Рішення № 20360827, 22.12.2011, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.12.11 Справа № 5021/2219/2011. Господарський суд Сумської області у складі головуючого судді Лугової Н.П., суддів Котельницької В.Л., Левченко П.І., розглянувши матеріали справи, - За позовомДержавної екологічної інспекції в Сумській області, м. Суми

до відповідача Приватного акціонерного товариства «Технологія», м.Суми

про стягнення1193016 грн. 26 коп.

Представники:

від позивачаОСОБА_2, довіреність № 2/-03 від 04.01.2011р.

від відповідачаОСОБА_3, довіреність № 31 від 21.10.2011р., ОСОБА_4, довіреність № 35 від 28.02.2011р., ОСОБА_5, довіреність № 31 від 21.10.2011р.

У судовому засіданні брали участь: секретар судового засідання Кириченко Шелест А.Г.

Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача в доход місцевого бюджету Сумської міської ради 1193016 грн. 26 коп. шкоди завданої державі за забруднення атмосферного повітря з врахуванням вимог п. 35 ст. 4 та ч.1 ст.15 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» та п.7 ч.2 ст. 69 Бюджетного кодексу України, а саме: 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності зарахувати до Державного бюджету України та 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності зарахувати в доход місцевого бюджету.

Відповідач подав відзив на позовну заяву в якому вважає вимоги позивача неправомірними та необґрунтованими посилаючись на те, що в період з 01.04.2009р. по 01.03.2011р. ним здійснювалися викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря згідно чинного спеціального дозволу № 5910136300-7 від 13.12.2007р. в межах встановлених таким дозволом лімітів.

Також, у відзиві відповідач вказує на те, що позивачем у справі не доведено розмір шкоди, що заподіяна відповідачем.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважних представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази, суд встановив наступне:

Згідно з наказом по Державної екологічної інспекції в Сумській області № 16-П від 24.01.2011р., державними інспекторами з охорони навколишнього

природного середовища в Сумській області в присутності інженера служби охорони праці Заєць О.І. в період з 25.01. по 14.02.2011р. було проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства з питань охорони та раціонального використання водних об“єктів, атмосферного повітря та поводження з відходами на підприємстві відповідача за результатами якої було складено акт від 25.01.2011 - 14.02.2011.

Як свідчать матеріали справи, відповідач - ПАТ «Технологія» займається виробництвом оболонок та декоративних оболонок для оформлення пляшок шампанського, винних та інших виробів та етикеток для оформлення різних харчових напоїв, виробництвом плівки поліетиленової рукавної. Проммайданчик підприємства розташований у промисловій зоні Північного промвузла міста Суми.

Згідно акту перевірки, станом на час її проведення, виробнича структура підприємства складається з основних виробничих підрозділів, до складу яких входять виробництва ламінування, флексодруку та декоративної оболонки (цех № 1) та виробництво поліетиленової плівки рукавної (цех № 2) і обслуговуючих підрозділів - котельня, транспортний цех, складське господарство. Підприємство здійснює виробництво основної продукції за сучасними технологіями з використанням обладнання іноземного виробництва, яке відповідає міжнародним екологічним стандартам.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач є виробничим підприємством і використовує обладнання, яке є джерелом викидів в атмосферне повітря.

Державним управління охорони навколишнього природного середовища в Сумській області було видано відповідачеві у справі дозвіл № 5910136300-07 від 13.12.2007р. на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, терміном на 5 років, з 13.12.2007р. до 13.12.2012р.

При цьому, згідно додатку до дозволу, стаціонарні джерела викиду забруднюючих речовин знаходяться за адресою: м.Суми, вул. Лінійна, 18.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» підприємства, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря зобов“язані здійснювати організаційно господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо.

Статтею 11 вказаного Закону передбачено, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, який видається територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів.

Згідно до «Порядку проведення та оплати робіт, пов“язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян - суб“єктів підприємницької діяльності, які отримали такі дозволи», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002р. за № 302, дозвіл видається суб“єкту господарювання власнику стаціонарного джерела викиду, з якого надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші, безоплатно територіальними органами Мінприроди за погодженням з установами державної санітарно епідеміологічної служби на термін не менш як п“ять років.

Як вказує у відзиві відповідач, на момент отримання дозволу ним здійснювалась діяльність за адресою: м.Суми, вул. Лінійна, 18.

Відповідач посилається на те, що після будівництва та введення 27.03.2009р. в експлуатацію нових виробничих приміщень за адресою: м.Суми, вул. Курська, 147-А ним було поетапно, протягом року, перевезено частину виробничого обладнання (23 % від загальної кількості одиниць) з вул. Лінійної, 18 на вул. Курську, 147-А в м.Суми. При виконанні цих робіт обладнання було виведене з експлуатації, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря не здійснювалися, а решту обладнання (73%) було продано.

Крім того, відповідач вказує, що ним було придбано та встановлено протягом 2009 - 2010 років 3 нові одиниці виробничого обладнання, але загальна кількість організованих джерел викидів на вул. Курській, 147-А залишилася меншою, ніж та, яка була розміщена на вул. Лінійній, 18.

