Рішення № 20271405, 20.12.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20.12.11 р. Справа № 7/319

Господарський суд Донецької області у складі судді Е.В. Сгара

при секретарі судового засідання О.В. Журило

Розглянувши матеріали справи

За позовом: Горлівського дочірнього підприємства „Топсервіс” Відкритого акціонерного товариства „Облпаливо” м.Горлівка

До відповідача: Державного підприємства „Артемвугілля” м.Горлівка

Предмет спору: стягнення заборгованості в сумі 185408, 52 грн. та 3% річних в сумі 10557, 51 грн.

За участю представників:

від позивача: не зявився

від відповідача: ОСОБА_1 довір.

СУТЬ СПОРУ:

Горлівське ДП „Топсервіс” ВАТ „Облпаливо” м.Горлівка звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до ДП „Артемвугілля” м.Горлівка про стягнення заборгованості 185408, 52 грн., неустойки 134775, 75 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору постачання вугільної продукції №19-8 від 20.12.2007р. в частині здійснення оплати отриманого товару по такому договору.

В заяві, поданій 29.11.2011р., позивач зазначив, що сума позову складається з наступних сум:

- заборгованість в сумі 185408, 52 грн.;

- неустойка в сумі 134775, 75 грн., зокрема: 12978, 24 грн. 7% штрафу, 111240, 00 грн. 0,1% від суми боргу за кожен день прострочення платежу, 10557, 51 грн. 3% річних.

Цією ж заявою, посилаючись на ст.22 ГПК України, позивач відмовився від вимог про стягнення 12978, 24 грн. 7% штрафу, 111240, 00 грн. 0,1% від суми боргу за кожен день прострочення платежу та просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 185408, 52 грн. та 3% річних в сумі 10557, 51 грн. за період з 21.10.2009р. по 20.10.2011р.

29.11.2011р. позивачем також надано розгорнутий розрахунок заявленої до стягнення суми 3% річних.

В судовому засіданні позивач підтримав вимоги з урахуванням вказаної вище заяви.

Відповідач проти стягнення суми штрафу заперечив, посилаючись на пропущення позивачем строку позовної давності в один рік для стягнення цієї суми. Обґрунтованих пояснень стосовно суми заборгованості суду не надав.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Між позивачем та відповідачем укладено договір постачання вугільної продукції №19-8 від 20.12.2007р. (далі по тексту Договір).

Відповідно до п.9.1 Договору, строк дії Договору встановлено до 31.12.2008р., а в частині фінансових розрахунків до повного їх виконання сторонами.

З пояснень представників сторін та матеріалів справи вбачається, що у спірний період сторони перебували у договірних відносинах.

Відповідно до р.1 Договору, постачальник (позивач) зобовязується на умовах та в порядку, визначених цим Договором, поставляти вугільну продукцію, а покупець (відповідач) зобовязується на умовах та в порядку, визначених цим Договором, приймати названу продукцію та оплачувати її.

Якість, строки та порядок поставки продукції, порядок приймання продукції узгоджені сторонами в розділах 2-5 Договору.

Загальна вартість договору складає 8379000,00 грн. з урахуванням ПДВ. Ціна на продукцію встановлюється згідно акцептованої тендерної пропозиції у відповідній специфікації. (п.п.2.1, 2.2 Договору).

Відповідно до п.2.3 Договору, оплата продукції здійснюється в національній валюті по факту постачання з відстрочкою платежу 406 днів.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобовязаний виконати свій обовязок та зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Позивач свої зобовязання за Договором виконав належним чином, поставив відповідачу у вересні жовтні 2008р. продукцію на загальну суму 198732, 75 грн., що підтверджено наявними у справі накладні №98 від 10.09.2008р., №101 від 19.09.2008р., №107 від 31.10.2008р., №№108 від 31.10.2008р., №109 від 31.10.2008р., №110 від 31.10.2008р.

Як зазначено вище, пунктом 2.3 Договору передбачено, що оплата продукції здійснюється в національній валюті по факту постачання з відстрочкою платежу 406 днів.

