Рішення № 20357725, 22.12.2011, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.12.2011р. Справа № 5008/1680/2011

14/5008/1680/2011 14175/2011

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „АУЗ Факторинг”, м. Київ

до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, смт. Буштино Тячівського району

третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача Акціонерне товариство „Індустріально Експортний Банк” (нове найменування ПАТ “Креді Агріколь Банк”)

про стягнення загальної суми 44987,30грн. (в тому числі сума 36522,16грн. заборгованість, як по тілу кредиту, по відсоткам за користування кредитними коштами та по нарахованій комісії у вигляді відсотків за управління кредитом, сума 6354,86грн. інфляційні втрати та сума 2110,28грн. три проценти річних),

Суддя В.І. Карпинець

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_5 представник за дов. від 09.11.2011р.

від відповідача: не з”явився

від третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача: явка на власний розсуд

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю „АУЗ Факторинг”, м. Київ (далі позивач) звернулося до господарського суду з позовом до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, смт. Буштино Тячівського району (далі відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача - Акціонерне товариство „Індустріально Експортний Банк”, залучена судом до участі у справі на підставі ухвали від 04.11.2011р. про порушення провадження у справі №5008/1680/2011 (нове найменування ПАТ “Креді Агріколь Банк”), про стягнення загальної суми 44987,30грн. (в тому числі сума 36522,16грн. заборгованість, як по тілу кредиту, по відсоткам за користування кредитними коштами та по нарахованій комісії у вигляді відсотків за управління кредитом, сума 6354,86грн. інфляційні втрати та сума 2110,28грн. три проценти річних).

Представником позивача, у дане судове засідання, на виконання вимог ухвали суду від 12.12.2011р. по справі №5008/1680/2011, письмовим клопотанням від 22.12.2011р. долучено до матеріалів справи в повному обсязі витребувані доказові матеріали у засвідчених копіях (а.с.101-156).

Представником позивача підтримано повністю позовні вимоги у заявленому предметі позову, з підстав зазначених у позовній заяві (а.с.8), зокрема посилаючись на обставину наявності у відповідача кредитної заборгованості у загальній сумі 36522,16грн., як по тілу кредиту, по відсоткам за користування кредитними коштами та по нарахованій комісії у вигляді відсотків за управління кредитом за Договором про надання овердрафту №4/06/531-о від 07.08.2006р., з внесеними змінами та доповненнями, що підтверджується долученими до справи доказовими матеріалами та з урахуванням переходу права вимоги даної заборгованості до позивача відповідно до укладеного Договору факторингу №03/09 від 26.09.2009р., з Додатковими угодами до нього, між ТОВ „АУЗ Факторинг” та АТ „Індустріально Експортний Банк” (нове найменування ПАТ “Креді Агріколь Банк”), позивачем правомірно заявлено до стягнення з відповідача вищезазначену заборгованість та з урахуванням вимог ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України також правомірно заявлено до стягнення з відповідача нараховану суму 6354,86грн. інфляційних втрат та нараховану суму 2110,28грн. трьох процентів річних.

Відповідач повторно письмовий відзив на позов з доказами в його обґрунтування не подав та не забезпечив участь свого уповноваженого представника у даному судовому засіданні по розгляду даної справи, хоча належним чином повідомлений судом про час і місце розгляду даної справи відповідно до ухвали суду від 12.12.2011р. про відкладення розгляду справи №5008/1680/2011 на 22.12.2011р. на адресу, зазначену у позовній заяві АДРЕСА_1, та яка є ідентичною адресі, зазначеній у Спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців станом на 12.12.2011р., отриманого судом за електронним запитом, та яка (дана ухвала суду) на адресу суду не поверталась, що свідчить про її отримання відповідачем.

Слід зазначити, що ухвала суду від 18.11.2011р. про відкладення розгляду справи №5008/1680/2011 на 12.12.2011р., яка була надіслана на вищезазначену адресу відповідача АДРЕСА_1, була отримана відповідачем, що підтверджено повідомленням про вручення 30.11.2011р. відповідачеві вищезазначеної кореспонденції суду, а.с.100).

