Рішення № 20378675, 14.12.2011, Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 2-2253/11

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14 грудня 2011 року Довгинцівський районний суд м.Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді                                        Папариги В.А.,

при секретарі                                                  Курбаковій Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті ОСОБА_1 цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛКО-БУД»про визнання звільнення з роботи незаконним, скасування наказу про звільнення, заміну запису у трудовій книжці, стягнення заборгованості по заробітній платі, заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

          ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛКО-БУД»про визнання звільнення з роботи незаконним, скасування наказу про звільнення, заміну запису у трудовій книжці, стягнення заборгованості по заробітній платі, заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди. В обґрунтування своїх вимог послався на те, що відповідно до наказу № 58-к від 01.02.2011 року він був прийнятий на посаду директора з виробництва ТОВ «ЕЛКО-БУД»зі строком випробування 1 місяць, на неповний робочий день - чотири години з окладом згідно штатного розкладу. На момент прийняття на роботу йому було надано штатний розклад у якому вказано, що оклад директора з виробництва при повному робочому дні становить 6000 гривень, відповідно його заробітна платня повинна складати 3000 гривень. У зв’язку з тим, що робочий час у нього був більший ніж 4 години у день, остаточно він визначався табелями виходу на роботу. Заробітну плату за лютий 2011 року ним було отримано у березні 2011 року у розмірі 3000 гривень, її видавав сам директор підприємства, а він ставив свій підпис у табелі. Заробітну плату за березень, квітень та аванс за травень 2011 року до 25 травня 2011 року видано не було, чим грубо було порушено його права. У зв’язку з чим, він 25.05.2011 року віддав директору заяву про звільнення у зв’язку з невиплатою заробітної плати, однак дану заяву на підприємстві не зареєстровано. Оскільки позивач є єдиним годувальником у сім`ї, він вимушений був займатися пошуком нового місця роботи, однак продовжував виходити на роботу та працювати по 4 години на добу. Про даний факт свідчить те, що 06.06.2011 року за накладними № 181 ним з РОФ-1 після проведення підрядних робіт були зібрані інструменти та матеріали, що належать підприємству. 15.06.2011 року дані інструменти та автомобіль ГАЗ 32213 при свідках було передано ним директору підприємства ОСОБА_3, про що свідчить акт прийому та передачі. 09.06.2011 року ним було отримано повідомлення №351 від 06.06.2011 року з ТОВ «ЕЛКО-БУД»про те, що йому необхідно з’явитися у офіс на протязі трьох днів, однак коли він 10.06.2011 року прибув до офісу він був закритий. В зв’язку з чим, ним було повторно складено заяву про звільнення та разом з відповіддю на повідомлення №181 та з копією трудового договору про влаштування на нове місце роботи, відправлено кур’єрською поштою на адресу підприємства. Після чого на його адресу надходили ще повідомлення про те, що він не виходив на роботу з 30.05.2011 року по 09.06.2011 року. 29.06.2011 року йому було відправлено повідомлення разом з трудовою книжкою та перераховано на карточку його сина грошові кошти у розмірі 846,93 гривень. 02.07.2011 року після отримання трудової книжки позивач дізнався, що його було звільнено 01.06.2011 року наказом на підставі п.4 ст.40 КЗпП України за прогули. Оскільки позивач вважає, що при його звільненні грубо порушені його права просив суд визнати незаконним і скасувати наказ №89-КЗ від 01.06.2011 року, скасувати запис у трудовій книжці про це та провести звільнення його з посади директора виробництва ТОВ «ЕЛКО-БУД» за ст.39 КЗпП України. Також просив стягнути з відповідача на його користь суму у розмірі 26140,81 гривень, а саме: невиплачену заробітну плату 8153,07 гривень; втрачений заробіток за час вимушеного прогулу з розрахунком середньоденної заробітної плати 136 гривень 36 копійок з часу незаконного звільнення по день подання позовної заяви (54 дні) на загальну суму 7363,64 гривень; грошову компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 624,10 гривень та моральну шкоду у розмірі 10000 гривень.

