Рішення № 203119, 16.10.2006, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области 91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.10.06 Справа № 16/495

Суддя Шеліхіна Р.М., розглянувши матеріали справи за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря», с. Городище Луганської області

до Підприємства Комісарівської виправної колонії №22 управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області, смт. Комісарівка Перевальського району Луганської області

про стягнення 8245 грн. 67 коп.

при секретарі судового засідання Кочетовій О.М.,

за участю представників сторін:

від позивача –Жулідова Н.В., дов. від 04.01.06. №3,

від відповідача –Лисенко О.О., дов. від 03.01.06. №17/3,

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: заявлена вимога про стягнення боргу у сумі 8245,67грн. за договором від 24.02.2000 року №1.

Відповідач відзивом від 26.09.06. №28/17-416 вказує на те, що борг по відношенню до позивача списано у зв’язку з пропуском позивачем строку позовної давності.

Позивач заперечив проти доводів відповідача та вказав на відсутність у договорі від 24.02.2000 року №1 строку оплати продукції, а останню претензію позивач направив відповідачу 28.02.06. №80.

При розгляді справи судом встановлено.

Між відповідачем та Колективним сільськогосподарським підприємством «Городищенське», правонаступником якого є позивач у справі - сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Зоря»- 24.02.00. укладено договір, на підставі якого сторони домовились про зустрічну поставку продукції –товарів широкого споживання від відповідача і продуктів харчування від позивача.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу продукти харчування на суму 8245,67грн., про що сторони підписали акт звіряння взаємних розрахунків (а.с.11).

Відповідач в порушення взятих на себе зобов’язань не сплатив позивачу вартість отриманого від нього товару, а також не виконав умов укладеного договору в часті поставки позивачу продукції власного виготовлення, у зв’язку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відповідач проти позову заперечує з підстав пропуску позивачем строку позовної давності для стягнення боргу за договором від 24.02.2000 року. Відповідач зазначив про списання заборгованості перед позивачем з бухгалтерського обліку підприємства за спливом строку давності.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, оцінивши надані сторонами докази своїх вимог і заперечень до позову, суд дійшов висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Правовідносини сторін по справі за договором від 24.02.2000 року регулюються правилами ст.165 ЦК Української РСР від 1963 року, оскільки договором не встановлено строку оплати (зустрічної поставки) продукції і він є діючим на даний час.

Відповідно до правил ст.165 ЦК УРСР у разі якщо договором не визначено строку виконання обов’язку, то кредитор (позивач) має право вимоги боргу (або виконання обов’язку) у будь-який час, і боржник (відповідач) повинен задовольнити вимогу кредитора протягом семи днів від дня отримання вимоги.

Позивач надіслав відповідачу претензію від 28.02.06. №80 і відповідач отримав претензію (а.с.9,10) з вимогою про оплату вартості отриманої продукції у сумі 8245,87грн. З позовної заяви вбачається, що претензія позивача залишена відповідачем без виконання і без відповіді. Відповідно до правил ст.55 Основного Закону держави – Конституції України кожна особа має право на захист свого порушеного права у суді у встановленому іншими законами порядку. Позивач звернувся з даним позовом до суду з вимогою про стягнення з відповідача боргу у сумі 8245,67грн.

За таких підстав, позов слід задовольнити і стягнути з відповідача борг у сумі 8245,67грн. за неоплачений товар.

Доводи відповідача про списання з бухгалтерського обліку заборгованості перед позивачем за пропуском строку позовної давності і це є підставою для відмови у позові суд не приймає до уваги, оскільки вони суперечать вимогам ст.ст. 71, 76, 165 ЦК УРСР від 1963 року –на вимогу кредитора (позивача) за договором, яким не визначено строк виконання обов’язку по оплаті товару, боржник (відповідач) зобов’язаний був виконати свій обов’язок протягом семи днів з дня отримання претензії і строк позовної давності почав перебіг саме від дати отримання вимоги позивача. З огляду на викладене, позов є обґрунтованим, підтвердженим належними доказами та його слід визнати таким, що підлягає до задоволення.

Відповідно до правил ст.49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача.

На підставі викладеного, ст.ст.71, 76, 165 ЦК УРСР від 1963 року, керуючись ст.ст.49,82,84,85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Підприємства Комісарівської виправної колонії №22 управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області, смт. Комісарівка Перевальського району Луганської області, ід. код 08680359 на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря», смт. Городище Перевальського району Луганської області, вул. ім. Гагаріна, 17 «а», ід. код 30760721 борг у сумі 8245,67грн., витрати на сплату державного мита у сумі 102грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118грн. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після 10-денного строку з дня його підписання.

Рішення підписане 23.10.06.

Суддя Р.М. Шеліхіна