Рішення № 20381631, 16.11.2011, Кам’янський районний суд Запорізької області (до 25.04.2025 - Куйбишевський районний суд Запорізької області)

Справа 2-409/11           

Р І Ш Е Н НЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2011 року                                                             смт.Куйбишеве

Куйбишевський районний суд Запорізької області в складі:

          головуючого судді Мальованого В.О.

          при секретарі Синяковій О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Куйбишеве Запорізької області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди завданої злочином ,-

                                                   В С Т А Н О В И В :

          До Куйбишевського районного суду Запорізької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди завданої злочином в сумі 28716 гривень 03 копійки та моральної шкоди в сумі 500000 гривень.

          В позовній заяві позивач вказувала, що вироком Куйбишевського районого суду Запорізької області від 14.09.2010 року ОСОБА_2, визнаний винним у скоєнні злочину передбаченому ч.2 ст.286 КК України.

          Вироком суду встановлено, що ОСОБА_2 31.05.2005 близько 19.00 години, керуючи мікроавтобусом «Форд-Транзит»р/н НОМЕР_1 виїхав з другорядної дороги, яка веде до с. Дубового на головну автодорогу «Куйбишеве - Комиш-Зоря»і продовжив рух в напрямку смт. Куйбишеве.

В той же час по вказаній автомобільній дорозі, в зустрічному йому напрямку рухався автомобіль НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3, який, виконуючи маневр обгону попутного автомобіля, виїхав на полосу руху автомобіля «Форд-Транзит»під керуванням ОСОБА_2, після чого почав повертатися на полосу свого руху.

На шляху руху в районі вказаного перетинання доріг, водій ОСОБА_4 при виникненні небезпеки для руху, у вигляді автомобіля ЗАЗ-1102, який виїхав на полосу його руху, належних заходів до зменшення швидкості і зупинки транспортного засобу не вжив. Не впевнившись, що це буде безпечним і не створить перешкод для інших учасників руху, змінив напрямок руху свого автомобілю вліво та виїхав на полосу руху автомобілю ЗАЗ-1102. Внаслідок цього сталося зіткнення автомобілю під керуванням ОСОБА_4 з автомобілем під керуванням ОСОБА_3

Такими діями ОСОБА_2 порушив пункти 10.1, 12.3 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, згідно яких:

          п.10.1 : «Перед початком руху, перестроєнням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен впевнитись, що це буде безпечним та не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»;

п. 12.3 : «У випадку виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій обєктивно здатен виявити, він повинен терміново здійснити заходи для зменшення швидкості до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об’їзду перешкоди.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля НОМЕР_2, мій син - ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження, від яких помер.

Вказані дії ОСОБА_5 вироком суду кваліфіковано за ч. 2 ст. 286 КК України та за скоєння цього злочину ОСОБА_5 засуджений до 4 років позбавлення волі, відповідно до ст. 75 звільнений від покарання з випробуванням, строком на 1 рік 6 місяців. Від даного покарання цим же вироком суду ОСОБА_5 звільнений у відповідності до пункту «б»ст. 1 Закону України «Про амністію»від 23.06.2005.

          Даним злочином позивачу ОСОБА_1, як потерпілій спричинено матеріальну шкоду на суму 28716 грн. 93 копійки, яка складається з наступного:

          -вартість ремонту для відновлення автомобіля 9317,43 грн. згідно висновків експертного центру «Експерт-Сервіс Авто»;

          -проведення авто технічної оціночної експертизи –400 грн. (квитанція № 20 від 19 лютого 2010 року;

          -бензин, витрачений на доставку експерта-оцінювача транспорту з м. Запоріжжя -144 грн. (чек № 765544 від 11.02.2010);

          -телеграма експерту-оцінювачу транспорту –27 грн. 50 коп. (чек № 4188 від 08.02.2010.

