Вирок № 20315760, 27.12.2011, Жидачівський районний суд Львівської області

                                                                                Справа № 1-143/11

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.12.2011 року           Жидачівський районний суд Львівської області в складі

головуючого-судді Сидорака Б.Г. при секретарі Щур Т.В. з участю прокурора Сірачинського Р.М., адвоката ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Жидачеві кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, позапартійного, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, на утриманні двоє неповнолітніх дітей, непрацюючого, військовозобов»язаного, раніше судимого відповідно до вироку Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 30.06.2004 року, який змінено постановою апеляційного суду Львівської області від 15.07.2007 року за ч.1 ст.296, ч.1 ст.101, ч.2 ст.296, ст.70 КК України до 5 років позбавлення волі, звільненого 05.08.2008 р. умовно-достроково на невідбутий термін 1 рік 6 місяців 27 днів по постанові Долинського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 04.08.2008 р., що утримується під вартою з 19 червня 2011 року, -

- за ч.1 ст.115 КК України,

встановив:

Підсудний ОСОБА_2 19 квітня 2011 року близько 21 години 30 хвилин в с.Заболотівці Жидачівського району Львівської області в темну пору доби вийшов з власного будинку на вимогу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 і під час конфлікту з ними та з ОСОБА_5 і ОСОБА_6, що мав місце неподалік будинку підсудного в цьому ж населеному пункті на роздоріжжі по вул.Миру, умисно наніс удар кулаком в обличчя ОСОБА_6, спричинивши останньому фізичний біль, після чого витягнув з кишені ніж, побачивши який, згадані особи стали втікали від нього. Переслідуючи їх, він ручкою ножа розбив вікно в автомобілі НОМЕР_1, яким приїхали ці особи і за кермом якого перебував ОСОБА_7. Останній, побачивши загрозу своєму життю та здоров"ю, завів двигун автомашини та від"їхав по дорозі у напрямі села Бережниця. Підсудний, продовжуючи переслідування, біля колодязя на даній вулиці наздогнав ОСОБА_6 та ОСОБА_5 і з метою позбавлення життя умисно наніс ОСОБА_5 удар ножем в життєво важливу ділянку - в область серця, спричинивши тяжке тілесне ушкодження по ознаці небезпеки для життя у виді колото-ріжучої рани лівої половини грудної клітки, пошкодження серця та лівого краю печінки, що спричинило масивну внутрішню крововтрату в ліву плевральну порожнину від яких при транспортуванні ОСОБА_5 цим автомобілем у Жидачівську ЦРЛ наступила смерть.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 вину в інкримінованому йому злочині визнав частково і показав, що проживає з дружиною, сином ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_4 та дочкою ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_5 в с. Заболотівці. 19 квітня 2011 року ввечері він в себе вдома чистив картоплю. В цей час почув гуркіт і удари кулаками по вхідних дверях і погрози. Ніж, яким чистив картоплю, поклав собі в кишеню спортивної куртки і вийшов на вулицю, де побачив чотирьох осіб, хтось із яких крикнув, щоб він прощався з рідними і життям. Його схопили за верхній одяг і потягнули в бік брами та витягли на вулицю. Один з нападників запропонував вивезти його, а інший сказав, що його треба вбити. До нього застосували насильство, тому він перелякався за своє життя, намацав в кишені ніж і цим ножем наніс удар особі, яка стояла позаду нього і душила його. Після удару мужчина перестав його душити і він побіг по дорозі в бік села Бережниця до річки, де викинув ніж. В лісі пересидів до ранку. Додому боявся йти, щоб нападники його не зловили і не вбили. Наступного дня маршрутним автобусом поїхав в м. Стрий, де на «гуманітарці» купив одежу, викинувши свою в м. Стрию в бак для сміття і з цього часу блудив по області. Коли закінчилися гроші, заїхав в с.Задеревач Стрийського району до свого друга ОСОБА_10, в будинок проник 17 червня через вікно, так як власника в цей час вдома не було. Переночував в цьому будинку, а в обід працівники міліції оточили будинок і його затримали. У вчиненому розкаявся.

