Постанова № 20363159, 27.12.2011, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" грудня 2011 р.

Справа № 25/17-2943-2011

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

головуючого Ярош А.І.,

суддів Журавльова О.О., Михайлова М.В.

(Склад колегії змінено на підставі розпорядження в.о. голови суду Бандури за № 679 від 14.11.2011р.)

за участю представників сторін:

від позивача: Філіпенко Н.О.,

від відповідача: не з’явився, повідомлений належним чином,

розглянувши апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства „Виробниче об’єднання „Облпаливо” та Державного підприємства „Одеська залізниця”

на рішення господарського суду Одеської області від 12.10.2011 р.

по справі № 25/17-2943-2011

за позовом Приватного акціонерного товариства „Виробниче об’єднання „Облпаливо”

до Державного підприємства „Одеська залізниця”

про стягнення 13 269,54 грн.

В С Т А Н О В И В:

28 липня 2011 року Приватне акціонерне товариство „Виробниче об’єднання „Облпаливо” (позивач) звернулось з позовом до господарського суду Одеської області до Державного підприємства „Одеська залізниця” (відповідач) про стягнення суми збитків у розмірі 13 137,35 грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 12 жовтня 2011 року у справі № справі № 25/17-2943-2011 (суддя Малярчук І.А.) позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ДП „Одеська залізниця” на користь ПАТ „Виробниче об’єднання „Облпаливо” 3 304,71грн. вартості нестачі, 33,04 державного мита, 58, 77грн. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу. В решті в позовних вимог відмовлено.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до ст. 908, п.п. 1,2,3 ст. 909, ст. 924 Цивільного кодексу України, ч.2 ст. 306,ч.ч.2,3 ст. 308 Господарського кодексу України, ч.3 ст. 32, ст.ст. 110, 113, 114, 115 129 Статуту Залізниць України, відправником було завантажено, розміщено і закріплено вантаж у вагонах №№ 67842609, 60923687 згідно з параграфами 3,4,7,8 гл. 1 додатку 14 до розділу 2 п. 3.5 Технічних умов, залізницею було прийнято до перевезення без жодних претензій та заперечень, однак, в процесі його перевезення вантажу залізниця не вжила заходів щодо його зберігання.

Таким чином, відповідальність за нестачу вантажу у вагонах №№ 67842609, 60923687 слід покласти на ДП „Одеська залізниця”.

При цьому, відповідно до комерційного акту № 056610/51/1 від 05.02.2011р. у вагоні № 65733545 вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, без наявних ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення, ДП „Одеська залізниця” звільняється від відповідальності за нестачу вантажу у кількості 3500кг.

Між тим, суд першої інстанції зазначає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково у сумі 3304,71грн., що складає вартість недостачі вантажу з урахуванням норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто вантажу.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ПАТ „Виробниче об’єднання „Облпаливо” звернулось з апеляційною скаргою до Одеського апеляційного господарського суду, в якій просить: рішення змінити в частині відмови в задоволенні решти позовних вимог, позов задовольнити в повному обсязі та стягнути з ДП „Одеська залізниця” на користь ПАТ „Виробниче об’єднання „Облпаливо” суму збитків у розмірі 9 964,83грн. та всі судові витрати.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, скаржник посилається на те, що з оскаржуваним рішенням не погоджується в частині застосування п. 27 „Правила видачі вантажів”, що затверджені наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644 при розрахунку суми збитків, у зв’язку з чим вважає рішення таким, що суперечить нормам чинного законодавства України.

Зокрема, ДП „Одеська залізниця” також звернулось з апеляційною скаргою на зазначене рішення, в якій просить: скасувати рішення частково, та прийняти нове рішення, яким зменшити суму стягнення на 476, 64грн., враховуючи арифметичну помилку у рішенні суду першої інстанції.

При цьому, апелянт зазначає, що при розгляді справи у господарському суді у відношенні вагону № 60923687 під час розрахунку не була врахована різниця в тарі –800кг.

