Ухвала суду № 20300716, 11.11.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Шинкарьова І.В.

Суддя-доповідач - Компанієць І.Д.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2011 року справа №2а/0570/13867/2011 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Компанієць І.Д.

суддів Арабей Т. Г. , Губської Л.В.

при секретарі судового засідання Костроміної Г.С.,

за участю представників позивача Кривенької О.В., Корнієнка Д.О.,

представника відповідача Басик Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 вересня 2011 року по справі №2а-13867/11/0570 за позовом державного підприємства «Шахтарськантрацит» до Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним та скасування податкове повідомлення-рішсння від 03.08.2011 року №0000611542/260,-

В С Т А Н О В И Л А :

ДП «Шахтарськантрацит». звернулося до суду з позовом до Шахтарської ОДПІ про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.08.2011 року №0000611542/260 яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі 25429 грн., з якої основний платіж 20343 грн. та штрафна санкція у розмірі 5086 грн. Вимоги обґрунтував тим, що є неправомірними посилання відповідача на порушення підприємством п. 198.1, 198.3 ст.198 Податкового кодексу України, оскільки підприємством надані всі необхідні первинні документи для перевірки, які підтверджують проведення господарської операції з ПАТ «Луганська Вугільна Компанія». Однак податковий орган з порушенням п.85.6 ст.85 Податкового кодексу України склав акт ненадання до перевірки документів, тому висновки акту документальної невиїзної перевірки засновані на неповних даних.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 22 вересня 2011 року позов ДП «Шахтарськантрацит» до Шахтарської ОДПІ про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.08.2011 року №0000611542/260 задоволено частково. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення від 03.08.2011 року №0000611542/260, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 25429 грн., з якої основний платіж 20343 грн. та штрафна санкція у розмірі 5086 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Шахтарська ОДПІ не погодилась з судовим рішенням, звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог. Судом порушено норми процесуального та матеріального права, а саме: судом не враховано, що наданими до перевірки позивачем документами не доведена реальність операції, господарські угоди не мають господарської спрямованості і внаслідок їх укладання відбувається одержання безпідставної податкової вигоди. Також суд не взяв до уваги той факт, що згідно даних журналу-ордеру №3 по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» за квітень 2011 року розрахунки між позивачем та ПрАТ «Луганська вугільна компанія» не проводилися, заборгованість складає 122060 грн. За інформаційною базою даних ПрАТ «Луганська вугільна компанія» надала декларацію за квітень 2011 року з порушенням терміну тільки 10.06.2011 року, проте податкова накладна №151 від 30.04.2011 року на суму ПДВ 20343,33 грн, що виписана позивачу, до податкових зобовязань не включена. Відомості з Єдиного державного реєстру свідчать, що ухвалою суду від 06.07.2011 року ПрАТ «Луганська вугільна компанія» визнано банкрутом. З додатково наданих позивачем документів (з/д квитанцій, акту звіряння кількості, якості вугільної продукції, посвідчень якості вугілля) не вбачається участь в будь-яких операціях товариства «Луганська вугільна компанія».

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційних скарг, встановила наступне.

Державне підприємство «Шахтарськантрацит» зареєстроване як юридична особа Виконавчим комітетом Шахтарської міської ради Донецької області 30.04.2003 року №1265105002000009, ідентифікаційний код 32299510, згідно з свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.36), перебуває на податковому обліку в Шахтарській ОДПІ з 08.05.2003 року за №187, відповідно до довідки про взяття на облік платника податків форми №4-ОПП від 24.03.2011 року №88/10/29-014-2 (а.с.37), свою діяльність здійснює на підставі Статуту, затвердженого Міністром вугільної промисловості України від 26.05.2006 року (а.с.33).

Шахтарською об'єднаною державною податковою інспекцією проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання податкового законодавства по взаємовідносинам з ПрАТ «Луганська вугільна компанія» за квітень 2011 року по строку 20.05.2011 року, за наслідками якої складено акт від 20.07.201 1 року №647/15/32299510 (а.с.9).

Перевіркою встановлено порушення п.44.1., 44.6 ст.44, п.85.2 ст.85, п.198.1 «а», 198.3 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищена сума податкового кредиту по декларації за квітень 2011 року на суму 20343 грн. Збільшується сума, що за результатами звітного періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету на 20343 грн., у т.ч. за квітень 2011 року на 20343.00грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення -- рішення від 03.08.2011 року №0000611542/260 яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі 25429грн., з якої основний платіж 20343 грн., штрафна санкція у розмірі 5086 грн. (а.с.7).