Винність підсудного у вчиненому, крім часткового визнання вини, доказана перевіреними судом доказами.

Оголошеними в судовому засіданні показаннями потерпілої ОСОБА_11, про те, що з донькою та сином ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, проживала в ІНФОРМАЦІЯ_7. 19 квітня 2011 року її син поїхав в с. Заболотівці поскладати цеглу. Протягом дня вона неодноразово дзвонила сину і він їй говорив, що в нього все нормально. Пізніше він їй не відповідав, а біля 22 години підняв трубку лікар і повідомив, що її син помер від ножового поранення. Вона поїхала в Жидачівську ЦРЛ і у приймальному відділенні побачила тіло свого сина. Його верхня одежа була в крові. Після цього його забрали в морг.( а.с.137-138 т.1).

Показаннями в судовому засіданні потерпілої ОСОБА_12 про те, що 19 квітня 2011 року її брату ОСОБА_5 в с. Заболотівці підсудним ОСОБА_2 було спричинено ножове поранення від якого брат того ж вечора помер в Жидачівській ЦРЛ.

Свідок ОСОБА_6 суду показав, що 19 квітня 2011 року близько 13 години він їхав на автомобілі ВАЗ 2109 з ОСОБА_4, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 та на виїзді з с. Заболотівці при обгоні підводи під керуванням ОСОБА_2, останній показав їм нецензурний жест у вигляду висунутого середнього пальця високо піднятої правої руки. Ввечері він та ОСОБА_4, після розпиття пива в селі Журавкові, запросили ОСОБА_7 в якості водія, підібрали по дорозі ОСОБА_5 і ОСОБА_3, та поїхали кататися під час чого він і ОСОБА_4 запропонували всім поїхати додому до ОСОБА_2 і з»ясувати в остатнього, чому він показував нецензурний жест рукою. Близько 21 години вони приїхали в с.Бережниця до будинку тещі ОСОБА_15, яка їм сказала, що останній живе у с. Заболотівці, а тому вони поїхали автомобілем у вказане село. Близько 22 години вони приїхали в Заболотівці, де на роздоріжжі біля торгівельного кіоску всі, крім ОСОБА_7, вийшли з автомобіля. ОСОБА_4 і ОСОБА_3 пішли до будинку ОСОБА_2 покликати його і через хвилину повернулися. Через декілька хвилин до них вийшов ОСОБА_2, обізвав їх нецензурними словами та на його зауваження підсудному з приводу неправильної поведінки, ОСОБА_15 наніс удар кулаком в обличчя. В цей час хтось з хлопців крикнув, що у ОСОБА_15 ніж, і всі почали втікати, хто до автомобіля, який був на відстані 3-4 м від брами, хто по дорозі. ОСОБА_7 відчинив бокові двері в автомобілі, але в цей час до вікна з його боку підбіг ОСОБА_15 і ручкою ножа вдарив двічі у вікно, розбивши його, а тому ОСОБА_7 завів автомобіль і рушив з місця в бік с. Бережниця. Всі інші побігли по дорозі в тому ж напрямку. ОСОБА_7 обігнав їх на автомобілі і поволі їхав, щоб їх підібрати. За криницею по дорозі в бік с.Бережниця Витак ОСОБА_15 наздогнав їх, а тому він приготувався до бійки з останнім. В цей час побачив, що в правій руці ОСОБА_2 блиснув клинок ножа, яким ОСОБА_15 наніс удар в область грудей ОСОБА_5. Останній, після отриманого удару ножем, зігнувся і, зловившись рукою за лівий бік, побіг по дорозі в бік с. Бережниця. В цей час ОСОБА_2 пішов в протилежному напрямку в центр с. Заболотівці. Він побіг за ОСОБА_5, який, пробігши по дорозі метрів десять, впав на асфальтне покриття дороги. Підбігши до нього, побачив кров на одежі, а тому почав кричати. На його крик підбіг ОСОБА_4 і вони разом затягнули ОСОБА_5 в автомобіль та відвезли його в Жидачівську ЦРЛ. По дорозі ОСОБА_5 сильно хрипів. Вони на ношах занесли остатнього в лікарню, де він помер.

Показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_3 про те, що 19.04.2011 року під вечір він гуляв по с.Журавків разом з ОСОБА_5, який був його другом. До них під’їхав автомобіль під керуванням ОСОБА_7 та в якому також були ОСОБА_4, ОСОБА_6 і останній їм пояснив, що сьогодні йому та ОСОБА_4 ОСОБА_2 на дорозі біля с.Заболотівці показав нецензурний жест рукою, а тому вони хочуть поїхати до нього поговорити про це і пояснити, що він вчинив неправильно щодо них, образивши їх таким жестом і запропонував поїхати з ними. Він та ОСОБА_5 погодилися на дану пропозицію та сіли в автомобіль. Близько 21 години приїхали в с. Бережниця до тещі ОСОБА_2, в якої ОСОБА_4 чи є вдома ОСОБА_2. На що вона їм відповіла що він живе в с.Заболотівці, а тому вони на автомобілі поїхали в с.Заболотівці. Коли вони приїхали в село, то зупинили автомобіль на роздоріжжі біля торгівельного кіоску та всі вийшли з автомобіля, крім ОСОБА_7. Він і ОСОБА_4 пішли до будинку ОСОБА_2, який знаходиться навпроти торгівельного кіоску і він постукав в двері. Коли двері відчинила дружина ОСОБА_15, то ОСОБА_4 запитав у неї чи можна ОСОБА_2. Його дружина відповіла, що ОСОБА_2 немає вдома, однак в цей час за її спиною з»явився ОСОБА_2 і сказав, що зараз вийде. Він та ОСОБА_3 вийшли з його подвір»я за браму і стали в 2-3 метрах від брами. Коли через декілька хвилин до них вийшов ОСОБА_2, то він обізвав їх нецензурними словами та на зауваження з приводу його неправильної поведінки, наніс удар кулаком в обличчя ОСОБА_6. Після цього ОСОБА_4 наніс удар йому рукою в плечі. Хтось з хлопців крикнув, що у ОСОБА_15 ніж, і всі почали втікати, хто до автомобіля, який був на відстані 3-4 м від брами, хто по дорозі. ОСОБА_7 відчинив бокові двері в автомобілі, але в цей час до вікна з його боку підбіг ОСОБА_15 і ручкою ножа вдарив двічі у вікно, розбивши його, тому ОСОБА_7 завів автомобіль і рушив з місця в бік с.Бережниці. Свідок встиг сісти в автомобіль, а всі інші побігли по дорозі в тому ж напрямі. ОСОБА_7 обігнав їх на автомобілі і поволі їхав, щоб їх підібрати. Знаходячись в автомобілі, він обернувся і побачив, що ОСОБА_5 біжить та знаходиться найдальше від автомобіля, а ближче до автомобіля знаходились ОСОБА_4 та ОСОБА_6. ОСОБА_2 знаходився практично на одному рівні з ОСОБА_5, але з іншого боку дороги. Коли вони від’їхали автомобілем ще вперед, то він побачив тільки ОСОБА_4, який був до автомобіля найближче і почув, що останній крикнув про те, що ОСОБА_5 підрізали, а тому ОСОБА_7 зупинив автомобіль. Коли він відкрив задні двері автомобіля, то побачив, що ОСОБА_4 і ОСОБА_6 тягнули ОСОБА_5 до автомобіля та згодом затягнули на заднє сидіння. Після цього вони поїхали в Жидачівську райлікарню, щоб надати ОСОБА_5 медичну допомогу. По дорозі ОСОБА_5 сильно хрипів. В лікарню вони занесли ОСОБА_5 на ношах і в приймальному відділенні він помер.