У звязку з тим, що відповідачем не здійснено повної оплати вартості отриманої продукції по Договору, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з ДП „Артемвугілля” 185408, 52 грн. боргу.

Шляхом оцінки всіх матеріалів справи, з огляду на умови Договору, господарський суд дійшов висновку, що у відповідача перед позивачем значиться заборгованість в сумі 185408, 52 грн., яка підтверджена матеріалами справи та підлягає стягненню в повному обсязі.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначеної норми права позивач просить стягнути з відповідача за період з 21.10.2009р. по 20.10.2011р. 3% річних у сумі 10557, 51 грн.

При цьому, позивач вважає заявлену суму неустойкою.

Такі твердження позивача є безпідставними з огляду на наступне.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вказана стаття визначає відповідальність за порушення грошового зобовязання та її приписи підлягають застосуванню у випадку прострочення боржником виконання грошового зобовязання. Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобовязання виникають нові додаткові зобовязання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру. Відповідно такі додаткові зобовязання є заходами відповідальності за порушення основного зобовязання, у тому числі, коли має місце прострочення виконання основного зобовязання.

Отже, 3% річних за своїми ознаками є платою за користування чужими коштами в цей період прострочки виконання відповідачем його договірного зобовязання, і за своєю правовою природою є самостійним способом захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобовязань, а не неустойкою.

Сума 3% річних перерахована господарським судом згідно діючого законодавства, з урахуванням умов Договору та складає 10484, 61 грн.

Таким чином, вимоги про стягнення 3% річних підлягають задоволенню частково в сумі 10484, 61 грн.

Вимоги про стягнення 3% річних в залишковій сумі задоволенню не підлягають у звязку із здійсненням позивачем невірного розрахунку вказаної суми 3% річних у визначений ним період.

Позивач також просив стягнути з відповідача 12978, 24 грн. 7% штрафу, 111240, 00 грн. 0,1% від суми боргу за кожен день прострочення платежу.

Заявою б/н від 29.11.2011р., посилаючись на ст.22 ГПК України, позивач відмовився від частини вимог про стягнення 12978, 24 грн. 7% штрафу, 111240, 00 грн. 0,1% від суми боргу за кожен день прострочення платежу.

Повноважність особи, яка підписала заяву про відмову від позову, перевірена судом.

Наслідки відмови від позовних вимог судом розяснені.

Розглянувши заяву позивача, суд зясував, що відмова від позову не суперечить чинному законодавству України й не порушує прав і охоронюваних законом інтересів сторін, у звязку з чим відмова судом приймається.

У звязку з викладеним, провадження у справі в частині вимог про стягнення 12978, 24 грн. 7% штрафу, 111240, 00 грн. 0,1% від суми боргу за кожен день прострочення платежу, підлягає припиненню на підставі п.4 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі ст.129 Конституції України, ст.ст. 526, 527, 625, 712 Цивільного кодексу України, ст.67, 193 Господарського кодексу України, Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 4-6, 22, 33, 34, 49, п. 4 ст.80, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Горлівського дочірнього підприємства „Топсервіс” Відкритого акціонерного товариства „Облпаливо” м.Горлівка задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства „Артемвугілля” (ідентифікаційний код: 32270533, адреса: 84601, Донецька обл.., м.Горлівка, пр.Леніна, 13, п/р 26004030788101 у відділенні №20 ВАТ КБ „Надра” ДонРУ МФО 334862) на користь Горлівського дочірнього підприємства „Топсервіс” Відкритого акціонерного товариства „Облпаливо” (ідентифікаційний код 32482317, адреса: 84635, Донецька обл.., м.Горлівка, вул.Трансформаторна, 1, п/р 260080052100277 в „Приватбанк” м.Горлівка, МФО 335515) заборгованість у сумі 185408, 52 грн., 3% річних у сумі 10484, 61 грн., державне мито у сумі 1958, 93 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 144, 39 грн.

Припинити провадження у справі в частині вимог про стягнення 12978, 24 грн. 7% штрафу, 111240, 00 грн. 0,1% від суми боргу за кожен день прострочення платежу.

У задоволені вимог в залишковій частині відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписаний 21.12.2011р.

Суддя Сгара Е.В.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >