Постанова № 20351129, 22.11.2011, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/8330/11

Головуючий у 1-й інстанції: Майстер П.М.

Суддя-доповідач: Сторчак В. Ю.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2011 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Сторчака В. Ю.

суддів: <Довідник >Сапальової Т.В., Смілянця Е.С.

при секретарі: Погребняк О.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - Шаповалова О.В., Шостацька Т.В., Буров О.В.

відповідача - Білий В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління МНС України у Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 липня 2011 року у справі за адміністративним позовом Управління МНС України у Хмельницькій області до Контрольно-ревізійного управління у Хмельницькій області про скасування вимог , -

В С Т А Н О В И В :

Управління МНС України у Хмельницькій області звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Контрольно-ревізійного управління у Хмельницькій області про скасування п.7 вимоги №22-04-03-14/3823 від 30.05.2011 року.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 28.07.2011 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач оскаржив його в апеляційному порядку, подавши відповідну апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову від 28.07.2011 року з підстав, викладених в апеляційній скарзі (а.с.239-244). Зокрема, апелянт вказує на те, що оскаржуваний пункт 7 вимоги №22-04-03-14/3823 від 30.05.2011 року, є таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства України. На підставі викладеного, позивач просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти рішення про задоволення позовних вимог.

Представники позивача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримали та просили колегію суддів задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечив з підстав, викладених в поданому запереченні та просив колегію суддів залишити постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 28.07.2011 року без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню з ухваленням нового рішення виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та знайшло своє підтвердження при апеляційному розгляді справи, за результатами проведеної відповідачем ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Управління МНС України у Хмельницькій області за 2010 рік та завершений період 2011 року встановлено ряд фінансових порушень, які знайшли своє відображення в акті ревізії №04-08/109 від 29.04.2011 року.

На підставі висновків акту ревізії відповідач направив на адресу позивача лист-вимогу від 30.05.2011 року за № 22-04-03-14/7823 про усунення виявлених ревізією недоліків та порушень. Зокрема, пунктом 7 вимоги зобов"язано позивача не допускати факти покриття за рахунок коштів загального фонду витрат структурних підрозділів пов"язаних з наданням послуг. Вжити заходів по відновленню видатків загального фонду за рахунок коштів спеціального фонду на загальну суму 107132,30 грн.

Не погоджуючись з вищевказаною вимогою відповідача, позивач звернувся до суду про її скасування.

Відмовляючи позивачу в позові, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем правомірно, на підставі проведеного розрахунку постановлено оскаржуваний п.7 вимоги від 30.05.2011 року за № 22-04-03-14/7823, оскільки сектором активних і пасивних засобів протипожежного захисту, сектором нормативно-технічної роботи та ліцензування і дослідної лабораторії в основний робочий час надавались платні послуги, а грошове забезпечення та нарахування до нього працівникам зазначених секторів здійснювалась за рахунок коштів загального фонду, що суперечить вимогам п.п. 7. 8 ст.13 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010, № 2456-УІ де передбачено, що передача коштів між загальним та спеціальним фондами бюджету дозволяється тільки в межах бюджетних призначень шляхом внесення змін до закону про Державний бюджет України, прийняття рішення про місцевий бюджет або про внесення змін до нього (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 57 цього Кодексу). Платежі за рахунок спеціального фонду бюджету здійснюються в межах коштів, що фактично надійшли до цього фонду на відповідну мету (з дотриманням вимог частини другої статті 57 цього Кодексу), якщо цим Кодексом та/або законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) не встановлено інше.

Колегія суддів не може погодитись з даним висновком суду І інстанції виходячи з наступного.

Обгрунтовуючи виставлення позивачу оскаржуваної вимоги, зазначеної в п. 7 вимоги № 22-04-03-14/7823, відповідачем надано розрахунок про затраті робочого часу на виконання робіт по наданню платних послуг особами рядового та начальницького складу, який, з пояснень представників відповідача розраховувався по принципу, що був представлений на семінар-нараді, і жодними нормативно-правовим документом не затверджувався. Зокрема, розрахунок проводився визначаючи середню вартість однієї людино-години.

Відповідно до п. 1.9. Наказу МНС України від 10.06.2008 № 447 "Про затвердження Інструкції про виплату грошового забезпечення особам рядового і начальницького склад органів і підрозділів цивільного захисту", при виплаті грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день перебування на службі визначається шляхом поділу суми грошового забезпечення, належного за повний місяць, на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата.

В оскаржуваній постанові суд першої інстанції зазначає, що грошове забезпечення та нарахування до державних цільових фондів на нього, працівників Управління МНС України в Хмельницькій області, задіяних для надання платних послуг належить де витрат пов'язаних з наданням платних послуг.

Разом з тим, як встановлено, в Управлінні МНС України у Хмельницькій області проходять службу особи рядового і начальницького складу відповідно до Положення про порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, затвердженого постановою КМУ від 21.07.2005 №629. Тобто, в даному випадку вони не є працівниками і відповідно на них не поширюються норми трудового законодавства.

