Рішення № 20268636, 23.12.2011, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" грудня 2011 р.

Справа № 5004/2166/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ельбрус"

до відповідачів: 1) Підгайцівської сільської ради Луцького району Волинської області

2) Головного управління Державного казначейства України у Волинській області

про стягнення 2 500,64 грн.

Суддя Черняк Л.О.

При секретарі Хомич О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - юрист (дов. від 21.07.2011 року №36/11)

від відповідача 1 : ОСОБА_2 - представник (дов. від 20.12.2011 року).

від відповідача 2: н/з

Оскільки представники сторін не заявили клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу, то протокол судового засідання ведеться з дотриманням вимог ст. 81 1 ГПК України без забезпечення повного фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України розяснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. 22 ГПК України розяснено процесуальні права та обовязки сторін.

У судовому засіданні 28.11.2011 року оголошено перерву до 20.12.2011 року до 15:30.

Суть спору: позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Ельбрус" просить суд стягнути з відповідача - Підгайцівської сільської ради 2500грн. 64 коп. із них: 1718,54грн. - інфляційних втрат, 280,98грн. - 3% річних, 501,12грн. - витрат на проведення експертизи, а також просить судові витрати покласти на відповідача.

Відповідач проти позову заперечив. В засіданні суду та в письмових поясненнях посилається на пропущення відповідачем строку позовної давності на дане стягнення.

Із досліджених матеріалів справи, пояснень представників сторін господарський суд, -

в с т а н о в и в:

Рішенням господарського суду Волинської області від 20.01.2009 року у справі №06/48-48 стягнуто з Підгайцівської сільської ради на користь ТзОВ "Ельбрус" 21225,90 грн. боргу , в.т.ч.18 478,80 грн. основного боргу, 2 420,60 грн. індексу інфляції, 326,50 грн. - 3 % річних та 212,25 грн. в повернення витрат по оплаті державного мита , 118 грн. в повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до даного рішення індекс інфляції стягнуто за період з лютого 2008 року по серпень 2008 року та 3% річних за період з 26.01.2008 року по 27.08.2008 року (а.с. 12). Позивач просить стягнути індекс інфляції та 3 % річних за період 28.08.2008 року по 18.02.2009 року(а.с. 3,8).

Приписами ст. 256 ЦК України встановлено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, загальна позовна давність встановлюється в три роки (ст. 257 ЦК України). Виходячи з вищенаведеного, і те, що позовна заява товариства надійшла до суду 28.10.2011 року позовна вимога підлягає до задоволення за період з листопада місяця 2008 року по січень 2009 року, тобто в межах трьохрічного строку позовної давності, на момент звернення з позовною заявою. Згідно розрахунків позивача, перевірених судом, за названий період індекс інфляції складає 1201,13грн., а 3% річних - 182,26грн. Ці нарахування підлягають до стягнення.

Щодо вимог позивача про стягнення 501,12грн. витрат за проведення експертизи то суд виходить із такого.

Приписами ст. 49 ГПК України встановлено, що суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача.

Як випливає із самого рішення суду від 20.01.2009 року у справі №06/48-48 позивач не наполягав на стягнення зазначених витрат по експертизі і в самому рішенні суду при розгляді спору не зазначено, що 501,12грн. витрат віднесено на відповідача. Отже, виходячи з наведеного суд не вбачає підстав для задоволення вимог у стягненні 501,12грн. В цій частині позову необхідно відмовити.

Оскільки спір до розгляду судом доведено з вини відповідача відповідно до ст. ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України на нього слід покласти судові витрати по справі пропорційно задоволеному позову.

Керуючись викладеним та ст.ст. 256 Цивільного кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Підгайцівської сільської ради Луцького району (45602, Волинська область, Луцький район,с.Підгайці, вул.Шкільна,30, р/р 35422025001703 ГУДК у Волинській області, МФО 803014, код 21740391) в користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ельбрус" ( 43000,м. Луцьк, вул. Трункіна, 12, код 32964213)

1383,39грн. із них: 1201,12грн. збитків від інфляції, 182,26грн. - 3% річних, стягнути 56,43 грн. витрат по оплаті державного мита та 103,56 грн. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

3. В решті позову: стягненні 501,12грн. витрат на проведення експертизи, 98,72грн. - 3% річних, 517,41 грн. збитків від інфляції, відмовити.

Суддя Л. О. Черняк

Повний текст рішення

складено та підписано

23.12.11