Вирок № 20320124, 28.11.2011, Старосамбірський районний суд Львівської області

Справа № 1-101/11

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

          28 листопада 2011 року                                                                       м.Старий Самбір

Старосамбірський

районний суд Львівської області

у складі: головуючої –судді Лойзик М.В.,

при секретарі Бебич Г.Р.,

з участю прокурора Дердзяк П.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Старий Самбір кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, не військовозобов’язаного, судженого Старосамбірським районним судом 22.09.2009 року за ч.3 ст.185,ч.2 ст.186 КК України на 4 роки позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання на підставі ст.75 КК України, з іспитовим терміном 2 роки; у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.185 та ч.2 ст.186 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 на початку вересня 2010 року о 23 годині, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, у власній квартирі АДРЕСА_1, скориставшись тим, що його гість ОСОБА_2 заснув, таємно викрав з кишені його штанів гроші в сумі 450 гривень, а на початку грудня 2010 року о 13 годині там же та в такий же спосіб викрав у сплячого гостя ОСОБА_3 мобільний телефон «Нокіа-6300», ІМЕІ: 356401018124867 із сім картою “Діджус” та картою пам’яті на 1 гігабайт, заподіявши потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 550 гривень.

Крім того, ОСОБА_1 кінці квітня 2011 року о 12 годині 30 хвилин у барі «Феєрія» у місті Добромиль Старосамбірського району підійшов до ОСОБА_4 і відкрито викрав її мобільний телефон «Соні-Еріксон С903», ІМЕІ: 354278033841416, вартістю 670 гривень.

Продовжуючи свою злочинну діяльність ОСОБА_1 02.05. 2011 року о 20 годині 30 хвилин у місті Добромиль, перебуваючи в будинку ОСОБА_5 по вулиці Симоненка 9, таємно викрав її мобільний телефон марки «Самсунг Е1110»із сім картою «Київстар», заподіявши потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 428 гривень.

Підсудний ОСОБА_1 заперечив свою вину у відкритому викраденні мобільного телефону у ОСОБА_4 та пояснив, що вони з ОСОБА_4 приятелювали ще зі школи. Якось у квітні цього року вона з подругою прийшла до нього переночувати. Разом випивали, вступили в інтимні відносини, потім він провів її додому, знову випивали. На прохання ОСОБА_4 здав в ломбард її обручальний перстень, після чого вона дала йому покористуватися своїм телефоном. Він здав цей телефон у ремонт, після чого пропонував ОСОБА_4 забрати його, але вона не приходила. Натомість його викликали в міліцію з пропозицією видати викрадений телефон, що він і зробив. Під час досудового слідства підписав при-знавальні показання на прохання працівників міліції.

Що стосується інших обвинувачень, то ОСОБА_1 повністю визнав свою вину у таємному викраденні 450 гривень у ОСОБА_2, а також телефонів Миник і ОСОБА_5 та показав, що на початку вересня 2010 року вночі до нього додому у місті Добромиль прийшов п’яний ОСОБА_2 з пляшкою горілки. Разом випили, після чого Ханик заснув. Він перевірив кишені штанів ОСОБА_2 і знайшов 450 гривень, які викрав і витратив у комп’ютерному клубі та в кафе «Доміно».

На початку грудня 2010 року біля 13 години у місті Добромиль зустрів знайомого ОСОБА_3, купили горілки і пішли до нього додому. Після вживання спиртного ОСОБА_3 сп’янів і ліг відпочити. Він побачив на ліжку біля сплячого мобільний телефон «Нокіа-6300», який викрав. У цьому телефоні була сім-карта «Діджус»із 5 гривнями на рахунку та карта пам’яті на 1 гігабайт. Із цим телефоном поїхав до міста Хирів, щоб продати його. У Хирові витягнув із телефону сім-карту та карту пам'яті, поламав їх і викинув. Після цього зустрів знайомого ОСОБА_6, якому продав телефон за 200 гривень. На виручені гроші придбав горілку і закуску. Повернувшись додому розбудив ОСОБА_3, з яким розпили це спиртне і розійшлися.

02.05.2011 року о 20 годині прийшов до знайомого ОСОБА_7. Розпили разом пляшку горілки, після чого Прокопов заснув, а він взяв його телефон «Самсунг Е1110»і заховав в кишеню, після чого швидко вийшов з будинку. Наступного дня сім-карту з викраденого телефону викинув, а сам телефон продав ОСОБА_8.

Винність підсудного повністю підтверджується, показаннями потерпілих, свідків, дослідженими судом документами.

Потерпілі ОСОБА_2, ОСОБА_3 дали показання, які повністю співпадають із показаннями підсудного.

Із оголошених у судовому засіданні показань потерпілої ОСОБА_5 вбачається, що на початку 2011 року дала користуватися своїм телефоном «Самсунг Е1110»із сім-картою «Київстар»онукові ОСОБА_7. 02.05.2011 року в гостях у онука був ОСОБА_1, після чого телефон зник.

