Ухвала суду № 20320615, 15.12.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 грудня 2011 р.Справа № 2-а-9520/10/1570 Категорія: 8.2.6Головуючий в 1 інстанції: Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Яковлева Ю.В.

судді Запорожана Д.В.

судді Жука С.І.

при секретарі Довженко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Ділекс Україна»на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2011 року по адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ділекс Україна»до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси про скасування податкових повідомлень-рішень,

встановила:

Позивач ТОВ «Ділекс Україна»06.10.2010 року звернувся до суду з адміністративним позовом до ДПІ у Київському районі м. Одеси з позовними вимогами про скасування податкових повідомлень-рішень від 01.03.2010 року № 0000692301/0, від 11.05.2010 року № 0000692301/1, від 18.06.2010 року № 0000692301/2, від 09.09.2010 року № 0000692301/3; від 01.03.2010 року № 0000682301/0, від 11.05.2010 року № 0000682301/1, від 18.06.2010 року № 0000682301/2, від 09.09.2010 року № 0000682301/3; від 11.05.2010 року № 0009682301/0/1, від 29.06.2010 року № 0009682301/1/1, від 10.08.2010 року № 0009682301/2/1, від 09.09.2010 року №0009682301/3/1.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що у відповідача відсутні будь-які правові підстави для зробленого висновку про порушення позивачем п.п. 5.2.1. п. 5.2., п.п. 5.3.9. п.5.3. ст.5, пп.11.2.3. п. 11.2. ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», та порушення п.п. 7.4.4. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки всі послуги, що зазначені в акті перевірки, як ті, що не пов'язані з господарською діяльністю підприємства, в дійсності пов'язані з господарською діяльністю підприємства, що підтверджується наданими доказами, і тому ТОВ «Ділекс Україна»правомірно віднесло до складу валових витрат зазначені в акті перевірки суми, та діяло в межах Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а також правомірно віднесло до складу податкового кредиту відповідні суми на підставі отриманих податкових накладних, не порушуючи норм Закону України «Про податок на додану вартість».

В судовому засіданні представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на обставини й обґрунтування, викладені в адміністративному позові, додатковому обґрунтуванні до нього та наданих поясненнях.

Відповідач надав до суду письмові заперечення на адміністративний позов, в яких зазначив про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки під час перевірки було встановлено порушення позивачем п.п. 5.2.1. п. 5.2., п.п. 5.3.9. п.5.3. ст.5, пп.11.2.3. п. 11.2. ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», та порушення п.п. 7.4.4. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що підтверджується висновками акту перевірки (т.2, а.с. 18-23).

Представник відповідача в судовому засіданні заявлений адміністративний позов не визнав та просив суд відмовити у його задоволенні, посилаючись на обставини, викладені в запереченнях на адміністративний позов та доводи, наведені у поясненнях.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2011 року у задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Ділекс Україна»до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси про скасування податкових повідомлень-рішень державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси від 01.03.2010 року № 0000692301/0, від 11.05.2010 року № 0000692301/1, від 18.06.2010 року № 0000692301/2, від 09.09.2010 року № 0000692301/3; від 01.03.2010 року № 0000682301/0, від 11.05.2010 року № 0000682301/1, від 18.06.2010 року № 0000682301/2, від 09.09.2010 року № 0000682301/3; від 11.05.2010 року № 0009682301/0/1, від 29.06.2010 року № 0009682301/1/1, від 10.08.2010 року № 0009682301/2/1, від 09.09.2010 року № 0009682301/3/1 було відмовлено повністю.

В апеляційній скарзі ТОВ «Ділекс Україна», з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, ставить питання щодо скасування оскаржуваної постанови та прийняття нової про задоволення позову ТОВ «Ділекс Україна»в повному обсязі.

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Ділекс Україна»зареєстроване 03.07.2008 року виконавчим комітетом Одеської міської ради, номер запису 15561020000032690, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичних осіб серії А 01№ 505715 (т.2, а.с.8).

З довідки № 380972 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України вбачається, що основними видами діяльності ТОВ «Ділекс Україна»за КВЕД є: 85.14.0 - інша діяльність у сфері охорони здоров'я; 01.41.0 - надання послуг у рослинництві; облаштування ландшафту; 01.42.0 - надання послуг у тваринництві; 51.21.0 - оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин; 63.40.0 - організація перевезення вантажів (т.2, а.с.9).

Як зазначається в Акті перевірки та встановлено судом, ТОВ «Ділекс Україна»перебуває на обліку в ДПІ у Київському районі м. Одеси з 17.07.2008 року за № 6850.

Судом 1-ї інстанції також встановлено, що з 27.01.2010 року по 16.02.2010 року на підставі направлень від 25.01.2010 року №15/23-20, від 09.02.2010 року №63/23-20 та наказу від 09.02.2010 року № 299 «Про продовження терміну проведення перевірок суб'єктів господарювання», згідно із частиною 1 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання проведена планова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Ділекс Україна»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 17.07.2008 року по 30.09.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 17.07.2008 року по 30.09.2009 року.

За наслідками вказаної перевірки позивача, ДПА в Одеській області складений акт від 18.02.10 №70/23-2019/35992751 про результати планової виїзної перевірки ТОВ «Ділекс Україна»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 17.07.2008 року по 30.09.2009 року (т.1, а.с. 16-57), який направлено до ДПІ у Київському районі м. Одеси.

У висновку Акта перевірки зазначається, зокрема, про порушення позивачем п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.п.11.2.3. п.11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», у зв'язку з чим занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 74414 гривень 00 коп.; та порушення п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 26736,00 гривень та завищено від'ємне значення між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту в періоді, що перевірявся на загальну суму 22307 гривень 00 коп.

Також, у вказаному Акті зазначено, що від підписання акту перевірки керівник ТОВ «Ділекс Україна»ОСОБА_5 та головний бухгалтер ТОВ «Ділекс Україна»відмовились (т.1, а.с.56).

На підставі вказаного акту перевірки від 18.02.10 року ДПІ у Київському районі м. Одеси прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000682301/0 від 01.03.2010 року, яким ТОВ «Ділекс Україна» визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 94534 гривень, за основним платежем у розмірі 74414 гривень та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 20120 гривень (т.1, а.с. 62). Також було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000692301/0 від 01.03.2010 року, яким ТОВ «Ділекс Україна»визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 40104 гривень, за основним платежем у розмірі 26736 гривень та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 13368 гривень (т.1, а.с. 58).

