Рішення № 20357978, 23.12.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.12.11 Справа № 30/5009/6208/11

Суддя Кагітіна Л.П.

за позовом: Бердянського природоохоронного міжрайонного прокурора (71114, м. Бердянськ Запорізької області, вул. Шаумяна, 2) в інтересах держави в особі органу, уповноваженому державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах 1)Фонду Державного майна України (01133, м. Київ 133, вул. Кутузова, 18/9) та 2)Публічного акціонерного товариства “Завод “Прилив” (71100, м. Бердянськ Запорізької області, вул. Єгорова, буд. 1)

до відповідача: Бердянської міської ради (71112, м. Бердянськ Запорізької області, пл. 1-ої Бердянської ради, 2)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 (71108, АДРЕСА_1)

про скасування п. 11.6 рішення 39 сесії 5 скликання Бердянської міської ради № 39 від 07.03.2008р. “Про припинення права користування земельною ділянкою, надання дозволу на розроблення проекту відведення, передачу в оренду та приватну власність земельних ділянок";

Суддя Кагітіна Л.П.

За участю представників сторін:

Прокуратура Запорізької області: ОСОБА_2, посвідчення № 342 від 14.12.2011р.

від позивача не зявився

від відповідача не зявився

від третьої особи - не зявився

Бердянським природоохоронним міжрайонним прокурором в інтересах держави в особі Фонду державного майна та ВАТ “Завод “Прилив” заявлено позов до Бердянської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1, про скасування п. 11.6 рішення 39 сесії 5 скликання Бердянської міської ради № 39 від 07.03.2008р. “Про припинення права користування земельною ділянкою, надання дозволу на розроблення проекту відведення, передачу в оренду та приватну власність земельних ділянок".

В обґрунтування своїх позовних вимог прокурор посилається на приписи ст. 121 Конституції України, ст. 36-1, ч. 4 ст. 21 Закону України "Про прокуратуру", ч. 2, 3 ст. 84, ст. 158 Земельного кодексу України, ст. 7 Закону України "Про управління обєктами державної власності", ст.ст. 2, 12, 29, 54 Господарського процесуального кодексу України. Вказує, що причиною для скасування вказаного пункту рішення є те, що земельна ділянка, площею 0,0682 га, розташована по АДРЕСА_2, надана громадянину ОСОБА_1, рішенням Бердянської міської ради № 39 від 07.03.2008р. у приватну власність для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд в межах норм безоплатної приватизації, є складовою частиною земельної ділянки ВАТ “Завод “Прилив”, площею 5,5 га, по вул. Серафимовича в м. Бердянську. Таким чином, Бердянська міська рада, приймаючи рішення № 39 від 07.03.2008р., пунктом 11.6 якого затвердила проект відведення земельної ділянки та передала громадянину ОСОБА_1 у приватну власність для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд в межах норм безоплатної приватизації земельну ділянку, площею 0,0682 га, розташовану по АДРЕСА_2, за рахунок земель державної форми власності ВАТ “Завод “Прилив”, допустила грубі порушення чинного земельного законодавства України перевищивши надані їй законом повноваження, а також суттєво обмежила гарантоване Конституцією України право держави на землю.

Ухвалою господарського суду від 17.10.2011р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 30/5009/6208/11, розгляд справи призначено на 17.11.2011р.

Ухвалою господарського суду від 17.11.2011 р. розгляд справи відкладено, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 (71108, АДРЕСА_1). Судове засідання призначено на 15.12.2011 р. о 16 год. 30 хв.

Ухвалою від 24.11.2011 р. судом виправлено описку, допущену в ухвалі господарського суду Запорізької області від 17.11.2011 р. про відкладення розгляду справи № 30/5009/6208/11, а саме: датою судового засідання слід вважати “05.12.2011 р. о 16-30”.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 05.12.2011р. продовжено строк розгляду спору у справі № 30/5009/6208/11 на п'ятнадцять днів до 01.01.2012р., розгляд справи відкладено на 23.12.2011р. о 10-30 год.

За клопотанням прокурора фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.