Крім того, оскільки наданням платних послуг займались особи рядового і начальницького складу, то розрахунок має проводитись відповідно до норм наказу МНС України від 10.06.2008 № 447 "Про затвердження Інструкції про виплату грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту". В наказі визначено, що в разі нарахування грошового забезпечення не за повний місяць, то розмір виплати визначається за кожний календарний день шляхом поділу суми грошового забезпечення, належного за повний місяць, на кількість календарних днів цього місяця. Погодинного розрахунку грошового забезпечення ні наказом, ні жодним іншим нормативно-правовим актом не визначено, адже особи рядового і начальницького складу не працюють, а проходять службу.

Так, відповідно до п. 1.7. Наказу МНС України від 10.06.2008 №447 "Про затвердження Інструкції про виплату грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту" виплата особам рядового і начальницького складу грошового забезпечення провадиться один раз за поточний місяць у період з 20 до 25 числа.

На підставі викладеного, колегія суддів прийшла до висновку, що розрахунок почасової оплати, наданий відповідачем суперечить нормам наказу МНС України від 10.06.2008 № 447 "Про затвердження Інструкції про виплату грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту".

Відповідно до штатів (штатних розкладів) джерелом утримання осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту визначено кошти загального фонду держбюджету.

Відповідно до п. 49 Порядку складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого Постановою КМ України від 28.02.2002 №228, видатки або надання кредитів з бюджету спеціального фонду бюджету провадяться виключно в межах і за рахунок відповідних надходжень до цього фонду на підставі кошторисів з урахуванням внесених до них змін. Тобто, вказаною нормою не передбачено, що грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу МНС, джерелом утримання яких визначено кошти загального фонду держбюджету має здійснюватись зі спеціального фонду бюджету.

Відповідно до пункту 23 ч. 1 вказаного Порядку видатки спеціального фонду кошторису за рахунок власних надходжень плануються у такій послідовності: за встановленими напрямами використання, на погашення заборгованості установи з бюджетних зобов'язань за спеціальним та загальним фондом кошторису та на проведення заходів, з виконанням основних функцій, які не забезпеченні (або частково забезпечені) видатками загального фонду. Бюджетною установою складається кошторис спеціального фонду бюджету, відповідно до якого і здійснюються видатки у повному обсязі. Дана норма не визначає обов'язку включення видатків на виплату частини заробітної плати працівникам та грошового утримання особам рядового і начальницького складу бюджетних установ, які залучалися до надання платних послуг.

Розділення робочого часу осіб рядового і начальницького складу бюджетних установ (на час, витрачений на надання платних послуг, передбачених законодавством, та інший час) законодавством не передбачено.

Чинне законодавство не визначає обов'язку здійснення виплат грошового утримання частково із загального, частково зі спеціального фондів бюджету.

Таким чином, з аналізу вказаних вище норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що законодавство, що регулює спірне питання (постанова Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 №228 «Про затвердження Порядку складання, розгляду затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ») не передбачає здійснення виплат грошового утримання частково із загального, частково зі спеціального фондів бюджету.

Крім того, що стосується вимоги відповідача вжити заходів по відновленню видатків загального фонду за рахунок коштів спеціального фонду сліз зазначити наступне.

Відповідно до Бюджетного кодексу України, за порушення бюджетного законодавства, до учасників бюджетного процесу можуть застосовуватися заходи впливу визначені статтею 117 цього Кодексу. Проте з аналізу вказаної норми не вбачається наявності такого заходу впливу, як вжиття заходів по відновленню видатків загального фонду за рахунок коштів спеціального фонду.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що виставляючи позивачу вимогу про зобов"язання позивача не допускати факти покриття за рахунок коштів загального фонду витрат структурних підрозділів пов"язаних з наданням послуг та вжити заходів по відновленню видатків загального фонду за рахунок коштів спеціального фонду на загальну суму 107132,30 грн., що зазначені у п.7 вимоги №22-04-03-14/3823 від 30.05.2011 року такими, що суперечать вимогам чинного законодавства. Відповідач в даному випадку діяв не на підставі, не в межах та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Таким чином, враховуючи, що позивачем доведено обгрунтованість позовних вимог щодо скасування п.7 вимоги №22-04-03-14/3823 від 30.05.2011 року, колегія суддів прийшла до висновку про наявність підстав їх задоволення.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, та невідповідність висновків суду обставинам справи призвели до помилкового висновку, у звязку з чим, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Управління МНС України у Хмельницькій області задовольнити.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 липня 2011 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити.

Скасувати пункт 7 вимоги Контрольно-ревізійного управління у Хмельницькій області №22-04-03-14/3823 від 30.05.2011 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судовий збір в розмірі 3,40 грн.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі "28" листопада 2011 р.

Головуючий <Список >Сторчак В. Ю.

Судді< Список >Сапальова Т.В.

< Список >Смілянець Е. С. <Список >

< Список >