Не погоджуючись із прийнятими відповідачем податковими повідомленнями-рішеннями від 01.03.2010 року № 0000682301/0 та № 0000692301/0, ТОВ «Ділекс Україна»в порядку адміністративного оскарження, 10.03.2010 року подало до ДПІ у Київському районі м. Одеси апеляційну скаргу за вихідним № 001 (т.2, а.с.106-113). Рішенням ДПІ у Київському районі м. Одеси від 25.03.2010 року № 7972/25-007 продовжено строк розгляду первинної скарги ТОВ «Ділекс Україна», у зв'язку з необхідністю перевірки викладених у скарзі фактів, до 08.05.2010 року (т.2, а.с.114). 05.05.2010 року за № 12066/25-007 ДПІ у Київському районі м. Одеси прийнято рішення про результати розгляду первинної скарги на податкові повідомлення-рішення від 01.03.2010 року № 0000682301/0 та № 0000692301/0, яким, оскаржувані податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скарга ТОВ «Ділекс Україна»- без задоволення, та, податковим органом збільшено податок на прибуток на суму 6875,00 гривень та штрафну (фінансову) санкцію з податку на прибуток на 2062,50 гривень (т.2, а.с.115-122).

За результатами розгляду скарги та на підставі Акту перевірки 11.05.2010 року ДПІ у Київському районі м. Одеси прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000682301/1 про визначення ТОВ «Ділекс Україна»суми податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 94534 гривень, за основним платежем у розмірі 74414 гривень та застосовано штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 20120 гривень, податкове повідомлення-рішення № 0000692301/1 про визначення ТОВ «Ділекс Україна»суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 40104 гривень, за основним платежем у розмірі 26736 гривень та застосовано штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 13368 гривень, та податкове повідомлення-рішення № 0009682301/0/1 про визначення ТОВ «Ділекс Україна»суми податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 8937 гривень 50 коп., за основним платежем у розмірі 6875,00 гривень та застосовано штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2062,50 гривень (т.1, а.с.59, 63, 66).

20.05.2010 року ТОВ «Ділекс Україна»подало апеляційну скаргу за вихідним № 002 в порядку адміністративного оскарження до ДПА в Одеській області на податкові повідомлення-рішення від 01.03.2010 року № 0000682301/0 та № 0000692301/0 та рішення ДПІ у Київському районі м. Одеси від 05.05.2010 року № 12066/25-007 (т.2, а.с.130-138). Рішенням ДПА в Одеській області від 07.06.2010 року № 20986/10/25-0007 про результати розгляду повторної скарги від 20.05.2010 року № 002, залишено без змін податкові повідомлення-рішення від 01.03.2010 року № 0000682301/0 та № 0000692301/0 та рішення ДШ у Київському районі м. Одеси від 05.05.2010 року № 12066/25-007 про результати розгляду первинної скарги у цій частині, а скаргу ТОВ «Ділекс Україна» - залишено без задоволення (т.2, а.с. 139-145).

Поряд із цим, 21.05.2010 року за вих. № 003 ТОВ «Ділекс Україна»було подано скаргу в порядку адміністративного оскарження до ДПІ у Київському районі м. Одеси на податкове повідомлення-рішення № 0009682301/0/1 від 11.05.2010 року (т.2, а.с.123-124). Рішенням ДПІ у Київському районі м. Одеси від 07.06.2010 року № 15449/25-007 про результати розгляду первинної скарги № 003 від 21.05.2010 року на податкове повідомлення-рішення № 0009682301/0/1 від 11.05.2010 року, податкове повідомлення-рішення №0009682301/0/1 від 11.05.2010 року щодо сплати донарахованого податку на прибуток приватних підприємств на суму 6875,00 гривень та штрафної (фінансової) санкції з податку на прибуток на 2062,50 гривень - залишено без змін, а скаргу ТОВ «Ділекс Україна»-залишено без задоволення (т.2, а.с. 126-129).

За результатами розгляду скарги та на підставі Акту перевірки, 18.06.2010 року ДПІ у Київському районі м. Одеси були прийняті: податкове повідомлення-рішення № 0000682301/2 про визначення ТОВ «Ділекс Україна»суми податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 94534 гривень, за основним платежем у розмірі 74414 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 20120 гривень; податкове повідомлення-рішення № 0000692301/2 про визначення ТОВ «Ділекс Україна»податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 40104 гривень, за основним платежем у розмірі 26736 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 13368 гривень та 29.06.2010 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0009682301/1/1, яким до ТОВ «Ділекс Україна»застосовано податкове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 8937 гривень 50 коп., за основним платежем у розмірі 6875,00 гривень та штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 2062,50 гривень (т.1, а.с.60, 64, 67).

01.07.2010 року ТОВ «Ділекс Україна»було подано скаргу в порядку адміністративного оскарження до ДПА в Одеській області на податкове повідомлення-рішення № 0009682301/0/1 від 11.05.2010 року та рішення ДПІ у Київському районі м. Одеси від 07.06.2010 року № 15449/25-007 (т.2, а.с.156-158). Рішенням ДПА в Одеській області від 20.07.2010 року № 26654/10/25-0007 про результати розгляду повторної скарги від 01.07.2010 року № 005, залишено без змін податкове повідомлення-рішення № 0009682301/0/1 від 11.05.2010 року (від 29.06.2010 року № 0009682301/1/1) та рішення ДПІ у Київському районі м. Одеси від 07.06.2010 року № 15449/25-007, а скаргу директора ТОВ «Ділекс Україна»- залишено без задоволення (т.2, а.с. 159-162). За результатами розгляду скарги, 10.08.2010 року ДПІ у Київському районі м. Одеси прийнято податкове повідомлення-рішення № 0009682301/2/1, яким до ТОВ «Ділекс Україна»застосовано податкове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 8937 гривень 50 коп., за основним платежем у розмірі 6875,00 гривень та штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 2062,50 гривень (т.1, а.с.68).

Водночас, 01.07.2010 року ТОВ «Ділекс Україна»було подано скаргу за вихідним №004/5 в порядку адміністративного оскарження до ДПА в Одеській області на податкові повідомлення-рішення № 0000682301/0 та № 0000692301/0 від 01.03.2010 року, №0000682301/1, № 0000692301/1 від 11.05.2010 року, № 0000682301/2, № 0000692301/2 від 18.06.2010 року та рішення ДПА в Одеській області від 07.06.2010 року № 20986/10/25-0007 (т.2, а.с.146-154). Рішенням ДПА в Одеській області від 14.07.2010 року № 6793/6/25-0115 продовжено строк розгляду вищевказаної повторної скарги ТОВ «Ділекс Україна», для з'ясування обставин справи, до 02.09.2010 року (т.2, а.с.155).

02.08.2010 року за вихідним № 01/08 ТОВ «Ділекс Україна»було подано апеляційну скаргу до ДПА України на податкові повідомлення-рішення № 0009682301/0/1 від 11.05.2010 року та № 0009682301/1/1 від 29.06.2010 року, а також, рішення ДПА в Одеській області від 20.07.2010 року № 26654/10/25-0007 (т.2, а.с.163-165).