Фонд Державного майна України у судове засідання не зявився, 13.12.2011р. надіслав на адресу суду письмові пояснення до позовної заяви, в яких зазначив, що Бердянська міська рада, приймаючи рішення № 39 від 07.03.2008р., пунктом 11.6 якого затвердила проект відведення земельної ділянки та передала громадянину ОСОБА_1 у приватну власність для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд в межах норм безоплатної приватизації земельну ділянку, площею 0,0682 га, за рахунок земель державної форми власності, які надані у постійне користування під будівництво школи та дитячого садочка ВАТ "Завод "Прилив", державна частка статутного капіталу якого становить 100% та відповідно, допустила грубі порушення чинного земельного законодавства України, перевищивши надані їй законом повноваження, а також суттєво обмежила гарантоване Конституцією України право держави на землю. Просить суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відкрите акціонерне товариство “Завод “Прилив” у судове засідання не зявився, в обґрунтуваннях позовної заяви, наданих у судовому засіданні 17.11.2011р. зазначив, що 11.06.1998 року наказом в.о. голови Фонду Державного майна № 13-АТ Завод «Прилив»реорганізовано у ВАТ «Завод «Прилив», який став правонаступником державного підприємства «Завод Прилив»і державна частка статутного капіталу у ньому становить 100%, відповідно розпорядження всіма активами підприємства та землею проводиться тільки з дозволу та погодження з Фондом Державного майна України. ВАТ «Завод «Прилив»від земельної ділянки площею 5,5 га, по вул. Серафимовича в м. Бердянську, не відмовлявся, погодження Фонду державного майна на вилучення (відчуження) зазначеної земельної ділянки відсутнє. Вилучення земельної ділянки, площею 5,5 га, по вул. Серафимовича в м. Бердянську, у передбаченому законодавством України порядку із постійного користування ВАТ «Завод «Прилив»не проводилось. Бердянська міська рада, приймаючи рішення № 39 від 07.03.2008р., пунктом 11.6 якого затвердила проект відведення земельної ділянки та передала гр. ОСОБА_1 у приватну власність для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд в межах норм безоплатної приватизації земельну ділянку, площею 0,0682 га, розташовану по АДРЕСА_2, за рахунок земель державної форми власності ВАТ «Завод «Прилив», допустила грубі порушення чинного земельного законодавства України перевищивши надані їй законом повноваження, а також суттєво обмежила гарантоване Конституцією України право держави на землю.Просить суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відповідач Бердянська міська рада у судове засідання 23.12.2011р. не зявився. В матеріалах справи міститься письмовий відзив, в якому позовні вимоги відповідач не визнає та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, з наступних підстав: внаслідок реорганізації державного підприємства "Завод "Прилив", якому був наданий Державний акт на право постійного землекористування, державне підприємство припинило свою діяльність, отже припинилось і його право постійного користування землею. Створене в результаті реорганізації підприємство може стати правонаступником всіх або частки прав та обов'язків реорганізованого підприємства, але при цьому ні за яких обставин до нього не може перейти право постійного користування земельною ділянкою. Можливість переходу права власності або права користування земельною ділянкою, чинним на момент реорганізації державного підприємства "Завод "Прилив" Земельним кодексом України, пов'язувалась не з універсальним правонаступництвом, як вважають заявник та позивачі, а з переходом права власності на будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці (ст. 30 Земельного кодексу). Отже, в інших випадках право на земельну ділянку підлягає оформленню в порядку, визначеному Земельним кодексом України. Відкрите акціонерне товариство "Завод "Прилив" на спірній земельній ділянці не знаходиться. На спірній земельній ділянці відсутні будь - які будівлі та споруди, які б належали Відкритому акціонерному товариству "Завод "Прилив". Відкрите акціонерне товариство "Завод "Прилив" після реорганізації, не зверталось за оформленням права на земельну ділянку в порядку, визначеному Земельним кодексом України. Таким чином, Відкрите акціонерне товариство "Завод "Прилив" не набуло права постійного користування земельною ділянкою площею 5,5 га в порядку правонаступництва, на підставі Державного акту на право постійного користування землею, який був наданий Державному підприємству "Завод "Прилив. Враховуючи вищевикладене, відповідач вважає, що права Відкритого акціонерного товариства "Завод "Прилив" не порушені.

Крім того, відповідач надіслав письмове клопотання про розгляд справи без участі його уповноваженого представника.

