Рішення № 20339627, 09.12.2011, Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

___________________

Справа № 2-1004/11

Категорія 26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.12.2011 м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області у складі:

Головуючого –судді Дворніченка В.І.,

При секретарі Турок Б.Б.,

За участі відповідача ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м.Виноградів цивільну справу за позовом ПАТ Фольксбанк, м.Львів, до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором кредиту,

В С Т А Н О В И В :

ПАТ "Фольксбанк", м.Львів, звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором кредиту.

Позов мотивовано тим, що 19.09.2008 року між позивачем - ПАТ Фольксбанк, м.Львів, (правонаступник ВАТ ОСОБА_3) та ОСОБА_1, відповідачем, було укладено Кредитний договір №KF52378, згідно якого позивач надав відповідачу грошові кошти в сумі 80 тисяч доларів США з кінцевим строком погашення не пізніше 18.09.2023 року під 13,5 % річних. Пунктом 5.2.9 Кредитного договору позичальник зобов’язався повністю повернути кредит та сплатити нараховані проценти, а також можливі пеню та штрафні санкції незалежно від строку зобов’язання у перелічених випадках, зокрема, затримання сплати частини кредиту та/або відсотків щонайменше на один календарний місяць; перевищення суми заборгованості суми кредиту більш як на десять відсотків; утворення у позичальника простроченої заборгованості за кредитом та/або процентами. Також пунктом 5.3.1 встановлене право ОСОБА_4 у разі невиконання або неналежного виконання позичальником зобов’язань за кредитним договором звернутися до суду із позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором тощо. Позивач стверджує, що відповідач тривалий час не виконував договірних зобов’язань, тому позивач направляв листи-вимоги погасити кредит та сплатити відсотки за його користування. Однак відповідач не виконав зобов’язань та його боргу становить 76266,45 доларів США, що еквівалентно по курсу НБУ станом на 03.08.2011 року 607935,13 грн, в тому числі заборгованість по кредиту, заборгованість по відсотках, пеня. Тому позивач просить стягнути із боржника заборгованість та судові витрати.

Під час судового розгляду справи представник позивача ОСОБА_5 повністю підтвердив обставини та підтримав вимоги позову. На обґрунтування суми заборгованості подав суду Виписку документів по кредитному договору за період із 19.09.2008 року до 27.09.2011 року, Розрахунок пені станом на 28.09.2011 року. В судове засідання 09.12.2011 року представник позивача не з’явився. Позивачем, від імені якого діє ОСОБА_4 на підставі довіреності від 03.03.2011 року, подав суду письмову заяву (факсимільний лист), у якій просить провести розгляд справи без участі ОСОБА_4, позовні вимоги підтримує.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 не заперечили проти підставності позовних вимог про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором, однак заперечили обставини та вимоги позову в частині суми позову, доводи заперечення виклали у письмовому поясненні. Зокрема, відповідач та його представник вважають, що позивач не довів належним чином суму позовних вимог, оскільки відповідач частково сплачував по кредиту, однак невідомо на погашення яких видів платежів спрямовувались дані кошти. Відповідач вказує спірні періоди, протягом яких ним вносились кошти на погашення зобов’язань, посилаючись на п.3.8. Кредитного договору, яким встановлено черговість погашення заборгованості. На думку відповідача кошти спрямовувались із порушенням черговості, наслідком чого була нарахована пеня. Крім того, у разі правильного спрямування коштів зменшена би була заборгованість по тілу кредиту. По-друге відповідач вважає неналежно доведеними суми заборгованості за відсотками, адже в поданих розрахунках є суттєві відмінності. З цих підстав відповідач вважає подані докази суперечливими, а отже, недопустимими. Тому відповідач вважає неналежним виконання умов договору позивачем і це є підставою для зменшення розміру неустойки на підставі ст.616 ЦК України.