Рішенням ДПА України від 21.08.2010 року № 8432/6/25-0115 про результати розгляду скарг, залишено без змін податкові повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Одеси від 01.03.2010 року № 0000692301/0 і № 0000682301/0 (від 11.05.2010 року №0000692301/1, № 0000682301/1 і № 0009682301/0/1, від 29.06.2010 року № 0009682301/1/1) з урахуванням рішень ДПА в Одеській області від 07.06.2010 року №20986/10/25-0007 і від 20.07.2010 року №26654/10/25-0007, прийнятих за розглядом скарг (податкові повідомлення-рішення від 18.06.2010 року № 0000692301/2 і № 0000682301/2, від 10.08.2010 року №0009682301/2/1), а скарги ТОВ «Ділекс Україна»без залишено задоволення (т.2, а.с. 166-173).

На підставі Акту перевірки від 18.02.2010 року та рішення ДПА України від 21.08.2010 року, ДПІ у Київському районі м. Одеси 09.09.2010 року були прийняті: податкове повідомлення-рішення № 0000682301/3 про визначення ТОВ «Ділекс Україна»суми податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 94534 гривень, за основним платежем у розмірі 74414 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 20120 гривень; податкове повідомлення-рішення №0000692301/3 про визначення ТОВ «Ділекс Україна»податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 40104 гривень, за основним платежем у розмірі 26736 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 13368 гривень та податкове повідомлення-рішення № 0009682301/3/1, яким до ТОВ «Ділекс Україна»застосовано податкове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 8937 гривень 50 коп., за основним платежем у розмірі 6875,00 гривень та штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 2062,50 гривень (т.1,а.с.61,65,69).

В ході проведення перевірки встановлено завищення валових витрат за період з 17.07.2008 року по 30.09.2009 року на суму 297655 гривень, у тому числі: за 3 квартал 2008 року у сумі 25308 гривень; за 4 квартал 2008 року у сумі 26917 гривень; за 1 квартал 2009 року у сумі 13750 гривень; за 3 квартал 2009 року у сумі 231680 гривень.

Так, в акті перевірки зазначено, що ТОВ «Ділекс Україна»у 3 кварталі 2008 року до складу валових витрат віднесені суми за господарськими операціями з надання послуг по розробці обладнання та оснастки для проведення колорації зерна, наданих позивачу ПП "Техно-пост" (код 35767920), в сумі 13141,67гривень (без ПДВ), та суми за господарською операцією з надання послуг з розробки технології по колорації зерна, наданих позивачу ТОВ "Інтер-груп " (код 35818461), в сумі 12166,67гривень (без ПДВ).

Видами діяльності ТОВ «Ділекс Україна»за КВЕД є, зокрема: 01.41.0 - надання послуг у рослинництві; облаштування ландшафту; 51.21.0 -оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин; 63.40.0 - організація перевезення вантажів.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Ділекс Україна»23.07.2008 року отримало ліцензію Міністерства аграрної політики України Серії АВ № 429390 на проведення фумігації (знезараження) об'єктів регулювання, що визначені Законом України «Про карантин рослин», які переміщуються через державний кордон України та карантинні зони, зі строком дії ліцензії - до 23.07.2013 року (т.2, а.с.70).

Судом 1-ї інстанції встановлено, що ТОВ "Ділекс Україна" від ТОВ «Югекотоп», було отримано лист від 08.09.2008 року (т.1,а.с.70), відповідно до якого ТОВ «Югекотоп»просило розглянути можливість надання їм послуг з колорації зерна.

12.09.2008 року ТОВ «Югекотоп»(Сторона 1) уклало попередній договір з ТОВ «Ділекс Україна»(Сторона 2) про надання послуг з колорації зерна, згідно якого сторони зобов'язуються до 10.11.2008 року укласти основний договір про надання послуг з колорації зерна (т.1, а.с. 82). Також, 17.09.2008 року між ТОВ «Югекотоп»та ТОВ «Ділекс Україна»укладено додаткову угоду № 1 до попереднього договору про надання послуг з колорації зерна, в якій, зокрема, в п.1.1. зазначено, що Сторона 2 надасть послуги із колорації ячменю фуражного, порт завантаження Миколаївський морський торгівельний порт, Херсонський порт (та інші порти України), країна призначення -Туніс; в п.1.4 передбачено, що період чинності основного договору - до 31.03.2010 року, але в будь-якому випадку не раніше виконання сторонами своїх зобов'язань за основним договором; згідно з п. 1.6 замовлення підлягає письмовому узгодженню Стороною 2 протягом 1 (одного) банківського дня із дати надходження (т.1, а.с.83).

Як вбачається з матеріалів справи, 15.10.2008 року ТОВ «Югекотоп»направило лист директору ТОВ «Ділекс Україна», в якому зазначило, що у зв'язку з тим, що в ході ведення переговорів по контракту на експорт ячменя до Тунісу, покупець відмовився від закупівлі товару, ТОВ «Югекотоп»відкликає свій запит на колорацію, а також інформує, що у зв'язку з вищезазначеним, на даний час, не можливо укласти основний договір щодо надання послуг з колорації зерна (т.1, а.с.71).

Також 15.09.2008 року між ПП «Техно-Пост» (Постачальник) та ТОВ «Ділекс Україна»(Замовник) укладено договір (без номеру) та 22.09.2008 року між ТОВ «Інтер-груп»(Виконавець) та ТОВ «Ділекс Україна»(Замовник), укладено договір (без номеру), згідно яких Виконавець (Постачальник) зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цими договорами, виконати для Замовника консультаційні послуги, а Замовник зобов'язується прийняти нижчевказані послуги і оплатити їх за умовами даних договорів. Також Виконавець надає Замовнику консультаційні послуги з питань розробки обладнання та оснастки для проведення колорації зерна, а також послуги по розробці технології по колорації зерна (т.1, а.с.73-75).

На виконання умов договору від 15.09.2008 року на замовлення ТОВ «Ділекс Україна», ТОВ «Техно-Пост»виготовило звіт по розробці обладнання та оснастки для колорації зерна (т.1, а.с.89-97). На виконання умов договору від 22.09.2008 року, ТОВ «Інтер-груп»28.09.2008 року виготовило технологію по колорації зерна (рекомендації) (т.1, а.с.84-88).

На виконання вищевказаних договорів були складені акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 44 від 29.09.2008 року та № 25 від 29.09.2008 року, виписані відповідні податкові накладні №44 та № 25 від 29.09.2008 року (т.1,а.с.76-79), та проведені розрахунки за надані послуги, що підтверджується платіжними дорученнями від 29.09.2009 року № 17 та № 18 (т.1, а.с.80-81).

В Акті вищезазначеної перевірки зазначено, що проведеною перевіркою встановлено порушення пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 та пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року № 334/94-ВР у редакції Закону України від 22.05.1997 року № 283/97-ВР, у результаті чого підприємством до валових витрат віднесено вартість послуг на підставі первинних документів, зміст яких не доводить зв'язок з господарською діяльністю підприємства.