Третя особа ОСОБА_1 у судове засідання 23.12.2011р. не зявився, надіслав телеграму в якій просить суд розглянути справу без його участі. В матеріалах справи міститься письмовий відзив, в якому ОСОБА_1 вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не містять належних доказів в обґрунтування вимог. Просить суд відмовити у задоволенні позову.

Клопотання відповідача та третьої особи про розгляд справи без їх участі прийняті судом, відповідно до ст. 22 ГПК України.

Справу розглянуто за наявними матеріалами справи, в порядку ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні 23.12.2011р. справу розглянуто, прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, суд

ВСТАНОВИВ:

07.03.2008р. Бердянською міською радою Запорізької області було прийняте рішення за № 39 “Про припинення права користування земельною ділянкою, надання дозволу на розроблення проекту відведення, передачу в оренду та приватну власність земельних ділянок".

У п.п. 11, 11.6 рішення зазначено “Затвердити проект відведення земельної ділянки та передати громадянину ОСОБА_1 у приватну власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд ( присадибна ділянка) в межах норм безоплатної приватизації земельну ділянку, площею 0,0682 га, розташовану по АДРЕСА_2.

Позовні вимоги про скасування п. 11.6 рішення 39 сесії 5 скликання Бердянської міської ради № 39 від 07.03.2008р. “Про припинення права користування земельною ділянкою, надання дозволу на розроблення проекту відведення, передачу в оренду та приватну власність земельних ділянок" є предметом судового розгляду у даній справі.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, вислухавши прокурора, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Статтею 21 Цивільного кодексу України визначено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації-позивача у справі.

Враховуючи вищенаведене, для повного та всебічного дослідження усіх обставин даної справи, необхідним є зясування наявності або відсутності порушень інтересів держави, у звязку з прийняттям спірного рішення, зокрема його пункту 11.6.

Відповідно до ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключно (морської) економічної зони є об'єктами права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Стаття 14 Конституції України передбачає, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до ст. 84 Земельного кодексу України до земель державної власності, які не можуть передаватися у комунальну власність належать земельні ділянки, на яких розташовані державні, в тому числі казенні підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належить частки (акції, паї), об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти.

Пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України передбачено, що до розмежування земель державної та комунальної власності державні органи приватизації здійснюють розпорядження (крім відчуження земель, на яких розташовані об'єкти, що не підлягають приватизації) землями, на яких розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних капіталах яких державі належать частки ( акції, паї).

26.05.1992р. рішенням Бердянської міської ради народних депутатів Запорізької області № 7 Завод “Прилив” була надана у постійне користування під будівництво школи та дитячого садочка земельна ділянка, площею 5,5 га, по вул. Серафимовича в м. Бердянську.

Державний акт на право постійного користування землею був зареєстрований в книзі записів державних актів на право постійного користування землею 25.02.1994р. за № 200.

Згідно статті 22 Земельного кодексу України від 18.12.1990 р. № 561-XII (далі Земельний Кодекс 1990р.), в редакції, що діяла на момент отримання ВАТ “Завод “Прилив” права постійного користування земельною ділянкою, право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.

Стаття 23 Земельного кодексу 1990р. встановлює, що право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

11.06.1998 року наказом в. о. голови Фонду державного майна № 13-АТ Завод "Прилив" був реорганізований у ВАТ "Завод "Прилив", який став правонаступником державного підприємства Завод "Прилив" і державна частка статутного капіталу у ньому становить 100%.

Згідно п.1.1 Статуту ВАТ “Завод “Прилив”, затвердженого 11.06.1998 р. в.о. голови ФДМУ ОСОБА_3 та зареєстрованим у виконкомі Бердянської міськради народних депутатів 24.06.1998 р., відкрите акціонерне товариство, засноване згідно з рішенням засновника Фонду державного майна України, Державне підприємство “Завод “Прилив” перетворено у ВАТ “Завод “Прилив”.

Пунктом 4.1 Статуту встановлено, що засновником ВАТ “Завод “Прилив” є держава Україна в особі Фонду державного майна України. Державна частка у статутному капіталі ВАТ “Завод “Прилив” становить 100 %.

Згідно п. 1.1 Статуту, в редакції зареєстрованій 29.06.11 р., ВАТ “Завод “Прилив” перейменоване у Публічне акціонерне товариство “Завод “Прилив”.

