Постанова № 20265767, 20.10.2011, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

< Копия >

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

20.10.11Справа №2а-3092/11/2770

о 11 год. 00 хв. категорія 5.2.3

каб. № 215

Окружний адміністративний суд міста Севастополя у складі:

головуючого судді Шаповала І.І.,

при секретарі судового засідання Богдановій В.О.,

за участю представника позивача прокуратура міста Севастополя Попової Анастасії Ігорівни, посвідчення № 702 від 24.05.11 р.;

представників зацікавленої особи Севастопольська митниця - ОСОБА_2, довіреність № 03/10-4636 від 30.09.2011 р., ОСОБА_3, довіреність № 03/10-4624 від 30.09.2011 р.;

представник відповідача ТОВ «Енерго-Альтернатива»- не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Севастополі адміністративну справу за позовом заступника прокурора міста Севастополя в інтересах держави в особі Севастопольської митниці доТовариства з обмеженою відповідальністю «Енерго-Альтернатива»про стягнення заборгованості перед бюджетом,

встановив:

26.09.11 р. заступник прокурора м.Севастополя звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Севастопольської митниці про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго-Альтернатива»заборгованості за ввізним митом на товари, що ввозяться на територію України за основним платежем в розмірі 6558,48 грн. та за штрафними санкціями в розмірі 1639,62 грн., заборгованості з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 34515,36 грн. та зарахованих на них штрафних санкцій в розмірі 8628,84 грн., всього 51342,3гр.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 27.09.2011р. відкрито провадження у адміністративній справі, призначено попереднє судове засідання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м.Севастополя від 05.10.11 р. закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивача та представники зацікавленої особи Севастопольська митниця підтримали позовні вимоги, просили їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання повторно не зявився, про причини неявки суд не повідомив, письмові заперечення проти позову з посиланням на докази, якими вони обґрунтовуються та витребувані документи не надав, про час та місце судового розгляду повідомлений у встановленому законом порядку, проте повістки про виклик до суду, поверталися із відмітками пошти.

Відповідно до ч.11 ст.35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Оскільки до повноважень адміністративних судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб, учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, суд вважає, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, які повернуті органами поштового звязку можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обовязку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України, повторне неприбуття в судове засідання без поважних причин відповідача або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

За таких обставин, враховуючи те, що відповідач викликався в судове засідання, але двічі у судове засідання не зявився, витребувані документи не надав, суд вважає можливим розглянути справу без участі представника відповідача на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, представників зацікавленої особи, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 17, ч.2 ст.60 КАС України до компетенції адміністративних судів входить розгляд спорів за зверненням суб'єктів владних повноважень у випадках, встановлених законом. Прокурор здійснює в суді представництво інтересів громадянина або держави в порядку, встановленому цим кодексом та іншими законами, і може здійснювати представництво на будь-якій стадії процесу.

Пунктом 41.1. статті 41 Податкового кодексу України визначено, що контролюючими органами є:

41.1.1. органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби;

41.1.2. митні органи - щодо мита, акцизного податку, податку на додану вартість, інших податків, які відповідно до податкового законодавства справляються у разі ввезення (пересилання) товарів і предметів на митну територію України або територію спеціальної митної зони або вивезення (пересилання) товарів і предметів з митної території України або території спеціальної митної зони.

Згідно з п. 41.3 зазначеною статті порядок контролю митними органами за сплатою платниками податків податку на додану вартість та акцизного податку встановлюється спільним рішенням центрального органу державної податкової служби та спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи.

Пунктом 2.1. Порядку здійснення митними органами контролю за сплатою платниками податків податку на додану вартість та акцизного збору, які справляються при ввезенні (пересиланні) товарів та інших предметів на митну територію України, затвердженого спільним наказом Державної податкової адміністрації України та Державної митної служби України від 16.03.2001 року № 109/188, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 березня 2001 р. за N 261/5452, контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою визначення податкових зобов'язань та за сплатою платниками податків, які справляються при ввезенні (пересиланні) товарів на митну територію України, здійснюється митними органами.

Відповідно до ст. 11 Митного кодексу України безпосереднє здійснення митної справи покладається на митні органи України. Митні органи, реалізуючі митну політику України, виконують основні завдання, зокрема: - виконання та контроль за додержанням законодавства України з питань митної справи; - здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, вдосконалення форм і методів їх здійснення.

Пунктом 15 ст. 1 Митного кодексу України визначено, що митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своєї компетенції з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.

Згідно зі ст. 40 та 41 Митного кодексу України митному контролю підлягають усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України. Митний контроль передбачає проведення митними органами мінімуму митних процедур, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи. Обсяг таких процедур та порядок їх застосування визначаються відповідно до цього Кодексу, інших нормативно-правових актів, а також міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку. Митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів шляхом:

1) перевірки документів та відомостей, необхідних для такого контролю;

2) митного огляду (огляду та переогляду товарів і транспортних засобів, особистого огляду громадян);

3) обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України;

4) усного опитування громадян та посадових осіб підприємств;

5) перевірки системи звітності та обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, які відповідно до законів справляються при переміщенні товарів через митний кордон України;

6) огляду територій та приміщень складів тимчасового зберігання, митних ліцензійних складів, спеціальних митних зон, магазинів безмитної торгівлі та інших місць, де знаходяться або можуть знаходитися товари і транспортні засоби, що підлягають митному контролю, чи провадиться діяльність, контроль за якою покладено на митні органи законом;

7) використання інших форм, передбачених цим Кодексом та іншими законами України з питань митної справи.

Порядок здійснення митного контролю визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ст. 60 Митного кодексу України перевірка системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, - це проведення митними органами на підприємствах дій щодо встановлення відповідності документації про зазначені товари і транспортні засоби вимогам, встановленим цим Кодексом та іншими законами України.