Крім того, відповідачем ОСОБА_1 та його представником ОСОБА_2 подано самостійно здійснений письмовий розрахунок простроченої заборгованості по тілу кредиту, поточної заборгованості по тілу кредиту, заборгованості по нарахованим відсоткам на підтвердження заперечень щодо розміру заборгованості. Згідно поданого розрахунку відповідач стверджує, що сума простроченої заборгованості по тілу кредиту становить 5801,18 доларів США проти заявлених банком 6127,59 доларів США. Розрахунки заборгованості по процентам та пені здійснені відповідачем із урахуванням порушення на думку відповідача банком черговості погашення заборгованості, встановленої п.3.8. кредитного договору. Тому за розрахунками відповідача його борг складає 72529,04 доларів США.

Тому, виходячи зі змісту письмової заяви у Розрахунку сум заборгованості, поданого відповідачем, відповідач ОСОБА_1 визнає позовні вимоги частково, а саме на суму 72529,04 долари США, еквівалентні 578143,5 грн.

Заслухавши пояснення представника позивача, доводи відповідача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2, дослідивши подані сторонами письмові докази, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

19.09.2008 року у м.Виноградів між ВАТ «Фольксбанк», правонаступником якого є ПАТ «Фольксбанк», м.Львів, та ОСОБА_1 (позичальник) було укладено кредитний договір KF№52378, згідно якого позивач надав відповідачу грошові кошти в сумі 80 тисяч доларів США з кінцевим строком погашення не пізніше 18.09.2023 року під 13,5 %. П.1.2. кредитного договору встановлено зобов’язання позичальника повертати кредит щомісячно частинами в сумі не менше 444 доларів США та щомісячно сплачувати проценти за користування кредитом.

Факт отримання кредиту в розмірі 80 тисяч доларів США не оспорюється та підтверджений Заявою на видачу готівки №1722_61 від 19.09.2008 року.

Згідно Додатку №1 до кредитного договору позичальнику надано розгорнутий розрахунок сукупної вартості кредиту у відповідності до вимог законодавства про захист прав споживачів.

Пунктом 6.2. договору встановлено відповідальність позичальника за несвоєчасне (неналежне) повернення кредиту та/або процентів у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення, але не менше ніж три гривні в день за кожен день прострочення.

Пунктом 5.2.9 Кредитного договору позичальник зобов’язався повністю повернути кредит та сплатити нараховані проценти, а також можливі пеню та штрафні санкції незалежно від строку зобов’язання у перелічених випадках, зокрема, затримання сплати частини кредиту та/або відсотків щонайменше на один календарний місяць; перевищення суми заборгованості суми кредиту більш як на десять відсотків; утворення у позичальника простроченої заборгованості за кредитом та/або процентами. Також пунктом 5.3.1 встановлене право ОСОБА_4 у разі невиконання або неналежного виконання позичальником зобов’язань за кредитним договором звернутися до суду із позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором тощо.

Згідно пункту 10.6 договору валютні ризики під час виконання зобов’язань за кредитним договором про надання кредиту у іноземній валюті несе позичальник.

17.04.2009 року між сторонами кредитної угоди укладено додаткову угоду про тимчасову зміну розміру процентної ставки за користування кредитом в сторону її зменшення та про зміну умови погашення тіла кредиту частинами.

Як встановлено на підставі поданих доказів, відповідач ОСОБА_1 допустив прострочення виконання грошових зобов’язань із повернення кредиту та сплати нарахованих процентів в порушення умов договору, на що банк реагував листами про наявність заборгованості та про необхідність її погашення.

У зв’язку із тривалим невиконанням позичальником ОСОБА_1 зобов’язань за кредитним договором ПАТ Фольксбанк скористався передбаченим умовами договору правом вимоги дострокового повернення кредиту та сплати нарахованих процентів та неустойки незалежно від строку настання виконання зобов’язань та направив позичальнику Повідомлення-вимогу від 18.02.2011 року відповідного змісту. Однак вимога банку залишилась без задоволення.

