Постанова № 20265695, 17.10.2011, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

< Копия >

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

17.10.11Справа №2а-3154/11/2770

о 16 год. 00 хв. категорія 6.2.1

каб.№ 215

Окружний адміністративний суд міста Севастополя у складі:

головуючого судді Шаповала І.І.,

при секретарі судового засідання Богдановій В.О.,

за участю представника позивача ОСОБА_1, довіреність б/н, від 02.08.2011;

представник відповідача - Севастопольської міської державної адміністрації - не з`явився;

представники третіх осіб - Управління містобудування і архітектури Севастопольської міської державної адміністрації, Головного управління Держкомзему у м.Севастополі, прокуратури м.Севастополя - не зявилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Севастополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_2доСевастопольської міської державної адміністрації, треті особи Головне управління Держкомзему у м.Севастополі, Управління містобудування і архітектури Севастопольської міської державної адміністрації, прокуратура міста Севастополя про визнання протиправним та скасування розпорядження,

встановив:

04.10.2011р. ОСОБА_2звернулась до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з адміністративним позовом до Севастопольської міської державної адміністрації ( далі по тексту- СМДА) про визнання протиправним та скасування розпорядження № 713-р від 01.06.2011 р. «Про скасування розпорядження голови міської державної адміністрації від 20.01.2010 р. № 96-р».

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 05.10. 2011 р. відкрито провадження в адміністративної справі, залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Головне управління Держкомзему у м.Севастополі, Управління містобудування і архітектури Севастопольської міської державної адміністрації, прокуратура міста Севастополя, закінчено підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити. Позовні вимоги обгрунтовани тим, що при виданні зазначеного розпорядження СМДА перевищила надані їй Законом України «Про місцеві державні адміністрації»та Конституцією України повноваження. Зазначила, що законодавством чітко обумовлено коло суб`єктів, яким надано повноваження скасовувати розпорядження голови державної адміністрації, такими суб`єктами є Президент України, голова місцевої державної адміністрації вищого рівня або суд, тобто дії Севастопольської міської державної адміністрації щодо винесення розпорядження № 713-р від 01.06.2011 року вважає необґрунтованими та такими, що порушують норми діючого законодавства, у зв`язку з чим розпорядження № 713-р від 01.06.2011 року підлягає скасуванню.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, письмові заперечення на позовну заяву не надав, про час та місце проведення судового засідання повідомлений у встановленому законом порядку (а.с. 27)

Представники третіх осіб у судове засідання не з`явилися, про час та місце проведення судового засідання повідомлені у встановленому законом порядку.(а.с.24-26).

Заперечень проти позову треті особи не надали.

Відповідно до ч.4 ст.128 КАСУ у разі неприбуття відповідача - суб`єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України суд вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідача та третіх осіб за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини у справі, об'єктивно оцінивши докази, досліджені в судовому засіданні, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Розпорядженням Севастопольської міської державної адміністрації № 96-р від 20.01.2010 громадянці ОСОБА_2 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою для ведення особистого селянського господарства в районі села Колгоспне. (а.с.12).

Прокурором міста Севастополя 24.03.2011 за вих. № 07/4-373-11 до Севастопольської міської державної адміністрації був принесений протест з вимогою зазначене розпорядження скасувати, як таке, що не відповідає вимогам чинного законодавства.

На підставі протесту прокурора головою СМДА 01 червня 2011 року було видано розпорядження № 713-р, яким розпорядження № 96-р від 20.01.2010 р. скасовано.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадови особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 та ч.2 ст. 118 Конституції України виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації. Особливості здійснення виконавчої влади у містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами України.

Оскільки на даний час окремий закон, який регулює здійснення виконавчої влади у місті Севастополі, не прийнятий, то суд під час розгляду цієї справи керувався загальними нормами права, що регулюють діяльність місцевих державних адміністрацій. Такими нормами є Конституція України та Закон України від 09.04.1999 р. № 586-XIV “Про місцеві державні адміністрації”(далі по тексту Закон України № 586)

Відповідно до ст. 6 Закону України № 586 на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження. Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов'язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами.