Відповідно до залізничної накладної 49462344 маса тари визначена на станції відправлення та складає 22 100кг. Згідно комерційного акту АА №056691/123/05 „... при зважуванні виявилось –брутто 87100, тара з бруса 22900кг, нетто 64200кг, що складає різницю ваги про документів в сторону зменшення на 3800кг. В документі вказана тара 22100кг, яким засобом визначена не вказано, фактично на вагоні на брусі тара 22900кг”.

Таким чином, на думку апелянта на станції призначення масу тари взято не фактичну, а з бруса (тобто з інформації, нанесеної на брус вагону). Тому нестача 3800кг за вирахуванням природної втрати 2% - 1360кг та різниці в тарі буде складати 1640х933,30грн.=1530,61грн. тобто з ДП „Одеська залізниця” зайво стягнуто суму 746,64грн.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права, заслухавши представників сторін, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційних скарг, з огляду на наступне.

Із матеріалів справи випливає, що 11.01.2011р. між ПАТ „Виробниче об’єднання „Облпаливо” (покупець) та ТОВ „Донпоставка АПБ” (постачальник) було укладено договір №2 поставки вугільної продукції, згідно умов якого постачальник зобов’язується поставити покупцю вугільну продукцію в асортименті, об’ємі, узгодженими сторонами у відповідних Специфікаціях, а покупець зобов’язується належним чином прийняти продукцію та своєчасно провести оплату на умовах, передбачених договором.

Специфікації, підписані уповноваженими представниками сторін, є невід’ємною частиною цього договору (п.1.1. договору).

За умовами договору поставка продукції здійснюється залізничним транспортом, у відритих напіввагонах, вантажною швидкістю на умовах FCA –франко-перевізник (пункт відправлення узгоджується додатково) згідно „Інкотермс” в ред.2000 р., за реквізитами, які покупець сповіщає постачальнику у письмовій формі. (п.3.1. договору від 10.01.2011 р.).

Ціна на продукцію, яка постачається за договором, встановлюється в національній валюті України та зазначається у відповідних Специфікаціях (п.5.1. договору від 10.01.2011р.).

Згідно п.10.1. договору від 10.01.2011 р. договір діє до 31.12.2011 р.

З комерційного акту АА №056610/51/1 від 05.02.2011р. складеного на станції Котовськ Одеської залізниці вбачається, що при зважуванні вагона №65733545 на тензовагах виявлено різницю в вазі вантажу, відправленого зі станції Красний луч Донецької залізниці за накладною №48768222 від 02.02.2011 р. При цьому, комерційний акт містить відомості, що: вагон справний, вантаж без охорони, без пломб, вантаж завантажено засобами відправника насипом, маса вантажу визначена відправником на вагонних вагах вп.150т.; вантаж навантажено нижче бортів, розмір навантаження відповідно висоти бортів не зазначено, вага брутто 91000кг, тара 22200кг., нетто 68800кг. При перевірці виявлено в вагоні навантаження навалом рівномірне на рівні бортів з ухилом в головну частину вагона; вагон з глухими торцевими стінками, люка щільно закриті; просипання вантажу відсутнє; на поверхні вантажу заглиблень та ознак крадіжки не виявлено; каток не застосовувався; на поверхні вантажу наявне захисне маркування вапном, не пошкоджене; при переважуванні на 150 т вагах виявилось брутто 87500 кг, тара з бруса 22 200 кг, нетто 65300кг, що складає різницю ваги проти документів в сторону зменшення на 3500 кг., зважування здійснювалось двічі, різниця маси в сторони зменшення на 3500кг., зменшилась підтвердилась.