Аналогічними показаннями в судовому засіданні свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_7 про обставини подій 19.04.2011 року.

Із показань свідка ОСОБА_16 в судовому засіданні вбачається, що вона є дружиною підсудного, з яким та двома малолітніми дітьми проживає в с.Заболотівці. 19.04.2011 року близько 21 години вона знаходилась в будинку разом із дітьми, а чоловік чистив картоплю на кухні. Вона почула, що до них під будинок приїхав автомобіль із якого до будинку прийшло двоє молодих хлопців, які із силою постукали в двері та сказали її чоловікові виходити на вулицю. Коли вона вийшла на вулицю, то побачила, що її чоловік одягнув олімпійку і пішов на двір. Згодом вона почула крики і бачила, що четверо-пятеро молодих хлопців тягали за верхній одяг її чоловіка. У зв»язку із цим вона почала кричати, що викличе міліцію, а тому вони всі пішли вище по вулиці в бік с. Бережниця, звідки вона також чула шум. Що було у подальшому їй невідомо, однак її чоловік у цю ніч додому не повернувся.

Із оголошених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_13 на досудовому слідстві вбачається, що 19.04.2011 року в обідній час він разом із ОСОБА_4, ОСОБА_14 їхав на машині брата ОСОБА_6 по дорозі в с.Заболотівці . Коли автомобіль обігнав підводу під керуванням ОСОБА_2 жителя цього села, то ОСОБА_4, обернувши голову назад, повідомив їм, що ОСОБА_2 показав їм нецензурний жест рукою з висунутим середнім пальцем, однак вони поїхали далі, не зупинивши автомобіль.(а.с.143-144 т.2).

Із показань експерта ОСОБА_17 в судовому засіданні вбачається, що ним проводилась судово-медична експертиза для встановлення причин смерті ОСОБА_5, а також він був присутнім при проведенні відтворення обстановки та обставин події із участю підсудного ОСОБА_2 щодо обставин подій 19.04.2011 року в с.Заболотівці при яких ним було нанесено удар ножем по тілу ОСОБА_5. З приводу механізму нанесення ножового поранення ОСОБА_5 він категорично стверджує, що це не могло відбутися при обставинах на які вказував підсудний ОСОБА_2 під час відтворення обстановки і обставин події 08.07.2011 року, а саме, що в момент нанесення ним удару клинок ножа знаходився в горизонтальному або навіть в положенні знизу догори, оскільки при проведенні експертизи трупа ОСОБА_5 було встановлено, що раневий канал лівої половини грудної клітки проходив зверху вниз, зліва на право та дещо спереду до заду.

Вина підсудного підтверджується також матеріалами справи:

Протоколом огляду місця події та фототаблицею до нього від 20.04.2011 року, з якого вбачається, що під час огляду тіла ОСОБА_5 в морзі Жидачівської ЦРЛ виявлено на грудях зліва по передньо-підмишечній лінії веретеноподібну рану із рівними краями, гострим нижнім кутом та тупим верхнім кутом. При співставленні країв довжина рани становить 2,5 см. На одежі ОСОБА_5, а саме на куртці, виявлено поріз тканини довжиною 5 см., на светрі наявний розріз довжиною 2,5 см., на майці - розріз довжиною 2,5 см., вся одежа просякнута кров’ю.(а.с.3-14 т.1).

