Рішення № 20268387, 22.12.2011, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

22 грудня 2011 р. Справа 12/84/2011/5003

за позовом: Приватного підприємства "СЕБ-Фармація" (вул. Бутлерова Академіка, 2,

м. Київ, 02090, код ЄДРПОУ 21577761).

до: Приватного підприємства "ІРЕН" (вул. Леніна, 2 в, смт. Томашпіль, Вінницька область, код ЄДРПОУ 23063227).

про стягнення 4 786,17 грн.

Головуючий суддя Кожухар М.С.

Cекретар судового засідання Матущак О.В.

Представники

позивача : ОСОБА_1 - за дорученням

відповідача : не з"явився

ВСТАНОВИВ :

Приватне підприємство "СЕБ-Фармація" звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом до Приватного підприємства "ІРЕН", в якому просило стягнути з відповідача 5 587,57 грн. боргу, що виник внаслідок неналежного виконання договірних зобов"язань за договором № 297/03 від 18.04.2003р., 347,44 грн. пені, 67,28 грн. річних, 56,17 грн. - втрат від інфляції, а також витрати на сплату держмита в сумі 102,00 грн., витрати на оплату за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Ухвалою суду від 25.10.2011р. порушено провадження у даній справі з призначенням її до розгляду на 24.11.2011р.

Ухвалою суду від 24.11.2011р. розгляд справи відкладено на 22.12.2011р., в зв"язку з неявкою представників сторін та ненаданням витребуваних документів.

В судове засідання 22.12.2011р. з"явився представник позивача.

Відповідач правом участі в судовому засіданні не скористався, відзиву на позов та витребуваних документів не надав. Про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, що стверджується поштовим повідомленням про вручення рекомендованої кореспонденції позивачу 02.12.2011р. за № 2420070973975.

Відсутність представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

За таких обставин, справу розглянуто за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Позивачем подано заяву № 525, що надійшла до суду 19.12.2011р. (вх.№ канц. суду 08-46/16942/11 від 19.12.2011р.), в якій він зменшує розмір позовних вимог в частині стягнення боргу та збільшує - в частині стягнення пені, 3-х відсотків річних та втрат від інфляції, вцілому розмір позовних вимог зменшено до 4786,17 грн., а саме: 4 087,57 грн. боргу, 532,62 грн. пені, 103,09 грн. -три відсотки річних, 62,89 грн. - втрат від інфляції.

Представник позивача дану заяву в судовому засіданні підтримав, і вона прийнята судом на підставі ст. 22 ГПК України.

Заслухавши надані в судовому засіданні пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

18.04.2003р. між Приватним підприємством "СЕБ-Фармація" (Продавець) та Приватним підприємством "ІРЕН" (Покупець) укладено договір № 297/03 відповідно до якого, Продавець зобов'язується поставити лікарські засоби, покупець прийняти їх і оплатити в термін, зазначений у накладній. Кожна накладна є невід'ємною частиною цього договору.

Продавець передає Товар Покупцю за цінами, передбаченими в накладних. (п. 3.1. Договору).

Загальна сума купленого Товару визначається в накладній. (п. 3.2. Договору).

Четвертим розділом Договору Сторони обумовили термін та порядок поставки Товару.

Так, відповідно до п. 4.1. Договору, Товари, що поставляються за цим договором, відправляються на адресу Покупця в триденний термін з моменту оформлення замовлення на придбання Товару і (або) повної передплати.

Замовлення на придбання партії Товару, може бути оформлене шляхом надіслання Продавцю відповідних листів або заявки, зробленої по телефону в усній формі. (п. 4.2. Договору).

Поставка Товару проводиться на умовах " Склад Продавця, м.Київ", або на умовах, що додатково обговорені Сторонами. (п. 4.3. Договору).

П"ятим розділом Договору Сторони визначили умови розрахунку.

Відповідно до п. 5.1. Договору, розрахунки за цим договором між продавцем та Покупцем здійснюються шляхом перерахування грошових коштів Покупцем на розрахунковий рахунок Продавця до строку, що вказаний в накладній, не пізніше 15 днів з моменту поставки.

Документи, що підтверджують перерахування Покупцем коштів на Товар, обов'язково повинні містити конкретну дату поставки, номер накладної, по якій здійснюється оплата та номер договору. (п. 5.2. Договору).

Сьомим розділом Договору передбачена відповідальність сторін.

Згідно п. 7.1. Договору, Сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків по цьому Договору відповідно до діючого законодавства України.

Покупець у випадку несвоєчасної оплати отриманого Товару повинен сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки, а також пеню. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і становить подвійну облікову ставку НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочки. (п. 7.2. Договору).

Цей договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами і діє на протязі трьох років з моменту його підписання. (п. 8.1. Договору).

У разі, якщо жодна з сторін договору за місяць до закінчення дії договору, не повідомить про намір розірвати договір, він вважається продовженим на той же термін і на тих же умовах. (п. 8.2. Договору).

На виконання умов Договору, що зазначено у видаткових накладних та на підставі цих накладних: № 335940 від 25.01.2011р., № 27503 від 10.02.2011р., № 28899 від 22.03.2011р., № 30971 від 16.05.2011р., - позивач передав, а відповідач прийняв товар, на загальну суму 5 587,57 грн.