Потерпіла ОСОБА_4 пояснила, що в кінці квітня 2011 року, між 12 і 13 годинами знаходилась в кафе-барі «Феєрія»у місті Добромиль. До неї підійшов ОСОБА_1 і попросив дозволу скористатися її мобільним телефоном «Соні-Еріксон С903». Вона дозволила йому взяти телефон, але оскільки не мала на рахунку грошей, не заперечила щоб він вставив у її телефон свою карточку. ОСОБА_1 вийшов переговорити, але так і не повернувся. Проте, маючи надію, що він пізніше поверне їй телефон, нікому про цю подію не розповідала. Повернувшись додому зателефонувала ОСОБА_1, який запевнив що віддасть телефон пізніше, так як здав його в ремонт. Вона йому повірила, так як на корпусі її телефону дійсно були пошкодження. ОСОБА_1 тиждень вона знову зателефону-вала до ОСОБА_1, але він почав її ображати і сказав, що не віддасть телефон. Після того ще кілька разів телефонувала до нього, але він не відповідав на її дзвінки. Проте ще через тиждень ОСОБА_1 сказав, щоб 24.05.2011 року вона приїхала до нього на другу годину і він поверне їй телефон, а якщо ні, то він їде в Київ і вона телефону ніколи не побачить. Проте того дня не змогла поїхати в Добромиль. 26.05.2011 року разом із братом ОСОБА_9 пішла до ОСОБА_1, стукала у двері, але їй не відкрили. Тоді звернулася із заявою про викрадення телефону в міліцію.

У суду нема підстав сумніватися у правдивості цих показань, оскільки вони повністю відповідають матеріалам справи, зокрема:

Явкам з повинною ОСОБА_1 (а.с.35,71,88), протоколам ви-явлення та вилучення викрадених телефонів (а.с.7,73, показанням свідків ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_7

Висновками товарознавчих експертиз (а.с.53-58,115-119) визначена вартість викрадених телефонів: «Нокіа 6300»- 420 гри-вень, а «Соні-Еріксон С903»- 670 гривень.

Таким чином, сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів достовірно доведена винність ОСОБА_1М у таємному викраденні майна потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, вчиненому повторно, тому ці його дії слід кваліфікувати за ч.2 ст.185 КК України.

Оскільки дослідженими доказами незаперечно доведений факт відкритого викрадення ОСОБА_1 телефону ОСОБА_4, то ці його дії слід кваліфікувати за ч.2 ст.186 КК.

Обираючи покарання ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного; пом’якшуючі покарання обставини –співпрацю зі слідством, сприяння розкриттю злочинів, відсутність претензій з боку потерпілих. Обтяжуючою покарання обставиною суд вважає повторне вчинення аналогічних злочинів, під час іспитового строку за попереднім вироком від 22.09.2009, що виключає можливість застосування до ОСОБА_1 ст.69,75 КК України.

Речові докази по справі –предмети злочинів, що долучені до справи (телефон «Нокіа 6300», коробку від телефону «Самсунг») та переданий на зберігання потерпілій ОСОБА_4 телефон «ОСОБА_10 С903», слід повернути за належністю.

Судові витрати у сумі 1800.96 гривні (витрати на проведення експертиз) слід покласти на ОСОБА_1

Початок відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з часу взяття його під варту –25.06.2011 року.

А тому, керуючись ст.323,324 КПК України, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним за ч.2 ст.185 КК України та обрати йому покарання –2 (два) роки позбавлення волі.

ОСОБА_1 визнати винним за ч.2 ст.186 КК України та обрати йому покарання 4 (чотири) роки позбавлення волі.

У відповідності зі ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_1 до відбуття 4 (чотири) роки позбавлення волі.

На підставі ст.71 КК України приєднати до цього покарання частину покарання за вироком Старосамбірського районного суду від 22.09.2009 року, остаточно визначивши ОСОБА_1 до відбуття 4 (чотири) роки 6 місяців позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до вступу вироку у законну силу залишити тримання під вартою, початок відбування покарання рахувати з 25.06.2011 року.

Речові докази: телефон «Нокіа 6300», коробку від телефону «Самсунг»та переданий на зберігання потерпілій ОСОБА_4 телефон «ОСОБА_10 С903», - повернути за належністю ОСОБА_3,. ОСОБА_5 та ОСОБА_4

Судові витрати у сумі 1800 (одна тисяча вісімсот) гривень 96 копійок стягнути із ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при УМВСУ у Львівській області, код ЄДРПОУ 25575150, рахунок 31259272210042, банк ГУДКУ у Львівській області, МФО 825014, за експертні роботи згідно рахунку № 9/105.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Львівської області через Старосамбірський районний суд на протязі 15 діб з часу його проголошення, а засудженим –в той же строк з часу вручення копії вироку.

Суддя