Рішення № 20268785, 19.12.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.12.11р.Справа № 18/5005/14537/2011 За позовом Відкритого акціонерного товариства "Горностаївський райагропостач",

с. Костянтинівка, Горностаївський район, Херсонська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олінкс", м. Дніпропетровськ

про стягнення 70 837,61 грн.

Суддя Петрова В.І.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1., дов. від 15.12.11р.

від відповідача: не з"явився

СУТЬ СПОРУ:

Відкрите акціонерне товариство "Горностаївський райагропостач" звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олінкс" про стягнення боргу в розмірі 49 674,92 грн., 8941,49 грн. пені, 9 653,07 інфляційних та 2 568,13 грн. річних.

Позовні вимоги обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов договору №40/09 від 19.09.2009 року, щодо оплати наданих послуг. Враховуючи, що відповідач в добровільному порядку не сплатив кошти за зберігання нафтопродуктів в установлений договором строк, позивач за захистом своїх прав звернувся до господарського суду з позовом про стягнення 49 674,92 грн. боргу, 8 941,49 грн. пені, 9 653,07 інфляційних та 2 568,13 грн. річних.

Відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив, відзив на позов та витребувані судом документи не подав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, з клопотаннями про відкладення розгляду справи до суду не звертався.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

19.09.2009 року між Відкритим акціонерним товариством "Горностаївський райагропостач" (зберігач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Олінкс" (замовник) було укладено договір прийняття, зберігання та відвантаження нафтопродуктів №40/09, за умова якого зберігач приймає разом з представником замовника на зберігання нафтопродукти (товар), згідно паспорта якості, в кількості та асортименті відповідно Акту прийому -передачі, та забезпечує збереження товару.

Відповідно до п.1.4 договору товар є власністю замовника, замовник оплачує послуги зберігачу.

Відповідно до п. 3.2 договору та додатків до договору №1 та №2 оплата послуг зберігання повинна здійснюватись у безготівковій формі шляхом перерахування протягом трьох банківських днів коштів на розрахунковий рахунок зберігача в розмірі, відповідно наданого рахунку та акту виконаних робіт.

Згідно актів переливу паливо-мастильних матеріалів від 19.09.2009 року позивач прийняв на відповідальне зберігання від відповідача бензин прямогінний в кількості 36688 літрів на суму 133544 грн. 32 коп., та фракцію дизельну прямогінну в кількості 40265 літрів на суму 148980 грн. 50 коп. (16-17).

Відповідно до п.3.1 договору плата за послуги по прийому, зберіганню, відвантаженню та вивезенню товару визначається в гривнах, включаючи ПДВ, вартість завантаження транспортного засобу встановлюється в розмірі 1% від об'єму в місяць.

Відповідно до ст. 946 ЦК України плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання.

Згідно додатку №1 до договору строк зберігання бензину було встановлено 20 днів - до 10жовтня 2009 року, вартість зберігання товару встановлена в сумі 890,30 грн., а строк зберігання фракції дизельної прямогонної було встановлено 20 днів-до 10 жовтня 2009 року, вартість зберігання товару становить 993,20 грн.

Відповідно до ст. 948 ЦК України поклажодавець - відповідач, зобов'язаний забрати річ від зберігача після закінчення строку зберігання.

Позивач зазначає, що після закінчення терміну зберігання, який був обумовлений сторонами у договорі, тобто після 10 жовтня 2009 року відповідач не забрав передані на зберігання паливно-мастильні матеріали та не оплатив надані позивачем послуги.

14.05.2010 року позивачем на адресу відповідача направлено лист №36 з проханням протягом трьох банківських днів перерахувати на рахунок позивача заборгованість за надані позивачем послуги по зберіганню товару та рахунок №1/5 від 14.05.2010 року.

12.08.2010 року позивачем відправлено відповідачу листи з описом вкладення та повідомленням про вручення рахунку №1/08 від 05.08.2010 року , податкову накладну №1/08 від 01.08.2010 року та акт виконаних робіт №1/08 від 01.08.2010 року з вимогою сплатити борг.

12.04.2011 року позивачем втретє направив на адресу відповідача вимогу про сплату заборгованості у строк до 01.05.2011 року.

Проте, станом на 25.10.2011 року (момент звернення позивача до суду) майно, яке було передане на відповідальне зберігання до Відкритого акціонерного товариства "Горностаївський райагропостач", відповідачем не вивезене та борг не сплачено, що є порушенням ст.ст. 948,946 ЦК України.

Частиною 3 ст. 946 ЦК України передбачено, що у разі якщо поклажодавець після закінчення строку зберігання не забрав річ, він зобов'язаний внести плату за весь фактичний час її зберігання.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Враховуючи, що відповідач не розрахувався з позивачем за зберігання майна, його заборгованість станом на момент розгляду справи становить 49 674,92 грн.

Невиконання відповідачем своїх зобов"язань за договором прийому, зберігання та відвантаження нафтопродуктів стало причиною звернення позивача до господарського суду з позовом за захистом своїх порушених прав.

Згідно статті 610 ЦК України порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов"язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. (ст. 611 ЦК України).

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Одним із видів неустойки є пеня, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 4.3 договору у випадку несвоєчасної оплати послуг зберігача замовник зобов'язаний сплатити зберігачу пеню в розмірі 0,1% від суми несплачених послуг за кожен день прострочки.

Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня

Позивач просить стягнути з відповідача пеню за 180 днів в розмірі 8 941,49 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних за період з 23.09.2009 року по 01.06.2011 року в розмірі 2 568,13 грн. та інфляційні за період з 01.10.2009 року по 01.06.2011 року в розмірі 9 653,07 грн.

Зробивши розрахунок за допомогою нормативно-довідкових таблиць системи "Законодавство", господарський суд встановив, що інфляційні за періоди вказаний позивачем становить 9 182,21 грн., річні за період з 23.09.2009 року по 01.06.2011 року становлять 2 515,05грн. та пеня за період з 01.01.2011 року по 01.06.2011 року складає 3185,32 грн. Суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині стягнення інфляційних, річних та пені в повному обсязі, як необґрунтовано нарахованих.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку , що позовні вимоги підлягають задоволенню в сумі 64 557,50 грн.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Олінкс" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Мандриковська,157, кв.70, р/р 26004060093670 в КБ "Приватбанк", МФО 305299, код ЄДРПОУ 19427617) на користь Відкритого акціонерного товариства "Горностаївський райагропостач" (74640, Херсонська обл., Горностаївський р-н., с. Костянтинівка, вул. Залізнична,12, р/р 26001301002934 в ХОУ ВАТ Сбербанк, МФО 342457) 49 674,92 грн. (сорок дев'ять тисяч шістсот сімдесят чотири грн.92 коп.) боргу, 3 185,32 грн. (три тисячі сто вісімдемят п'ять грн. 32 коп.) пені, 9 182,21 грн. (дев'ять тисяч сто вісімдесят дві грн. 21 коп.) інфляційних, 2 515,05 грн. (дві тисячі п'ятсот п'ятнадцять грн. 05 коп.) річних, 645,57 грн. (шістсот сорок п'ять грн. 57 коп.) державного мита та 215,07 грн. (двісті п'ятнадцять грн. 07 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову - відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

СуддяВ.І. Петрова Повне рішення складено 21.12.2011 року.