Із протоколу огляду місця події від 20.04.2011 року вбачається, що при огляді автомобіля НОМЕР_2 було виявлено шапку чоловічу і накидку на задньому сидінні автомобіля із слідами речовини бурого кольору подібної на кров. Також виявлено, що шибка у передніх дверках з боку водія розбита та скло знаходиться в салоні автомобіля. (а.с.46-48 т.1)

Висновком судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_5 від 06.05.2011 року стверджено, що при її проведенні на тілі останнього було виявлено одну колото-різану рану лівої половини грудної клітки, яка є прижиттєвою, виникла від удару ножем 19.04.2011 року і відноситься до тяжкого тілесного ушкодження по ознаці небезпеки для життя, а також ножове ушкодження серця та лівого краю печінки, масивну внутрішню крововтрату в ліву плевральну порожнину. Смерть ОСОБА_5 настала від ножового пошкодження серця, що підтверджується даними судово-медичної експертизи та результатами судово-гістологічного дослідження кусочків внутрішніх органів. Раневий канал колото-різаного ушкодження лівої половини грудної клітки проходить через 5-6 міжребер»я зліва, через верхівку серця, проник в черевну порожнину та пошкодив лівий край печінки, тобто раневий канал пройшов відносно центральної вісі потерпілого спереду назад та зверху вниз. (а.с.16-25 т.1).

Даними протоколу відтворенням обстановки і обставин події від 20.04.2011 року з ОСОБА_18 стверджено, що під час проведення даної слідчої дії остатній розповів і показав, де саме і при яких обставинах в с.Заболотівці підсудний ОСОБА_2 наніс удар ножем в груди громадянину ОСОБА_5І.(а.с.42-44 т.1).

З протоколу відтворенням обстановки і обставин події від 20.04.2011 року, проведеного з ОСОБА_7 вбачається, що останній розповів і показав, де саме він бачив ОСОБА_2 з ножем в руках, при яких обставинах ОСОБА_15 ручкою ножа розбив скло в автомобілі, та вказав місце де ОСОБА_4 та ОСОБА_6 затягнули в салон автомобіля пораненого ОСОБА_5 (а.с. 92-94 т.1).

Із протоколу відтворенням обстановки і обставин події від 20.04.2011 року, проведеного з ОСОБА_4 вбачається, під час його проведення, останній розповів і показав де саме ОСОБА_2 в с. Заболотівці вдарив в обличчя ОСОБА_6, вказав місце куди він та ОСОБА_5 добігли, втікаючи від ОСОБА_2, в якого був ніж, вказав місце де ОСОБА_15 наніс удар рукою в область тулуба ОСОБА_5, та пояснив, що після цього він оглянув ОСОБА_5 і виявив в нього на одежі кров, вказав де саме стояв автомобіль в який він та ОСОБА_6 затягли пораненого ОСОБА_5І.(а.с.96-98 т.1).

Даними протоколу відтворенням обстановки і обставин події від 20.04.2011 року, проведеного з ОСОБА_3 стверджено, що остатній при проведені вказаної слідчої дії розповів і показав де саме ОСОБА_2 в с.Заболотівці вдарив в обличчя ОСОБА_6, вказав куди саме вони всі втікали, коли дізналися, що у ОСОБА_15 є ніж та вказав де саме стояв автомобіль в який ОСОБА_4 та ОСОБА_6 затягли пораненого ОСОБА_5І.(а.с.155-162 т.1).

При проведенні очної ставки від 07.07.2011 року на досудовому слідстві між ОСОБА_2 та свідком ОСОБА_4, останній наполіг на своїх попередніх показах про те, що бачив як ОСОБА_2 наздогнав ОСОБА_5 і наніс йому удар рукою в область грудей, від чого останній зігнувся, а коли він підбіг до нього, то виявив на одежі ОСОБА_5 кров та затягнув остатнього в автомобіль. (а.с.163-167 т.2).

Даними протоколу очної ставки від 07.07.2011 року, проведеної на досудовому слідстві між ОСОБА_2 та свідком ОСОБА_3 стверджено, що ОСОБА_3 наполіг на своїх попередніх показах і настояв на тому, що він та інші особи, взнавши, що у ОСОБА_2 наявний ніж, втікали від нього, він наполіг на тому що ОСОБА_2 доганяв по дорозі ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_4, вказавши на те, що ОСОБА_5 біг остатнім.(а.с.168-171 т.2).