Згідно з п. 5.1. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції яка діяла на момент проведення перевірки та виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1. п.5.2. ст. 5 вищезазначеного Закону України передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 того ж Закону України не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Ділекс Україна»не вирішувалось з ТОВ «Югекотоп»питання щодо надання для ТОВ «Ділекс Україна»іншими підприємствами консультаційних послуг з питань розробки обладнання та оснастки для проведення колорації зерна, а також послуг по розробці технології по колорації зерна для того, щоб в майбутньому ТОВ «Ділекс Україна»та ТОВ «Югекотоп»уклали договір щодо надання послуг з колорації зерна. Тобто, з викладеного вбачається, що ТОВ «Ділекс Україна»після укладення тільки попередньої угоди про надання послуг з колорації зерна вже замовило надання послуг з питань розробки обладнання та оснастки для проведення колорації зерна, а також послуг по розробці технології по колорації зерна, без зазначення цих питань як в листі, з яким звернулось ТОВ «Югекотоп»до позивача, так і в попередньому договорі, та в додатковій угоді до нього.

Крім того, вбачається, що підприємством не надані документи, які б підтверджували наявність розробленої технології (програми), та її фактичне використання у господарській діяльності підприємства, а також не надано доказів, які б підтверджували фактичне використання в господарській діяльності підприємства результатів по розробці обладнання та оснастки для колорації зерна.

Таким чином, суд 1-ї інстанції вірно погодився в висновками Акту перевірки, що позивачем, в порушення пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 та пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(із змінами і доповненнями), були завищені валові витрати підприємства у 3 кварталі 2008 року на загальну суму 25308,34 гривень.

Також, в Акті перевірки зазначено, що ТОВ «Ділекс Україна»в 4 кварталі 2008 року та 1 кварталі 2009 року до складу валових витрат віднесені суми за господарськими операціями з надання інформаційно-консультаційних послуг по відвантаженню зернових вантажів у портах України, наданих ПП «Техно-пост»(код 35767920) на загальну суму 40666,67 гривень (без ПДВ), в т.ч. за 4 квартал 2008 року в сумі 26916,67 гривень (без ПДВ), за 1 квартал 2009 року в сумі 13750,00 гривень (без ПДВ) на підставі первинних документів (актів здачі-прийняття робіт (наданих послуг), зміст яких не доводить зв'язок з господарською діяльністю підприємства.

05.12.2008 року ПП «Техно-Пост»(Виконавець) уклав Договір з ТОВ «Ділекс Україна»(Замовник), пунктами 1.1, 1.2, 2.1, 2.2, 3.1, 4.1 якого передбачено, що Виконавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, виконати для замовника консультаційні послуги, а замовник зобов'язується прийняти нижчевказані послуги і оплатити їх за умовами даного договору. Виконавець надає Замовнику інформаційно-консультаційні послуги по відвантаженню зернових грузів у портах України за період з 01.01.2009 року по 01.02.2009 року. Замовник зобов'язується оплатити Виконавцю за цим договором 16500,00 гривень, розрахунки за цим Договором здійснюються на підставі акту приймання-передачі послуг, а приймання-передача послуг здійснюється по акту приймання-передачі послуг (т.1, а.с.98).

При цьому, 08.12.2008 року між Сторонами укладена Додаткова угода до договору від 05.12.2008 року (т.1, а.с.98-99) згідно якої внесено зміни до Договору та, відповідно до п.3 вказаної Додаткової угоди, інформаційно-консультаційні послуги по відвантаженню зернових грузів у портах України надаються Замовнику не пізніше 31.12.2008 році у надрукованому або в електронному вигляді. Після надання послуг Сторони складають акт здачі-прийняття робіт (надання послуг), що підтверджують безпосередньо надані інформаційні послуги (т.1, а.с.99).

08.01.2009 року ПП «Техно-Пост»(Виконавець) уклав Договір з ТОВ «Ділекс Україна»(Замовник), пунктами 1.1, 1.2, 2.1, 2.2, 3.1, 4.1 якого передбачено, що Виконавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, виконати для замовника консультаційні послуги, а замовник зобов'язується прийняти нижчевказані послуги і оплатити їх за умовами даного договору. Виконавець надає Замовнику інформаційно-консультаційні послуги по відвантаженню зернових грузів у портах України за період з 01.02.2009 року по 01.03.2009 року, Замовник зобов'язується оплатити Виконавцю за цим договором 16500, 00 гривень, оплата за цим Договором здійснюються на умовах відстрочки платежу, але не пізніше 31.03.2009 року, а приймання-передача послуг здійснюється по акту приймання-передачі послуг (т. 1, а.с. 103).

17.11.2008 року, ПП «Техно-Пост»(Виконавець) уклав Договір з ТОВ «Ділекс Україна»(Замовник), пунктами 1.1, 1.2, 2.1, 2.2, 3.1, 4.1 якого передбачено, що Виконавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, виконати для замовника консультаційні послуги, а замовник зобов'язується прийняти нижчевказані послуги і оплатити їх за умовами даного договору. Виконавець надає Замовнику інформаційно-консультаційні послуги по відвантаженню зернових грузів у портах України за період з 01.11.2008 року по 01.01.2009 року, Замовник зобов'язується оплатити Виконавцю за цим договором 15800, 00 гривень, розрахунки за цим Договором здійснюються на підставі акту приймання-передачі послуг, а приймання-передача послуг здійснюється по акту приймання-передачі послуг (т.1, а.с.106). 18.11.2008 року між сторонами до вказаного Договору була укладена Додаткова угода (т.1, а.с.107).

На виконання вказаних договорів були складені акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), а саме: № 54 від 20.12.2008 року, № 22 від 29.01.2009 року, № 43 від 20.11.2008 року (т.1, а.с.101, 105, 109), виписані відповідні податкові накладні за № 54 від 20.12.2008 року, № 22 від 29.01.2009 року, № 43 від 20.11.2008 року (т.1, а.с.100, 104, 108) та проведені розрахунки за надані послуги, що підтверджується платіжними дорученнями від 24.12.2008 року № 68 та від 24.11.2008 року №47(т.1,а.с.102, 110).

Позивач зазначав, що матеріальними результатами наданих ПП «Техно-пост»послуг по вищевказаним договорам від 05.12.2008 року та від 08.01.2009 року є звіт ТОВ «Техно-Пост»щодо прогнозування можливостей вітчизняних портів накопичувати та перевалювати зернові вантажі (грузи) у період з 01.01.2009 року по 01.02.2009 року (т.1, а.с.111-117) та звіт щодо дослідження потенційних можливостей зернотрейдерів експортувати зернові грузи у період з 01.02.2009 року по 01.03.2009 року (т.1, а.с.118-126).

