Рішення № 20333381, 19.05.2011, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу: 19.05.2011

Справа № 2-286/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2011 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Макарова В.О., при секретарі Петріної Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»до ОСОБА_1 про звернення стягнення на квартиру та виселення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ПАТ КБ «Приватбанк»звернувся до Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя з позовною заявою до ОСОБА_1 про звернення стягнення на квартиру, загальною площею 61,22 кв.м., житловою площею 44,3 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки № б/н від 07.09.2007 року) ПАТ КБ «Приватбанк»(49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені Відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПАТ КБ «Приватбанк »всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу; виселення Відповідача, який зареєстрований і проживає у квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_1, зі зняттям з реєстраційного обліку у Відділі у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України м. Запоріжжя; та стягнення з Відповідача судових витрат: судового збору за подання позовної заяви та виселення у розмірі 1708,50 гривен та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судового процесу у розмірі 120,00 гривен.

В обґрунтування позовних вимог, позивач вказав таке: відповідно до укладеного договору №zpv0gl00000179 від 07.09.2007 року ОСОБА_1 (далі - Відповідач) 06.09.2007 року отримала кредит у розмірі 61440,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 10.08 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 04.09.2027 року. Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, Позичальник повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за Кредитом, яка складається із заборгованості за Кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати. Станом на 26.03.2010 року Відповідач має заборгованість –54423.05 доларів США. Наявність заборгованості за кредитним договором стало підставою звернення позивача до суду з вимогами про звернення стягнення на квартиру та виселення.

Відповідно до заперечення на позовну заяву від 29.03.2010 року, Відповідач з позивними вимогами згоден частково, та вважає, що вимога Позивача щодо виселення його з квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, є передчасною, так як згідно із договором купівлі-продажу від 07.09.2007 року власником вказаного жилого приміщення є саме Відповідач. Також у запереченні Відповідач зазначив, що в даному приміщені зареєстрована неповнолітня особа, тобто член сім’ї власника квартири.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_1 за довіреністю - ОСОБА_3 позовні вимоги визнав частково. Заперечував проти задоволення позову в частині виселення відповідача.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, у зв’язку з наступним.

Судом встановлено, що 07.09.2007 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № zpv0gl00000179 про надання кредитних коштів.

Відповідно до п. 1 Договору «Предмет договору», позивач взяв на себе зобов’язання надати відповідачу кредит в сумі 61440,00 доларів США у строк з 06.09.2007 року, а відповідач –повернути кредит (грошові кошти) у порядку і на умовах, зазначених у даному договорі, сплачувати за користування кредитними коштами відсотки, сплачувати грошову винагороду, здійснювати інші платежі:

-          п.п.2.2.2. за користування кредитними коштами здійснювати плату відсотків в розмірі 0,84% на місяць, а у випадку порушення умов договору –сплачувати проценти у розмірі 1,78% за місяць на суму непогашеної в строк заборгованості;

-          п.п.2.3.3.сплати позивачу винагороду за надання фінансового інструменту у розмірі 0,04% від суми виданого кредиту;

-          п.п.2.2.4. повернути кредит у повному обсязі в терміни, встановлені графіком погашення кредиту, але не пізніше 04.09.2027 року;

В силу п.п. 2.2.7. Договору забезпечення виконання відповідачем зобов’язань за даним договором виступає іпотека. Відповідач зобов’язується сплатити суму кредиту, направлену на оплату чергового страхового платежу і сплатити відсотки за його користування не пізніше 30 днів з дня перерахування банком страхового платежу;

В силу п.п.2.3.7 Договору, позивачу надано право стягнути кредит до 04.09.2027 року шляхом звернення стягнення на заставлене майно.

Згідно з ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання боржником основного зобов’язання, Іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити проценти.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору, закону тощо. Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Статтею ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, певних змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України, при порушенні зобов'язання наступають правові наслідки, установлені договором або законом.

В силу ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Відповідно до частини 1 статті 624 ЦК України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. В силу ч. 3 ст. 549 ЦК України, під пенею розуміють неустойку, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, тому відповідно до ч.2 ст.551 ЦК України її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Судом встановлено, що позивач не у повному обсязі виконав взяті на себе зобов’язання за кредитним договором, а саме Станом на 26.03.2010 року Відповідач має заборгованість –54423,05 долара США. Даний факт визнається та не оспорюється відповідачем.

Відповідач заперечує проти виселення та вказує, що виселення його з квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, є передчасною, так як згідно із договором купівлі-продажу від 07.09.2007 року власником вказаного жилого приміщення є саме Відповідач. Також Відповідач зазначив, що в даному приміщені зареєстрована неповнолітня особа, тобто член сім’ї власника квартири.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про іпотеку», правом іпотечного заставодержателя, крім прав, передбачених статтею 8 цього Закону, іпотечний заставодержатель у разі невиконання заставодавцем забезпеченого іпотекою зобов’язання має право вжити заходів до: фінансового оздоровлення заставодавця або обмеження його у праві розпорядження одержаною продукцією.

Відповідно до ст. 109 ч. 3 ЖК України, звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленими законом.

Відповідно до ст. 157 ЖК України, виселення членів сім'ї власника жилого будинку (квартири) Членів сім'ї власника жилого будинку (квартири) може бути виселено у випадках, передбачених частиною першою статті 116 цього Кодексу. Виселення провадиться у судовому порядку без надання іншого жилого приміщення.

Однак, згідно довідки № 34 від 20.10.2010 року, виданої Єдиним розрахунково-реєстраційним центром КП «ВРЕЖО № 13», ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2, і в складі її сім’ї має сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Таким чином, вважаючи вимогу позивача про звернення стягнення на квартиру законною та обґрунтованою, суд не погоджується з необхідністю виселення відповідача по справі, так як згідно із договором купівлі-продажу від 07.09.2007 року власником вказаного жилого приміщення є саме Відповідач, а в даному приміщені зареєстрована також неповнолітня особа, тобто член сім’ї власника квартири.

У відповідності до ч.1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Тому суд вважає, що на користь позивача з відповідачів підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 1700,00 грн. та судові витрати на сплату збору на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду в сумі 120 гривен.

На підставі викладеного вище, керуючись ст. ст. 526, 530, 572, 611, 625, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:                                                                                           

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»до ОСОБА_1 про звернення стягнення на квартиру та виселення –задовольнити частково.

Звернути стягнення на квартиру, загальною площею 61,22 кв.м., житловою площею 44,3 кв.м., розташовану за адресою: м. Запоріжжя, вул. Правди, буд. № 4-А. кв. № 27, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки № б/н від 07.09.2007 року) Публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк»(49094, м. Дніпропетровськ, вул.. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також з наданням ПАТ КБ «Приватбанк»всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Стягнути зі ОСОБА_1, проживаючої за адресою: 69000, АДРЕСА_2, на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» судові витрати по сплаті судового збору –у розмірі 1700, грн. та збору на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі –120,00 грн..

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі у 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

          Суддя                     В.О. Макаров