Із протоколу очної ставки від 07.07.2011 року, проведеної на досудовому слідстві між ОСОБА_2 та свідком ОСОБА_7вбачається, що останній наполіг на своїх попередніх показах і настояв на тому, що він та інші взнавши, що у ОСОБА_2 наявний ніж, втікали від нього, наполіг на тому, що ОСОБА_2 ножем розбив скло в автомобілі та на тому що ОСОБА_2 наздоганяв по дорозі ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_4, вказавши на те, що ОСОБА_5 біг остатнім.(а.с.168-171 т.2).

При проведенні очної ставки 13.07.2011 року на досудовому слідстві між ОСОБА_2 та свідком ОСОБА_18, останній наполіг на своїх попередніх показах і настояв на тому, що бачив як ОСОБА_2 наздогнав та наніс удар ножем в груди ОСОБА_5. (а.с.194-200 т.1).

Із висновку судово-імунологічної експертизи №434/2011-ім від 11.07.2011 року вбачається, що кров на шапці та накидці з заднього сидіння автомобіля НОМЕР_3, може належати потерпілому ОСОБА_5І.(а.с.239-245 т.2).

Проаналізувавши зібрані по справі докази суд приходить до висновку, що наносячи ОСОБА_5 удар ножем, тобто предметом, здатним спричинити небезпечні для життя тілесні ушкодження, в грудну клітку життєво-важливий орган людини, підсудний ОСОБА_2 усвідомлював суспільно небезпечний характер свого діяння - посягання на життя іншої людини, передбачав його суспільно небезпечні наслідки у вигляді настання фізіологічної смерті потерпілого і бажав їх настання, тобто діяв з прямим умислом, спрямованим на протиправне заподіяння смерті іншій особі

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 намагався переконати суд, що вбивство ОСОБА_5 він скоїв у стані сильного душевного схвилювання (афекту), на що постійно наголошував і захист.

Суд не може погодитись з версією підсудного, так як 20 червня 2011 року, будучи допитаним в якості обвинуваченого ОСОБА_2 вину у вчиненні умисного вбивства визнав частково, посилаючись на те, що він ніж у кишеню спортивної курки взяв автоматично та наніс ним удар особі, яка його утримувала за шию, захищаючись від застосування нею та іншими особами, які були із цією особою відносно нього фізичного насильства. Після вчинення вбивства він втік з місця вбивства, по дорозі викинув ніж, тобто він вчинив усі дії, щоб приховати сліди злочину.

Закон наділяє підсудного правом висунути будь-яку версію на свій захист, за явно неправдиві показання відповідальності він не несе.

Суд надає належну оцінку як показам підсудного так і зібраним по справі іншим об»єктивним доказам.

Незважаючи на те, що ОСОБА_2 визнав свою вину у вчиненні умисного заподіяння смерті ОСОБА_5, посилаючись на те, що вчинив вбивство останнього в стані сильного душевного схвилювання, суд не знаходить об»єктивного підтвердження показам підсудного і не вбачає, що останній вчинив злочин у стані афекту.

При цьому, суд критично оцінює висновок стаціонарної судової психолого-психіатричної експертизи №258 від 19.10.2011 року згідно із яким у період інкримінованих дій ОСОБА_2 знаходився в стані значного емоційного напруження(реакція відчаю, страху, фрустраційних переживань), який суттєво вплинув на його свідомість та поведінку реально сприймати конфліктну ситуацію та передбачати наслідки своїх дій(а.с.26-31 т.3), та і показання експерта-психолога ОСОБА_19, яка брала участь у проведенні вищевказаної експертизи, результат якої підтримала та вказала, що дійсно ОСОБА_2 перебував в стані сильного емоційного напруження, який суттєво вплинув на його свідомість та поведінку реально сприймати конфліктну ситуацію та передбачати наслідки своїх дій. Також вона вказала, що при проведені експертизи питання про перебування в стані афекту(сильного душевного хвилювання) конкретно не розглядалось. Цей висновок та показання експерта на його підтримку, не можуть бути використані судом для кваліфікації дій ОСОБА_2 як убивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання, оскільки в диспозиції ст.116 КК України зазначено - “Умисне вбивство вчинене в стані сильного душевного хвилювання, що раптово виникло внаслідок протизаконного насильства, систематичного знущання або тяжкої образи з боку потерпілого”, а в із матеріалів справи та експертизи вбачається, що стан, в якому перебував підсудний у момент вбивства, виник не раптово.