У судове засідання сторони не з’явились, до суду надали заяви про розгляд справи у їх відсутність: позивач ОСОБА_2 на позові наполягає, представник відповідача ОСОБА_3 проти позову заперечує.

Представник відповідача ОСОБА_3 надав до суду заперечення, в яких просив суд позов ОСОБА_2 залишити без задоволення при цьому послався на те, що наказом № 58-К від 01.02.2011 року ОСОБА_2 був прийнятий на посаду директора з виробництва зі строком випробування 1 місяць, на неповний робочий день (вихідні -субота, неділя) з окладом згідно штатного розкладу. Згідно штатного розпису заробітна плата директора з виробництва, при повному робочому дні становить - 1050,00 грн., а не 6000,00 грн., як указано в заяві позивача. Заробітна плата позивачу за лютий 2011 року склала 500,76 грн. з них 333,84 грн. ним отримано 21.02.2011 року, 166,92 грн. - 04.03.2011року. За березень 2011 року склала 500,76 грн. з них 333,84 грн. позивачем отримано 21.04.2011 року, 166,92 грн. - 04.03.2011року. Заробітна плата позивача за квітень 2011 року склала 500,76 грн. з них 333,84 грн. ним отримано 21.04.2011 року. Залишок по заробітній платі був виплачений 28.04.2011 року в сумі 166,92 гривні, 01.06.2011 року в сумі 510,66 гривень, 29.06.2011 року в сумі 167,88 гривень. 29.06.2011 року позивач ОСОБА_2 з’явився на офіс підприємства для отримання заробітної плати та розрахункових, але потім відмовився, про що було складено акт відмови. 30.06.2011 року заробітна плата і розрахункові були відправлені директором фірми на рахунок № 4405351745918672 в банку «Приватбанк», який вказав у своїй заяві ОСОБА_2, та складений Акт про відмову від вручення розрахункових і заробітної плати. За заявою ОСОБА_2 прокуратурою Довгинцівського району м. Кривого Рогу було внесено на підприємство припис вих. № 1748 від 23.06.2011 р., на який відправлено відповідь вих. № 382 від 01.07.2011 р. Заяву про звільнення, від 25.05.2011 р., ОСОБА_2, підприємству у встановленому Законодавством порядку не надавав, і не попереджав про наміри звільнення. На адресу ОСОБА_2 06.06.2011 р. вих. № 351 було відправлене повідомлення для пояснення причин відсутності, в якому викладено прохання з'явитися протягом трьох днів до офісу, та попереджено, що в разі ігнорування його буде звільнено за прогули без поважних причин, однак ОСОБА_2 так і не з'явився. 09.06.2011 р. за вих. № 360 позивачу було відправлене повторне повідомлення. В цей же день 09.06.2011 р. за вих. № 361, ОСОБА_2 було надіслано повідомлення з вимогою повернути інструменти які належать TOB «ЕЛКО-БУД», які він разом з начальником дільниці ОСОБА_4, без відома директора самовільно, вивезли 06.06.2011 р. о 17.00 год., з ПАТ "ПівнГЗК", на якому виконувались роботи по об'єкту РОФ-1. 14.06.2011 року курьєрською службою на TOB «ЕЛКО-БУД»надійшов від ОСОБА_2 лист від 10.06.2011 року, з заявою, про те, щоб його звільнили 01.06.2011 року за власним бажанням, а розрахункові і зарплату надіслали на картковий рахунок № 4405351745918672, трудову книжку вислали поштою за його адресою. 14.06.2011 р. вих. № 364, була надана відповідь на заяву ОСОБА_2 від 10.06.2011 року, в якій просили особисто з'явитися його до підприємства та отримати належні виплати і трудову книжку під розпис. 15.06.2011 р., була складена комісія, для виїзду до дому ОСОБА_2 для передачі автомобіля. Комісією була зареєстрована відмова ОСОБА_2 від отримання трудової книжки і розрахункових, про що був складений акт відмови. На повідомлення вих. № 364, від 14.06.2011 р. ОСОБА_2 була надана відповідь, що номер телефону невірний, до офісу він на прийом записатися не може, просить вислати йому трудову книжку поштою, та перерахувати виплати на карточку, інакше він буде вимушений звернутися до суду. 17.06.2011р. вих. № 370, фірмою було відправлене повідомлення про те що ОСОБА_2 звільнено за прогули без поважних причин, так як він не з'явився в офіс для пояснення причин відсутності, з 02.06.2011 року по 17.06.2011 року на роботі не з'являвся. 14.06.2011 р. до підприємства надійшла заява ОСОБА_2 від 10.06.2011 р., про його звільнення з 01.06.2011 р., (останній день роботи) за власним бажанням у зв'язку з його працевлаштуванням з 15.06.2011 р. за межами міста (Трудовий договір від 06.06.2011 р.). В зв’язку з чим після прояснення ситуації 14.09.2011 року Наказ № 89-КЗ від 01.06.2011 року - був скасований. ОСОБА_2 директор з виробництва - був звільнений за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України з 01.06.2011 року, у зв'язку з виїздом за межі міста, а йому здійснено повний розрахунок по 01.06.2011 року відповідно до законодавства про працю. Копію цього Наказу 14.09.2011 р., було відправлено ОСОБА_2, рекомендованим листом з описом. Відповідні записи в його трудовій книжці а також, що до звільнення за власним бажанням, будуть здійснені за умови надання ним трудової книжки. Відшкодування втраченого заробітку в розмірі 7363,64 грн., і грошової компенсації за невикористану відпустку у розмірі 624,10 грн., відповідач вважає не обґрунтованими, так як середньоденна заробітна плата 136,36 грн., не є дійсною. Оскільки на теперішній час з позивачем проведені всі розрахунки в тому числі і за невикористану відпустку відповідач просив суд позов залишити без задоволення.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити без участі сторін та без здійснення фіксування процесу за допомогою звукозаписувального засобу (ч.2 ст. 197 ЦПК України).

