким чином, протягом 1-7 періоду лізингу сума, що ставилася в погашення вартості предмета лізингу становить 12452,18 грн.х7 р 87165,26 грн.. Згідно договору, за інші періоди рахунки не були виставлені внаслідок припинення договору, отже частина вартості предмету лізингу, яка мала б бути сплачена згідно графіку, повинна бути відшкодована.

Відшкодування частини вартості предмета лізингу (сума курсової різниці) в розмірі 297994,69 грн.. Згідно із п.10.3.2 загальних умов фінансового лізингу до сплати підлягає сума непогашеної вартості предмету лізингу, змінена за визначеними в графіку правилами. У графіку зазначено, що коригування (зміна) розміру лізингових платежів відбувається за правилами п.п.6.1.1.-6.1.5. загальних умов фінансового лізингу. Дані пункти договору встановлюють, що у випадку зміни встановленого Національним Банком України курсу гривні до іноземної валюти, а також ставки фінансування на період 1 місяць відбувається зміна розміру, визначених у графіку лізингових платежів. Розрахована таким чином сума підлягає сплаті лізингоодержувачем. У даному пункті рахунку відображена сума індексації, як різниця індексованої остаточної вартості та остаточної вартості згідно бухгалтерського обліку. При цьому під індексацією слід розуміти співвідношення платежу початкового курсу валютної V, договору фінансового лізингу та курсу долару США, встановленого НБУ на день виставлення останнього періодичного рахунку. З урахуванням того, що на день укладення договору курс долару США складав 5,56013 грн., на день виставлення останнього періодичного платежу складав 7,6185 грн., то курсова різниця складає: КР з ПДВ = СНВГ (670793,40 грн. - п.1 рахунку) 5,56013x7,6185 - СНВГ(670793,40 грн. - п. 1 рахунку) х 1,2 р 297994,69 де КР - сума курсової різниці, СНВГ - сума непогашеної вартості згідно графіку. Отже пункти 1 і 2 рахунку повністю відповідають пункту 10.3.2 загальних умов фінансового лізингу, згідно з частиною 5 якого лізингоодержувач повинен сплатити суму непогашеної вартості предмету лізингу, зазначену в графіку для лізингового періоду, в якому має місце дострокове припинення договору, та змінену за визначеними в графіку правилами.

Відповідно до п. 4.7 договору оплата всіх лізингових платежів (авансового та поточних) зазначених в цьому розділі договору, здійснюється лізингоодержувачем в національній валюті України гривнях, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок лізингодавця. (а.с. 12).

Отже, розрахунки між сторонами договору не суперечать законодавству України, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України “Про фінансовий лізинг” відносини, що виникають у разі набуття права господарського відання на предмет договору лізингу, регулюються за правилами, встановленими для регулювання відносин, що виникають у разі набуття права власності на предмет договору лізингу, крім права розпорядження предметом лізингу.

За приписами ст.ст.1, 11, 16 зазначеного закону фінансовий лізинг (далі - лізинг) - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі). Лізингоодержувач має право: обирати предмет лізингу та продавця або встановити специфікацію предмета лізингу і доручити вибір лізингодавцю; відмовитися від прийняття предмета лізингу, який не відповідає його призначенню та/або умовам договору, специфікаціям; вимагати розірвання договору лізингу або відмовитися від нього у передбачених законом та договором лізингу випадках; вимагати від лізингодавця відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням умов договору лізингу. Лізингоодержувач зобов'язаний: прийняти предмет лізингу та користуватися ним відповідно до його призначення та умов договору; відповідно до умов договору своєчасно та у повному обсязі виконувати зобов'язання щодо утримання предмета лізингу, підтримувати його у справному стані; своєчасно сплачувати лізингові платежі; надавати лізингодавцеві доступ до предмета лізингу і забезпечувати можливість здійснення перевірки умов його використання та утримання; письмово повідомляти лізингодавця, а в гарантійний строк і продавця предмета, про всі випадки виявлення несправностей предмета лізингу, його поломок або збоїв у роботі; письмово повідомляти про порушення строків проведення або непроведення поточного чи сезонного технічного обслуговування та про будь-які інші обставини, що можуть негативно позначитися на стані предмета лізингу, - негайно, але у будь-якому разі не пізніше другого робочого дня після дня настання вищезазначених подій чи фактів, якщо інше не встановлено договором; у разі закінчення строку лізингу, а також у разі дострокового розірвання договору лізингу та в інших випадках дострокового повернення предмета лізингу - повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором.