Пункт 3 частини першої статті 27 Земельного кодексу України від 18.12.1990 ( в редакції яка діяла на момент перетворення державного підприємства ), встановлював, що право користування земельною ділянкою чи її частиною припиняється у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації, селянського ( фермерського ) господарства.

Припинення права користування землею у випадках, передбачених пунктами 1-8 частини першої та частини третьої зазначеної вище статті, провадяться у межах населених пунктів відповідною радою народних депутатів, за межами населених пунктів сільською, селищною, районною, міською, в адміністративному підпорядкуванні якої є район, Радою народних депутатів, а у випадку, передбаченому пунктом 9 частини першої цієї статті за рішенням Ради, що має вилучати земельні ділянки.

Доказів, що Бердянською міською радою в установленому законом порядку було припинено право користування земельною ділянкою, яка була надана Заводу “Прилив” в матеріалах справи відсутні. Державний акт на право постійного користування землею від 25.02.1994 р. за № 200 не скасовано.

Стаття 37 ЦК УРСР ( в редакції, яка діяла на час перетворення Заводу “Прилив”) встановлювала, що юридична особа припиняється шляхом ліквідації або реорганізації (злиття, поділу або приєднання).

Таким чином, діюче на той час законодавство передбачало, що юридична особа припиняла свою дію лише у випадках або ліквідації або у випадках злиття, поділу або приєднання.

В даному випадку відбулося перетворення Державного підприємства “Завод “Прилив” у Відкрите акціонерне товариство, в якому 100 % акцій належать державі. Тобто, було змінено лише організаційно-правову форму юридичної особи.

Згідно пункту 4 статті 34 Закону України “Про підприємства в Україні” від 27.03.1991р. №887-XII, що діяв на момент зміни організаційно-правової форми Державного підприємства “Завод “Прилив”, підприємство вважається ліквідованим з моменту виключення його з державного реєстру України.

Відповідно до п. 20 Порядку державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.1998 р. № 740, що діяв на момент зміни організаційно-правової форми Державного підприємства “Завод “Прилив”, у разі зміни назви, організаційно-правової форми суб'єкта підприємницької діяльності, а також форми власності, суб'єкт підприємницької діяльності у місячний термін з моменту настання зазначених змін зобов'язаний подати документи для перереєстрації з підтвердженням опублікування інформації про зміни у друкованих засобах масової інформації.

Отже, у разі зміни назви, організаційно-правової форми суб'єкта підприємницької діяльності, а також форми власності відбувалася лише перереєстрація такого суб'єкта.

Відповідно до пунктів 34-35 вищенаведеного Порядку, скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи здійснюється органом державної реєстрації шляхом виключення його з Реєстру суб'єктів підприємницької діяльності після проведення ліквідаційною комісією заходів щодо ліквідації суб'єкта підприємницької діяльності і подання до органу державної реєстрації певних документів. Скасування державної реєстрації позбавляє суб'єкта підприємницької діяльності статусу юридичної особи і є підставою для виключення його з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Відомості про скасування державної реєстрації Державного підприємства “Завод “Прилив” відсутні.

Відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 29.06.11 р. ідентифікаційний код юридичної особи ПАТ “Завод “Прилив”: 14311459 є тим самим кодом Єдиного державного реєстру (ідентифікаційний код), що і у ВАТ “Завод “Прилив”, відповідно і у ДП “Завод “Прилив”.

Таким чином, припинення діяльності підприємства в розумінні ст. 27 Земельного кодексу України 1990 р. не відбулось, ДП “Завод “Прилив” лише змінив організаційно - правову форму шляхом перетворення у відкрите акціонерне товариство та публічне акціонерне товариство, згідно вимог діючого на той момент законодавства, що стало підставою для перереєстрації субєкта підприємницької діяльності, а не його ліквідації (припинення юридичної особи).

Закон України “Про підприємства в Україні” не містив такого поняття, як “припинення юридичної особи”.

Крім того, згідно Положення про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, яке затверджено Постановою Кабінету Міністрів України за № 740 від 25.05.1998 р. і яке діяло на той час, у разі зміни назви, організаційно-правової форми суб'єкта підприємницької діяльності, а також форми власності відбувалася лише перереєстрація такого суб'єкта ( п.20-22 Положення).