Скориставшись правом на судовий захист Банк-кредитор звернувся до суду із позовом про стягнення із позичальника суму кредиту достроково та прострочену заборгованість за кредитом та нарахованими процентами, а також нараховану пеню, визначивши суму грошового зобов’язання позичальника станом на 03.08.2011 року в загальному розмірі 76266,45 доларів США, в тому числі 73327,59 доларів США заборгованості по кредиту, 2912,38 доларів США заборгованості по нарахованим процентам, та 26,48 доларів США нарахованої пені.

Суд констатує, що правовідносини, яким відповідають встановлені фактичні обставини, є кредитними та врегульовані у Главі 71 ЦК України.

Відповідно до ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору і вимог закону.

Згідно ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ч.2 ст.1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 Глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту встановлене умовами кредитного договору та встановлене ч.2 ст. 1050 та ч.2 ст. 1054 ЦК України, як наслідок порушення Відповідачем зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту.

За таких обставин суд приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення із відповідача ОСОБА_1 незалежно від строку настання виконання основного зобов’язання всієї суми кредиту, а також простроченої заборгованості за кредитом, нарахованими процентами та пені відповідає умовам договору, ґрунтується на законі, тому є обґрунтованою.

В ході судового розгляду справи між сторонами виник спір щодо розміру заборгованості, визначеної Банком-позивачем станом на 03.08.2011 року.

Згідно ст.60 ЦПК України, відповідач зобов'язаний довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Оцінюючи доводи заперечення відповідачем ОСОБА_1 обставин позовної заяви та вимог позову в частині визначення дійсного розміру заборгованості суд приходить до наступного висновку.

Відповідач ОСОБА_1 оспорював розмір дійсної заборгованості на тій підставі, оскільки «йому не відомо» і «не зрозуміло» куди спрямовувались сплачені ним кошти на погашення заборгованості. Тому вважає, що при зарахуванні коштів ОСОБА_4, на його думку, порушувалася встановлена п.3.8. кредитного договору черговість погашення заборгованості. Таким чином, в силу ст.60 ЦПКУ, відповідачу ОСОБА_1 належало довести вказану обставину. Демонструючи важливість вказаної обставини для вирішення справи відповідач подав самостійно проведений перерахунок заборгованості із кредиту, процентів та пені за кредитним договором «із врахуванням п.3.8. кредитного договору». Та в ході судового розгляду справи відповідач ОСОБА_1 так і не подав суду достовірних та допустимих доказів на підтвердження вказаної обставини (порушення ОСОБА_4 п.3.8. угоди), якими б суд міг обґрунтувати своє рішення. Тому заперечення в цій частині суд вважає припущенням відповідача, на якому доказування не може ґрунтуватися.

Отже, розглянувши цивільну справу за позовом ПАТ ФольксБанк, м.Львів, у межах заявлених позивачем вимог та на підставі поданих сторонами доказів, визнаних судом належними та допустимими, суд прийшов до переконання, що позовні вимоги знайшли обґрунтування під час судового розгляду справи та підлягають задоволенню повністю.

Керуючись ст.ст.10,31,60, 213-215 ЦПК України, ст. 526, 527, 530, 612, ч.2 ст.1054 ЦК України, -

В И Р І Ш И В :

Позов ПАТ Фольксбанк, м.Львів, задовольнити повністю.

Стягнути із ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ПАТ Фольксбанк, м.Львів, вул.Грабовського, 11, 79000, рах.№32002100500 в ЛТУ НБУ м.Львова, МФО325213, код ЄДРПОУ 19358632, заборгованість по Кредитному договору №KF52378 від 19.09.2008 року в сумі 76266,45 доларів США, що по курсу НБУ станом на 03.08.2011 року становить 607935,13 грн (шістсот сім тисяч дев’ятсот тридцять п’ять гривень 13 коп).

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ПАТ Фольксбанк, м.Львів, понесені позивачем судові витрати в загальному розмірі 1820,00 грн (одну тисячу вісімсот двадцять грн.).

На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Закарпатської області через суд першої інстанції.

ГоловуючийОСОБА_6