Відповідач свої зобов'язання по оплаті товару згідно умов договору виконав частково сплативши відповідачу до звернення позивача до суду: 18.10.2011р. - 500,00 грн.; 24.11.2011р. - 1 000,00 грн., що стверджується платіжними дорученнями: № 48 від 18.10.2011р., № 57 від 24.11.2011р., та після подання позову - 1000 грн. за платіжним дорученням № 62 від 21.12.2011 р.

Станом на день подачі позову заборгованість відповідача перед позивачем становила 4 087,57 грн., на час розгляду справи - 3087,57 грн.

Наведене стверджується поясненнями представника позивача, названими вище матеріалами справи, актом звірки взаєморозрахунків між сторонами на 10.10.2011 р., а також відсутністю заперечень відповідача на позов.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши і оцінивши надані докази, суд дійшов такого висновку.

Статтею 193 Господарського кодексу України (ГК України) визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (ЦК України).

Відповідно до ст. ст. 526, 525 ЦК України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

Частиною 1 ст.530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як випливає з Договору, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини, що випливають з договору поставки товару.

Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В силу ст. ст. 4-3, 33 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Станом на день подачі позову заборгованість відповідача перед позивачем становила 4 087,57 грн.

Після подання позову до суду відповідачем сплачено 1 000,00 грн. із заявленої до стягнення суми боргу, що стверджується платіжним дорученням № 62 від 21.12.2011р.

У зв"язку з цим, ухвалою суду від 22.12.2011 р. провадження у справі в цій частині припинено.

Оскільки станом на час розгляду справи відповідач не надав доказів погашення заборгованості у повному обсязі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3087,57 грн. боргу підлягають задоволенню.

Крім суми боргу, позивачем, за неналежне виконання грошових зобовязань нараховано до стягнення з відповідача за період з 24.02.2011р. по 15.12.2011р.: 532,62 грн. пені, 103,09 грн. річних, 62,89 грн. - втрат від інфляції.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 252 ЦК України визначено, що строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (ч. 1 ст. 253 ЦК України).

Відповідно до п. 5.1. Договору, розрахунки за цим договором між продавцем та Покупцем здійснюються шляхом перерахування грошових коштів Покупцем на розрахунковий рахунок Продавця до строку, що вказаний в накладній, не пізніше 15 днів з моменту поставки.

Оскільки відповідач не виконав зобов'язання у встановлений строк, він є боржником, що прострочив.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України він зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню).

Неустойкою (штрафом, пенею) відповідно до положень ст. 549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 7.2. Договору, Покупець у випадку несвоєчасної оплати отриманого Товару повинен сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки, а також пеню. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і становить подвійну облікову ставку НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочки.

У розрахунку пені позивач не врахував положень ч.6 ст. 232 ГК України, в зв'язку з чим розмір пені було завищено на 111,92 грн.

З урахуванням наведеного, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 532,62 грн. пені, підлягають частковому задоволенню у розмірі: 420,70 грн.

У розрахунку інфляційних втрат позивач припустився арифметичних помилок.

Враховуючи наведе, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 62,89 грн. - втрат від інфляції, підлягають частковому задоволенню у розмірі: 31,53 грн. (Здійснений за допомогою програми "Капіталізатор" розрахунок долучений до матеріалів справи).

Дослідивши розрахунок позивача заявлених до стягнення 103,09 грн. трьох відсотків річних, суд дійшов висновку, що дані позовні вимоги підлягають задоволенню, як такі що відповідають законодавству.

Відповідно до положень ст. 49 ГПК України понесені позивачем судові витрати на оплату держмита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача пропорційно задоволеним вимогам та суми 1 000,00 грн., яка сплачена відповідачем після звернення позивача до суду і стосовно якої припинено провадження у справі ухвалою суду від 22.12.2011 р.

Керуючись ст.ст. 4-3, 33, 43, 49, 82, 84, 115,116 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "ІРЕН" (вул. Леніна, 2 в, смт. Томашпіль, Вінницька область, код ЄДРПОУ 23063227, р/р 260073055 в ВАТ "Райффайзен банк Аваль", МФО 302247) на користь Приватного підприємства "СЕБ-Фармація" (вул. Бутлерова Академіка, 2, м. Київ, 02090, код ЄДРПОУ 21577761, р/р 2600701284705 в "Укрексімбанку" м. Києва) 3087,57 грн. (три тисячі вісімдесят сім грн. 57 коп.) боргу, 103,09 грн. (сто три грн. 09 коп. ) - 3% річних, 31,53 грн. (тридцять одну грн. 53 коп.) - інфляційних втрат, 420,70 грн. (чотириста двадцять грн. 70 коп.) пені, 95,00 грн. (дев"яносто п"ять грн.) витрат на сплату держмита, 219,81 грн. (двісті дев"ятнадцять грн. 81 коп.) витрат на оплату за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В позові в частині стягнення 111,92 грн. пені та 31,36 грн. інфляційних втрат відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Кожухар М.С.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 23 грудня 2011 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Бутлерова Академіка, 2, м. Київ, 02090).

3 - відповідачу (вул. Леніна, 2в, смт. Томашпіль, Вінницька область).