В даному випадку відбулося перетворення державного підприємства Завод “Прилив” у відкрите акціонерне товариство, в якому 100 відсотків акцій належать державі, тобто було змінено лише організаційно-правову форму юридичної особи.

Як зазначалося вище, у матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували або вилучення спірної земельної ділянки, або припинення право користування цією земельною ділянкою згідно приписам Земельного кодексу України.

Протягом 2007-2009 років земельна ділянка, площею 5,5 га, по вул. Серафимовича в м. Бердянську, була поділена на земельні ділянки в районі вулиць Лазо, Серафимовича, Старова та Фестивальної та передана громадянам у власність для будівництва та обслуговування жилих будинків.

Відповідно до листа від 30.09.2011р. за № 1271 Управління Держкомзему у місті Бердянськ Запорізької області, земельна ділянка, яка була передана у власність гр. ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_2, знаходиться на земельній ділянці, яка була надана у постійне користування Заводу "Прилив" рішенням Бердянської міської ради народних депутатів Запорізької області № 7 від 26.05.1992р., під будівництво школи та дитячого садочка, площею 5,5 га.

Відповідно до довідки від 09.02.2011 року за № 72, виданої заступником начальника управління держкомзему у м. Бердянськ, загальна грошова оцінка земельної ділянки наданої у власність ВАТ “Завод “Прилив” під будівництво та обслуговування школи та дитячого садка з урахуванням щорічної індексації за 0,0001 га складає 50,67 грн. Таким чином, нормативно грошова вартість вищезазначеної земельної ділянки площею 0,0682 га, законність надання у власність якої оскаржується, складає (0,0682 х 10000 х 50,67 грн.) = 34 556 грн. 94 коп.

Частиною 5 статті 116 Земельного кодексу України 2001 р. передбачено, що надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.

За приписами ст. 155 ЗК України, у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Відповідно до розяснення президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000р. № 02-5/35 “Про деякі питання практики вирішення спорів, повязаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів” акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Залежно від компетенції органу, який прийняв такий документ, і характеру та обсягу відносин, що врегульовано ним, акти поділяються на нормативні і такі, що не мають нормативного характеру, тобто індивідуальні. Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації.

Таким чином, п. 11.6 рішення Бердянської міської ради за № 39 “Про припинення права користування земельною ділянкою, надання дозволу на розроблення проекту відведення, передачу в оренду та приватну власність земельних ділянок" від 07.03.2008 р. не відповідає вимогам чинного законодавства та порушує права другого позивача, як землекористувача земельної ділянки, оскільки відповідно до цього рішення земельна ділянка передається незаконно у власність іншій особі без згоди на це дійсного землекористувача.

Клопотання прокурора про забезпечення позову шляхом накладення заборони на відчуження земельної ділянки площею 0,0682 га, що розташована в м. Бердянську по АДРЕСА_2 не підлягає задоволенню, оскільки у випадку заяви учасника судового процесу про заходи до забезпечення позову (сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов) заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 33 ГПК України, обовязковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими повязується застосування певного заходу до забезпечення позову.

В даному випадку, прокурор не обґрунтував, не надав жодного доказу того, яким чином невжиття заходів щодо забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення по розгляду позову.

Клопотання відповідача про припинення провадження у справі з посиланням на ті обставини, що позовні вимоги повинні розглядатися в порядку адміністративного судочинства, задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Згідно п. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. № 6 “Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин”, питання про те, чи підвідомча господарському суду справа у спорі, що виник із земельних правовідносин, повинно вирішуватись залежно від того, який характер мають спірні правовідносини, тобто чи є вони приватноправовими чи публічно-правовими, та чи відповідає склад сторін у справі статті 1 Господарського процесуального кодексу України.

З цією метою господарським судам слід аналізувати предмет позову, підстави позову і зміст позовних вимог.

Господарським судам підвідомчі лише справи у спорах, що виникають із земельних відносин приватноправового характеру, тобто з відносин, врегульованих нормами цивільного або господарського права і пов'язаних із здійсненням сторонами цивільних або інших майнових прав на земельні ділянки на засадах рівності.

У вирішенні питання про те, чи мають земельні відносини приватноправовий характер, слід враховувати таке.