У зв“язку зі зменшенням кількості обладнання, яке здійснює викиди в атмосферне повітря відповідачем було прийнято рішення про одержання нового дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, для чого відповідно до п. 4 вказаного Порядку, було необхідно розробити документи, в яких обґрунтовуються обсяги викидів. Так, 07.12.2009р. відповідачем було укладено договір з спеціалізованим підприємством - ТОВ «Енергоеколог» № 17-09/434 на виконання замірів викидів в атмосферне повітря.

Матеріали справи свідчать, що після проведення спеціалізованим підприємством відповідних робіт та підготовки необхідних документів, відповідачем 10.03.2011р. було отримано новий дозвіл № 5910136600-164 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами. При цьому, попередній дозвіл № 5910136300-7 від 13.12.2007р. діяв до моменту надання нового дозволу.

Відповідач стверджує, що за наведених обставин, в період з 01.04.2009р. по 01.03.2011р. ним здійснювалися викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря згідно чинного спеціального дозволу № 5910136300-7 від 13.12.2007р. та в межах встановлених дозволом лімітів.

За весь час дії дозволу відповідач подавав відповідні розрахунки і сплачував до бюджету збір за забруднення навколишнього природного середовища, саме на підставі дозволу від 13.12.2007 року, про що зазначено в акті перевірки позивача.

Але з пояснень представників та як свідчить відзив відповідача вбачається, що ним не заперечується факт використання обладнання, яке здійснює викиди в атмосферне повітря за новою адресою, а саме, м.Суми, вул. Курській, 147-А, а також факт придбання та встановлення протягом 2009 - 2010 років 3-х нових одиниць виробничого обладнання за цією ж адресою.

При цьому, згідно додатку до дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами № 5910136300-7 від 13.12.2007р., місцезнаходженням об“єкта розташування обладнання було: м.Суми, вул. Лінійна, 18 та лише 10.03.2011р. відповідачем було одержано новий дозвіл № 5910136600-164 за місцезнаходженням об“єкта - м.Суми, пр. Курський, 147-А. При цьому, слід зазначити, що більша частина виробничого обладнання (73 %), на які був отриманий дозвіл № 5910136300-7 від 13.12.2007р. були продані відповідачем іншому суб“єкту господарювання.

Також встановлено, що до нового виробничого приміщення по вул. Курській, 147-а було перевезено 25 виробничих машин, шість з яких є джерелом викидів. В

подальшому в цех № 1 підприємства було встановлено ще 3 нові машини (ламінатор Дуплекс Комбі Лінер, машина глибокого друку «GT660GL», машина

флексодруку FA-3300) та в цех № 2 одну нову машину (екструзійна установка), які здійснюють викиди в атмосферу, дозволу на момент встановлення яких не було.

Тобто, ці виробничі машини не були включені до інвентаризаційного звіту, на підставі якого був отриманий дозвіл № 5910136300-7 від 13.12.2007 року.

Відповідно до розділу 4 п. 4.1 за формулою (12) стор.27 «Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків , які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря», що затверджена наказом Мінприроди України від 10.12.2008р. № 639, зареєстрована в Мінюсті України 21.01.2009р. за № 48/16064, на підставі зазначеного акту перевірки, а також матеріалів «Документів, в яких обґрунтовуються обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел ПАТ «Технологія», що виконані у 2010р. ТОВ НВП «Екостандарт», позивачем було проведено розрахунок розміру відшкодування збитків, за наднормативні викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин від стаціонарних джерел ПАТ «Технологія» (пр. Курський, 147-А) внаслідок роботи без дозволу на викиди в атмосферне повітря в період з 01.04.2009р. по 01.03.2011р.

У відповідності до реєстраційного свідоцтва № 584 виданого Міністерством екології та природних ресурсів України 21.07.2011р. ТОВ «Науково - виробниче підприємство «Екостандарт» включений до Переліку установ, організацій та закладів, яким надається право на розробку документів, що обґрунтовують обсяги викидів для підприємств, установ, організацій та громадян - суб“єктів підприємницької діяльності.

ТОВ НВП «Екостандарт» за замовленням відповідача у справі було складено звіт з розрахунку викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами АТ «Технологія», які встановлені на ламінуючій машині DUPLEX COMBI LINEAR L1300 (джерела 1, 2, 3, 4, 5), ламінуючій машині (машина глибокого друку) GT660GL (джерела 10, 11, 12, 13) та машині флексодруку FA 3300 № 2 (джерело 18), які використовувались у період з 01.04.2009р. по 01.03.2011р. з врахуванням актів вводу обладнання в експлуатацію та розрахунку часу безперебійної роботи обладнання, виходячи з фактичної кількості виготовленого матеріалу.