Статтею 54 Податкового кодексу України, в редакції, що діяла на момент виникнення спірних відносин встановлено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема: дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Судом встановлено, що 23.03.2011 року працівниками Севастопольської митниці проведено планову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-Альтернатива»" стану дотримання законодавства України з питань митної справи за період з 01.01.2008 року по 30.12.2010 р., про що складен акт № 0004/1/123000000/0032351905( а.с.7-17).

За результатами цієї перевірки 15 квітня 2011 року Севастопольською митницею було винесено податкові повідомлення, зокрема: податкове повідомлення форми “Р”за № 8, згідно з яким позивачу донараховано податкове зобовязання ввізне мито на товари в розмірі 8198 грн. 10 коп.; податкове повідомлення форми “Р”за № 9, згідно з яким позивачу донараховано податкове зобовязання податок на додану вартість з товарів, ввезених на митну територію України, в розмірі 43144 грн 20 коп. (а.с.24,25, а.с.26,27)

Підставою для винесення зазначених податкових повідомлень форми “Р” став виявлений в ході перевірки факт видачі митним органом дозволу на розміщення у режими переробки повітряного вимикача (2 шт.), комплекту управління когенераційною установкою (1 шт.), трансформаторів струму (6 шт.), сервісного возику (1 шт.) 2-ох бокових стінок до шаф та установчих компонентів (1 шт.), що були оформлені за вантажною митною декларацією від 30.06.2010 р № 123000009/2010/002282 на підставі недостовірних даних, що мали істотне значення для прийняття рішення.

Зокрема, відповідно до акту перевірки товариством не були предявлені окремі оригінали документів, копії яких були надані митному органу під час оформлення дозволу на розміщення товарів у режим переробки. На момент проведення перевірки у позивача був у наявності в оригіналі Контракт від 19.02.2010 р № 203587-ENERGO, укладений з фірмою “Цеппелін Інтернаціональ АГ” в наступному складі:

- тіло контракту (19 статей) на 10 стор.;

- додаток А (перелік цін на роботу Виконавця) на 1 стор.;

- додаток В (технічна специфікація на готову продукцію) - на 2 стор.;

- додаток С (перелік технічної документації) - на 1 стор.;

- додаток D (умови та графік постачання) на 1 стор.;

- додаток Е (умови платежів та відвантажувальні документи) на 2 стор.;

- додаток F (процедура оформлення рекламацій) на 2 стор.;

- додаток G (гарантії) на 2 стор.;

- додаток Н (перелік обладнання, що постачається) на 1 стор.;

- додаткова угода № 1 від 04.03.2010 р (внесення змін у додаток Е) на 1 стор.;

- додаткова угода № 2 від 01.08.2010 р. (внесення змін до ст. 2 Контракту, додаток В, додаток D, додаток Е) на 2 стор.;

- додаткова угода № 3 від 01.09.2010 р (внесення змін до редакції ст. 2 Контракту, додатку Н) на 1 стор.;

- додаткова угода № 4 від 07.12.2010 р (внесення змін до реквізитів замовника) на 1 стор.

В той же час під час митного оформлення товарів за вантажною митною декларацією від 30.06.2010 р № 123000009/2010/002282 було надано копію додаткової угоди № 4 до вищевказаного контракту від 20.05.2010 р. Цією додатковою угодою вносилися зміни до ст. 2 Контракту та додатку D відносно терміну поставки готової продукції (змінено на 19.07.2010 р), та внесено зміни до додатку Н відносно переліку обладнання, що постачається замовником (5 позицій розширено до 10 позицій). Оригіналу додаткової угоди № 4 від 20.05.2010 р. під час перевірки надано не було.

Як встановлено в судовому засіданні податкові повідомлення форми «Р»від 15.04.2011 року за № 8 та № 9 щодо сплати платежів та штрафних санкцій по ввізному миту та податку на додану вартість на загальну суму 51342,30 грн. відповідачем були оскаржені до Окружного адміністративного суду м.Севастополя та постановою цього суду від 11.08.11 року позов задоволено, але постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2011 року апеляційну скаргу Севастопольської митниці було задоволено, постанову Окружного адміністративного суду м.Севастополя від 11.08.11 року скасовано, прийнята нова постанова про відмову у задоволені позову. Відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України, обставини встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Оскільки, обставина, з приводу правомірності прийняття податкових повідомлень, щодо визначення зобовязань та застосування штрафних санкцій по ввізному миту та податку на додану вартість на загальну суму 51342,30 грн., та стягнення якої є предметом розгляду даної справи, встановлена постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 04.10.11 року, яка набрала законної сили, то вона не підлягає доказуванню, а сума податкового боргу підлягає стягненню.

Доказів погашення заборгованості відповідачем на адресу суду не направлено.

Підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні проголошені тільки вступна та резолютивна частини постанови.

Постанова складена та підписана у порядку частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України 21 жовтня 2011 року.

Керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго-Альтернатива»»(99053, м.Севастополь, вул. Фіолентовське шосе,1/2, код ЄДРПОУ - 32351905) на користь Державного бюджету України: заборгованість в загальному розмірі 51342,30 грн. (п'ятдесят одна тисяча триста сорок дві) грн. 30 коп., з яких: 8198,10 грн.- ввізне мито на товари та штрафні санкції, 43144,20 грн.- податок на додану вартість та штрафні санкції.

Постанова може бути оскаржена у строки і порядку встановленими частинами першою, другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови.

Суддя< підпис >І.І. Шаповал

< З оригіналом згідно >

Суддя< підпис >І.І. Шаповал