При цьому позивачем у якості матеріальних результатів наданих ПП «Техно-пост»послуг за договором від 17.11.2008 року до суду було надано диск, як зазначає позивач, з результатами наданих інформаційно-консультаційних послуг по відвантаженню зернових вантажів у портах України з 01.11.08 року по 20.11.08 року. У судовому засіданні представнику позивача судом було повернуто вказаний диск для надання інформації, яка міститься на ньому, в належному вигляді, проте, представником позивача було надано до суду відповідні дані у вигляді трьох діаграм та двох таблиць на п'яти аркушах.

При цьому представник позивача не зміг належним чином пояснити суду 1-ї інстанції, що саме на вищевказаних таблицях та діаграмах є результатом наданих інформаційно-консультаційних послуг по відвантаженню зернових вантажів у портах України з 01.11.08 року по 20.11.08 року.

Дослідивши в судовому засіданні звіт ПП «Техно-пост»щодо дослідження потенційних можливостей зернотрейдерів експортувати зернові грузи у період з 01.02.2009 року по 01.03.2009 року, суд 1-ї інстанції правильно зазначив, що у вказаному звіті йдеться мова про перше півріччя 2008/2009 року та про 2008/2009 роки як про прогнозуємий період, так і про минулий період, та відсутнє жодне зазначення та посилання в звіті на період з 01.02.2009 року по 01.03.2009 року, який був предметом договору. Аналогічна ситуація відображена в звіті щодо прогнозування можливостей вітчизняних портів накопичувати та перевалювати зернові вантажі (грузи) у період з 01.01.2009 року по 01.02.2009 року -в звіті зазначається 2009 рік загалом, а не період з 01.01.2009 року по 01.02.2009 року. Суд 1-ї інстанції дослідивши матеріали справи прийшов до обґрунтованого висновку, що позивачем до складу валових витрат віднесені суми за господарськими операціями з надання інформаційно-консультаційних послуг на підставі первинних документів, зміст яких не доводить зв'язок з господарською діяльністю підприємства.

Підпунктом 5.2.1. п.5.2. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції яка діяла на момент проведення перевірки та виникнення спірних правовідносин) передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Суд 1-ї інстанції вірно погодився з висновком перевіряючих, що позивачем до валових витрат віднесено вартість послуг на підставі первинних документів, зміст яких не доводить зв'язок з господарською діяльністю підприємства, та визнав, що в порушення пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 та пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», позивачем завищено суму валових витрат на загальну суму 40666,67 гривень.

Суд 1-ї інстанції також встановив, що при перевірці регістрів бухгалтерського обліку (оборотно-сальдових відомостей по рахунку 631 „Розрахунки з вітчизняними постачальниками", рахунку 633 „Розрахунки з учасниками", рах.6851 „Розрахунки з іншими кредиторами") ТОВ «Ділекс Україна»підприємством у 3 кварталі 2009 року до складу валових витрат були віднесені суми за господарськими операціями з передплати за ТМЦ (озима пшениця в кількості 69 тон) наданої на адресу приватного сільськогосподарського підприємства "Плай" (ЄДРПОУ 31936248), яке сплачує фіксований сільськогосподарський податок, в сумі 52440 гривень, (без ПДВ). Будь-які документи, які б підтверджували фактичне отримання озимої пшениці від ПСП "Плай", у ТОВ «Ділекс Україна»під час перевірки були відсутні та для перевірки не надавались. Неотримання товару в третьому кварталі 2009 року також підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 633 "Розрахунки з учасниками" за 3 квартал 2009, згідно якої по вище зазначеному підприємству на кінець 3 кварталу 2009 року значиться дебіторська заборгованість в сумі 52440гривень. Сума в розмірі 52440гривень, по операціям із зазначеним вище СПД, була повністю віднесена ТОВ «Ділекс Україна»до складу валових витрат у 3 кварталі 2009 року.

Згідно підпункту 11.2.3 пункту 11.2 статті 11 зазначеного вище Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»датою збільшення валових витрат платника податку при здійсненні ним операцій з особами, які є: б) резидентами, що сплачують цей податок у складі єдиного чи фіксованого податку чи є звільненими від сплати цього податку або не є його суб'єктами згідно із законодавством, - є дата оприбуткування платником податку товарів (а при їх імпорті - також робіт (послуг), супутніх чи допоміжних такому імпорту товарів), а для робіт (послуг), - дата їх фактичного отримання від таких осіб, незалежно від наявності їх оплати (у тому числі часткової або авансової).

Будь-яка особа, визначена абзацом "б" цього підпункту, зобов'язана при укладенні договору з платником податку за його вимогою зазначати у такому договорі про те, що така особа має статус платника цього податку на загальних умовах, передбачених цим Законом. Якщо така особа не зазначає у такому договорі про такий статус або якщо товари (послуги) надаються без укладення письмових договорів, то з метою визначення дати збільшення валових витрат покупця вважається, що такі товари (послуги) були надані особами, звільненими від оподаткування цим податком. Якщо особа, яка не має статусу платника цього податку на загальних умовах, передбачених цим Законом, зазначає у договорі, що вона є таким платником податку, то вважається, що така особа умисно ухиляється від оподаткування у розмірі отриманого нею авансу (попереднього платежу). При цьому платник податку - покупець товарів (послуг) не несе відповідальності за збільшення валових витрат, здійснених за датою попередньої оплати (авансування) вартості товарів (послуг) на підставі недостовірної інформації про статус платника податку, зазначеної у договорі.

При цьому позивачем ні в позовній заяві не зазначено, що ТОВ «Ділекс Україна»не погоджується з вказаним порушенням, ні під час розгляду справи не було надано жодних пояснень щодо вказаного порушення та не надано жодного доказу в обґрунтування неправомірності зазначеного порушення.

У звязку з чим суд 1-ї інстанції прийшов до вірного висновку, що ТОВ «Ділекс Україна»по операціям з ПСП "Плай" за 3 квартал 2009 року, в порушення пп. 11.2.3 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»було завищено суму валових витрат в розмірі 52440 гривень.

Згідно регістрів бухгалтерського обліку та первинних документів наданих до перевірки встановлено, що вперше ТОВ «Ділекс Україна»було отримано ТМЦ, зокрема: ріпак в кількості 78990кг, від ТОВ "Укрнатурагро" (код 33176890) 31.07.2009 року, що підтверджується видатковою накладною №000000161 від 31.07.2009 року на загальну суму 205374,31грн, в т.ч. ПДВ 34229,05грн; ячмінь в кількості 269,97т, від ТОВ "Новосілля" (код 30665471) 29.07.2009 року, що підтверджується видатковою накладною №23 від 29.07.2009 року на загальну суму 213276,30грн, в т.ч. ПДВ 35546,05грн; горох в кількості 286,29т, від ПСП "Агрофірма ім. Шевченко" (код 03764850) 17.07.2009 року та 20.07.2009 року, що підтверджується видатковими накладними №87 від 17.07.2009 року на загальну суму 97000,00грн, в т.ч. ПДВ 16166,67грн; №88 від 17.07.2009 року на загальну суму 58100,50грн, в т.ч. ПДВ 9683,42грн; №154 від 20.07.2009 року на загальну суму 174133,00грн, в т.ч. ПДВ. 29022,17 гривень.

