Рішення № 20368444, 03.11.2011, Лиманський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Краснолиманський міський суд Донецької області)

Справа № 2-421/11

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2011 року Краснолиманський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді - Шавиріної Л.П.

при секретарі - Киркач Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю сторін, їх представників, свідків ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 справу за позовом Краснолиманського міжрайонного прокурора в інтересах Ярівської селищної ради м. Красний Лиман Донецької області, третя особа ОСОБА_4, до ОСОБА_5 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, суд –

ВСТАНОВИВ:

20.04.2011 року Краснолиманський міжрайонний прокурор в інтересах Ярівської селищної ради м. Красний Лиман Донецької області звернувся до суду з позовом до відповідача про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки площею 0,0103 га з боку домоволодіння ОСОБА_4 та площею 0,0101 га з боку вулиці Шкільна в с. Олександрівка. В судовому засіданні представник позивача позов змінив і просив його задовольнити, зобов»язавши відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею, 0,0070 га на межі з земельною ділянкою, на якій розташовано жилий будинок ОСОБА_6, та площею 0,0902 га позаду від домоволодіння відповідача за межами його земельної ділянки.

Представник Ярівської селищної ради ОСОБА_7 позов підтримав повністю і просив його задовольнити.

Третя особа ОСОБА_4 та її представник позов підтримали повністю та просили його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_5 та його представник позов не визнали, заперечували проти його задоволення, посилаючись на те, що він користується лише земельною ділянкою, наданою йому у встановленому законом порядку, і в її межах. Будь-які докази самовільного захвату ним земельної ділянки відсутні, про що свідчить скасування начальником управління Держкомзему у м. Красний Лиман власної постанови від 17.09.2010 року про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності за ст.. 53-1 КУпАП за самовільне зайняття земельної ділянки. Тому просили відмовити у задоволенні позову.

Свідки ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 дали аналогічні один одному пояснення про те, що ними виконувалися кадастрові зйомки земельної ділянки, розташованої в с. Олександрівка по вул.. Шкільна,49, що належить на праві приватної власності відповідачу. І щоразу, незважаючи на те, що земельна ділянка відповідача не прив»язана до геодезичних мереж, її схема виконана без системи координат, бо державний акт видавався ще до того, як були створені такі мережі, все ж розміри та конфігурація спірної земельної ділянки не відповідають наведеним у державному акті, змінені відповідачем, про що свідками було виконано висновки та схеми до них.

Судом встановлено, що відповідачу на праві власності на підставі договору купівлі-продажу посвідченого 09.06.1989 року секретарем виконавчого комітету Ярівської селищної ради Краснолиманського району Донецької області по реєстру № 129, та зареєстрованого в КП БТІ 04.08.1989 року, а також відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серія П-ДН № 148566 від 21.09.1995 року належить жилий будинок з господарськими спорудами і земельна ділянка площею 4025 кв.м для обслуговування жилого будинку та господарських споруд та ведення підсобного господарства, розташовані в с. Олександрівка Краснолиманського району Донецької області по вул.. Шкільна,49(а.с.3,52,60).

В результаті перевірки Північним регіональним відділом Державної інспекції за використанням і охороною земель у Донецькій області, про що було складено акт і припис від 24.06.2010 року(а.с.4-5), кадастровими зйомками, виконаними 01.09.2010 року, 15.09.2001 року(а.с.74-75,173,176,198-206), актами від 16.05.2008 року, 09.09.2008 року, 17.07.2009 року(а.с.67,109,131,134), встановлено, що фактичні розміри земельної ділянки, яку використовує відповідач, не відповідають розмірам та конфігурації такої, вказаній у державному акті.

При цьому при проведенні кадастрової зйомки в вересні місці 2011 року було встановлено, що самовільний захват відповідачем складає 0,0070 га по межі з земельною ділянкою по вул.. Шкільна,51 в с. Олександрівка, та 0,0902 га позаду від домоволодіння відповідача в кінці наданої йому земельної ділянки(а.с.198). Самовільно захвачені земельні ділянки є власністю Ярівської селищної ради м. Красний Лиман Донецької області.

Відповідно до ст.. 125 ЗК України право власності та право постійного користування земельною ділянкою виникають з моменту державної реєстрації цих прав, про що власнику відповідно до ст.. 126 ЗК України видається державний акт.

Громадяни та юридичні особи відповідно до ст.. 211 ЗК України та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну, кримінальну відповідальність, у тому числі і за самовільне зайняття земельних ділянок.

Частинами 1 та 3 статті 212 ЗК України передбачено, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі на підставі рішення суду.

Тому суд вважає, що позовні вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню, бо в судовому засіданні достовірно встановлено, що відповідач без будь-яких правовстановлюючих документів самовільно займає спірні земельні ділянки.

Незважаючи на те, що відповідач не визнає позов повністю, суд враховує, що відповідно до ст.ст.11,60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. При цьому кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

При винесення рішення відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достовірність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

Але відповідачем не надано суду жодних доказів на підтвердження його заперечень і пояснень про використання земель у розмірах, що відповідають наданим йому у встановленому порядку.

В зв»язку з цим заперечення відповідача суд вважає не обґрунтованими та такими, що не підлягають врахуванню при вирішенні спору.

При зверненні до суду на підставі ст.. 4 Декрету КМУ «Про державне мито» від 21.01.1993 року та постанови КМУ від 21.12.2005 року № 1258 «Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ та їх розмірів» позивача було звільнено від сплати судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Але враховуючи те, що суд прийшов до висновку про задоволення позову повністю відповідно до ст.. 88 ЦК України та п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року судові витрати по сплаті судового збору слід покласти на відповідача в сумі 94,10 грн.

Керуючись ст..ст.125,211,212 ЗК України, ст..ст. 10,11,60,88,212-215 ЦК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Краснолиманського міжрайонного прокурора задовольнити повністю.

Зобов»язати ОСОБА_5 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0070 га на межі з земельною ділянкою, розташованою в с. Олександрівка Краснолиманської міської ради Донецької області, вул.. Шкільна,51, на якій розташовано жилий будинок, що належить ОСОБА_4, та площею 0,0902 га за межами земельної ділянки, розташованої в с. Олександрівка Краснолиманської міської ради Донецької області, вул.. Шкільна,49, позначеної в Державному акті на право приватної власності на землю ОСОБА_5 серія П-ДН № 148566, літерами В,Г,Д.

Стягнути з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, судовий збір в сумі 94,1 грн. на користь Державного бюджету ГУДКУ в Донецькій області МФО 834016, ОКПО 34686673 р/р 3121120670063 код бюджетної класифікації доходів 22030001 «Судовий збір(Державна судова адміністрація,050)».

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Краснолиманський міський суд у 10-денний строк з моменту його проголошення.

Суддя -