Частинами 1 та 3 ст. 43 Закону України № 586 встановлено, що акти місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, актам Президента України та Кабінету Міністрів України або інтересам територіальних громад чи окремих громадян, можуть бути оскаржені до органу виконавчої влади вищого рівня або до суду. Розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, Кабінетом Міністрів України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.

Відповідно до ч. 8 ст. 118 Конституції України рішення голів місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції та законам України, іншим актам законодавства України, можуть бути відповідно до закону скасовані Президентом України або головою місцевої державної адміністрації вищого рівня.

Виходячи із системного аналізу вказаних норм, суд дійшов до висновку, що голова місцевої державної адміністрації має право видавати розпорядження лише в межах своїх повноважень. При цьому, у нього відсутні будь-які повноваження щодо скасування власних розпоряджень навіть на підставі протесту прокурора, у звязку з чим суд вважає необхідним відмітити наступне.

Статтею 21 Закону України від 05.11.1991 року № 1789-XII “Про прокуратуру” встановлено, що протест на акт, що суперечить закону, приноситься прокурором до органу, який його видав, або до вищестоящого органу. У такому ж порядку приноситься протест на незаконні рішення чи дії посадової особи. У протесті прокурор ставить питання про скасування акта або приведення його у відповідність з законом, а також припинення незаконної дії посадової особи, поновлення порушеного права. Протест прокурора зупиняє дію опротестованого акта і підлягає обов'язковому розгляду відповідним органом або посадовою особою у десятиденний строк після його надходження. Про наслідки розгляду протесту в цей же строк повідомляється прокурору.

Тобто, відповідно до зазначеної норми права протест прокурора не є рішенням субєкта владних повноважень, обовязковим для виконання. Це думка прокурора, яка надсилається відповідному органу для вирішення питання по суті, а тому не дає підстав цьому органу діяти всупереч закону та з перевищенням наданих повноважень. Крім того, прокуратура м.Севастополя не скористалася своїм правом звернутися з цим питанням до органу вищого рівня або до суду.

В розпорядженні № 713-р не зазначені положення якого закону було порушено, та у чому воно полягає.

З урахуванням зазначеного суд вважає, що розпорядження від 01.06. 2011 року № 713-р “Про скасування розпорядження голови міської державної адміністрації від 20.01.2010 року № 96-р.” прийнято посадовою особою відповідача з перевищенням наданих законом повноважень.

В Конституції України закріплено принцип, за яким людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність (ст. 3 Конституції).

Відповідно до ст. 3 Закону України № 586, яка закріплює принципи діяльності місцевих державних адміністрацій, вони діють, у тому числі, на засадах: відповідальності перед людиною і державою за свою діяльність; верховенства права; законності та пріоритетності прав людини.

Враховуючи зазначені норми права суд вважає, що місцеві державні адміністрації, у тому числі відповідач, не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами влади і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року N 1-зп у справі щодо несумісності депутатського мандата.

Критерії оцінювання судами рішень, дій та бездіяльності субєктів владних повноважень наведені у частині третій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Проте відповідач не надав суду ні заперечень проти позову, а ні будь-яких доказів щодо правомірності свого рішення. Суд також бере до уваги, що по цій категорії справ склалася достатня судова практика.

За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Згідно з ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 17.10.2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Постанова викладена у повному обсязі 18.10.2011 р.

Керуючись ст.ст. 94,158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним розпорядження № 713-р від 01.06.2011 р. «Про скасування розпорядження голови міської державної адміністрації від 20.01.2010 р. № 96-р».

3. Скасувати розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації від 01 червня 2011 року № 713-р «Про скасування розпорядження голови міської державної адміністрації від 20.01.2010 р. № 96-р».

4. Стягнути з Державного бюджету України (Ленінський район м. Севастополя, код ЄДРПОУ 24035598, МФО 824509, р/р 31113095700007) на користь ОСОБА_2 сплачений нею судовий збір за квитанцією у розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

Постанова може бути оскаржена у строки і порядку встановленими частинами першою, другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови.

СуддяІ.І. Шаповал