В Акті перевірки також, зазначається, що ТОВ «Ділекс Україна»до складу валових витрат віднесені суми за господарськими операціями з перевезення вантажів (гороху, ячменя, рапсу), які були надані позивачу ПП "Партнер - Буд і К" (код ЄДРПОУ 22450962) в сумі 67707,47 гривень (без ПДВ).

10.07.2009 року між ТОВ «Ділекс Україна»(Замовник) та ПП "Партнер - Буд і К" (Перевізник) укладено Договір перевезення вантажів № 95 (т.1, а.с.130-132) та додаткові угоди №1,№2,№3 до нього (т.1, а.с.133-135). Відповідно до умов вказаного Договору, Перевізник зобов'язується по замовленню Замовника, здійснювати організацію перевезення та доставки вантажу, а Замовник зобов'язується проводити оплату наданих послуг. Місце призначення вантажу зазначається в товарно-транспортній накладній та замовленні на перевезення вантажу.

Як зазначається в акті перевірки, зазначена вище сума у розмірі 67707,47 гривень (без ПДВ) була віднесена до складу валових витрат у 3 кварталі 2009 року на підставі наступних документів: акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №61 від 27.07.2009 року на суму 917,52грн (без ПДВ) - послуги з перевезення 20,02 тон ріпаку; акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №59 від 18.07.2009 року на суму 23031,60грн (без ПДВ) - послуги з перевезення 270,96 тон ячменя; акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №56 від 13.07.2009 року на суму 43758,35грн (без ПДВ) - послуги з перевезення гороху.

Таким чином послуги по перевезенню (ріпаку, ячменю та гороху) не могли бути надані позивачем раніше, ніж фактично був отриманий зазначений вище товар, а отже суми витрат на перевезення не могли бути віднесені до складу валових витрат в 3 кварталі 2009 року.

При цьому, позивачем в обґрунтування виконання вказаного договору, було надано до суду акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №56 від 22.07.2009 року на суму 43758,35грн (без ПДВ) - послуги з перевезення гороху; акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №59 від 30.07.2009 року на суму 23031,60 гривень (без ПДВ) - послуги з перевезення 270,96т., ячменя; акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №61 від 31.07.2009 року на суму 917,52грн (без ПДВ) - послуги з перевезення 20,02т., ріпаку (т.1, а.с.136-138), та надані відповідні податкові накладні №56 від 22.07.2009 року №59 від 30.07.2009 року, №61 від 31.07.2009 року. При цьому позивач зазначає, що висновок відповідача спростовується листом директора ПП «Партнер - Буд і К»Наговіцина СВ. в якому зазначено: «По Вашему запросу от 02.02.10. мы перепроверили имеющиеся у нас документы. В ходе проверки вияснилось, что нами ошибочно били вьшисаны документи по датам Доп. Соглашений»(т.1, а.с.128), та позивачем надані виправлені акти, які, як зазначив позивач, надавалися перевіряючим під час перевірки, але не були з якихось причин прийняті перевіряючими до уваги.

Судом 1-ї інстанції правильно було не прийнято до уваги вказане твердження позивача та як належні докази - надані ним до суду акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) та відповідні податкові накладні, оскільки як вбачається з листа ГІП «Партнер - Буд і К», на ньому не зазначена дата, а також відсутні відомості про отримання вказаного листа позивачем; окрім того, ПП «Партнер - Буд і К»в своєму листі не зазначає номера та дати відповідних виправлених актів та податкових накладних. Також відповідні акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) та податкові накладні не були надані перевірячим під час проведення перевірки.

Крім того, згідно ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та звітність в Україні" від 16.07.99 року, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємствами. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, які використовують грошовий вимірювач, базуються на даних бухгалтерського обліку, а первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 цього Закону України підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 цього Закону України первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документу, дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійснені господарської операції.

Первинна транспортна документація відноситься до первинних документів, на основі яких ведеться бухгалтерський облік. Згідно п. 2.7. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.95 року № 88 (зареєстрованого в Мін'юсті України 05.06.95 року за № 168/04), первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Мінстатом України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами і відомствами України. Типові форми єдиної первинної транспортної документації, зокрема, товарно-транспорту накладну, затверджено спільним наказом Мінтранспорту України "Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля" від 29.12.95 року № 488/346 (зі змінами та доповненнями) і введено в дію з 01.01.96 року. Відповідно до п. 2 зазначеного наказу ведення зазначених форм первинного обліку всіма суб'єктами господарської діяльності незалежно від форм власності є обов'язковим.

Наказом Мінтрансу України від 14.10.97 року № 363 "Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні", зареєстрованим в Мін'юсті України 20.02.98 № 128/2568 (із змінами та доповненнями) затверджені Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні. Відповідно до зазначених Правил - Товарно транспортна накладна (ТТН) - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку та шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи. Згідно до п. Іг.1 цих Правил - основним документом на перевезення вантажів є ТТН та дорожні листи вантажного автомобіля. Відповідно до п. 11.5 цих Правил ТТН на перевезення вантажу автомобільним транспортом Замовник (Вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менш чотирьох екземплярів. Згідно п. 11.7. цих Правил - Перший екземпляр ТТН залишається у Замовника. Згідно п. 11.8. цих Правил - у тих випадках, коли в ТТН немає можливості перерахувати всі найменування вантажу, підготовленого для перевезення, до такої накладної замовник додає документ довільної форми з обов'язковим зазначенням відомостей про вантаж. У випадках коли в ТТН зазначається, що до неї додається як товарний розділ документ, без якого ТТН вважається недійсною і не може використовуватись для розрахунків із Замовником.

Як зазначається в акті перевірки та встановлено судом, під час проведення перевірки, підприємством не були надані товарно-транспортні накладні, які б підтверджували фактичне виконання послуг з перевезення ТМЦ підприємством ПП "Партнер - Буд і К" (код ЄДРПОУ 22450962).

Водночас, позивачем були надані копії товарно-транспортних накладних до позовної заяви (т.1, а.с.142-159) та під час судового розгляду справи були надані оригінали товарно-транспортних накладних (т.2, а.с.77-94). Проте, як вбачається з вказаних документів, з них неможливо ідентифікувати (встановити) відповідні дані, які містяться в товарно-транспортних накладних, зокрема, назву замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, пункт навантаження, пункт розвантаження, дата накладної, назву товару (продукції) тощо.