ДП «Шахтарськантрацит» на підтвердження правомірності формування податкового кредиту з ПрАТ «Луганська вугільна компанія» надано договір про надання послуг №629/04 від 01.04.2011 року (а.с.44).

За договором Замовник (ДП «Шахтарськантрацит»), зобов'язаний своїми силами та засобами передати на збагачення Виконавцю (ПрАТ «Луганська вугільна компанія») рядове вугілля та сплатити за надані послуги у порядку, обумовленому за таним договором. Виконавець зобов'язується прийняти вугілля, переробити його на умовах давальницької сировини та всю вугільну продукцію, отриману за результатами переробки відвантажити за реквізитами, наданими Замовником.

Згідно п.2.5 договору Замовник зобов'язаний надати Виконавцю акти приймання-передачи по кількості і якості, відвантаженого концентрату. Відповідно до п.3.1 Договору Замовник проводить поставку вугілля на збагачення Виконавцю по наступним відвантаженим реквізитам: отримувач ЗАТ «Яновське». код отримувача - 1006. станція призначення Брауновка. код - 502405. поштова адреса - Луганська обл.. м. Красний Луч, смт Княгиневка.

Замовник поставляє Виконавцю вугілля для збагачення навалом залізничним транспортом у відкритих вагонах. Порядок розрахунків передбачений розділом 5 договору, а саме Замовник сплачує Виконавцю вартість послуг по збагаченню вугілля, а також витрати, шляхом перерахунку грошових коштів на рахунок Виконавця щомісячно в наступному порядку: 100 % - протягом 5-ти банківських днів після виставлення Виконавцем рахунків до оплати і відповідних актів виконаних робіт за звітний період (місяць). Термін дії договору з 01.04.2011 року по 31.12.2011 року, а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань (п..9.5 договору). Угода підписана сторонами та скріплена печатками.

На виконання умов договору між сторонами складені відповідні рахунок-фактура №00000716 від 30.04.2011 року на суму 122060,00грн.. у т.ч. ПДВ 20343.33грн.. акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №00000291 від 30.04.2011 року на суму 122060.00грн.. у т.ч. ПДВ 20343.33грн.. податкова накладна №151 від 30.04.2011 року на суму 122060.00грн., у т.ч. ПДВ 20343.33грн. за переробку вугілля кількістю 3051,5 тон за договором збагачення від 01.04.2011 року №629/04 (а.с.47-50).

Позивачем надано витяг із журналу - ордеру по рахунку 630 «розрахунки з постачальниками і підрядниками», в якому зазначено по ЗАО Яновська ПрАТ «Луганська вугільна компанія» за актом №291 від 30.04.2011 року сума кредиту 122060.00грн. та сума по дебету рахунка 641 - 20343.33грн. (а.с.51).

З метою підтвердження реальності операції та поставки вугілля на збагачення позивачем також надані до матеріалів справи квитанції про приймання вантажу №51217958. 51196962. 51147841.5116457,51089035.51117042.51117026. 51223311. 51088904. 51019636. 51019560. 51019008. 51011096. 51018976, 51040392, 51067882. 51065365 в яких зазначено станція відправлення Розсильна, відправник ДП «Шахтарськантрацит». станція і залізниця призначення Брауновка. код - 502405. одержувач ЗАТ «Яновське». код 1006, поштова адреса Луганська обл.. м. Красний Луч, смт. Княгиневка, найменування вантажу Антрацит, навал, вказана кількість вагонів та маса разом. На квитанціях є відбиток штемпеля станції відправлення з датою 29.04.2011 року, 28.04.2011 року, 27.04.2011 року, 26.04.2011 року, 30.04.2011 року, 23.04.2011 року, 24.04.2011 року, 25.04.2011 року. Також зазначено номери та рід вагонів, кількість осей, вантажопідйомність, маса вантажу, тариф (а.с.53-69).

З зазначених документів випливає, що позивачем на виконання умов договору відправлено антрациту для збагачення в квітні 2011 року 4791500 кг.

Крім того, позивачем надані документи, які підтверджують подальшу реалізацію вугілля іншим контрагентам, а саме: Державному підприємству «Вугілля України» згідно рахунку-фактури №194 від 31.05.2011 року, акту звірки по кількості і якості, акту приймання-передачі вугільної продукції від 31.05.2011 року, Слов'янська ТЕС ПАТ «Донбасенерго» згідно акту приймання-передачі за травень 20111 року (а.с.80-85).

