Рішення № 20400411, 21.10.2011, Монастириський районний суд Тернопільської області

Справа № 2-430/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" жовтня 2011 р. Монастириський районний суд у складі:

головуючого судді:                                                  Іванчука В. М.

при секретарі: Швець Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Монастириська справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення, –

В С Т А Н О В И В :

Представник ПАТ КБ «ПриватБанк»звернувся в суд із позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме житловий будинок та земельну ділянку, який розташований в с.Григорів по вул.Шевченка №19 Монастириського району Тернопільської області шляхом продажу вказаного предмету іпотеки із виселенням відповідачки та зняттям її з реєстрації за цією адресою.

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та суду пояснив, що 13.06.2007 року з відповідачем по справі ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № ТЕМ0GK00520032, згідно якого позивач надав відповідачу кредит в розмірі 11993.00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 10.08 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 12.06.2037 року. На забезпечення виконання зобов’язань по кредитному договору 20.06.2007 року був укладений договір іпотеки, згідно якого ОСОБА_1 передала в іпотеку житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою с.Григорів, вул.Шевченка №19 Монастириського району Тернопільської області, що належить їй на праві власності на підставі договору купівлі-продажу та земельну ділянку. Однак свої договірні зобов’язання ОСОБА_1 не виконувала неналежним чином, в результаті чого станом на 22.08.2011 року заборгованість за договором кредиту становить 10535,76 доларів США.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з’явилася повторно, хоча належним чином повідомлялась про день, час та місце слухання справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, про причини неявки суду не повідомила.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд знаходить, що позов підлягає до задоволення частково з наступних підстав:

Відповідно до кредитного договору № ТЕМ0GK00520032 від 13 червня 2007 року, укладеного між сторонами, Позивач (за Договором - Банк) надає Відповідачеві (за Договором – Позичальник) кредитні кошти на строк з 13.06.2007р. по 12.06.2037р. включно в розмірі 11939.00 доларів США для придбання житла, в тому числі 3193.00 доларів США для сплати страхових платежів. Договором передбачено обов’язок позичальника сплачувати щомісячно позикодавцю заборгованість за кредитом, відсотки за користування кредитом у розмірі 0,84 % на суму залишку заборгованості за кредитом. Періодом сплати вважати з 15 по 20 число кожного місяця.

Крім того, відповідачка, уклавши кредитний договір, погодилася із відповідальністю за порушення зобов’язань за кредитним договором, сплатою банку пені в розмірі 0.15 % від суми простроченого платежу (в гривневому еквіваленті по курсу НБУ на дату сплати), але не менше 1 гривні за кожний день прострочки.

У відповідності до ст..526 ЦК України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Стаття 625 ЦК України зазначає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Відповідно до ст.1050 ч.2 ЦК України наслідками порушення відповідачем зобов’язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Позивача достроково вимагати повернення суми кредиту, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

У судовому засіданні з’ясовано, що у терміни, встановлені кредитним договором, взяті на себе зобов’язання відповідачка належним чином не виконувала, внаслідок чого у неї виникла заборгованість у розмірі 10535.76 доларів США, що за курсом НБУ складає 83985 (вісімдесят три тисячі дев’ятсот вісімдесят п’ять) грн. 82 коп.

Згідно довідки №205/316 від 19 серпня 2011 року, офіційний курс гривні до іноземної валюти становить: 100 доларів США –797 грн. 15 коп.

З розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 22.08.2011 року заборгованість ОСОБА_1 за договором кредиту становить 10535,76 дол. США, в тому числі: заборгованість за кредитом – 8778.94 дол. США., заборгованість по процентам за користування кредитом –1057.55 дол. США., заборгованість по комісії за користування кредитом –78.20 дол. США., сума пені за прострочення виконання зобов’язання –89,50 дол. США, штрафи за договором – 531,57 дол. США.

Для забезпечення виконання ОСОБА_1 кредитних зобов’язань між нею та позивачем 20 червня 2007 року укладено договір іпотеки, відповідно до якого відповідачка надала в іпотеку житловий будинок з надвірними будівлями загальною площею 94,6 кв.м., що розташований за адресою: с. Григорів, вул. Шевченка №19, Монастириського району Тернопільської області, що належить їй на підставі договору купівлі-продажу та земельну ділянку.

Згідно умов договору іпотеки, ч.1 ст.33 Закону України «Про іпотеку»банк з метою задоволення своїх вимог має право звернути стягнення на предмет іпотеки у разі, якщо в момент настання термінів виконання якого-небудь із зобов’язань, передбачених кредитним договором, вони не будуть виконані.

Зі змісту ст.546, 589,590 ЦК України випливає, що виконання зобов’язання може забезпечуватись іпотекою –заставою нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця. У разі невиконання зобов’язання, забезпеченого заставою, заставодержатель(позивач) набуває право звернення стягнення на предмет застави, яке здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

У ст.39 Закону України «Про іпотеку»зазначено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються також спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої ст.38 цього Закону, яка передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі –покупцеві.

Відповідачці ОСОБА_1 надсилалося повідомлення №2401 від 12.01.2011р. з проханням погасити заборгованість, проте борг нею не сплачено, тому позов в частині звернення стягнення на предмет іпотеки підлягає до задоволення.

Статтею 39 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців. Разом з тим в ст.40 ч.1 цього ж Закону зазначено, що звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться в порядку, встановленому законом.

Таким чином у відповідності зі ст.40 Закону України «Про іпотеку» суд вважає, що примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов : якщо добровільно мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як предмет іпотеки протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника або в іншій погоджений сторонами строк. На час ухвалення рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки відсутні виконання імперативно-диспозитивних приписів, встановлених ч.2 ст.40 Закону України «Про іпотеку»та ч.3 ст. 109 ЖК України щодо примусового виселення за рішенням суду мешканців з квартири, на яку здійснюється звернення стягнення як на предмет іпотеки, тому суд вважає, що при вирішенні спору про звернення стягнення на нерухоме майно на цій стадії розгляду справи позовні вимоги позивача про виселення відповідачки та членів її сім’ї є передчасними, необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 526, 546, 589-590, 1048, 1050 ЦК України, ст.109 ЖК України, ст. ст. 33, 39-40 Закону України «Про іпотеку»суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»до ОСОБА_1 про звернення стягнення задоволити частково.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №ТЕМ0GK00520032 від 13.06.2007 року станом на 22.08.2011 року в розмірі 10535,76 доларів США, що за курсом НБУ складає 83985 (вісімдесят три тисячі дев’ятсот вісімдесят п’ять) грн. 82 коп. звернути стягнення на предмет іпотеки –житловий будинок з надвірними будівлями загальною площею 94,6 кв.м., що розташований за адресою: с. Григорів, вул. Шевченка №19, Монастириського району Тернопільської області, який належить на праві власності ОСОБА_1, та на земельну ділянку, на якій розташований вказаний будинок, шляхом продажу предмета іпотеки ПАТ КБ «ПриватБанк»з укладенням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПАТ КБ «Приватбанк»всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

В частині вимог щодо виселення ОСОБА_1 та осіб, які зареєстровані і проживають у житловому будинку №19 по вул.Шевченка с.Григорів Монастириського району Тернопільської області зі зняттям їх з реєстраційного обліку у відділі у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України у Тернопільській області –відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жительки с.Григорів Монастириського району Тернопільської області, на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»(рахунок № 64993919400001, МФО №305299 , код ЄДРПОУ 14360570) 839 грн.86 коп. судового збору, та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справи .

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Тернопільської області через Монастириський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:ОСОБА_3