          -витрати, пов’язані з ритуалом поховання : ритуальні послуги – 1377 грн. (накладна від 01.06.2005 «Бюро ритуальних послуг ПП ОСОБА_6В.»);

          -поминальний обід 6250 грн. (накладна № 25 від 02.06.2005 ПП «Хіміч»);

          -горілчані вироби до поминального обіду – 1900 грн. (накладна № 483 від 01.06.2005 ПП «Діамант», + 210 грн. накладна реалізатора на ринку № л-00008717 від 08.07.2005, всього на 2110 грн.;

          -виготовлення та встановлення надгробного пам’ятника 7660 грн. (накладна № 25 від 12.10.2005 ПП «Обряд»м. Бердянськ);

          -плитка та бордюри біля надгробного пам’ятника 1059 грн. (товарний чек від 10.09.2005 ПП Шевчук;

          -опублікування некрологу в газеті «Рідний край»336 грн. (квитанції до прибуткового касового ордеру газети «Рідний край»від 13.06.2005, 17.05.2006, 16.04.2008).

          Крім того позивач ОСОБА_1 в позові зазначила , що злочином їй, спричинено моральну шкоду на суму 500000 грн. , яка полягає в тому , що внаслідок отримання звістки про смерть свого сина вона отримала тяжкий нервовий стрес, від наслідків якого не позбавилась до цього часу та перебуває в сильній депресії. Відчуває глибоку жалобу за загиблим сином. В результаті стресу змінився уклад її життя, порушився сон внаслідок чого вимушена постійно приймати заспокійливі засоби. Погіршилося здоров'я,розвинувся гіпертонічний криз на нервовому підґрунті внаслідок чого неодноразово перебувала на лікуванні в районній та обласних лікарнях та перенесла дві хірургічні операції.Значно знизилась працездатність та відповідно рівень життя. В даний час вона не може займатися своїми звичними заняттями, перебуває в пригніченому стані. Життя сина було найдорожчою цінністю в її житті, оскільки сподівалась на сина як на опору в своїй старості, але позбавлена можливості здійснення свого сподівання.

          В судовому засіданні позивач ОСОБА_1, та її представник адвокат ОСОБА_7, повністю підтримали позовні вимоги по тих підставах, що викладені в позовній заяві і прохали задовольнити позов в повному обсязі.

          Відповідач ОСОБА_8, та його представник адвокат ОСОБА_9, позов визнали частково. В частині відшкодування витрат на поховання та пов'язаних з поховаанням ритуальних послуг визнали в повному обсязі, в частині відшкодування матеріальної шкоди на відновлювальний ремонт автомобіля та пов'язані з проведенням експертизи витрати визнали частково, позовні вимоги ,щодо відшкодування моральної шкоди визнали частково.

          В обгрунтування своїх заперечень пояснили , що оскільки матеріалами кримінальної справи встановлено , що вина в дорожньо-транспортній пригоді ОСОБА_5, та загиблого ОСОБА_3, була взаємна, тому вони вважають, що розмір відшкодування витрат на відновлювальний ремонт автомобіля ЗАЗ 1102, що належить ОСОБА_1, повинен бути зменшений з урахуванням вини загиблого ОСОБА_3 Що стосується моральної шкоди , відповідач визнає , що загибеллю ОСОБА_3, матері позивачу ОСОБА_1, спричинено моральну шкоду , однак вважають розмір її відшкодування сильно завищеним і прохають також враховуюючи вину самого загиблого ОСОБА_3, зменшити розмір відшкодування моральної шкоди.

          Суд, вислухав пояснення сторін, вивчивши матеріали справи вважає , що позов підлягає задоволенню частково .

          Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода , завдана неправомірними рішеннями , діями чи бездіяльністю майну фізичної або юридичної особи , відшкодовується в повному обсязі особою , що її завдала.

          Відповідно до ст.1187 шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки , відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

          ОСОБА_5, володів транспортним засобом мікроавтобусом «Форд-Транзит»р/н НОМЕР_1 на підставі довіреності , тому саме він має нести відповідальність по відшкодуванню матеріальної та моральної шкоди.

          Обставини скоєння дорожньо-транспортної пригоди та винність ОСОБА_5, встановлені вироком Куйбишевського районого суду Запорізької області суду від 14 вересня 2010 року і відповідно ч.3 ст.61 ЦПК України звільняються від доказування.

          Злочином потерпілій ОСОБА_1, заподіяно матеріальну шкоду у вигляді пошкодження автомобіля НОМЕР_3 , вартість відновлювального ремонту якого відповідно до висновку №71 “Про оцінку автомобіля” від 11 лютого 2010 року складає 9317 гривень 43 копійки.

