Постанова № 203221, 24.10.2006, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м.Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" жовтня 2006 р. Справа № 8/357-АП-06

Господарський суд Херсонської області у складі судді Хом"якової В.В. при секретарі Зибцевій А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонес"

до Державної податкової інспекції у м.Херсоні

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення

за участю представників сторін:

від позивача: гол. бухг. Ільницький Б.І., дов. від 10.10.06, юрисконсульт Халупко В.М., дов. № 860 від 05.09.06,

від відповідача : ГДПРІ Варега В.О., дов. № 13902/9/10-039 від 23.10.06, ДПІ Горбунова К.О., дов. № 3/9/10-139 від 10.01.06.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Херсонес" (позивач) звернулось до суду з позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Херсоні № 0005231702/0 про визначення ТОВ “Херсонес” податкових зобов’язань з прибуткового податку в сумі 77 грн. 98 коп. та застосування штрафних санкцій в сумі 155 грн. 96 коп. Позивач вважає, що не порушив вимог чинного законодавства при визначенні та виплаті добових витрат директору підприємству та водію при відрядженні до Росії в 2 - му кварталі 2005 року. Добові визначені у відповідності до Закону та Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон” , затвердженої наказом Мінфіну №59 від 13.03.98р., де в пп.1.7 р. П передбачено, коли відряджений , перебуваючи в дорозі до країни , з якою не встановлено чи спрощено прикордонний контроль , або повертаючись з такої країни , має пересадку на інший транспортний засіб або зупинку в готелі на території України, то відшкодування витрат на відрядження на період проїзду територією України здійснюється в порядку, передбаченому для службових відряджень у межах України. При цьому добові витрати з дня останньої пересадки на інший транспортний засіб (вибуття з готелю, мотелю, іншого житлового приміщення) на території України під час прямування у відрядження за кордон і до дня першої пересадки на інший транспортний засіб (зупинки в готелі, мотелі, іншому житловому приміщенні) на території України (включно) під час повернення в Україну відшкодовується за нормами , встановленими для відряджень за кордон. У разі відсутності такої пересадки (зупинки) добові витрати відшкодовуються за кожний день відрядження , включаючи день вибуття та прибуття , - за нормами, встановленими для відряджень за кордон.

Працівники, відряджені до Росії в травні 2005р., не мали в день виїзду у відрядження в дорозі пересадки на інший транспортний засіб (прямування в відрядження відбувалося на службовому транспорті) і не мали в день виїзду зупинки в готелі на території України. Авансові звіти №№ 57, 58 від 24.05.05 не відображають затрат на проживання на території України або на проїзд на іншому транспортному засобі по території України в день виїзду.

Відповідач –Державна податкова інспекція у м. Херсоні проти позову заперечує, мотивуючи тим, що не утримано податок із надміру витрачених коштів, отриманих працівниками Заболотним В.С. та Пішак А.І. на відрядження у травні 2005 року. Оскільки працівники позивача перебували у відрядженні до Росії на службовому автомобілі і у позивача відсутні будь-які документи, які би підтверджували дату прибуття транспортного засобу (службового автомобілю) на територію Росії, фактичний час перебування у відрядженні за кордоном визначається згідно з відмітками сторони, яка відряджає, та сторони, яка приймає, у посвідченні про відрядження. За період фактичного перебування в Росії згідно відміткам в посвідченнях про відрядження 19.05.2005 та 20.05.2005 –добові складають 280грн. за добу; за період проїзду у відрядженні територією України 18.05.2005 року відшкодування добових витрат на відрядження здійснюється в порядку, передбаченому для службових відряджень у межах України, - 18 гривень за добу.

