Рішення № 203111, 19.10.2006, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.10.06 р. Справа № 32/310

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді О.М. Сковородіної

при секретарі судового засідання: Бахмет А.В

за участю представників сторін:

від позивача: Желніна В.В. – довіреність від 02.10.06р.

від відповідача: Кодочигов М.К. – довіреність від 20.03.06р.

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Спецбудтранс” м. Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Строительная фирма „Прогресс” м. Донецьк

про стягнення заборгованості та штрафних санкцій в сумі 18755,44грн.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Спецбудтранс” м. Донецьк, 13.09.2006р., звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Строительная фирма „Прогресс” м. Донецьк про стягнення заборгованості та штрафних санкцій в сумі 18755,44грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на претензію, акти здачі-прийомки робіт (надання послуг) № ОУ-0000001 від 17.11.05р., № ОУ-0000014 від 24.11.05р., № ОУ-0000015 від 24.11.05р., № ОУ-0000042 від 30.01.05р., акт звірки взаємних розрахунків станом на 23.05.06р., рахунки-фактури, податкові накладні.

Відповідач позовні вимоги визнає частково в сумі 18105,08грн. заборгованості за надані послуги. Вказував на те, що: 1) відповідно до ухвали господарського суду Донецької області від 11.10.2005р. у справі № 42/164Б про порушення справи про банкрутство відповідача був введений мораторій на задоволення вимог кредиторів; 2) пунктом 4 ст. 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). Також, вказував на те, що вимоги позивача у випадку застосування ліквідаційної процедури до відповідача будуть задоволені у невизначений в майбутньому час, або взагалі не будуть задоволенні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив, що позивачем були надані послуги з надання будівельної техніки, обладнання та механізмів відповідачу на суму 18105,08грн. Свої зобов’язання позивач виконав, про що свідчать надані позивачем документи, зокрема акти здачі-прийомки робіт (надання послуг) № ОУ-0000001 від 17.11.05р., № ОУ-0000014 від 24.11.05р., № ОУ-0000015 від 24.11.05р., № ОУ-0000042 від 30.01.05р., рахунки-фактури, акт звірки взаєморозрахунків станом на 23.05.06р.

Виконання цих робіт та відповідний обов’язок відповідача провести їх оплату, суд розцінює, як правовідношення між сторонами, що виникли за усною угодою (угодами), яка є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків відповідно до ст. 11 ЦК України.

Претензією від 25.06.06р. позивач звернувся до відповідача з вимогою про виконання зобов’язань.

Пунктом 2 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги

Проте, свої зобов’язання, як про це заявлено позивачем, відповідач, всупереч ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України, ст.ст. 193, 198 ГК України, належним чином не виконав. Внаслідок цього, утворилась заборгованість в розмірі 18105,08грн., факт чого позивач підтверджує наданими документами, та не заперечується відповідачем.

Вимоги позивача, є в цьому випадку, вимогами поточного кредиту в розумінні Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, та як слід, є такими, що підлягають розгляду в межах позовного провадження.

Враховуючи викладене, обставини справи та надані позивачем докази, вимоги позивача в частині стягнення заборгованості є обґрунтованими та підлягають задоволенню в сумі 18105,08грн.

Відносно вимог позивача про стягнення з відповідача інфляційних витрат та 3% річних, суд виходить з наступного. Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитору зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За своєю правовою природою 3% річних та індекс інфляції в цьому випадку є мірою відповідальності за порушення виконання зобов’язань. Проте, відповідно до ч. 4 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” протягом дії мораторію (який введено відносно відповідача), не застосовуються санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань.

Як слід, у позивача, відсутні в теперішній час підстави для нарахування на суму боргу 3% річних та індексу інфляції, та відповідно заявляти вимоги щодо їх стягнення.

Враховуючи викладене, вимоги позивача щодо стягнення 3% річних та інфляційних витрат не підлягають задоволенню.

Що стосується вимог позивача про стягнення послуг адвоката в сумі 1500,00грн., суд виходить з наступного. Відповідно до ст. 44 ГПК України витрати на оплату послуг адвоката віднесені до складу судових витрат. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом за наявності документального підтвердження витрат, як-то угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг (роз»яснення ВГСУ від 04.03.1998р. № 02-5/78 із змінами та доповненнями від 10.02.2004р.). Позивачем була надана довіреність на участь у справі та платіжне доручення № 479 від 06.09.2006р., договір про надання адвокатських послуг № 0109-06 від 01.09.2006р., копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 2012 від 04.11.2005р.

Таким чином, судові витрати, до складу яких віднесені й витрати на послуги адвоката, підлягають віднесенню на відповідача в порядку, що передбачений ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст.ст. 193, 198 ГК України, ст. ст. 525, 526, 530, 625 ЦК України, керуючись ст. ст. 22, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Задовольнити частково позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Спецбудтранс” м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Строительная фирма „Прогресс” м. Донецьк про стягнення заборгованості та штрафних санкцій в сумі 18755,44грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Строительная фирма „Прогресс” м. Донецьк (83056, м. Донецьк, вул. Артема, 41/206, ЄДРПОУ 30756448, п/р 260062111 в ДОД АППБ „Аваль”, код банку 335076) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Спецбудтранс” м. Донецьк (83092, м. Донецьк, вул. 230-й Стрєлкової дивізії, 2/189, ЄДРПОУ 33864296, п/р 26001055076000 в ДОД АППБ „Аваль”, код банку 335076) заборгованість в сумі 18105,08грн., послуги адвоката в сумі 1398,16грн., витрати з державного мита в сумі 181,45грн., та 105,47грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Повний текст рішення підписаний 24.10.06р.

Рішення набирає законної сили 06.11.2006р.

Рішення може бути оскаржено в Донецький апеляційний господарський суд згідно розділу XII ГПК України.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Сковородіна О.М.