Суд зазначає, що вищезазначеними ухвалами суду від 18.11.2011р. та від 12.12.2011р. по справі №5008/1680/2011, було попереджено відповідача, що у випадку повторного неподання письмового відзиву на позов з доказами в його обґрунтування та повторного незабезпечення свого уповноваженого представника у судові засідання, справу буде розглянуто на наявними в ній матеріалами відповідно до вимог ст. 75 ГПК України та також було доведено до відома відповідача, що фізична особа - підприємець може вести свої справи у господарському суді особисто або через уповноважених представників, повноваження яких підтверджуються нотаріально посвідченою довіреністю.

З урахуванням вищезазначених обставин, відповідач не скористався своїм правом щодо направлення свого представника для участі у даному судовому засіданні по розгляду справи.

Крім того, слід зазначити, що у разі дійсного бажання забезпечення представництва відповідачем у судовому засіданні завчасне повідомлення судом про час і місце судового засідання не позбавило відповідача у виборі кола субєктів такого представництва у суді.

Позаяк, суду не надано відповідачем доказів чи відомостей поважних причин неможливості участі його уповноваженого представника у даному судовому засіданні та не повідомлено суд про причини, які б унеможливлювали подання відзиву на позовну заяву, за таких обставин спір вирішується судом по суті у даному судовому засіданні за наявними у справі матеріалами в порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи відкладався /ст.77 ГПК України/.

У судовому засіданні 22.12.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ч.2 ст.85 ГПК України.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

встановив:

Між АТ „Індустріально Експортний Банк” (нове найменування ПАТ “Креді Агріколь Банк”) (далі кредитор, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні позивача) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (далі клієнт, позичальник, відповідач) було укладено Договір про надання овердрафту №4/06/531-о від 07.08.2006р., до якого вносились зміни на підставі Договорів про внесення змін та доповнень №1 від 15.09.2006р., №2 від 06.10.2006р. та №2 від 09.10.2006р. та Додатку №3 від 07.08.2006р. (далі - Договір про надання овердрафту, з внесеними змінами та доповненнями, а.с. 17-26).

Предметом даного Кредитного договору, з внесеними змінами та доповненнями, було надання Банком Клієнту короткострокового кредиту у вигляді відновлювального овердрафту, з відповідним лімітом овердрафту, у розмірі, передбаченому п.1.2 р. 1 Договору, з урахуванням внесених змін до даного пункту Договору відповідно до Договорів про внесення змін та доповнень №1 від 15.09.2006р., №2 від 06.10.2006р. та №2 від 09.10.2006р., зі сплатою процентної ставки за користування кредитом у розмірі, передбаченому п.1.3 р.1 Договору та з кінцевим терміном повернення кредиту за цим договором, передбаченим п.1.4 р. 1 Договору, а Клієнт зобов”язався погасити кредит у отриманих відповідних сумах овердрафту та нараховану суму процентів за користування кредитними коштами у отриманих відповідних сумах овердрафту, у строки, передбачені даним Договором.

Як вбачається з матеріалів справи, Банком було виконано умови вищезазначеного Договору про надання овердрафту, з внесеними змінами та доповненнями, шляхом надання відповідачеві короткострокового кредиту у відповідних сумах овердрафту, відповідно до встановленого ліміту овердрафту, як даним Договором, так і Договорами про внесення змін та доповнень №1 від 15.09.2006р., №2 від 06.10.2006р. та №2 від 09.10.2006р., що підтверджується наявними у матеріалах справи доказовими матеріалами (а.с. а.с. 15-16,79-85, 27-32, 136-156) .

Відповідно до ст. 175 ГК України майново господарські зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Таким чином, на день розгляду спору у суді, обставини спору (права і зобовязання сторін) оцінюються судом з огляду на правила ЦК.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобовязання повинно виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору чи вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 509 ЦК України в силу зобовязання кредитор вправі вимагати виконання обовязку від боржника у випадку невиконання останнім своїх зобовязань у відносинах. Підставою виникнення зобовязання є юридичний факт.

В даній правовій ситуації юридичним фактом, на підставі якого виникли зобовязальні відносини між сторонами, є надання кредиту (ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Отже, обовязок відповідача своєчасно оплачувати кредит у відповідності до графіку його погашення та нараховані проценти за отриманий кредит відповідно до умов Договору, є безспірним.

Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається (ст. 615 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, ФОП ОСОБА_1, як Позичальником за вищезазначеним Договором про надання овердрафту (з внесеними змінами та доповненнями), не було в повному обсязі виконано зобов”язання щодо повернення отриманої суми 54992,48грн. кредиту у вигляді овердрафту в періоді 07.08.2007р. та з урахуванням часткової оплати 23.08.2007р. суми 28811,27грн., від загальної отриманої суми 54992,48грн. кредиту у вигляді овердрафту в періоді 07.08.2007р., станом на 01.09.2007р. інша сума 26181,21грн. залишилась заборгованістю, що підтверджується наявною у матеріалах справи - оборотною відомістю по рахунку 20673010009001 прострочення по кредиту ФОП ОСОБА_1 (а.с.145).

Також, нараховані суми відсотків за користування кредитними коштами по періоду з 27.08.2007р. по 30.10.2008р. та нараховані суми комісії у вигляді відсотків за управління кредитом по періоду з 30.04. по 25.09.2009р., що підтверджується матеріалами справи (а.с.154-155), відповідно до вимог п.4.5 р.4 Договору про надання овердрафту, на наявну суму заборгованості від отриманого кредиту у вигляді овердрафту, є несплаченими та відповідно станом на 31.10.2008р. вважається заборгованістю загальна сума 7927,85грн. відсотків за користування кредитними коштами та станом на 26.09.2009р. вважається заборгованістю загальна сума 2413,10грн. нарахованої комісії у вигляді відсотків за управління кредитом, що підтверджується наявною у матеріалах справи - оборотною відомістю по рахунку 20695010009001 прострочених відсотків по кредиту ФОП ОСОБА_1 (а.с.156).

Як вбачається з матеріалів справи, між Акціонерним товариством „Індустріально Експортний Банк”, як кредитором боржника - ФОП ОСОБА_1 за Договором про надання овердрафту, з внесеними змінами та доповненнями та Товариством з обмеженою відповідальністю „АУЗ Факторинг”, було укладено Договір факторингу №03/09 від 26.09.2009р. з Додатковими угодами до нього (далі Договір факторингу з додатками до нього, а.с. 114-131), що відповідає вимогам ст.ст. 1077-1079 ЦК України, предметом якого відповідно до вимог п.2.1 р. 2 була передача Фактором грошових коштів в розпорядження Клієнта (Суми фінансування) за плату (Винагороду), а Клієнт зобовязався відступити Факторові право вимоги, визначене в Реєстрі прав вимог. Сума фінансування належна до сплати Клієнту визначена у розмірі, встановленому п.п.3.1.1 п.3.1 р.3 даного Договору, та сума Винагороди Фактора визначена у розмірі, встановленому п.п.3.2.1 п.3.2 р. 3 даного Договору.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи платіжних доручень ТОВ „АУЗ Факторинг” (а.с. 103-109) та банківських виписок по рахунку ТОВ „АУЗ Факторинг” про операції з грошовими коштами (а.с.110-112), ТОВ „АУЗ Факторинг , як Фактором на виконання умов вищезазначеного Договору факторингу з додатками до нього, передано грошові кошти в загальній сумі 6453519 грн., як Суму фінансування за вирахуванням суми 10000 грн., як Суми винагороди, в розпорядження АТ „Індустріально Експортний Банк”, як Клієнту.

Пунктом 4.1 розділу 4 Договору факторингу передбачено, що право вимоги переходить від Клієнта до Фактора з моменту підписання ними відповідного Додатку з Реєстром прав вимог. Факт передачі розширеного реєстру боржників відповідно до Договору факторингу №03/09 від 26.09.2009р., з Додатковими угодами до нього, підтверджується актом приймання-передачі від 01.10.2009р. (а.с.132).

Як вбачається з додатку №1 від 26.09.2009р. до Договору факторингу№03/09 від 26.09.2009р., в якому наведено Реєстр прав вимог, Клієнтом відступлено Фактору право вимоги, зокрема щодо Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) за Договором про надання овердрафту №4/06/531-о від 07.08.2006р. на загальну суму 36522,16грн. заборгованості (а.с.133-134).