Як свідчать матеріали справи, розрахункові дані щодо викидів були складені в 2010р. і містять дані щодо розрахункових, а не фактичних річних викидів всього обладнання, яке знаходилось на території підприємства на дату його складання, що є значно пізнішою за дату, з якої позивач розраховував розмір викидів. Зокрема, станом на дату складання обґрунтування на підприємстві працювало 9 одиниць виробничого обладнання, що здійснюють викиди, хоча в 2009 - 2010 роках кількість обладнання, що працювало на підприємстві була меншою ніж 9 одиниць виробничого обладнання. Зокрема, три одиниці обладнання були введені в експлуатацію після 01.04.2009р., про що відповідачем подані копії акту введення в експлуатацію.

Таким чином, позивачем в розрахунку була завищена кількість забруднюючих речовин, які надійшли в атмосферне повітря від стаціонарних джерел.

Також, суд зазначає, що в розрахунку позивач використовує «розмір мінімальної заробітної плати на момент виявлення порушення», визначаючи його як «розмір мінімальної заробітної плати, що діє станом на 01.02.2011р.».

На підставі звіту, відповідачем виконано контррозрахунок відповідно до п. 4.1 розділу 4 «Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря», затвердженої наказом Мінприроди України від 10.12.2008р. № 639, зареєстрованої в Мінюсті України 21.01.2009р. за № 48/16064.

Згідно до вказаного контррозрахунку розмір збитків за наднормативні викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин від стаціонарних джерел АТ «Технологія» склав 155176 грн. 30 коп.

Втім, наведений позивачем розрахунок розміру збитків заподіяних державі внаслідок порушення законодавства відповідачем не можна вважати таким, що здійснений у відповідності до Методики.

У судовому засіданні представник позивача зазначив, що згоден з розміром збитків, які зазначені відповідачем в контррозрахунку, оскільки при складанні розрахунку неправомірно було використано дані щодо сумарних річних викидів 9-ти одиниць виробничого обладнання для визначення кількості викидів, які здійснювались меншою кількістю обладнання.

Слід зазначити, що за матеріалами перевірки Державної екологічної інспекції в Сумській області щодо порушення вимог закону про охорону атмосферного повітря з боку ПАТ «Технологія» постановою Сумської міжрайонної природоохоронної прокуратури від 08.08.2011р., в порушенні кримінальної справи було відмовлено. При цьому як зазначається у вищевказаній постанові, прокурор дійшов висновку, що тільки три одиниці виробничого обладнання, що придбані підприємством протягом 2009-2010 років, здійснювали викиди в атмосферу, дозволу на момент встановлення на які дійсним не було.

Відповідно до вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи зазначене, суд вважає розрахунок здійснено позивачем всупереч фактичним обставинам та положення Методики, тому факт шкоди в сумі 1193016 грн. 26 коп. позивачем не доведено.

Таким чином, враховуючи вимоги закону та беручи до уваги встановлені судом обставини справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову в сумі 155176 грн. 30 коп.

Доказів, що підтверджують факт відшкодування збитків в сумі 155176 грн. 30 коп. відповідачем суду надано не було.

Відповідно до пп. 9 п.5 Положення про Державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 19.12.2006р. № 548, Інспекція має право уживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів та подавати позови про відшкодування втрат і збитків, завданих унаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Згідно до ч.18 ст. 2 Бюджетного кодексу України, головними розпорядниками бюджетних коштів - є бюджетні установи в особі їх керівників.

У відповідності до пунктів 35 ст.4 та ч.1 ст.15 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» та п. 7 ч.2 ст. 69 Бюджетного кодексу України передбачено, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2011 рік у частині доходів є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності; джерелами формування спеціального фонду місцевих бюджетів у 2011 році є 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, що зараховуються до місцевих бюджетів.

З огляду на викладене, шкода завдана ПАТ «Технологія» державі внаслідок забруднення атмосферного повітря у розмірі 155176 грн. 30 коп. підлягає стягненню в доход місцевого бюджету Сумської міської ради.

Враховуючи викладене, суд задовольняє вимоги позивача частково в сумі 155176 грн. 30 коп.

Згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню в доход державного бюджету м.Суми 1551 грн. 76 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. - витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково в сумі 155176 грн. 30 коп.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Технологія» (40031, м.Суми, вул. Курська, 147-А, код 14022407) на користь Державної екологічної інспекції в Сумській області (40030, м.Суми, пров. Громадянський, 1, код 34932508) завдану державі шкоду за забруднення атмосферного повітря в сумі 155176 грн. 30 коп. в доход місцевого бюджету Сумської міської ради (код бюджету 24062100, р/р 33119331700002, ОКПО 23636315, в ГУДКУ у Сумській області, МФО 837013).

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Технологія» (40031, м.Суми, вул. Курська, 147-А, код 14022407) в доход державного бюджету м.Суми (код 23636315) 1551 грн. 76 коп. державного мита.

4. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Технологія» (40031, м.Суми, вул. Курська, 147-А, код 14022407) в доход Держбюджету м.Суми (р/р 31215259700002, код ЄДРПОУ 23636315, банк одержувача ГУДКУ у Сумській області, МФО 837013) 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. В іншій частині позову відмовити.

6.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

ГОЛОВУЮЧИЙ СУДДЯ Н.П. Лугова

СУДДІВ.Л. Котельницька

П.І. Левченко

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення підписано 26.12.2011 року.