Дослідивши письмові докази по справі суд приходить висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог та вважає за необхідне в задоволенні позову відмовити виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справ вбачається, що наказом № 58-К від 01.02.2011 року ОСОБА_2 був прийнятий на посаду директора з виробництва зі строком випробування 1 місяць, на неповний робочий день –4 години, з 09-00 до 13-00 год. (вихідні -субота, неділя) з окладом згідно штатного розкладу (а.с 31– копія наказу). Згідно штатного розпису заробітна плата директора з виробництва, при повному робочому дні становить - 1050,00 грн. ( а.с. 32–копія штатного розпису). Згідно табелів обліку робочого часу працівників ТОВ «ЕЛКО-БУД» робочий день директора з виробництва ОСОБА_2 складав 4 години (а.с. 37-38 –копії табелів робочого часу). Як вбачається з платіжних відомосте1, в яких містять підписи позивача ОСОБА_2: 21.02.2011 року ОСОБА_2 отримав 333,84 гривні; 04.03.2011 року –166,92 гривні; 21.03.2011 року - 333,84 гривні; 21.04.2011 року –166,92 гривні; 21.04.2011 року –333, 84 гривні; 28.04.2011 року –166,92 гривні; 01.06.2011 року ( а.с. 39-43 - копії платіжних відомостей). Як вбачається з табелю робочого часу за червень місяць ОСОБА_2 01.06.2011 року відпрацював 4 години (а.с. 38 –копія табелю). 02.06.2011 року, 03.06.2011 року, 06.06.2011 року, 07.06.2011 року, 08.06.2011 року було складено акти про відсутність ОСОБА_2 на робочому місці протягом 8 годин (а.с. 52-56 –копії актів). 09.06.2011 року –складно акт про прогул (а.с. 57 –копія акту). 15.06.2011 року ОСОБА_2 згідно акту передав директору ТОВ «ЕЛКО-БД»ОСОБА_3 автомобіль ГАЗ 32213 та інструменти, що знаходилися в автомобілі (а.с. 58 –копія акту). В цей же день директором підприємства, його працівниками та свідком складено акт про відмову ОСОБА_2 від отримання трудової книжки та розрахунку (а.с. 59 –копія акту). Аналогічний акт про відмову ОСОБА_2 29.06.2011 року від отримання розрахункових коштів та заробітної плати був складений 30.06.2011 року (а.с. 60 –копія акту). 30.06.2011 року на рахунок –картку зазначену позивачем ОСОБА_2 № 4405351745918672 внесено підприємством 846,00 гривень. (а.с. 61 –копія квитанції). 06.06.2011 року між ВАТ «Вербка Южная» та ОСОБА_2 укладено трудову угоду (а.с. 67 –копія трудової угоди). 01.06.2011 року наказом №89-кз від 01.06.2011 року ОСОБА_2 звільнено з посади директора з виробництва за прогули без поважних причин на підставі п.4 ст. 40 КЗпП України та зроблено про це запис у трудовій книжці (а.с. 6, 84 –копія трудової книжки, копія наказу). Наказом №94-КЗ від 14.09.2011 року наказ 89-кз від 01.06.2011 року скасовано, ОСОБА_2 звільнено з посади директора з виробництва за власним бажанням на підставі ст.38 КЗпП України з 01.06.2011 року у зв’язку з виїздом за межі міста (а.с. 85 –копія наказу).