Акціонерним товариством „Індустріально Експортний Банк”, як Кредитором було повідомлено ФОП ОСОБА_1, як Боржника за Договором про надання овердрафту №4/06/531-о від 07.08.2006р., з внесеними змінами та доповненнями, на підставі письмового повідомлення від 28.09.2009р., наявного у матеріалах справи у засвідченій копії (а.с.9), факт надсилання якого підтверджується наявною у матеріалах справи засвідченою копією з повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.10), що відповідає вимогам ст. 1082 ЦК України, про відступлення ТОВ „АУЗ Факторинг”, як Фактору за Договором факторингу №03/09 від 26.09.2009р. з Додатковими угодами до нього, права вимоги до ФОП ОСОБА_1 у загальній сумі 36522,16грн., як до боржника за Договором про надання овердрафту №4/06/531-о від 07.08.2006р., з внесеними змінами та доповненнями.

Відповідно до вищезазначеного, з урахуванням переходу права вимоги, відповідно до укладеного Договору факторингу №03/09 від 26.09.2009р., з Додатковими угодами до нього, щодо загальної суми 36522,16грн. заборгованості, як по тілу кредиту, по відсоткам за користування кредитними коштами та по нарахованій комісії у вигляді відсотків за управління кредитом за Договором про надання овердрафту, з внесеними змінами та доповненнями до нього, ТОВ „АУЗ Факторинг” отримало право вимоги до ФОП ОСОБА_1 вищезазначеної заборгованості.

Оскільки, відповідно до письмового повідомлення від 28.09.2009р., ФОП ОСОБА_1 не було здійснено перерахування вищезазначеної загальної суми 36522,16грн. наявної заборгованості, як по тілу кредиту, по відсоткам за користування кредитними коштами, так і по нарахованій комісії у вигляді відсотків за управління кредитом за Договором про надання овердрафту, з внесеними змінами та доповненнями, на користь ТОВ „АУЗ Факторинг” , як Фактора за вказаними реквізитами у даному письмовому повідомленні, тому є правомірним звернення ТОВ „АУЗ Факторинг”, як позивача, до ФОП ОСОБА_1 , як відповідача, з позовом про стягнення з останнього загальної суми 36522,16грн. наявної заборгованості.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням вищезазначеного, є також правомірним заявлення позивачем до стягнення з відповідача нарахованої суми 6354,86грн. інфляційних втрат на наявну загальну суму 36522,16грн. боргу та нарахованої суми 2110,28грн. трьох процентів річних від загальної суми 36522,16грн. наявної заборгованості, відповідно до вищенаведеної норми ЦК Україн,и розрахунок яких наведено у позовній заяві (а.с.6-7).

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги позивача, є такими, що відповідають чинному законодавству, належним чином позивачем відповідно до вимог ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України є обґрунтовані та підтверджені матеріалами справи та фактичними обставинами, відповідачем не спростовані, а тому позов підлягає до задоволення в повному обсязі, шляхом стягнення з відповідача у примусовому порядку на користь позивача загальної суми 44987,30грн. (в тому числі сума 36522,16грн. заборгованість, як по тілу кредиту, по відсоткам за користування кредитними коштами та по нарахованій комісії у вигляді відсотків за управління кредитом, сума 6354,86грн. інфляційні втрати та сума 2110,28грн. три проценти річних).

Відповідно до ст. 49 ГПК України суд покладає на відповідача відшкодування витрат позивача по оплаті держмита в розмірі 450 грн. та по оплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236грн..

З огляду на викладене, керуючись ст.ст.175, 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 509, 526, 615, 625 ч.2, 1054, 1077-1079, 1082 Цивільного кодексу України, ст. ст. 4, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 77, 82, 84, 85, 115 та 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1.Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 /АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2/ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „АУЗ Факторинг” /м. Київ, вул. Танкова, 8, поверх 6, оф.1, ідентифікаційний код 36303279, п/р 26500010042470 в ВАТ „Укрексімбанк”, МФО 322313/ загальну суму 44987,30грн. (в тому числі сума 36522,16грн. заборгованість, як по тілу кредиту, по відсоткам за користування кредитними коштами та по нарахованій комісії у вигляді відсотків за управління кредитом, сума 6354,86грн. інфляційні втрати та сума 2110,28грн. три проценти річних), суму 450грн. у відшкодування витрат по оплаті держмита та суму236грн. у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Дане рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в порядку передбаченому вимогами ч. 1 ст. 93 цього ж Кодексу.

Суддя В.І. Карпинець

Рішення суду виготовлено в повному обсязі та підписано 26.12.2011р.