Рішення № 2026948, 09.09.2008, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09.09.08 р. Справа № 9/143

Господарський суд Донецької області у складі судді Марченко О.А.

при секретарі судового засідання Гутевич С.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Відкритого акціонерного товариства „Рутченківський завод „Гормаш”, м.Донецьк

до відповідача Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія”, м.Донецьк

про стягнення 18 122грн.00коп.

В засіданні брали участь представники сторін:

від позивача: Воропаєв І.О. – представник (за довіреністю №І/08-юв від 03.01.2008р.);

від відповідача: Ваніна О.В. – юрисконсульт (за довіреністю №9-214 від 08.01.2008р.).

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Відкрите акціонерне товариство „Рутченківський завод „Гормаш”, м.Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія”, м.Донецьк про стягнення заборгованості в розмірі 18 122грн.00коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на накладні №16-02/2006-с5 від 16.02.2006р., №16-02/2006-с6 від 16.02.2006р., №05-07/2006-с5 від 05.07.2006р., №05-06/2006-с6 від 05.07.2006р., №12-09/2006-о2 від 12.09.2006р., рахунки-фактури №16-02/2006-с5 від 16.02.2006р., №16-02/2006-с6 від 16.02.2006р., №12-09/2006-02 від 12.09.2006р., 305-07/2006-с5 від 05.07.2006р., №05-06/2006-с6 від 05.07.2006р., довіреності серії ЯЛИ №872827 від 05.07.2006р., ЯМЖ №426924 від 12.09.2006р., ЯЛИ №872348 від 10.02.2006р., акти на послуги №05-06/2006-с6 від 05.07.2006р., №12-09/2006-о2 від 12.09.2006р., банківські виписки з рахунку ВАТ „Рутченківський завод „Гормаш” від 25.01.2006р., 19.04.2006р., претензію №833 від 20.06.2008р., відповідь на претензію №19-11/1202 від 26.06.2008р.

Відповідач надав відзив на позовну заяву №19-09/1540 від 18.08.2008р., відповідно з яким позовні вимоги не визнає, посилаючись на те, що накладні оформлені не у встановленому порядку.

Згідно довідки Головного управління статистики у Донецькій області №14/4-20/641 від 06.08.2008р. Державне підприємство „Донецька вугільна енергетична компанія”, м.Донецьк станом на 06.08.2008р. в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України значиться як юридична особа.

Розгляд справи відкладався.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив:

За твердженням позивача, між Державним підприємством „Донецька вугільна енергетична компанія”, м.Донецьк в особі ОП „Шахта ім. А.А. Скочинського” та Відкритим акціонерним товариством „Рутченківський завод „Гормаш”, м.Донецьк досягнуто згоди про поставку на адресу відповідача товару.

Відповідно до ч.1, 2 ст.205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

За приписом ч.1 ст.206 ЦК України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Крім того, ст.218 ЦК України встановлює, що недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

На виконання умов домовленості позивач поставив відповідачу продукцію загальною вартістю 22 422грн.00коп., що підтверджується накладними №16-02/2006-с5 від 16.02.2006р., №16-02/2006-с6 від 16.02.2006р., №05-07/2006-с5 від 05.07.2006р., №05-06/2006-с6 від 05.07.2006р., №12-09/2006-о2 від 12.09.2006р. та актами на послуги №05-06/2006-с6 від 05.07.2006р., №12-09/2006-о2 від 12.09.2006р, копії яких наявні в матеріалах справи.

Фактичне отримання відповідачем зазначеної продукції підтверджується підписом представника відповідача на зазначених накладних в графі „получил”, підписом представника відповідача на актах на послуги та довіреностями серії ЯЛИ №872827 від 05.07.2006р., ЯМЖ №426924 від 12.09.2006р., ЯЛИ №872348 від 10.02.2006р. (копії довіреностей залучені до матеріалів справи).

Позивач зазначає, що угода укладена шляхом надіслання на адресу відповідача рахунків-фактур №16-02/2006-с5 від 16.02.2006р., №16-02/2006-с6 від 16.02.2006р., №12-09/2006-02 від 12.09.2006р., 305-07/2006-с5 від 05.07.2006р., №05-06/2006-с6 від 05.07.2006р. (копії рахунків залучені до матеріалів справи) в якості пропозиції укласти договір і прийняття відповідачем цієї пропозиції шляхом прийняття товару та підписання вищезазначених накладних та актів на послуги.

Рахунки-фактури мали всі суттєві умови, визначені законом для договорів поставки, а саме: предмет, найменування, кількість, асортимент товару, вартість за одиницю, загальна сума, реквізити продавця. Тобто, покупець (відповідач) мав повну інформацію про товар, який позивач пропонує поставити на його адресу.