Комерційний акт АА №056665/106/03 від 25.02.2011 р., складений по прибуттю поїзда на станцію Одеса-товарна Одеської залізниці та зважуванні вагона №67842609 на 150т вагах, встановлює виявлення різниці в вазі вантажу, відправленого зі станції Красний луч Донецької залізниці за накладною №49288277 від 22.02.2011 р.: вагон справний, вантаж без охорони, без пломб, вантаж завантажено засобами відправника насипом, маса вантажу визначена відправником на вагонних вагах вп.150т.; вантаж навантажено навалом нижче бортів, розмір навантаження відповідно висоти бортів не зазначено, вага брутто 89400кг, тара 21900 кг, нетто 67500кг. При перевірці вагону виявлено навантаження вугілля рівномірно нижче бортів 200мм; на поверхні вантажу наявні заглиблення зліва за ходом поїзда між 2-3 люками довжиною 200мм, шириною 1800мм, глибиною 500мм, над 6-7 люками довжиною 3000 мм, шириною 1800 мм, глибиною 500мм; просипання вантажу відсутнє; поверхня вантажу маркована вапном. В місцях заглиблень доступ до вантажу усунено за допомогою маркування вапном. В вагоні глухі торцеві стінки, люки щільно закриті. Об’єм кузова 73м.куб. Каток не застосовувався. Зважування вагона здійснене 25.02.2011 р. на 150-ти тонних вагах ст.Знам`янка Одеської залізниці (держповірка вагів 06.09.2010 р.). При зважуванні виявилось брутто 86600кг, тара з бруса 21900кг, нетто 64700кг, що складає різницю ваги проти документів в сторону зменшення на 2800кг. Зважування здійснювалось двічі, недостача підтвердилась. Недостаючий вантаж в вагоні вміститись міг.

Відповідно до комерційного акту АА №056691/132/05 від 02.03.2011 р. по прибуттю поїзда на станцію Одеса-товарна Одеської залізниці та зважуванні вагона №60923678 на 150т вагах виявлено в вагоні на поверхні вантажу заглиблення, відправленого зі станції Красний луч Донецької залізниці за накладною №49462344 від 28.02.2011 р.: вагон справний, вантаж без охорони, без пломб, вантаж завантажено засобами відправника насипом, маса вантажу визначена відправником на вагонних вагах вп.150т.; вантаж навантажено насипом нижче бортів, розмір навантаження відповідно висоти бортів не зазначено, вага брутто 90100кг, тара 22100 кг, нетто 68000кг. При перевірці виявлено навантаження рівномірне нижче бортів 250мм; на поверхні вантажу наявні заглиблення над 1, 2, 3 люками довжиною 2 500 мм, шириною на всю ширину вагона, глибиною 400мм. В вагоні глухі торцеві стінки, люки щільно закриті. Об’єм кузова 73м.куб. Каток не застосовувався. Зважування вагона здійснене 02.03.2011 р. на електронних 150-ти тонних вагах АСТИ „Знамянськийе леватор” (держповірка вагів 01.10.2010 р.). При зважуванні виявилось брутто 87100кг, тара з бруса 22900кг, нетто 64200кг, що складає різницю ваги проти документів в сторону зменшення на 3800кг. Зважування здійснювалось двічі, недостача підтвердилась. Недостаючий вантаж в вагоні вміститись міг.

За залізничною накладною №48768222 у вагоні №65733545 на станцію Котовськ Одеської залізниці прибув вантаж вугілля, завантажене нижче бортів у вологому стані вагою брутто –91000 кг, нетто –68800кг, зважене на вагонних 150-ти тонних вагах, вантаж промарковано вапном, профілактику проведено шляхом пересипання сіллю 0,1%.

Згідно залізничної накладної №49288277 у вагоні №67842609 на станцію Одеса-Товарна Одеської залізниці прибув вантаж вугілля, завантажене нижче бортів у вологому стані вагою брутто –89400 кг, нетто –67500 кг, зважене на вагонних 150-ти тонних вагах, вантаж промарковано вапном, профілактику проведено шляхом пересипання сіллю 0,1%.

Відповідно до залізничної накладної №49462344 у вагоні 60923687 на станцію Одеса-Товарна прибув вантаж вугілля, завантажене нижче бортів у вологому стані вагою брутто – 90100 кг, нетто –68000кг, зважене на вагонних 150-ти тонних вагах, вантаж промарковано вапном, профілактику проведено шляхом пересипання сіллю 0,1%.