По результатам перевірки донараховане податок з доходів фізичних осіб в розмірі 77,98 грн. (38,99 грн. х 2 особи). Згідно підпункту 4.2.15 пункту 4.2 статті 4 Закону № 889 до складу загального місячного оподатковуваного доходу включається сума надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, розмір якої розраховується згідно з пунктом 9.10 статті 9 цього Закону. Податковим агентом платника податку при оподаткуванні сум, отриманих на відрядження або під звіт, не повернутих таким платником податку протягом встановленого строку, є особа, що надала такі суми на відрядження у сумі перевищення над сумою витрат платника податку на таке відрядження, розрахованою згідно з підпунктом 5.4.8 пункту 5.4 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Підпунктом 17.1.9 пункту 17.1 статті 17 від 21.12.2000р. № 2181-ІП „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" встановлено, що у разі коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов'язкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов'язковою передумовою такого продажу (відчуження) або виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого податку, збору (обов'язкового платежу). На підставі даної норми до позивача застосовані штрафні санкції в розмірі 155,96 грн. (подвійний розмір донарахованого зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В :

Податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Херсоні від 27.12.2005 року за № 0005231702/0 прийняте за висновками акту від 26.12.2005 № 2601/23-4/14113558 про результати планової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ „Херсонес" за період з 01.07.2004 року по 30.09.2005 року.

Перевіркою було встановлено, що працівники підприємства Заболотний В.С. та Пішак А.І. вибули з м. Херсона у службове відрядження на службовому автомобілі 18.05.2005 року, прибули до Росії 19.05.2005 року, вибули з Росії 20.05.2005 року та 20.05.2005 року прибули до м. Харків, вибули з м. Харкова 21.05.2005 року, прибули до м. Херсона 21.05.2005 року.

Фактичний час перебування у відрядженні за кордоном визначається згідно з відмітками сторони, яка відряджає, в даному випадку це 18 травня 2005 року та сторони, яка приймає, це 19 травня 2005 року. Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.199р. № 663 „Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон" (в редакції, яка була чинна в травні 2005 року) установлено для працівників підприємств, установ і організацій всіх форм власності (крім державних службовців, а також інших осіб, які направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок коштів бюджетів) граничні норми добових витрат у разі коли до рахунків на оплату вартості проживання у готелях не включаються витрати на харчування, для відряджень у межах України - 18 гривень, для відряджень за кордон - 280 гривень.

Позивачем були виплачені працівникам добові за 18 –20 травня 2005 року –в розмірі 280,00грн. за добу. На думку податкової інспекції, за 18 травня 2005 року позивачем надмірно виплачені добові в розмірі 280 грн. за добу, тоді як повинні складати 18 грн. за добу.

Згідно підпункту «б»пункту 1.5 розділу II „Порядок відрядження за кордон" Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 року № 59, із змінами та доповненнями, фактичний час перебування у відрядженні за кордоном визначається у разі відрядження з України до країн, з якими не встановлено або спрощено прикордонний контроль, як в даному випадку, - згідно з відмітками сторони, яка відряджає, та сторони, яка приймає, у посвідченні про відрядження.

Пунктом 1.7 розділу П Інструкції № 59 передбачено, що добові витрати за час перебування у відрядженні відшкодовуються в межах граничних норм: а) за кожний день відрядження, включаючи день вибуття та прибуття.

Таким чином, працівники позивача 18 травня 2005 року фактично вважались такими, що перебували у відрядженні за кордоном, і добові за цей день повинні виплачуватись відповідно до норм, встановлених для відряджень за кордон.

Посилання відповідача на п. “г” п. 1.7 розділу П Інструкції № 59, суд вважає необґрунтованим, оскільки цей підпункт застосовується у разі, коли відряджений, перебуваючи в дорозі до країни, з якою не встановлено чи спрощено прикордонний контроль, або повертаючись з такої країни, має пересадку на інший транспортний засіб або зупинку в готелі (мотелі, іншому житловому приміщенні) на території України. Відповідачем не підтверджено документально факт пересадки на інший транспорт або факт зупинки в готелі.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати в сумі 3 грн. 40 коп. відшкодовуються позивачу з Державного бюджету.

Керуючись ст. 94, 159-163, 167 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Позов задовольнити. Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні № 0005231702/0 про визначення ТОВ “Херсонес” податкових зобов’язань з прибуткового податку в сумі 77 грн. 98 коп. та застосування штрафних санкцій в сумі 155 грн. 96 коп. 2. Відшкодувати товариству з обмеженою відповідальністю “Херсонес” (м. Херсон, вул. Червоностуденська, 36 В, код 14113558) з Державного бюджету 3 грн. 40 коп. державного мита, виконавчий лист надіслати позивачу.

3. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя В.В. Хом"якова