Виходячи з положень статей 13, 14 Конституції України, статей 177, 181, 324, глави 30 Цивільного кодексу України, статті 148 Господарського кодексу України, земля та земельні ділянки є об'єктами цивільних прав, а держава та територіальні громади через свої органи беруть участь у земельних відносинах з метою реалізації цивільних та інших прав у приватноправових відносинах, тобто прав власників земельних ділянок.

З положень статей 13, 14, 140, 142, 143 Конституції України, статей 11, 16, 167, 169, 374 ЦК України, статей 2, 8, 48, 133, 148, 152, 197, 283 ГК України, статей 80, 84, 123, 124, 127, 128 Земельного кодексу України випливає, що органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у правовідносинах щодо розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності (наданні земельних ділянок громадянам та юридичним особам у власність або в користування, відчуженні земельних ділянок державної або комунальної власності, укладенні, зміні, розірванні договорів купівлі-продажу, ренти, оренди земельної ділянки та інших договорів щодо земельних ділянок, встановленні сервітуту, суперфіцію, емфітевзису, в тому числі прийнятті державними органами та органами місцевого самоврядування відповідних рішень) діють як органи, через які держава або територіальна громада реалізують повноваження власника земельних ділянок.

Реалізуючі відповідні повноваження, державні органи або органи місцевого самоврядування вступають з юридичними та фізичними особами у цивільні та господарські правовідносини. Отже, у таких відносинах держава або територіальні громади є рівними учасниками земельних відносин з іншими юридичними та фізичними особами, у тому числі з суб'єктами підприємницької діяльності.

Таким чином, справи у спорах за участю державних органів та органів місцевого самоврядування, що виникають з правовідносин, у яких державні органи та органи місцевого самоврядування реалізують повноваження власника землі, а також в інших спорах, які виникають із земельних відносин приватноправового характеру, за відповідності складу сторін спору статті 1 ГПК, підвідомчі господарським судам.

Згідно з частиною другою статті 13 Конституції України кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону.

Громадяни та юридичні особи у визначеному законом порядку набувають прав власності та користування земельними ділянками відповідно до їх цільового призначення для ведення господарської діяльності або задоволення особистих потреб.

Відносини, пов'язані з набуттям та реалізацією громадянами, юридичними особами прав на земельні ділянки та з цивільним оборотом земельних ділянок ґрунтуються на засадах рівності сторін і є цивільно-правовими.

За змістом статей 13, 14 Конституції України, статті 11 ЦК України, статей 123, 124, 127, 128 ЗК України рішенням органу місцевого самоврядування або державної адміністрації про надання земельної ділянки господарюючому суб'єкту у власність або в користування здійснюється волевиявлення власника землі і реалізуються відповідні права у цивільних правовідносинах з урахуванням вимог ЗК України, спрямованих на раціональне використання землі як об'єкта нерухомості (власності).

Індивідуальні акти органів держави або місцевого самоврядування, якими реалізовуються волевиявлення держави або територіальної громади як учасника цивільно-правових відносин і з яких виникають, змінюються, припиняються цивільні права і обов'язки, не належать до правових актів управління, а спори щодо їх оскарження мають приватноправовий характер, тобто справи у них підвідомчі господарським судам.

Спір, що виник внаслідок порушення права суб'єкта господарської діяльності на земельну ділянку, в тому числі органами державної влади та місцевого самоврядування, є спором про право цивільне і підлягає розгляду за правилами ГПК.

Зокрема, відповідно до статті 20 ГК України, статей 16, 393 ЦК України визнання судом незаконним і скасування акта органів державної влади, влади Автономної Республіки Крим або місцевого самоврядування, який не відповідає закону і порушує права власника, належить до способів захисту права власності. Предметом спору є захист права власності особи, а не публічно-правових інтересів держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади.

До спорів про право цивільне належать також спори, пов'язані з правом на використання природних ресурсів у господарській діяльності, гарантованим статтею 14 Конституції, главою 15 ГК України.