У зв’язку з виявленням на станції Знам`янка різниці між зазначеною у накладних та фактичною вагою вантажу вагони №65733545, №67842609, №60923678 було відчеплено та відправлено на зважування, про що складено акти загальної форми №5849 від 05.02.2011 р., №5832 від 05.02.2011 р., №8448 від 02.03.2011 р., №8443 від 02.03.2011 р., №7684 від 25.02.2011 р.

Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно п. 1, 2, 3 ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Частиною 2 ст. 306 Господарського кодексу України визначено, що суб’єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі.

Обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць (ст. 129 Статуту Залізниць України)

Частинами 2, 3 ст. 308 Господарського кодексу України передбачено, що відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення. Вантажовідправник зобов'язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення і має право застрахувати вантаж у порядку, встановленому законодавством.

Статтею 924 Цивільного кодексу України передбачено, що перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Частиною 3 ст. 32 Статуту Залізниць України визначено, що відправник зобов’язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням Технічних умов.

Відповідно до ст. 100 Статуту Залізниць України, перевізник несе відповідальність за збереження вантажу з моменту його прийняття до перевезення і до видачі його вантажоодержувачу, якщо не доведе, що недостача виникла по незалежним від перевізника причинам.

За незбереження (втрату, недостачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, залізниця несе відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що недостача виникла з незалежних від неї причин. Залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі вартості втраченого вантажу. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунку або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема договору або контракту купівлі-продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну вартість, відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером. (ст.ст. 113, 114, 115 Статуту Залізниць України)

З матеріалів справи вбачається, що відправником було завантажено, розміщено і закріплено вантаж у вагонах №№ 67842609, 60923687 згідно з параграфами 3, 4, 7, 8 гл. 1 додатку 14 до розділу 2 п. 3.5 Технічних умов, залізницею його було прийнято до перевезення без жодних претензій та заперечень, однак, в процесі його перевезення ДП „Одеська залізниця” не вжило заходів щодо його зберігання, що призвело до нестачі вантажу у розмірі 6600кг, на що вказують обставини, відображені у комерційних актах, а саме: заглиблення на поверхні вантажу, тобто мала місце крадіжка в процесі перевезення вантажу, оскільки інші докази втрати вантажу в матеріалах справи відсутні.

В підтвердження кількості і вартості відправленого вантажу у матеріалах справи присутні специфікації, платіжні доручення, видаткові накладні із яких можливо встановити вартість вугілля за 1 тону продукції, що складає: у вагоні № 67842609 –708,30грн./т, а у вагоні 60923687-933,30грн./т

Вугілля було завантажено у напіввагонах у вологому стані, про що є відмітки у залізничних накладних.

В силу вимог п.27 Правил видачі вантажів (розділ 8 Правил перевезень), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. №644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за №862/5083, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить 0,2 % маси всіх інших вантажів.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції щодо визначення природної втрати маси вантажу по вагонам №№ 67842609, 60923687, однак місцевим господарським судом, на думку судової колегії, допущена арифметична помилка при розрахунку її вартості.

З урахуванням вищенаведених обставин справи, за розрахунком суду апеляційної інстанції природна втрата маси вантажу при транспортуванні складає:

- у вагоні № 60923687 –1360кг, звідки 68000кг (сума нетто по накладній 49462344) –2% (сума природної втрати)= 1350кг.

Отже, нестача ставить 3800кг –1360кг = 2440кг

933,30грн. х 1,2 (1,2 - НДС 20%) = 1119,96грн.

2440кг х 1119, 96 = 2 732,70грн.;

- у вагоні №67842609 природна втрата маси вантажу при транспортуванні складає –1350кг, звідки 68000кг (сума нетто по накладній 48768222) –2% (сума природної втрати)= 1360кг.

Отже, 2800кг –1350кг= 1450кг

708,30грн. х 1,2 (1,2 - НДС 20%) = 849,96грн.

1450 х 849,96 = 1232,44грн.

Таким чином, вартість нестачі у вагоні № складатиме № 60923687 - 2 732,70грн., а у вагоні №67842609 - 1232,44грн., загалом нестача в вагонах складає 3965,71грн..

З огляду на вище викладене апеляційний господарський суд вважає необхідними змінити рішення в зазначеній частині.