Конституцією України гарантується життя і здоровя, честь і гідність, недоторканість і безпека людини, та визначаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Кожна людина має невід»ємне право на життя, ніхто не може бути самовільно позбавлений життя, обов’язок держави –захищати життя людини. Кожна людина має невід»ємне право на життя.

Суд вважає, що всі зібрані та досліджені докази узгоджені, послідовні, логічні, зібрані з дотриманням вимог КПК України, і безперечно свідчать про вину підсудного у вчиненні інкримінованого йому злочину.

Суд приходить до висновку, що дії підсудного ОСОБА_2 правильно кваліфіковано за ч.1 ст.115 КК України, так як він вчинив умисне заподіяння смерті ОСОБА_5 тавраховуючи спосіб, знаряддя вчинення цього злочину, характер поранень, попередню поведінку підсудного і потерпілого, їх взаємовідносини суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 діяв з прямим умислом, який був спрямований на заподіяння смерті ОСОБА_15.

При визначенні виду та міри покарання підсудному ОСОБА_2 суд враховує тяжкість та ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, те, що злочин відноситься до категорії особливо тяжких, особу винного, який має непогашену судимість за вчинення злочину, передбаченого ч.1ст.101 КК України (в ред. 1960 р) , пов»язаного із заподіянням потерпілому тяжкого тілесного ушкодження у вигляді ножового поранення, характеризується посередньо за місцем проживання, вину свою визнав частково, не відшкодував потерпілим заподіяну матеріальну та моральну шкоду, і вважає за необхідне призначити йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті, по якій він засуджується.

Суд також враховує підсудному при призначенні покаранні і те, що у нього на утриманні залишилося двоє малолітніх дітей, як обставину, яка частково знижує ступінь тяжкості вчиненого злочину, але не дає підстави визнати її пом»якшуючою, а також те, що злочин вчинений ним внаслідок протиправної поведінки відносно нього потерпілого та інших осіб. Дана обставина об’єктивно підтверджена матеріалами справи, показами самого підсудного та свідків.

Строк відбуття покарання підсудному необхідно відраховувати з дня затримання –з 19.06.2011 року.

Питання речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст.81 КК України.

З ОСОБА_2 необхідно стягнути на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Львівській області витрати за проведення дактилоскопічної експертизи в розмірі 337,68 грн.

Потерпілі ОСОБА_11 та ОСОБА_12 на досудовому слідстві заявили цивільний позов про стягнення із підсудного матеріальної шкоди у зв»язку із витратами, пов»язаними із організацією та проведенням поховання, витратами на встановлення надгробного пам»ятника та витратами на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_12 в розмірі 50000 грн., а також моральної шкоди в розмірі 150000 грн..

У судовому засіданні потерпілі свої позови підтримали, додавши докази, що підтвердження витрат на встановлення пам»ятника у розмірі 19850 грн. та витрат , пов»язаних із організацією та проведенням похорону у розмірі 11091 грн.

Підсудний ОСОБА_2 позови визнав частково.

Суд дійшов висновку, що позови потерпілих підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що неправомірними, винними діями підсудного, які потягли смерть потерпілого ОСОБА_10, його матері - ОСОБА_11, а також його сестрі- Гамлій О.І. заподіяна моральна шкода, яка полягає у психологічних стражданнях внаслідок смерті близької їм людини. Але, при вирішенні питання про розмір моральної шкоди, суд враховує ту обставину, що вбивство було вчинене з метою припинення відносно нього протиправних дій, а тому з підсудного необхідно стягнути на користь потерпілих ОСОБА_11 та ОСОБА_20 по 50000 (п»ятдесят тисяч) грн. кожній у відшкодування моральної шкоди, яка буде буде співрозмірною до протиправних дій підсудного-відповідача та реальною і достатньою для відвернення спричиненої шкоди обом потерпілим-позивачам.

Крім того з підсудного необхідно стягнути на користь потерпілої ОСОБА_11 кошти в сумі 30941 грн. у відшкодування матеріальної шкоди , оскільки судом встановлено, що вона понесла витрати пов»язаними із організацією та проведенням поховання та витрати на встановлення надгробного пам»ятника саме на таку суму.

У задоволені позовних вимог ОСОБА_20 про стягнення на її користь 10000 грн. на її лікування слід відмовити у зв»язку із тим, що вказані витрати нею документально не підтверджені.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винуватим у скоєнні злочину, передбаченого ст.115 ч.1 КК України та призначити покарання у вигляді 10(десяти) років позбавлення волі.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити попередній –утримання під вартою.

Термін відбування покарання рахувати з 19 червня 2011 року, з часу затримання.

Позов потерпілих задовольнити частково.

Стягнути із засудженого ОСОБА_2 на користь потерпілих ОСОБА_11 та ОСОБА_12 по 50000(п»ятдесять тисяч) грн. у відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь потерпілої ОСОБА_11 кошти в сумі 30941(тридцять тисяч дев»ятсот сорок одну) грн. у відшкодування матеріальної шкоди .

У задоволені позовних вимог ОСОБА_20 про стягнення на її користь 10000 грн. на її лікування відмовити у зв»язку із недоведеністю.

Речові докази:

Чотири диски DVD із відеозаписами протоколів слідчих дій із участю: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4 та ОСОБА_2, які знаходяться в камері зберігання речових доказів Жидачівського РВ ГМВСУ у Львівській області залишити при матеріалах кримінальної справи(а.с.292,293 т.2)

Накидку та шапку вилучені із салону автомобіля ВАЗ 2109, н.з. 490 ТС із слідами крові; два фрагменти клейкої стрічки із осколками скла та осип скла, вилучені із вищевказаного автомобіля; одяг та взуття із слідами крові, вилучені у ОСОБА_4; одяг із слідами крові, вилучений у ОСОБА_6; осип скла вилучений при проведенні 20.04.2011 року місця події в с.Заболотівці Жидачівського району Львівської області; одяг та взуття загиблого ОСОБА_10, із слідами крові, які знаходяться в камері зберігання речових доказів Жидачівського РВ ГМВСУ у Львівській області - знищити ( а.с. 292,293 т.2).

Паспорт громадянина України, виданий на ім»я ОСОБА_2, який знаходяться в камері зберігання речових доказів Жидачівського РВ ГМВСУ у Львівській області передати в установу відбування покарань.

Аркуш білого паперу формату А-4 із текстом постанови Жидачівського районного суду від 21.05.2011 про надання дозволу на проведення обшуку в житловому будинку та господарських приміщеннях та інших володіннях ОСОБА_2 в с.Заболотівці Жидачівського району Львівської області, які знаходяться в камері зберігання речових доказів Жидачівського РВ ГМВСУ у Львівській області прилучити до матеріалів кримінальної справи(а.с.292,293 т.2).

Стягнути з засудженого ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Львівській області (код 25575150, рахунок №31259272210042, банк одержувача:ГУДКУ у Львівській області, МФО 825014, призначення платежу: за експертні роботи ) судові витрати по справі за проведення криміналістичної експертизи в розмірі 337(триста тридцять сім) грн.68 коп.. (а.с.265 т.2).

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Львівської області через Жидачівський районний суд Львівської області протягом п»ятнадцяти діб з часу проголошення, а засудженим в той же строк з часу отримання копії вироку.

Головуючий-суддя________