Рішення № 20269136, 23.12.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.12.11р.Справа № 15/5005/16664/2011

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАН-КР", м. Кривий Ріг

до Малого приватного підприємства "ВІКАМ", м. Кривий Ріг

про стягнення 173 559,10 грн.

Суддя Петренко Н.Е.

секретар судового засідання Гурський В.С.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕТАН-КР" (далі-позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Малого приватного підприємства "ВІКАМ" (далі-відповідач), про стягнення 173 559,10 грн.

Сума позову складається з наступних сум:

- сума основного боргу у розмірі 127 200,00 грн.;

- інфляційні витрати у сумі 34 921, 55 грн.;

- 3% річні у сумі 11 437,55 грн.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем умов договору № 1609-МКР повернення безвідсоткового займу від 16.09.2008р.

Ухвалою господарського суду від 05.12.11р. порушено провадження у справі, прийнято позовну заяву до розгляду, призначено судове засідання на 22.12.11р.

22.12.11р. у судове засідання повноважний представник позивача не з'явився, але до господарського суду від позивача надійшло факс-клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, оскільки повноважний представник позивача 22.12.11р. буде приймати участь у справі в іншому суді.

Вищезазначене клопотання позивача про відкладення розгляду справи господарський суд відхиляє, оскільки вбачає за можливе розглянути справу у даному судовому засіданні за наявними в ній матеріалами.

В свою чергу, повноважний представник відповідача у судове засідання також не з'явився, відзив та витребувані документи до суду не надав. Жодних пояснень щодо причини неявки або інших клопотань до господарського суду не надходило. Про день, час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, що підтверджує повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 21).

Таким чином, господарський суд прийшов до висновку про те, що повноважний представник відповідача у судове засідання не з'явився та не подав витребувані судом документи без поважних причин, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу у даному судовому засіданні без участі повноважних представників сторін за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

           16.09.08р. між позивачем та відповідачем було укладено договір №1609-МКР повернення безвідсоткової позики (далі-Договір), відповідно до умов п.1.1. якого з метою розширення фінансово-господарської діяльності підприємства, позивач надає відповідачу безвідсоткову позику, іменовану в подальшому "позика" у розмірі 127 200, 00 грн. строком на 1 місяць з 16 вересня по 15 жовтня 2008 року.

Згідно п.2.2. Договору, відповідач зобов’язується прийняти суму, зазначену в п.1.1. та повернути її в термін, зазначений в п.1.1.

У процесі користування позикою відповідач зобов’язується дотримуватись принципу повернення, платності, забезпеченості (п.1.4. Договору).

Відповідно до п. 2.1. Договору, позика забезпечується усім належним відповідачу майном та грошовими коштами, які можуть бути витребувані позивачем для погашення суми у випадку невиконання відповідачем умов цього договору.

В п. 4.1. Договору зазначено про те, що відповідач зобов'язується забезпечити повернення отриманої позики в строк згідно п. 1.1.

На виконання умов договору, згідно платіжного доручення № 769 від 16.09.2008р. позивачем було перераховано на рахунок відповідача 127200,00 грн. (а.с.8).

В свою чергу відповідачем, як зазначає у позові позивач, в порушення умов Договору отримані кошти до теперішнього часу не повернуто, у зв'язку з чим позивач був змушений звернутися з позовом до суду.

Крім того, на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, позивачем були нараховані до сплати відповідачу інфляційні витрати у розмірі 34921,55 грн. та 3% річних у розмірі 11437, 55 грн.

Таким чином, позивач просить суд стягнути з відповідача суму позики у розмірі 127200 грн., інфляційні витрати у розмірі 34921,55 грн. та 3% річних у розмірі 11437,55 грн.

          Доказів виконання зобов'язання по даному Договору на момент розгляду спору відповідач до господарського суду не надав.

          При викладених обставинах вимоги позивача слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

          Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

          Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 127200,00 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищевказаної норми закону, позивачем були нараховані до сплати відповідачу інфляційні витрати, за період з листопада 2008р. по вересень 2011р., у розмірі 34921,55 грн. та 3% річних, за період з 16 жовтня 2008 року по 16 жовтня 2011р., у розмірі 11 437,55 грн., розрахунок яких господарським судом перевірений та визнано таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.

При викладених обставинах, вимоги позивача щодо стягнення інфляційних витрат у розмірі 34921,55 грн. та 3% річних у розмірі 11 437,55 грн. слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Щодо строку позовної давності, то господарський суд не вважає його пропущеним, оскільки останній день строку позовної давності припав на вихідний день, таким чином останнім днем строку позовної давності є наступний робочий день. Тому, господарський суд вважає, що даний позов подано в межах строку позовної давності.

Викладене є підставою для задоволення позову в повному обсязі.

Судові витрати по справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 253, 254, 261, 509, 525, 526, 530, 599, 610, 612, 625, 1046, 1049 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218 Господарського кодексу України, ст. ст. 4, 32-34, 43-44, 49, 75, 82-85, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Малого приватного підприємства "ВІКАМ" (50053, м. Кривий Ріг, вул.Мусорського, буд. 13а, код ЄДРПОУ 21882955) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАН-КР" (50027, м. Кривий Ріг, пл. Горького, буд. 10, код ЄДРПОУ 33452854) суму позики у розмірі 127200,00 грн. (сто двадцять сім тисяч двісті грн. 00 коп.), інфляційні витрати у розмірі 34921,55 грн. (тридцять чотири тисячі дев’ятсот двадцять одна грн. 55 коп.), 3% річних у розмірі 11437,55 грн. (одинадцять тисяч чотириста тридцять сім грн. 55 коп.) та витрати по сплаті судового збору у сумі 3471,18 грн. (три тисячі чотириста сімдесят одна грн.18 коп.).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

СуддяН.Е. Петренко Повне рішення складено 27.12.11р.