У порядку господарського судочинства вирішенню підлягають такі категорії спорів, засновані на положеннях статті 319 ЦК України, глав 27, 29, 33, 34 ЦК України та глави 15 ГК України, розділів III-V ЗК України, зокрема:

- про визнання незаконними рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування з питань передачі земельних ділянок у власність чи надання їх у користування, припинення права власності на земельні ділянки, вилучення цих ділянок з користування і про зобов'язання названих органів залежно від характеру спору виконати певні дії, як цього вимагають приписи чинного законодавства.

Таким чином, даний спір стосується права постійного землекористування, носить приватно-правовий характер, відповідно є підвідомчим господарському суду.

Аналізуючи вище зазначене, враховуючи те, що прокурор в судовому засіданні усно уточнив свої вимоги та просить суд визнати незаконним (недійсним) п. 11.6 рішення 39 сесії 5 скликання Бердянської міської ради № 39 від 07.03.2008р., а також враховуючи, те, що у порядку господарського судочинства вирішенню підлягає така категорія спорів, як про визнання незаконними рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування з питань передачі земельних ділянок у власність чи надання їх у користування, припинення права власності на земельні ділянки, вилучення цих ділянок з користування і про зобов'язання названих органів залежно від характеру спору виконати певні дії, як цього вимагають приписи чинного законодавства, суд приходить до висновку, що пункт 11.6 рішення 39 сесії 5 скликання Бердянської міської ради № 39 від 07.03.2008р. “Про припинення права користування земельною ділянкою, надання дозволу на розроблення проекту відведення, передачу в оренду та приватну власність земельних ділянок" порушує права ПАТ “Завод “Прилив” щодо користування спірною земельною ділянкою, є незаконним, а тому його слід визнати недійсним.

Виходячи з наведених норм матеріального та процесуального права, з підстав зазначених вище, суд знаходить позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів ст. 49 ГПК витрати з державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Крім того, господарський суд вважає за необхідне змінити назву позивача у справі, а саме Відкрите акціонерне товариство “Завод “Прилив” на Публічне акціонерне товариство “Завод “Прилив”, яке е новим найменуванням Відкритого акціонерного товариства «Завод «Прилив», та е правонаступником державного підприємства «Завод «прилив»( п.3.3. Статуту Публічного акціонерного товариства «Завод»Прилив»).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 45, 22, 33, 34, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуальногокодексуУкраїни, суд

ВИРІШИВ:

1. Змінити назву Відкритого акціонерного товариства «Завод»Прилив»на Публічне акціонерне товариство “Завод “Прилив” м.Бердянськ Запорізької області.

2. Позовні вимоги Бердянського природоохоронного міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Фонду державного майна та ВАТ “Завод “Прилив” до Бердянської міської ради задовольнити повністю.

3. Визнати недійсним пункт 11.6 рішення 39 сесії 5 скликання Бердянської міської ради № 39 від 07.03.2008р. “Про припинення права користування земельною ділянкою, надання дозволу на розроблення проекту відведення, передачу в оренду та приватну власність земельних ділянок", яким затверджено проект відведення земельної ділянки та передано громадянину ОСОБА_1 у приватну власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд ( присадибна ділянка) в межах норм безоплатної приватизації земельну ділянку, площею 0,0682 га, розташовану по АДРЕСА_2, вартість якої складає 34556 грн. 94 коп.

4. Стягнути з Бердянської міської ради Запорізької області, (71112 м. Бердянськ Запорізької області, пл. І-ї Бердянської ради, 2, код ЄДРПОУ 20525153) на користь Державного бюджету України (отримувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району; банк отримувача: Головне управління державного казначейства України у Запорізькій області; МФО 813015; код ЄДРПОУ 34677145; рахунок № 31119095700007; код бюджетної класифікації 22090200; символ звітності банку095) 85 (вісімдесят пять) грн. 00 коп. державного мита.

5. Стягнути з Бердянської міської ради Запорізької області, (71112 м. Бердянськ Запорізької області, пл. І-ї Бердянської ради, 2, код ЄДРПОУ 20525153) на користь державного бюджету України (отримувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району; банк отримувача: Головне управління державного казначейства України у Запорізькій області; МФО 813015; код ЄДРПОУ 34677145; рахунок № 31218264700007; код бюджетної класифікації 22050003; символ звітності банку264) 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Л.П. Кагітіна

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання. Рішення оформлено у повному обсязі та підписано згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 26.12.2011р.

26.12.2011