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Згідно ст. 10, 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

          Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у судовому засіданні у їх сукупності, суд виходив з того, що трудовий договір породжує тривалі правовідносини між власником або уповноваженим ним органом і працівником. Водночас закон визнає за його сторонами право одностороннього розірвання трудового договору і припинення існуючих між сторонами трудових відносин відповідно до правил, установлених законодавством про працю. Власник вправі із своєї ініціативи звільнити працівника тільки за умови, що є підстави, з якими закон пов'язує виникнення в нього права на розірвання трудового договору. І за наявності права на звільнення працівника власник реалізує його на свій розсуд.

Згідно ст. 38 КЗпП України, працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною-інвалідом; догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку або інвалідом 1 групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Як вбачається з матеріалів справи на теперішній час Наказом №94-КЗ від 14.09.2011 року наказ 89-кз від 01.06.2011 року скасовано, позивача ОСОБА_2 звільнено з посади директора з виробництва за власним бажанням на підставі ст.38 КЗпП України з 01.06.2011 року у зв’язку з виїздом за межі міста, внести про це відповідні зміни до трудової книжки позивача підприємство на теперішній час не має можливості в зв’язку з тим, що трудова книжка позивачем на підприємство не надана. Виходячи з викладеного, суд вважає, що на час вирішення справи в цій частині права позивача не порушенні, тому його позовні вимоги щодо скасування наказу та внесення відповідних записів до трудової книжки є необґрунтованими.

Що стосується виплати недоотриманої на думку позивача заробітної плати та розрахункових виплат суд також не вбачає підстав для задоволення в цій частині вимог позивача, оскільки як вбачається з наданих відповідачем штатного розпису та платіжних відомостей, на час звернення позивача до суду всі належні йому виплати були виплачені в повному обсязі, при цьому судом не приймаються до уваги долучені позивачем до відгуку на заперечення розпорядження, та платіжні відомості, які належним чином не завірені.

З наданих суду сторонами доказів суд не вбачає й підстав для стягнення з відповідача заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

У відповідності до ст.88 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з позивача на користь держави судовий збір у розмірі 188 , 20 гривень.

Керуючись ст.ст. 10,11,15,60,88,209,212-215,218 ЦПК України, ст.ст. 38,221,231-233 КЗпП України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛКО-БУД»про визнання звільнення з роботи незаконним, скасування наказу про звільнення, заміну запису у трудовій книжці, стягнення заборгованості по заробітній платі, заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди- відмовити .

          Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 188 гривень 20 копійок (одержувач УДК у м. Кривому Розі, ЄДРПОУ 24230992, банк одержувача: ГУДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, рахунок 31215206700021, код платежу 22030001).          

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Дніпропетровської області через Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - протягом десяти днів з дня отримання його копії.           

Суддя:ОСОБА_5