Умови ремонту і технічного обслуговування предмета лізингу можуть визначатися окремим договором. Лізингоодержувач може мати інші права та обов'язки відповідно до умов договору лізингу, цього Закону та нормативно-правових актів. Сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати: суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; компенсацію відсотків за кредитом; інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

Відповідно до ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 629 ЦК договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (п.1 ч. 1 ст. 632 ЦК України).

Отже, чинне законодавство України забороняє застосування іноземної валюти лише як засобу платежу в розрахунках між резидентами, однак не містить приписів щодо заборони на визначення грошового еквіваленту зобовязання в іноземній валюті, що поряд із застосуванням індексації суми зобовязання дає можливість учасникам цивільного обороту уникнути впливу інфляційних процесів на суму їхніх грошових зобовязань. Такої позиції дотримується Вищий господарський суд України викладеної в постанові від 25.05.2011 року у справі №13/359.

Комісія лізингодавця з ПДВ (2% за дострокове розірвання договору фінансового лізингу) в розмірі 23250,91 грн.. Даний платіж передбачений п.10.3.2 загальних умов фінансового лізингу. Комісія лізингодавця без ПДВ (заборгованість по виставленим, рахункам на дату вилучення) в сумі 66640,23 грн. Відшкодування вартості предмета лізингу (заборгованість по виставленим, рахункам на дату вилучення) в сумі 127119,14грн.

Зазначені у цих пунктах платежі повинні бути відшкодовані у відповідності з п.10.3 загальних умов фінансового лізингу. Сума цих платежів складає заборгованість по поточних лізингових платежах.

Оскільки лізингоодержувач належним чином не виконав договір, у нього виникла заборгованість по лізинговим платежам за виставленими рахунками у розмірі 127119,14 грн. за період лютий 2009 року - червень 2009 року.

Додаткові витрати з ПДВ (заборгованість по виставленим рахункам) - 1219,20 грн.. Для компенсації витрат, пов'язаних з вчиненням виконавчого напису лізингоодержувачу був виставлений рахунок №L2484-05/08/дод від 19-06-2009 на суму 1219,20. грн.. Факт понесення витрат підтверджується наступним: актом приймання-передачі наданих послуг від 17.06.20С9 року, копія рахунку №129 від 17.06.2009 року, платіжне доручення №24602 від 18.06.2009 року. Додаткові витрати з ПДВ (суми, які відшкодовують витрати лізингодавця та не були сплачені лізингоодержувачем) в сумі 38742,96 грн..

Пунктом 6.4 договору передбачено, що у разі припинення або розірвання цього договору всі витрати, пов'язані з вилученням предмета лізингу здійснюються за рахунок дізингоодержувача або відшкодовуються дізингодавцю дізингоодержувачем в повному обсязі.

Понесені витрати позивачем складаються з наступних витрат: консультаційні послуги у розмірі 7000,00 грн., що підтверджується наступним: платіжним доручення № 24377 від 05.06.2009 року, акт від 30.06.2009 року про надання послуг №12, ремонт предмету лізингу 2016,00 грн., що підтверджується рахунком №ЗКМ-0000473 від 09.02.2010 року, актом виконаних робіт №КМ-0000133 від 11.02.2010 року, платіжним дорученням №30423 від 22.02.2010 року, замовлення-наряд №ЗКМ-0000473 від 09.02.2010 року, перевезення предмету лізингу 9300,00 грн., що підтверджується: рахунком-фактурою №СФ-0000044 від 15.02.2010 року, актом №ОУ-0000044 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 15.02.2010 року, заявкою №100210, угодами про зарахування зустрічних вимог №1-5 від 14.04.2010 року, зберігання предмета лізингу у розмірі 5371,67 грн.: 73,33 грн., що підтверджується актом б/н за лютий 2010 року, рахунком №14 від 11.02.2010 року, платіжним доручення № 30556 від 26.02.2010 року, 206,67 грн., що підтверджується актом б/н за грудень 2009 року, рахунком № 123 від 30.12.2009 року, платіжним доручення №29389 від 29.12.2009 року, 206,67 грн.,. що підтверджується актом № 11 за січень 2010 року, рахунком № 07 від 04.01.2010 року, платіжним дорученням № 29801 від 22.01.2010 року, 4685,00 грн., що підтверджується актом б/н від 30.10.2009 року, рахунком №106 від 30.10.2009 року, платіжним дорученням № 28330 від 18.11.2009 року, 200,00 грн., що підтверджується актом №11 за листопад 2009 року, рахунком №114 від 30.11.2009 року, платіжним доручення №28821 від 04.12.2009 року, витрати по страхуванню предмета лізингу у розмірі 4263,33 грн.: 2336,07 грн., що підтверджується рахунком-фактурою №211.0194516-3 від 12.02.2010 року, додатковою угодою № 1 від 12.02.2010 року, платіжним дорученням № 306628 від 02.03.2010 року, 963,63 грн., що підтверджується рахунком-фактурою №211.0194516-3,4 від 05.11.2009 року, страховим свідоцтвом № 211.0194516-3 від 05.11.2009 року, платіжний дорученням № 28099 від 06.11.2009 року, 963,63 грн., що підтверджується рахункові фактурою №211.0194516-3-7(02) від 21.01.2010 року, страховим свідоцтвом №211.0194516-3 від 05.11.2009 року, платіжним дорученням № 29882 від 28.01.2010 року.