          Дані витрати разом з витратами на проведення даної оцінки у вигляді оплати послуг експерта 400 гривень , тереграма експерту 27 гривень 50 копійок, витрати на пальне для доставки експерта з м.Запоріжжя підлягають стягненню.

          Разом з тим враховуючи , що згідно заключення повторної судової автотехнічної експертизи №5421 від 16 грудня 2009 року , дії водія автомобіля НОМЕР_4 ОСОБА_5, не відповідають вимогам п.10.1, 12.3 Правил дорожнього руху України , що з технічної точки зору знаходиться в причинному зв'язку з даною дорожньо-транспортною подією. Дії водія автомобіля НОМЕР_5 , ОСОБА_3, не відповідають вимогам п.14.6 “а” Правил дорожнього руху України , що з технічної точки зору знаходиться в причинному зв'язку з даною дорожньо-транспортною подією, суд визнає що в даній дорожньо-транспортній події вина водіїв є взаємною в рівних частинах.

          Керуючись ч.2 ст.1193 ЦК України , за якою у разі якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди , то залежно від ступеня вини потерпілого ( а у разі вини особи яка завдала шкоди , - також залежно від ступеня її вини) розмір відшкодування зменшується, якщо інше не встановлено законом, суд вважає необхідним зменшити розмір відшкодування матеріальної шкоди на відновлювальний ремонт автомобіля та витрати на проведення оцінки автомобіля, стягнувши з відповідача ОСОБА_5, половину цих витрат.

          Що стосується позовних вимог про відшкодування матеріальних витрат на поховання і пов'язані з цим ритуальні послуги , вони підлягають задоволенню в повному обсязі , оскільки повністю визнаютьмся позивачем і підтверджуються належними доказами в матеріалах справи.

          Вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди , суд виходить з наступного.

          Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди , завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях , яких особа зазнала у зв'язку каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних переживаннях , яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої , членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях , яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи , а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

          Відповідно до ч.2 ст.1168 ЦК України моральна шкода , завдана смертю фізичної особи , відшкодовується її чоловікові(дружині) , батькам (усиновлювачам) , дітям (усиновленим) , а також особам , які проживали з нею однією сім'єю.

          Позивачу ОСОБА_1 злочином спричинено моральну шкоду , яка полягає в тому що внаслідок загибелі її сина ОСОБА_3, вона пережила і прожовжує переживати тяжкі моральні страждання.

          Разом з тим , виходячи з вимог розумності та справедливості , приймаючи до уваги той факт , що причиною дорожньо-транспортної події, також була груба необережність самого загиблого ОСОБА_3, суд вважає розмір матеріальної шкоди заявленої позивачем ОСОБА_1, необгрунтовано завищеним і вважає необхідним його зменшити.

          Вирішуючи питання про судові витрати , суд керується ст.88 ЦПК України , згідно якої стороні на користь якої ухвалено рішення суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону на користь якої ухвалено рішення звільнено від сплати судового збору , він стягується з відповідача у дохід держави, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

          Оскільки ухвалою Куйбишевського районного суду Запорізької області від 02 листопада 2011 року позивач ОСОБА_1, була звільнена від сплати судового збору при подачі позовної заяви і сплату судового збору їй було відстрочено до ухвалення рішення у справі, а рішенням у справі частково її позовні вимоги задоволено, тому суд вважає необхідним стягнути з відповідача ОСОБА_5, судовий збір в дохід держави , пропорційно до задоволених вимог.

          Керуючись ст.ст.23, 1166,1168,1187,1193 ЦК України, ст.ст.209-218 ЦПК України,суд-

                                                   В И Р І Ш И В :

          Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково .

          Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 23736 (двадцять три тисячі сімсот тридцять шість тисяч ) гривень в рахунок відшкодування завданої їй матеріальної шкоди та 70 тисяч гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди , а всього 93736 ( дев'яносто три тисячі сімсот тридцять шість) .

          В задоволенні решти позовних вимог —відмовити.

          Стягнути з ОСОБА_5 331 (триста тридцять одну) гривню 46 копійок судового збору на рахунок 31217206700152 , одержувач державний бюджет Куйбишевського району , Куйбишевський районний суд код ЄДРПОУ суду 37599505 .

          Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

                    Суддя:                                                   В.О.Мальований