Якість вугілля підтверджена посвідченнями про якість вугілля збагаченого на шахті ЗАТ Яновське №61 від 26.04.2011 року, №62 від 27.04.2011 року, №65 від 29.04.2011 року та відправка вже збагаченого вугілля на Слов'янську ТЕС підтверджується квитанціями про приймання вантажу №51095586, №51095396, №51095651, №51200277 (а.с.86-92).

Договір №629/04 від 01.04.2011 року з ПрАТ «Луганська вугільна компанія» укладено в період відсутності тендерного договору на вимогу Оператора Оптового ринку вугільної продукції України - ДП «Вугілля України» у відповідності до доведеного Розподілу ресурсів вугілля державних вугледобувних підприємств на збагачення в розрізі збагачувальних фабрик у квітні 2011 року (лист від 01.04.2011 року №0726/16) та розпорядженням Міненерговугілля України (телеграма від 21.04.201 1 року №2/07-37-479) (а.с. 100).

Листом Ленінської МДПІ в м. Луганськ від 15.07.2011 року №29896/7/16-106 повідомляється, що підприємство ПрАТ «Луганська вугільна компанія» не надало відповідь на запит податкового органу, в звязку з чим службовою запискою підприємство передано до відпрацювання підрозділу податкової міліції для здійснення заходів, передбачених наказом ДПАУ від 18.04.2008 року №266.

21.06.2011 року Ленінською МДПІ в м. Луганську отримано відомості з Єдиного державного реєстру, з якого вбачається, що відносно ПрАТ «Лганська вугільна компанія» порушено провадження в справі про банкрутство за №20/47Б/2011, 06.07.2011 року оголошення про банкрутство (а.с.110).

Згідно з п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Пунктом 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

На підставі пп «а» п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операції з придбання або виготовлення товарів (в тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшої о використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такою звітного податкового періоду.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Відповідно до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках:

а)порядковий номер податкової накладної;

б)дата виписування податкової накладної;

в)повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість. - продавця товарів/послуг; г) податковий помер платника податку (продавця та покупця); г,) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи -продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж)ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з)загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається в податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Суд першої інстанції правильно зазначив, що наявність податкової накладної є обов'язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною. Обставина фактичного надання послуг підтверджується окрім податкової накладної, також первинними документами, що свідчать про придбання послуг позивачем в комерційному відношенні в межах власної господарської діяльності.

На підставі викладеного судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач підтвердив наданими первинними документами реальність господарської операції - договору про надання послуг із збагачування вугілля, укладений з ПрАТ «Луганська вугільна компанія», тому правомірно сформував податковий кредит по декларації за квітень 2011 року.

Спірна сума податкового кредиту з податку на додану вартість в розмірі 20343 грн. відображена позивачем в додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість „Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" за квітень місяць 2011 року (а.с.111-114).

Справа про банкрутство відносно ПрАТ «Луганська вугільна компанія» була порушена вже після здійснення господарських операції з позивачем, тому цей факт не може вплинути на правомірність формування податкового кредиту ДП «Шахтарськантрацит».

Тому Шахтарською ОДПІ безпідставно було зменшено податковий кредит у ході документальної перевірки, та нараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість за квітень 2011 року.

Відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1. 54.3.2. 54.3.5. 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість.

Проте, як вірно зазначив суд першої інстанції відповідачем, при накладені штрафних санкцій, не врахував вимоги п.7 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, відповідно до якого, штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судова колегія погоджує висновок суду першої інстанції, що позивачем доведений та матеріалами справи підтверджений факт здійснення господарської діяльності, спрямованої на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову ознаку та спрямовані на отримання прибутку, як то передбачено Господарським кодексом України.

Оскільки відповідач не довів правомірності свого рішення, суд першої інстанції з огляду на вимоги ч.2 ст.71 КАС України зробив правильний висновок про безпідставність висновків акту перевірки про порушення позивачем вимог Податкового Кодексу України, які спростовуються фактичними обставинами справи, у зв`язку з чим, обґрунтовано визнав недійсним податкове повідомлення-рішення від 03.08.2011 року №0000611542/260 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 25429 грн., з якої основний платіж 20343 грн. та штрафна санкція у розмірі 5086 грн.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись статтями 24, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 вересня 2011 року по справі №2а-13867/11/0570 залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 вересня 2011 року по справі №2а-13867/11/0570 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскарження безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі.

У повному обсязі ухвала складена і підписана колегією cуддів 15 листопада 2011 року.

Головуючий суддя І.Д.Компанієць

Судді Т.Г.Арабей

Л.В.Губська