ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
"28" грудня 2011 р.
Справа № 02-2/17/5022-606/2011
УХВАЛА
Суддя Андрусик Н.О., розглянувши заяву №10-12-04083 від 26.12.2011р. Регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області, м. Тернопіль, про порушення справи про банкрутство Приватного підприємства "Корпорація "Вітар", м. Тернопіль, в порядку, передбаченому ст. 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” як відсутнього боржника, вважає подані матеріали недостатніми для порушення провадження у справі, а матеріали заяви такими, що підлягають поверненню заявникові без розгляду, у зв’язку з таким.
· Згідно ст. 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі –Закон про банкрутство) справа про банкрутство відсутнього боржника порушується господарським судом у разі, якщо громадянин-підприємець –боржник або керівні органи боржника –юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, які свідчать про відсутність підприємницької чи іншої діяльності боржника.
У поданій заяві кредитор стверджує про відсутність керівних органів боржника за його місцезнаходженням, на підтвердження чого суду надано копію довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №5512/15 від 22.11.2011р., у відповідності до якої 18.11.2011р. державним реєстратором вчинено запис №4 про "Внесення інформації щодо відсутності підтвердження відомостей про юридичну особу" .
Разом з тим, за правилами статті 52 Закону про банкрутство справа про банкрутство може бути порушена у разі наявності хоча б однієї з перелічених умов, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника.
Тобто, ініціюючим кредитором має бути належним чином підтверджений факт нездійснення боржником підприємницької діяльності, зокрема у зв’язку з його відсутністю за місцезнаходженням .
Відповідно до ч. 5 ст. 17 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням повинні міститися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб–підприємців ( далі –Єдиний державний реєстр ).
Положеннями ч. 1 ст. 18 вказаного Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців”, яка визначає статус відомостей Єдиного державного реєстру, передбачено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
При цьому, ч. 3 ст. 18 цього Закону встановлено, що у випадку, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.
У зв’язку з чим при встановленні факту відсутності керівних органів боржника - юридичної особи за її місцезнаходженням як ініціюючий кредитор, так і суд мають керуватися відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі.
Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд України, зокрема в своїх постановах від 06.06.2006 р. у справі № Б48/12-05, від 22.05.2007 р. у справі № 21/19-06-518.
Як зазначалося вище, у відповідності до наданої кредитором копії довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №5512/15 від 22.11.2011р., державним реєстратором 18.11.2011р. вчинено запис №4 про "Внесення інформації щодо відсутності підтвердження відомостей про юридичну особу".
Між тим, згідно із ч. 12 ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців", якщо до Єдиного державного реєстру не внесено запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, то в разі неодержання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу в установлений частиною сьомою цієї статті строк, а також у разі одержання державним реєстратором від органу державної податкової служби повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний у строк, що не перевищує п’яти робочих днів з дати, яка встановлена для подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу, або з дати одержання повідомлення від органу державної податкової служби, направити рекомендованим листом юридичній особі повідомлення про необхідність подання державному реєстратору реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу.
У разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей датою, яка встановлена для чергового подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу (ч. 14 ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців").
Разом з тим, згідно абз. 2 ч. 14 ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців", якщо державному реєстратору повернуто поштового відправлення, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.
Отже, запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу свідчить про те, що юридична особа отримала повідомлення державного реєстратора, але протягом встановленого строку не подала реєстраційну картку державному реєстратору.
В свою чергу запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням вноситься до Єдиного державного реєстру лише у випадку повернення до державного реєстратора рекомендованого листа з відміткою відділення зв'язку про відсутність юридичної особи за її адресою.
В силу ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Основними та належними доказами відсутності боржника за його місцезнаходженням у даному випадку є відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі, а саме відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням. Проте такі докази ініціюючим кредитором до заяви про порушення справи про банкрутство не додані.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Вищого господарського суду України №15/529-б від 08.09.2010р., №05-5-44/24644 від 25.11.2009р., № 14/3257 від 15.11.2011 р.
Слід зазначити, що документи, які підтверджують підстави для ініціювання справи про банкрутство в обов’язковому порядку повинні долучатися до заяви. Суд не може й не повинен порушувати провадження у справі про банкрутство, а потім витребовувати необхідні документи у боржника чи у третіх осіб.
Таким чином, доводи заявника щодо відсутності керівних органів боржника за його юридичною адресою не підтверджуються документально, у зв’язку з чим відсутні підстави для порушення справи про банкрутство за ст. 52 Закону про банкрутство.
З урахуванням наведеного, заява кредитора та додані до неї документи підлягають поверненню без розгляду згідно ч. 1 ст. 9 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та п. 3 ст. 63 ГПК України.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 7, 9 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, п.п. 3, 6 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суддя -
УХВАЛИВ:
1. Повернути заяву №10-12-04083 від 26.12.2011р. (вх. № 2179 (н) від 27.12.2011 р.) про порушення справи про банкрутство Приватного підприємства "Корпорація "Вітар", м. Тернопіль, та додані до неї документи (всього на 23-х аркушах) Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Тернопільській області, м. Тернопіль, вул. Танцорова, 11, без розгляду.
2. У відповідності з п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" судовий збір, в сумі 941,00 грн., сплачений заявником до державного бюджету на рахунок 31212206700002 Державний бюджет м. Тернопіль, банк отримувача: ГУДК у Тернопільській області, МФО банку –838012, код –23588119, згідно платіжного доручення №562 від 23.12.2011р., підлягає поверненню.
3. Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.
Це поле друкуватися не буде !!! Інформацію НЕ ЗМІНЮВАТИ !!!переведено в чистовик -9419
Суддя Н.О. Андрусик
Судове рішення № 20360943, Господарський суд Тернопільської області було прийнято 28.12.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 02-2/17/5022-606/2011. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: