Постанова № 20358116, 26.12.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

ПОСТАНОВА

Іменем України

26.12.11 Справа № 23/5009/7945/11

Кредитор Державна податкова інспекція у Оріхівському районі Запорізької області (70500, Запорізька область, м. Оріхів, вул. Запорізька, 36, ідент. код юридичної особи 20523602)

Боржник Приватне підприємство «Парітет»(70500, Запорізька область, м. Оріхів, вул. Вербицького, 24, ідент. код юридичної особи 32114648)

про визнання банкрутом

Суддя Шевченко Т.М.

Представники сторін:

від кредитора: ОСОБА_1, довіреність № 2239/10/10-012 від 15.08.2011 р.;

від боржника: не зявився.

Розглядається заява Державної податкової інспекції у Оріхівському районі Запорізької області (далі ДПІ у Оріхівському районі) про визнання банкрутом Приватного підприємства «Парітет»(далі ПП «Парітет»), як неспроможного виконати свої зобовязання перед бюджетом та як відсутнього за місцезнаходженням, на підставі ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(далі за текстом Закон про банкрутство).

Ухвалою суду від 19.12.2011 р. заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 23/5009/7945/11 про банкрутство ПП «Парітет», введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, засідання суду призначено на 26.12.2011 р.

Представник кредитора в судовому зсіданні підтримав доводи заяви про порушення справи про банкрутство, просить визнати відсутнього боржника банкрутом, ліквідатором банкрута призначити арбітражного керуючого Іваннікова В.А.

Боржник своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні не скористався, повноважного представника у судове засідання не направив, витребуваних документів не надав. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений відповідно до вимог закону (за місцем знаходження товариства згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осі та фізичних осіб-підприємців).

Враховуючи обмеженість розгляду справи, порушеної в порядку ст. 52 Закону про банкрутство, визначеними законом процесуальними строками, достатність матеріалів справи для розгляду та прийняття відповідного рішення, судове засідання проведено за відсутності представників сторін, згідно зі ст. 75 ГПК України.

Вислухавши пояснення представника ініціюючого кредитора, дослідивши подані документи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Провадження у справі про банкрутство ПП «Парітет»порушено за заявою кредитора ДПІ у Оріхівському районі в порядку статті 52 Закону про банкрутство.

Відповідно до ст. 41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(далі - Закон про банкрутство) відносини, пов'язані з банкрутством певних категорій суб'єктів підприємницької діяльності, регулюються цим Законом з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.

Процедура банкрутства відсутнього боржника регулюється загальними нормами Закону про банкрутство, з урахуванням особливостей, передбачених ст. 52 цього Закону.

За приписами ст. 6 Закону про банкрутство справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим законом.

Втім, статтею 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»передбачено, що <…>, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобовязань.

Отже, відповідно до вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»для порушення справи про банкрутство, як за загальною, так і за спрощеною процедурою (зокрема, процедурою банкрутства відсутнього боржника) грошові вимоги ініціюючого кредитора повинні мати безспірний характер.

Відповідно до статті 1 Закону про банкрутство безспірні вимоги кредиторів - вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

При цьому безспірність вимог кредитора повинна підтверджуватись документами, які кредитор зобовязаний додати до заяви про порушення справи про банкрутство. Перелік цих документів міститься в ч. 8 ст. 7.

Вимоги кредитора набувають характеру безспірних, якщо вони підтверджені відповідними документами, зокрема, виконавчими.

Виключний перелік виконавчих документів, які підлягають виконанню державною виконавчою службою, передбачено у статті 17 Закону України «Про виконавче провадження»(статті 3 Закону України «Про виконавче провадження»в редакції на час виникнення податкового боргу).

Разом з тим, в пункті 29 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 р. № 15 «Про судову практику в справах про банкрутство»зазначено, що у разі подання органами державної податкової служби заяв про порушення справи про банкрутство безспірними слід вважати лише вимоги про стягнення податкового боргу (недоїмки), визначення якого наведено в пункті 1.3 статті 1 Закону України від 21 грудня 2000 р. N 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Безспірність вимог щодо стягнення недоїмок зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) має підтверджуватися документами про узгодження суми податкового зобов'язання. Податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації (пункт 5.1 статті 5 цього Закону). Податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення. Якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв рішення з порушенням законодавства, податкове зобов'язання вважається узгодженим з дня прийняття рішення в адміністративному чи судовому порядку (пункт 5.2.2 статті 5 та пункт 16.2 статті 16).

Відповідно до п. 31 зазначеного Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 р. № 15 строки сплати податків і зборів (обовязкових платежів) визначаються за правилами статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та відповідних законів з питань оподаткування.

Беручи до уваги розяснення Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 р. № 15, суд також враховує, що Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»втратив чинність у звязку із прийняттям Податкового кодексу України з 01.01.2011 р., а тому також застосовує відповідні норми Податкового кодексу України.

Відповідно до ч. 10 ст. 7 Закону про банкрутство до заяви кредитора - органу державної податкової служби чи інших державних органів, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), додаються докази вжиття заходів до отримання заборгованості по обов'язкових платежах у встановленому законодавством порядку.

Пунктом 32 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 р. № 15 передбачено, що відповідно до частини першої статті 9 Закону суд має повертати заяву кредитора про порушення справи про банкрутство, якщо заявником не дотримано мінімального тримісячного строку прострочення боржником виконання свого зобов'язання. За змістом приписів частин восьмої та десятої статті 7 Закону кредитор має у цей тримісячний строк здійснити заходи щодо стягнення боргу шляхом пред'явлення виконавчого документа до виконання відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, з дня винесення постанови державним виконавцем про порушення виконавчого провадження, чи погашення податкового боргу за вимогами Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»і додати докази цього до своєї заяви.

Згідно зі ст.ст. 1, 2, 6, 19 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкова вимога - письмова вимога податкового органу до платника податків погасити суму податкового боргу. Органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, є виключно податкові органи, а також державні виконавці у межах їх компетенції. У разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. Податкові вимоги мають містити крім відомостей, передбачених підпунктом 6.2.3 статті 6 цього Закону, посилання на підстави їх виставлення; суму податкового боргу, належного до сплати, пені та штрафних санкцій; перелік запропонованих заходів із забезпечення сплати суми податкового боргу. Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов'язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення. Списання коштів з рахунків платника податків здійснюється банками лише за дорученнями платника або за платіжними вимогами згідно з абзацом третім підпункту 10.1.1 статті 10 цього Закону, а також на підставі виконавчих документів та за визнаними платником претензіями, у тому числі у порядку досудового врегулювання спорів.

Аналогічні положення містяться в Податковому кодексі України, який вступив в дію з 01.01.2011 р. та діяв під час порушення провадження у справі про банкрутство. Так, відповідно п. 14.1.153 ст. 14 та п. 41.5 ст. 41 податкова вимога - письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу; органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

Проаналізувавши викладені норми чинного законодавства та дослідивши подані документи, судом встановлено наступне.

Згідно зі Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи та Довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 28.11.2011 р. ПП «Парітет»04.09.2002 р. зареєстрований Оріхівською районною державною адміністрацією як субєкт підприємницької діяльності юридична особа, за адресою місцезнаходження: 70500, Запорізька область, м. Оріхів, вул. Вербицького, будинок 24.

За обліковим даними ДПІ у Оріхівському районі податковий борг ПП «Парітет»складає 1599,78 грн.

Безспірність вимог кредитора підтверджується документами про узгодження суми податкового зобовязання, а саме: податковими повідомленнями-рішеннями (а.с.15-21), якими боржнику нараховані суми податкового зобовязання у вигляді штрафних санкцій на загальну суму 1700 грн. по податку на прибуток приватних підприємств, податковою декларацією, у якій боржник самостійно визначив суму податкового зобовязання у розмірі 5 грн. по податку на прибуток (а.с.14), а також документами виконавчого провадження (виконавчий лист № 2а-9220/10/0870 від 30.05.11).

Боржником частково погашено (24.02.2009 р., 24.12.2009 р., 31.03.2010 р.) заборгованість за штрафними санкціями всього у розмірі 164,46 грн. по податку на прибуток приватних підприємств.

Згідно зі ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»боржнику нарахована пеня у розмірі 59,24 грн.

З врахуванням часткового погашення податкового боргу, заборгованість ПП «Парітет»на момент звернення кредитора до суду становить 1599,78 грн., з яких: 5 грн. боргу по податку на прибуток, 1535,62 грн. штрафних санкцій, 59,24 грн. пені.

Кредитором вживалися заходи, спрямовані на погашення податкової заборгованості, шляхом направлення податкових вимог (№ 1/48 від 25.02.2009 р., № 2/73 від 30.03.2009 р.), а також шляхом звернення до суду та предявлення виконавчого листа для примусового виконання до державної виконавчої служби.

Постановою ВДВС Оріхівського РУЮ Запорізької області від 30.08.2011 р. виконавчий документ повернуто стягувачеві (ДПІ у Орхівському районі) (на звороті а.с.25).

З метою виявлення майнових активів боржника та відомостей про нього, кредитором самостійно вживалися заходи щодо розшуку майна боржника, проте ці заходи виявилися безрезультатними. Довідки від органів, що здійснюють реєстрацію речових правих на рухоме та нерухоме майно свідчать про відсутність зареєстрованого за боржником майна.

За інформацією ДПІ у Оріхівському районі боржник не звітує до податкового органу, в якому перебуває на обліку, з 2007 року.

Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відносно боржника внесено запис про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням (Довідка від 28.11.11, запис 4).

Статтею 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»передбачено, що у разі, якщо громадянин-підприємець боржник або керівні органи боржника юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобовязань.

Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється субєктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

За змістом ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»місцезнаходження юридичної особи адреса органу або особи, які, відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону, виступають від її імені (далі виконавчий орган).

Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.

В Єдиному державному реєстрі містяться відомості, зокрема, щодо місцезнаходження юридичної особи (ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»).

Відповідно до частини 5 статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням і про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

Згідно з приписами частин 1 і 3 статті 18 вищезазначеного Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін, а якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою.

Порядок внесення до Єдиного державного реєстру записів про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, який здійснюється державним реєстратором, визначений у статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців».

Відповідний запис про відсутність юридичної особи (боржника ПП «Парітет»за місцезнаходженням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено 27.04.2011р. (а.с.35).

Враховуючи вищенаведене, у звязку з відсутністю боржника за місцезнаходженням, не подання податкової звітності більше трьох років, тобто наявності ознак, що безумовно свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, його неспроможність виконати зобовязання перед бюджетом, суд вбачає визначені законом (ст. 52 Закону про банкрутство) підстави для визнання боржника ПП «Парітет»банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Згідно із ст.ст. 24, 52 Закону про банкрутство, відкриваючи ліквідаційну процедуру, суд призначає ліквідатора.

Аналіз зазначених норм права свідчить про те, що господарський суд може призначити ліквідатором ініціюючого кредитора за його згодою або іншу особу (арбітражного керуючого), кандидатуру якої може запропонувати кредитор.

Враховуючи пропозицію ініціюючого кредитора щодо призначення ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Іваннікова В.А., суд призначає ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Іваннікова Володимира Анатолійовича (ліцензія Державного департаменту з питань банкрутства НОМЕР_1 від 27.07.2010 р., ідентифікаційний номер НОМЕР_2, адреса місця проживання: АДРЕСА_1). Відповідна згода арбітражного керуючого міститься в матеріалах справи. Вказана кандидатура відповідає вимогам ст. 31 Закону про банкрутство.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 31, 5, 22-24, 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст.ст. 41, 45 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Запорізької області

ПОСТАНОВИВ:

Визнати Приватне підприємство «Парітет»(70500, Запорізька область, м. Оріхів, вул. Вербицького, 24, ідент. код юридичної особи 32114648) банкрутом.

Відкрити ліквідаційну процедуру.

Ліквідатором банкрута призначити арбітражного керуючого Іваннікова Володимира Анатолійовича (ліцензія Державного департаменту з питань банкрутства НОМЕР_1 від 27.07.2010 р., ідентифікаційний номер НОМЕР_2, адреса місця проживання: АДРЕСА_1).

Зобовязати ліквідатора, відповідно до приписів ч. 5 ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», повідомити про визнання відсутнього боржника банкрутом усіх відомих йому кредиторів відсутнього боржника, які в місячний строк з дня одержання повідомлення можуть направити ліквідатору заяви з вимогами до банкрута.

Зобовязати ліквідатора здійснити ліквідаційну процедуру згідно із Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»та за результатами проведеної роботи подати до господарського суду звіт про свою діяльність та ліквідаційний баланс для затвердження.

Завірені примірники постанови надіслати: кредитору, банкруту, ліквідатору, державному реєстратору Оріхівської районної державної адміністрації Запорізької області; ВДВС Оріхівського РУЮ Запорізької області; Головному управлінню статистки у Запорізькій області, Головному управлінню юстиції в Запорізькій області.

СуддяТ.М. Шевченко

26.12.2011

Іванніков Володимир Анатолійович