Відшкодування частини вартості предмета лізингу (вартість продажу предмета лізингу). Відповідно до п.10 рахунку від суми пунктів 1-8 рахунку віднімається сума відшкодування частини вартості предмета лізингу у розмірі 795128,73 грн. 17.02.2010 року ТзОВ “Райффайзен Лізинг Аваль” було укладено контракт №ER2484-05/08/1,відповідно до якого позивач продав предмет лізингу. При цьому ціна реалізації становила 73500 Євро. Відповідно сума заборгованості відповідача була зменшена на суму грошових коштів, отриманих від реалізації предмета лізингу.

Комісія лізингодавця з ПДВ (відсотки за користування грошима з 26.06.2009 року по 30.03.2010 року) в сумі 68430,30 грн..

Лізингоодержувач оплату згідно рахунку № L2484-05/08/г1 від 30.03.2010 року не провів.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно ст.806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавеці) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.1 ст.16 ЗУ “Про фінансовий лізинг” передбачено, що сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.11 ЗУ “Про фінасовий лізинг” лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділбвого обороту або інших вимог, ито звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Борг ТзОВ “Чабельський гранітний кар'єр” перед позивачем на момент розгляду справи становить 437343 грн. 07 коп.

Дана заборгованість ТзОВ “Чабельський гранітний кар'єр” підтверджується рішенням господарського суду Рівненської області від 08.11.2011 року у справі №5019/2240/11. Рішення у даній справі у вищій судовій інстанції не розглядалося та є чинним.

Між ТзОВ “Райффайзен Лізинг Аваль” та Приватним підприємством “Карпати” (надалі відповідач 2, поручитель 2) і Товариством з обмеженою відповідальністю “Трансбуд-Сервіс” (надалі відповідач 1, поручитель 1) укладено договір поруги № 2497-05/08 від 20.05.2008року(надалі договір поруки). У розділі «визначення термінів»сторони погодили, що “лізингоодержувач” ТзОВ “Чабельський гранітний кар'єр”, «договір лізингу»договори фінансового лізингу №L2389-04/08 від 07 квітня 2008 року, № L2484-05/08 від 14 травня 2008 року, № L 2497-05/08 від 20 травня 2008 року, укладені між лізингодавцем та лізингоодержувачем, “боргові зобовязання” - всі зобовязання лізингоодержувача перед лізингодавцем по сплаті останньому будь-яких сум, що виникають згідно з положеннями договору лізингу, як це визначено договором лізингу та описано в цьому договорі (від борговими зобовязаннями слід розуміти як повну їх суму, так і будь-яку їх частину), “банківський день” - робочий день, протягом якого банківські установи України відкриті для обслуговування клієнтів. В п.1.2 договору поруки сторони визначили, що поручителі на добровільних засадах беруть на себе зобовязання перед лізингодавцем відповідати по зобовязання лізингоодержувача, які виникають за договором лізингу, включаючи, але не обмежуючись наступним: сплати лізингові та всі інші на умовах договору лізингу, неустойки (пеню, штраф) в розмірі, строки та у випадках, передбачених договором лізингу, а також виконати інші умови договору лізингу в повному обсязі.

