Рішення № 20413455, 22.12.2011, Менський районний суд Чернігівської області

Справа № 2-673/11

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

22 грудня 2011 року                               Менський районний суд

                                                                                          Чернігівської області

у складі:

головуючого –судді: Савченка О.А.

при секретарі: Солонар В.І.

з участю

прокурора: Негоди В.М.

представників позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4

представників третіх осіб: ОСОБА_5, ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Чернігівського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Менської міської ради до ОСОБА_3 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, -

В С Т А H О В И В:

13 жовтня 2011 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, який в судовому засіданні підтримав помічник Чернігівського міжрайонного природоохоронного прокурора Негода В.М. і просив його задовольнити.

Представники позивача –Менської міської ради Чернігівської області ОСОБА_1 та ОСОБА_2 позов підтримали і просили його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 та представник відповідача ОСОБА_4 позов не визнали, заперечували проти його задоволення, посилаючись на те, що земельною ділянкою ОСОБА_3 користується правомірно, перевірки проведені Державною екологічною інспекцією були неправомірними, спеціалісти інспекції не уповноважені, та не мають права на проведення відповідних землевпорядних робіт, а саме робити певні заміри, що було ними зроблено під час проведення перевірок.

Представники третіх осіб ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не заперечували проти задоволення позовних вимог.

Вислухавши пояснення сторін, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні обставини справи.

Відповідно до вимог ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру»підставою для представництва прокурором у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок противоправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються між ними або з державою. Відповідно до положень ст. 121 Конституції України, ст. ст. 5, 121 ЦПК України прокурор вправі звертатися до суду із заявою на захист інтересів держави.

Спірна земельна ділянка є державною власністю, знаходиться у межах населеного пункту, і відповідно до вимог п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України розпорядження землями державної власності в межах населеного пункту, до розмежування земель комунальної та державної власності, належить до повноважень Менської міської ради.

Судом встановлено, що 10.05.2007 року на підставі рішення Менської міської ради ОСОБА_3 передано у приватну власність земельну ділянку по вул.. Шевченка, 22 в м. Мена Чернігівської області площею 0,0978 га, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку, наявним в матеріалах справи.

29.05.2007 року рішенням № 279 виконавчого комітету Менської міської ради ОСОБА_3 було надано дозвіл на будівництво магазину по вул.. Шевченка, 22 м. Мена Чернігівської області. Однак, будівельні роботи були виконані з відхиленням від проекту, а саме ОСОБА_3 при будівництві магазину було самовільно захоплено земельну ділянку прилеглу до земельної ділянки, що належить їй на праві власності.

Перевірками проведеними фахівцями Державної екологічної інспекції в Чернігівській області було встановлено факт порушення відповідачкою ОСОБА_3 вимог природоохоронного законодавства.

Так, згідно ОСОБА_6 перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 11.01.2011 року № 06/08 було встановлено, що ОСОБА_3 зайняла прилеглу земельну ділянку до наданої їй згідно ОСОБА_6 земельної ділянки, обгородивши своїм парканом. Самозахоплена земельна ділянка розміром 27,9Х4 метри, загальною площею 111,6 м2, знаходиться по вул.. Шевченка, праворуч (згідно плану меж земельної ділянки з північного-заходу) від земельної ділянки ОСОБА_3

Також, перевіркою проведеною 21.06.2011 року (ОСОБА_6 № 196/07) було встановлено, що самозахоплена земельна ділянка не звільнена, на що було винесено відповідний припис (№ 196/07 від 21.06.2011 року). 11.07.2011 року було складено протокол № 000494 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 13.07.2011 року за самовільне заняття земельної ділянки загальною площею 111,6 м2 на ОСОБА_3 накладено адміністративне стягнення за ст. 531 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 170 грн. Зазначена сума штрафу була сплачена відповідачкою ОСОБА_3 15.07.2011 року через банківську установу.

Крім цього, проведена Державною екологічною інспекцією в Чернігівській області 23.08.2011 року перевірка виконання відповідачкою ОСОБА_3 вимог припису про звільнення самовільно занятої земельної ділянки засвідчила, що відповідачкою зазначена земельна ділянка не звільнена. За невиконання вимог припису постановою від 29.08.2011 року на ОСОБА_3 за ст. 1885 КУпАП накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 170 грн. Постанова набрала чинності.

Матеріали справи свідчать про те, що земельна ділянка загальною площею 111,6 м2, що знаходиться по вул.. Шевченка, праворуч від земельної ділянки ОСОБА_3 вул.. Шевченка, 22 в м. Мена відповідачці у встановленому законом порядку не надавалася.

Окрім того, в судовому засіданні було встановлено, що в порушення ст.125 ЗК України відповідачка до теперішнього часу користується самозахопленою земельною ділянкою.

Статтею 116 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи, набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Відповідно до ст. 126 ЗК України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.

Відповідно до ст. 211 ЗК України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за самовільне заняття земельних ділянок.

Статтею 212 Земельного кодексу України передбачено, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власником землі або землекористувачем без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

У ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»визначено, що самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Суд, при вирішення даного спору також керується нормами ч. 3 ст. 61 ЦПК України відповідно до яких обставини, встановлені рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так, Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 березня 2011 року у справі № 2а/2570/992/2011за позовом ОСОБА_3 до Менської міської ради, Виконавчого комітету Менської міської ради Чернігівської області про визнання нечинним рішення, протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, було встановлено, що будівельні роботи при будівництві магазину по вул.. Шевченка, 22 ОСОБА_3 виконані з відхиленням від проекту, а саме ОСОБА_3 при будівництві магазину було самовільно захоплено земельну ділянку. Суд дійшов висновку, що ОСОБА_3 не може вважатися належним землекористувачем, в розумінні ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України, оскільки не мала на початок здійснення будівництва на захоплену земельну ділянку правовстановлюючих документів. Зазначена постанова набрала законної сили.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що в судовому засіданні доведено, що відповідачка займає земельну ділянку розміром 27,9Х4 метри, загальною площею 111,6 м2, що знаходиться по вул.. Шевченка, праворуч (згідно плану меж земельної ділянки з північного-заходу) від її земельної ділянки по вул.. Шевченка, 22 в м. Мена Чернігівської області самовільно, в зв’язку з чим позовні вимоги позивача суд визнає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 3, 10, 60, 79, 88, 209, 212 –215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р I Ш И В:

Позов Чернігівського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Менської міської ради до ОСОБА_3 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки –задовольнити.

Зобов’язати ОСОБА_3 протягом 1 (одного) місяця з часу набрання рішенням суду законної сили повернути до земель державної власності у відання Менської міської ради самовільно зайняту земельну ділянку розміром 27,9Х4 метри, загальною площею 111,6 м2, що знаходиться по вул.. Шевченка, праворуч (згідно плану меж земельної ділянки з північного-заходу) від земельної ділянки ОСОБА_3 по вул.. Шевченка, 22 в м. Мена Чернігівської області.

Зобов’язати ОСОБА_3 протягом 1 (одного) місяця з часу набрання рішення суду законної сили звільнити самовільну зайняту земельну ділянку шляхом демонтування будь-яких будівель та споруд, які знаходяться на ній, а також від будь-якого рухомого майна, яке знаходиться на ній.

Стягнути з ОСОБА_3 94 (дев’яносто чотири) грн. 10 коп. судового збору на користь держави: в держбюджет Менського району на р/р 31219206700276, МФО 853592, код 21401016 банк ГУДКУ в Чернігівській області.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Чернігівської області через Менський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з моменту отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий:                                                             О.А. Савченко