Разом з тим, апеляційний господарський суд погоджується із висновком місцевого господарського суду щодо звільнення від відповідальності ДП „Одеська залізниця” за нестачу вантажу у кількості 3500кг, оскільки відповідно до комерційного акту № 056610/51/1 від 05.02.2011р. у вагоні № 65733545 вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, без наявних ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.

Доводи ПАТ „Виробниче об’єднання „Облпаливо” в апеляційній скарзі про те, що при розрахунку суми збитків потрібно застосовувати Постанову Кабінету Міністрів України № 116 від 22 січня 1996р. „Про затвердження Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування), матеріальних цінностей”, крім дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей та був прийняти на виконання розпорядження Президента України „Про заходи щодо активізації боротьби з корупцією і організаційною злочинністю”, не заслуговують на увагу, оскільки стягнення збитків судом провадиться відповідно до вимог Статуту залізниці України, а не відповідно до вимог зазначеної постанови, яка не має відношення до даних правовідносин.

Також, не заслуговують на увагу судової колегії, доводи ДП „Одеська залізниця” про те, що судом першої інстанції у відношенні вагону № 60923687 під час розрахунку не була врахована різниця в тарі –800кг., оскільки відповідно до ст. 122 Статуту, яка встановлює, що за неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назву, код та адреса одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

При цьому, в Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 02.02.2010 р. № 01-08/71 „Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів законодавства про відповідальність за порушення у галузі залізничного транспорту (за матеріалами узагальнення судової практики у справах, розглянутих господарськими судами України)” зазначено, що одним із порушень, за яке відправник може бути притягнутий до відповідальності у вигляді штрафу, стаття 122 Статуту передбачає неправильне зазначення вантажовідправником у накладній маси вантажу. Для застосування цього виду відповідальності залізниця має довести, що вантаж не було частково втрачено під час перевезення.

Отже, при наявності неправильного зазначення відомостей у накладній у залізниці є право для подачі до суду з позовною заявою про стягнення з відправника штрафу за неправильне зазначення ним відповідних відомостей.

Однак, у даному випадку переглядається за апеляційною скаргою рішення господарського суду Одеської області у справі № 25/17-2943-2011, предметом спору якого, є стягнення збитків вантажоодержувачем –ПАТ „ВО „Облпаливо” з ДП „Одеська залізниця” за незбереження вантажу.

У зв’язку з чим, судова колегія вважає, що апеляційна скарга ДП „Одеська залізниця” щодо зайво стягнутої суми 746 грн. 64 коп. не підлягає задоволенню, адже у даному випадку ДП „Одеська залізниця” має право звернення з окремим позовом до вантажовідправника для захисту своїх інтересів.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення Господарського суду Одеської області від 12.10.2011р. підлягає зміні, а апеляційні скарги ПАТ „ВО „Облпаливо” та ДП „Одеська залізниця” залишенню без задоволення.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, державне мито, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються, при частковому задоволенні позову, - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.99,101-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

1.Апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства „Виробниче об’єднання „Облпаливо” та Державного підприємства „Одеська залізниця” залишити без задоволення.

2.Рішення господарського суду Одеської області від 12.10.2011 р. по справі № 25/17-2943-2011 змінити, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:

„Позов Приватного акціонерного товариства „Виробниче об’єднання „Облпаливо” задовольнити частково.

Стягнути з ДП „Одеська залізниця” (65012 м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19 код ЄДРПОУ 01071315) на користь Приватного акціонерного товариства „Виробниче об`єднання „Облпаливо” (65011, м. Одеса, провул. Онілової,26/28, код 30514975) 3965 (три тисячі дев’ятисот шістдесят п’ять) грн. 71 коп. вартості нестачі, державне мито 39,65 грн., витрати на інформаційне –технічне забезпечення судового процесу в сумі 70,8 грн., 3,43 грн. за розгляд апеляційної скарги.

В іншій частині позовних вимог відмовити.”

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя А.І. Ярош

Судді О.О. Журавльов

М.В. Михайлов

Повний текст постанови складено 28.12.2011р.