Відповідно до п.2.1, 2.4, 3.1, 4.1 договору поруки у випадку невиконання лізингоодержувачем взятих на себе зобов'язань за договором лізингу, поручителі несуть солідарну відповідальність перед лізингодавцем у тому ж обсязі, що і лізингоодержувач, включаючи сплату основного боргу за договором лізингу, нарахованих лізингових платежів та неустойки; у випадку невиконання лізингоодержувачем боргових зобов'язань перед лізингодавцем за договором лізингу, лізингодавець має право звернутись до поручителів з вимогою про виконання боргових зобовязань в повному обсязі чи в частині; у випадку невиконання або неналежного виконання лізингоодержувачем взятих на себе зобов'язань по договору лізингу, поручителі та лізингоодержувач несуть солідарну відповідальність перед лізингодавцем на всю суму заборгованості, встановлену на момент подання позовної вимоги, у відповідності до ч. 1 та ч. 2 ст. 554 Цивільного кодексу України. Цей Договір набирає чинності з дня його підписання сторонами (дата договору) і діє до повного виконання боргових зобов'язань за договором лізингу. Відповідальність поручителів припиняється лише після виконання боргових зобов'язань в повному обсязі.

04.05.2011 року лізингодавцем направлено поручителям вимоги про виконання зобовязань за договором поруки, на адреси ТзОВ “Трансбуд-Сервіс” м. Луцьк, вул. Стрілецька,4, ПП “Карпати” м. Луцьк, пр. Соборності, 32 кв. 97, дані адреси зазначенні в договорі поруки.

Позивачем нараховано пеню за період з лютого 2009 по червень 2009 року.

Згідно п.5.1 договору лізингу за несвоєчасну сплату будь-якого платежу (його частини) за договором лізингоодержувач сплачує лізингодавцю пеню у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, починаючи з п'ятого дня прострочення виконання грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, яка кореспондується із ст. 230 ГК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Приписами п.6 ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

В засіданні суду представник підприємства “Карпати” подала клопотання, в якому просить відповідно до п.2ч. 1 ст. 258 ЦК України застосувати до вимог про стягнення пені строк позовної давності.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Таким чином, виходячи в вимог чинного законодавства, термінів виконання зобовязання, терміну нарахування пені, суд приходить до висновку, що позивачем пропущено річний термін на стягнення 4921,20грн. пені, в цій частині позову необхідно відмовити.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 05.09.2011 року у справі №5004/1762/11 порушено провадження у справі про банкрутство ТзОВ “Трансбуд-Сервіс”. Даною ухвалою введено мораторій на задоволення всіх вимог кредиторів, під час якого забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобовязань і зобовязань щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів).

06.10.2011 року в газеті «Голос України»поміщене оголошення про порушення відносно товариства “Трансбуд-Сервіс” справи про банкрутство.

Позивач звернувся з позовом в суд 13.10.2011 року, провадження у справі порушено 14.10.2011 року (а.с. 1).

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.(ч.2 ст. 14 вказаного Закону).

Згідно п. 8.13 Рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 4 червня 2004 року №04-5/1193 “Про деякі питання практики застосування Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”” якщо позивач не звернувся у місячний строк з дня публікації з заявою про визнання його вимог до боржника у справі про банкрутство, господарський суд відмовляє у задоволенні позову на підставі частини 2 статті 14 Закону.

За період з 13.10.2011 року по 22.12.2011 року (період розгляду справи) позивач не звернувся з заявою про визнання його вимог до ТзОВ “Трансбуд-Сервіс”, а тому суд приходить до висновку, що в стягненні 432421,87грн. заборгованості солідарно з цього поручителя необхідно відмовити.

Таким чином заборгованість підприємства “Карпати” доведена наведеними доказами у справі. Позовні вимоги щодо нього підставні і підлягають до задоволення.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 549, 554, 632, 762, 803 Цивільного кодексу України, ст. 232Господарського кодексу України, Законами України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, “Про фінансовий лізинг”, ст. ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України , господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Карпати»(м. Луцьк, вул. Чернишевського, 5, код 32747985) в користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Райффайзен Лізинг Аваль”

432421,87грн. заборгованості та 4324,22грн. витрат по оплаті державного мита та 233,36 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позову, в стягненні 4921,20грн. пені, відмовити.

4. В позові про стягнення солідарно заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансбуд-Сервіс», відмовити.

Суддя Л. О. Черняк

Повний текст рішення

складено та підписано

27.12.11