Ухвала суду № 20353550, 15.09.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" вересня 2011 р. м. КиївК-30789/10

Вищий адміністративний суд України у складі:

суддівОстровича С.Е.

Маринчак Н.Є.

Рибченка А.О.

Степашка О.І.

Усенко Є.А. секретар судового засідання Хомініч С.В.

розглянувши касаційну Приватного підприємства «Солекс»на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2010 року у справі за позовом Приватного підприємства «Солекс»до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва про визнання недійсним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій,

встановив:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 05.05.2009 року № 000226330.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 листопада 2009 року - позов задоволено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2010 року скасовано постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 листопада 2009 року прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову приватному підприємству «Солекс»до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 05.05.2009 року № 000226330 - відмовлено у повному обсязі.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду апеляційної інстанції позивач звернувся з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2010 року та залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 листопада 2009 року.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 17.04.2009 року Державною податковою інспекцією у Святошинському районі м. Києва проведено перевірку господарської одиниці (зал ігрових автоматів) ПП «Солекс»з метою здійснення контролю за додержанням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), наявністю торгових патентів та ліцензій, за адресою: м. Вишневе, вул. Святоюріївська, 16.

За результатами проведеної перевірки працівниками податкового органу складено Акт від 28.04.2009 року № 0406/26/57/23/24102644.

Відповідно до висновків акту перевірки, перевіркою встановлено порушення Позивачем п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», оскільки проведення через РРО та видача розрахункового документу на зроблену споживачем ставку у сумі 10,00 грн., здійснено позивачем після предявлення перевіряючими службових посвідчень та направлення на перевірку та порушено постанову КМУ № 121 «Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі та застосування реєстраторів розрахункових операцій», а саме надання Позивачем послуг гри в залі гральних автоматів який розташований за адресою: м. Вишневе, вул. Святоюріївська, 16, здійснюються на 13-ти гральних автоматах, підключених до електромережі, обладнаних купюроприймачами які не переведені у фіскальний режим роботи та не зареєстровані належним чином.

05.05.2009 року на підставі акту перевірки від 28.04.2009 року Державною податковою інспекцією у Святошинському районі міста Києва винесено рішення про застосування до Позивача штрафних санкцій № 0002262330.

Не погоджуючись з рішенням ДПІ у Святошинському районі м. Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій, позивач оскаржив в його у адміністративному порядку.

За результатом розгляду скарг позивача, Державна податкова адміністрація у місті Києві та Державна податкова адміністрація України, прийняли рішення про залишення скарг позивача в частині визнання протиправним та скасування рішення ДПІ у Святошинському районі міста Києва про застосування штрафних санкцій № 0002262330 від 05.05.2009 року - без задоволення.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій.

Згідно зі ст. 12 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»на території України дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.

Постановою КМУ № 121 «Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі та застосування реєстраторів розрахункових операцій»установлено, терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі іззастосуванням реєстраторів розрахункових операцій, зокрема гральних з 31.12.2006 року, але у вказаній постанові відсутня вимога щодо обов'язку використовувати саме гральний автомат в якості реєстратора розрахункових операцій, який би дозволяв роздруковувати відповідний розрахунковий документ.

Відповідно до абз. 2 п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2001 року N 121 «Про переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій»на Міністерство промислової політики України було покладено обов'язок забезпечити організацію розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть необхідним вимогам, а також запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють.

Як вбачається з відповіді Міністерства промислової політики України (лист № 14/7-2-491 від 19.03.2009 року) на звернення ДПІ у Святошинському районі міста Києва щодо виконання постанови КМУ № 121 від 07.02.2001 року, Міністерство повідомляє, що наказом Державної податкової адміністрації України від 1 липня 2008 року N 430 «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції»до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій було включено комп'ютерно-касову систему «Фіскал», яка призначена для фіскалізації гральних автомат та яка пройшла повний цикл випробувань і отримала сертифікат відповідності на вимоги до електронної контрольно-касової техніки та забезпечує фіскалізацію грального бізнесу.

Разом з тим, у вищезазначеному листі вказано, що «На сьогодні, завершена розробка і у стадії затвердження технічні умови на спеціалізовану електронну компютерно-касову систему для оснащення гральних автоматів, що вже діють…».

Отже, Міністерство промислової політики України зазначає, що комп'ютерно-касова система «Фіскал»призначена для встановлення та використання у моделях автоматів з продажу товарів (послуг), які введено в дію після включення даної системи до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, і тому суб'єкти господарювання не повинні вводити в експлуатацію ті гральні автомати, що не забезпечують можливості застосування цієї системи,а для автоматів з продажу товарів (послуг), що вже діють, така система знаходиться на стадії затвердження технічних умов.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції про несумісність комп'ютерно-касової системи «Фіскал»із введеними раніше в експлуатацію гральними автоматами, які у тому числі використовує і позивач, виключає можливість вчинення правопорушення тими суб'єктами господарювання, чиї гральні автомати не є сумісними з комп'ютерно-касовою системою «Фіскал»з технічних причин, а тому до таких субєктів не можуть бути застосовані фінансові санкції, передбачені, передбачені ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», які за своєю є природою є адміністративно-господарськими санкціями (стаття 238 Господарського кодексу України).

Як вірно встановлено судом першої інстанції в залі ігрових автоматів позивача, який розташовано за адресою: м. Вишневе, вул. Святоюріївська, 16, наявний опломбований, належним чином зареєстрований, електронний контрольно-касовий апарат Samsung-ER-350 F UA. 01.і, заводський номер ДІ00501557, фіскальний номер 2657002605, який включено доДержавного реєстру реєстраторів розрахункових операцій (№121), затверджений наказом ДПА України № 17 від 21.01.2009 року, як такий, що застосовується у сфері грального бізнесу.

Також, матеріалами справи спростовується висновок перевіряючих про не проведення Позивачем розрахункової операції на суму 10,00 грн. через РРО оскільки, в матеріалах справи наявний фіскальний чек на суму 10,00 грн. роздрукований 27.04.2009 року на електронному контрольно-касовому апараті з фіскальним номером 2657002605.

Враховуючи викладене, судова колегія Вищого адміністративного суду України, встановивши наявність підстав, передбачених нормативно-правовим приписом статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшла висновку про необхідність скасування постанови апеляційного суду та залишення в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване помилково.

Керуючись ст.ст. 221, 223, 226, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Касаційну скаргу Приватного підприємства «Солекс»- задовольнити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2010 року - скасувати

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 листопада 2009 року - залишити в силі.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя

С.Е. Острович

Судді (підписи) Н.Є. Маринчак

А.О. Рибченко

О.І. Степашко

Є.А. Усенко

Згідно з оригіналом

Секретар судового засідання С.В. Хомініч

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(вступна та резолютивна частини)

15 вересня 2011 рокум. КиївК-30789/10

Вищий адміністративний суд України у складі:

суддівОстровича С.Е.

Маринчак Н.Є.

Рибченка А.О.

Степашка О.І.

Усенко Є.А. секретар судового засідання Хомініч С.В.

розглянувши касаційну Приватного підприємства «Солекс»на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2010 року у справі за позовом Приватного підприємства «Солекс»до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва про визнання недійсним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій,

Керуючись ст. ст. 160, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

ухвалила:

Касаційну скаргу Приватного підприємства «Солекс»- задовольнити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2010 року - скасувати

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 листопада 2009 року - залишити в силі.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя

С.Е. Острович

Судді Н.Є. Маринчак

А.О. Рибченко

О.І. Степашко

Є.А. Усенко