Крім того, суд 1-ї інстанції правильно визнав, що позивачем не було надано до суду відповідного замовлення на перевезення вантажу, обов'язковість якого передбачена договором № 95 від 10.07.2009 року.

Крім того, позивачем також не було надано до суду відомостей та доказів на підтвердження того, де зберігався доставлений позивачу вантаж, зазначений в додаткових угодах до договору № 95, оскільки загальна кількість поставленого вантажу становила згідно актів виконаних робіт понад 570 тон.

В порушення пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 та пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції яка діяла на момент проведення перевірки та виникнення спірних правовідносин) згідно якого до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг; та не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку" ТОВ "Ділекс Україна" до валових витрат віднесено вартість послуг на підставі первинних документів, зміст яких не доводить зв'язок з господарською діяльністю підприємства, при цьому, суд враховує, що посадовими особами в ході проведення перевірки не надано пояснень та інших документів, які доводять такий зв'язок.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Ділекс Україна»у 3 кварталі 2009 року до складу валових витрат віднесено суму в розмірі 111533,33 гривень (без ПДВ) за послуги згідно агентського договору № 001А від 05.09.2008 року, укладеного з ПП "Охорона центр" (код ЄДРПОУ 35565453).

Згідно даного агентського договору № 001А від 05.09.2008 року (т.1, а.с. 160-163), ПП "Охорона центр" (Комерційний агент) за агентську винагороду зобов'язується надати ТОВ «Ділекс Україна»(Довіритель) послуги з проведення маркетингових досліджень, пошуку партнерів, підготовки контрактів, угод та договорів, надання інших послуг, що сприяють підписанню договорів та угод між ТОВ "Ділекс Україна" та контрагентами.

На виконання умов вказаного договору, сторонами був складений акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 197 від 30.09.2009 року на суму 111533,33 гривень, (без ПДВ) (т.1, а.с.169), виписана податкова накладна № 197 від 30.09.2009 року (т.1, а.с. 164), та проведені розрахунки, що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких наявні в матеріалах справи (а.с.37, 39).

При цьому, в акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 197 від 30.09.2009 року на суму 111533,33 гривень (без ПДВ) не вказано, які саме послуги з перерахованих в договорі були фактично надані позивачу.

Крім того, позивачем надано "звіти агента" (т.1, а.с. 165-168), в яких вказано: в якому періоді ПП "Охорона центр" були здійснені дії з метою виконання даного договору - наведено перелік підприємств з якими ПП "Охорона центр" провів попередні переговори, завдяки яким дані підприємства висловили свою зацікавленість у проведені переговорів по наданню послуг по фумігації компанією ТОВ "Ділекс Україна". Проте, в звіті агента не вказано код ЄДРПОУ зазначених підприємств, а тільки назва і місто знаходження.

В Акті перевірки зазначено, що зокрема, в звіті агента від 28.02.2009 року вказано, що за період з 01.12.2008 року по 28.02.2009 року підприємством ПП "Охорона центр" було знайдено: компанію ТОВ "Кернер" - м. Київ, але згідно документів, наданих на перевірку ТОВ «Ділекс Україна»з таким підприємством в перевіряємому періоді не мало взаємовідносин, натомість зазначено, що ТОВ "Ділекс Україна" мало взаємовідносини з ТОВ "Кернер-Трейд" (код ЄДРПОУ 31454383), які були розпочаті в серпні 2008 року, тобто задовго до того моменту, коли ПП "Охоронацентр" була знайдена дана компанія; компанію ТОВ "Схід-Автомаркет" - м. Маріуполь, але згідно документів наданих на перевірку ТОВ "Ділекс Україна" з таким підприємством працювало, починаючи з вересня 2008 року, тобто задовго до того моменту, коли ПП "Охоронацентр" була знайдена дана компанія. Крім того, перевіряючими був направлений запит до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси про проведення зустрічної перевірки ПП "Охорона центр", на який отримана відповідь (вх.№1594/7 від 25.02.10 року) про неможливість проведення перевірки, на підставі того, що ПП "Охорона центр" рішенням Господарського суду Одеської області від 23.12.09 року №7/520-0-5998 визнано банкрутом.

В зв'язку з цим, суд 1-ї інстанції правильно дійшов до висновку, що не можливо перевірити чи надавались фактично дані послуги, чи ні, а інших документів, які б фактично підтверджували факт надання перерахованих вище послуг та їх зв'язок з господарською діяльністю підприємства ТОВ "Ділекс Україна" не надано.

При цьому, судом вірно не було прийнято до уваги надані позивачем як матеріальні результати цих послуг - відповідні договори та контракти (т.1, а.с. 170-215), оскільки, як вже зазначалось судом, ні акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 197 від 30.09.2009 року на суму 111533,33 гривень, (без ПДВ), ні в податковій накладній не вказано, які саме послуги з перерахованих в договорі № 001А від 05.09.2008 року були фактично надані позивачу.

Таким чином позивачем, в порушення пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 та пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», були завищені валові витрати підприємства у 3 кварталі 2009 року на загальну суму 111533,33 гривень.

Крім того Актом перевірки встановлено завищення позивачем податкового кредиту на загальну суму 49043 гривень, у тому числі: - за вересень 2008 року на 5062 гривень; - за листопад 2008 року на суму 2633 гривень; - за грудень 2008 року на суму 2750 гривень; - за січень 2009 року на суму 2750 гривень; - за липень 2009 року на суму 13541 гривень; - за вересень 2009 року на суму 22307 гривень, що призвело до заниження ПДВ, належного сплаті до бюджету (р. 27 декларацій) на 26736 гривень, у т.ч.: за вересень 2008 на 5062 гривень; за листопад 2008 року на 2633 гривень; за грудень 2008 на 2750 гривень; за січень 2009 року на 2750 гривень; за липень 2009 на 13541 гривень; та зменшення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту в періоді, що перевірявся, на загальну суму 22307 гривень, у тому числі: за вересень 2009 року на суму 22307 гривень, чим порушено пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Згідно пп.7.4.1. п.7.4 ст.7 зазначеного Закону України (в редакції яка діяла на момент проведення перевірки та виникнення спірних правовідносин), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції яка діяла на момент проведення перевірки та виникнення спірних правовідносин), якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Ділекс Україна»віднесено до податкового кредиту податок на додану вартість з вартості послуг, які не пов'язані з господарською діяльністю підприємства на підставі податкових накладних, отриманих від ПП «Техно пост», ТОВ «Інтер - груп», ПП «Партнер-Буд і К», ПП «Охорона Центр», які досліджувались судом, за операціями з отримання послуг по фумігації, маркетингу, бухгалтерських послуг, транспортних послуг, придбання зернових культур, які не призначені для їх використання в господарській діяльності позивача.