Як зазначено відповідачем у відзиві на позовну заяву, накладні, на які посилається позивач, не можуть вважатися доказом отримання останнім продукції, оскільки не містять зазначення посадових осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення. Крім того, відповідач зазначає, що у накладних № 05-07/2006-с5 №05-06/2006-с6 від 05.07.2006р. та №12-09/2006-о2 від 12.09.2006р. підставою постачання визначені договори №82-06 і №12р, посилання на які з боку позивача відсутні.

Суд не приймає зазначені заперечення , оскільки 13.08.2008р. через канцелярію господарського суду позивачем надана бухгалтерська довідка №1074 від 11.08.2008р., відповідно з якою зазначено, що в рахунках №16-02/2006-с5 та №16-02/2006-с6 від 16.02.2006р. помилково зазначено договір №21-12/2004; в рахунку №12-09/2006-о2 від 12.09.2006р. помилково зазначено договір №12р; а в рахунках №05-07/2006-с5, №05-06/2006-с6 від 05.07.2006р. помилково зазначено договір №82-06.

Оскільки доказів зворотнього відповідачем не представлено, а також правовідносини за зазначеними договорами не підтверджені матеріалами справи, тому суд робить висновок, що поставка продукції за вищезазначеними рахунками-фактурами та відповідними накладними є позадоговірною.

Згідно до ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Таким чином, прийнявши продукцію від позивача, у відповідача виникло зобов`язання щодо оплати отриманого товару.

За твердженням позивача, відповідач частково оплатив вартість отриманого товару на суму в розмірі 4 300грн.00коп., що підтверджується банківськими виписками з рахунку ВАТ „Рутченківський завод „Гормаш” від 25.01.2006р., 19.04.2006р. На момент подання позовної заяви відповідач не повністю оплатив отриманий товар, у зв`язку з чим за останнім виникла заборгованість в розмірі 18 122грн.00коп.

Згідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторонни (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини (ч.2 п.1 ст.11 ЦК України).

Стаття 174 Господарського кодексу України передбачає, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Таким чином, між сторонами виникли зобов`язувальні правовідносини у результаті фактичних дій сторін, направлених на встановлення цих правовідносин.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання не допускається (ст.525 ЦК України).

Аналогічно, ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав зобов`язання щодо поставки товару, яке виникло за домовленістю сторін. Відповідач своїх зобов’язань щодо повної оплати продукції не виконав, у зв`язку з чим у останнього виникла заборгованість в розмірі 18 122грн.00коп.

20.06.2008р. позивачем на адресу відповідача направлена претензія №833 з вимогою погасити виниклу заборгованість. Дану претензію відповідач залишив без задоволення, однак листом №19-11/1202 від 26.06.2008р. повідомив, що через ліквідацію рахунків не має можливості здійснити оплату заборгованості.

Відповідно до вимог ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки строк оплати сторонами не встановлювався, в даному випадку, суд вважає за необхідне при встановлені моменту виникнення зобов`язання відповідача щодо оплати отриманої продукції застосувати положення ч.2 ст.530 ЦК України, на підставі якої зобов`язання щодо оплати поставленого товару виникає у відповідача після спливу семиденного строку з моменту пред`явлення позивачем вимоги.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Оскільки відповідачем не надано суду доказів погашення заборгованості за поставлений товар, суд робить висновок, що заборгованості в розмірі 18 122грн.00коп. не погашена до теперішнього часу.

З огляду на викладене, враховуючи фактичне отримання відповідачем продукції та послуг, суд вважає, що позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Рутченківський завод „Гормаш”, м.Донецьк є обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача в порядку, встановленому ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.11, 205, 206, 218, 509, 525, 526, 530, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст.174, 193 Господарського кодексу України, ст.ст.4-2, 4-3, 22, 33, 36, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Відкритого акціонерного товариства „Рутченківський завод „Гормаш”, м.Донецьк до відповідача, Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія”, м.Донецьк про стягнення заборгованості в розмірі 18 122грн.00коп. – задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія” (за адресою: вул.Артема, 63, м.Донецьк, 83000, р/р 26002301768811 у філії „Головного Управління Промінвестбанку” Донецька область, МФО 334635, код ЄДРПОУ 33161769, ІПН 331617605090) на користь Відкритого акціонерного товариства „Рутченківський завод „Гормаш” (за адресою: вул.Петровського, 74, м.Донецьк, 83025, р/р 26008301611374 у Куйбишевському відділенні „ПІБ” м.Донецька, МФО 334408, код ЄДРПОУ 00176383, ІПН 001763805098) заборгованість в розмірі 18 122грн.00коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 181грн.22коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118грн.00коп.

Видати наказ після набуття рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

У судовому засіданні 09.09.2008р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суддя

Текст рішення підписано 09.09.2008р.