Питання щодо зв'язку здійснених витрат позивача на оплату придбання послуг в загальну ціну яких були включені і суми ПДВ згідно зазначених податкових накладних, із господарською діяльністю позивача вже були зазначені вище.

Колегія суддів вважає, що ДПІ у Київському районі м. Одеси правомірно зроблений висновок в акті перевірки стосовно порушення позивачем пп. 7.4.1 п.7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(який діяв на час формування спірного податкового кредиту та на момент виникнення спірних правовідносин) та завищення податкового кредиту перевіряємого періоду на загальну суму 49043 гривень.

Рішенням ДПІ у Київському районі м. Одеси від 05.05.10 №12066/25-007 про результати розгляду первинної скарги збільшено податок на прибуток приватних підприємств на 6875 гривень та фінансову санкцію з цього податку на 2062,5 гривень за рахунок неповного включення ТОВ «Ділекс Україна»до валового доходу суми поворотної фінансової допомоги, враховуючи наступне:

Відповідно до п.п.1.22.2 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції яка діяла на момент проведення перевірки та виникнення спірних правовідносин) поворотна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податку у користування на визначений строк відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами.

Згідно пп. 4.1.6 п. 4.1 ст.4 того ж Закону України валовий доход включає доходи у вигляді сум поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду від осіб, що не є платниками цього податку (у тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із законодавством мають пільги з цього податку, включаючи право застосовувати ставку податку нижчу, ніж установлена пунктом 7.2 ст.7 або ст.10 цього Закону. У разі коли у майбутніх податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму валових витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками податкового періоду, в якому відбулося таке повернення. При цьому валові доходи такого платника податку не збільшуються на суму умовно нарахованих процентів, а податкові зобов'язання особи, що надала поворотну фінансову допомогу, не змінюються як при її видачі, так і при її зворотному отриманні. Як виняток з правила, визначеного цим абзацом, операції з отримання (надання) фінансової допомоги між платником податку та його філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, розташованими на території України, не призводять до зміни їх валових витрат або валових доходів.

В порушення вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»ТОВ «Ділекс Україна»до валового доходу не повністю включено суми поворотної фінансової допомоги, отриманої у 2-му кварталі 2009 року, що залишилася неповерненою на кінець цього звітного періоду.

01.04.2009 року між ТОВ «Ділекс Україна»(Підприємство) та ОСОБА_7 (Заємодавець) укладено договір про надання поворотної фінансової допомоги № 1/04 (т.1, а.с.217-219) та додаткову угоду № 1 до нього (т.1, а.с.220) та 25.06.2009 року між ТОВ «Ділекс Україна»(Підприємство) та ОСОБА_5 (Заємодавець) укладено договір про надання поворотної фінансової допомоги № 2/04 (т.1, а.с.221-223).

Надання поворотної фінансової допомоги підтверджується, зокрема, випискою по рахунку (т.1, а.с. 226), а її повернення у З кварталі підтверджується видатковими касовими ордерами (т.1, а.с. 234, 237-240) та банківськими виписками (т.1, а.с.235,236).

При цьому, в матеріалах справи наявні дві податкові накладні від 30.06.2009 року №№ 85,86, видані ТОВ «Ділекс Україна»громадянам ОСОБА_7 та ОСОБА_5

У 2 кварталі 2009 року позивачем була отримана поворотна фінансова допомога в розмірі 165 000 гривень від ОСОБА_7 та ОСОБА_5, а саме: від ОСОБА_7 - 08.04.2009 року - 100000,00 гривень, та від ОСОБА_5 -08.04.2009 року - 65000,00 гривень.

Судом встановлено, що позивачем включено до валового доходу -137500,00 гривень; заниження валового доходу складає 27500,00 гривень, податок на прибуток - 6875,00 гривень.

Відповідно підпункту 4.2.3 пункту 4.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами»(в редакції яка діяла на момент проведення перевірки та виникнення спірних правовідносин) обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування здійснене контролюючим органом у випадках , визначених підпунктом 4.2.2 пункту 4.2 ст.4 цього Закону, є помилковим, покладається на платника податків, за винятком випадків, визначених пунктом 4.3 статті 4 вказаного Закону.

При цьому ТОВ «Ділекс Україна»не доведено, що нарахування, здійснене за результатами перевірки діяльності ТОВ «Ділекс Україна»є помилковим.

Відповідно п.п.17.1.3 п.17.1.ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами», розмір штрафної (фінансової) санкції за заниження податку на прибуток у сумі 6875,00 гривень складає 2062,50 гривень.

Колегія суддів погоджується з висновком суду 1-ї інстанції, що ДПІ у Київському районі м. Одеси правомірно збільшено податок на прибуток в розмірі 6875,00 гривень та штрафну (фінансову) санкцію з податку на прибуток у розмірі 2062,50 гривень.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів погоджується, що відповідач довів суду належними та допустимими в спірних правовідносинах доказами, з посиланням на відповідні положення законодавства, необґрунтованість позовних вимог позивача.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що суд 1-ї інстанції дійшов вірного висновку, що податкові повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Одеси від 01.03.2010 року № 0000692301/0, від 11.05.2010 року № 0000692301/1, від 18.06.2010 року № 0000692301/2 від 09.09.2010 року № 0000692301/3 про донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 40104 гривень (в тому числі основного платежу - 26736 гривень, штрафних (фінансових) санкцій - 13368 гривень); від 01.03.2010 року № 0000682301/0, від 11.05.2010 року № 0000682301/1, від 18.06.2010 року № 0000682301/2, від 09.09.2010 року № 0000682301/3 про донарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток на суму 94534 гривень (в тому числі основного платежу - 74414 гривень, штрафних (фінансових) санкцій - 20120 гривень), та від 11.05.2010 року № 0009682301/0/1, від 29.06.2010 року № 0009682301/1/1, від 10.08.2010 року № 0009682301/2/1, від 09.09.2010 року № 0009682301/3/1 про донарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток на суму 8937,50 гривень (в тому числі основного платежу - 6875 гривень, штрафних (фінансових) санкцій - 2062,50 гривень) прийняті правомірно у відповідності до норм діючого на час їх прийняття законодавства, та скасуванню не підлягають.

З огляду на вищевказане колегія суддів вважає, що суд 1-ї інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив зазначену постанову з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підстав для скасування або зміни вказаної постанови колегія суддів не вбачає, а доводи апеляційної скарги суттєвими не являються та висновків суду 1-ї інстанції не спростовують.

Керуючись ч. 1 ст. 195, п.1 ч.1 ст.198, ст. 200 та п.1 ч.1 ст. 205 КАС України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Ділекс Україна»залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2011 року по адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ділекс Україна»до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси про скасування податкових повідомлень-рішень залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Головуючий:/підпис/Ю.В. Яковлев

Суддя:/підпис/Д.В. Запорожан

Суддя:/підпис/С.І. Жук