Постанова № 20265620, 22.09.2011, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

< Копия >

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

22.09.11Справа №2а-2542/11/2770 Окружний адміністративний суд міста Севастополя у складі: суддя Водяхін С.А.,

секретар Бойко М.С.,

за участю:

представника позивача управління Пенсійного фонду України у Гагарінському районі м. Севастополя у судове засідання не зявився, повідомлявся належним чином, надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутність;

відповідач Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 - у судове засідання не зявився, повідомлявся належним чином, причин неявки або поважності причин суду не повідомив,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України у Гагарінському районі міста Севастополя до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2011 року Управління Пенсійного фонду України у Гагарінському районі міста Севастополя звернулось до Окружного адміністративного суду м. Севастополя з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування за третій-четвертий квартал 2010 року у розмірі 1 807 гривень 80 копійки.

Позов обґрунтовано тим, що відповідно до наданих відповідачем розрахунків по сплаті страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, сума зобовязань відповідача за третій-четвертий квартал 2010 року складає 1 882 гривень 80 копійок. Враховуючи частини сплачених сум фіксованого податку за липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2010 року та з урахуванням того, що відповідачу зараховано частину сум сплаченого фіксованого податку у грудні 2010 року, спрямовану Державним казначейством України до Пенсійного фонду, в рахунок сплати внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування у сумі 15,00 грн., сума, яка підлягає до сплати за третій-четвертий квартал 2010 року складає 1807,80 грн. Коштів на відшкодування зазначеної суми не надходило.

Представник позивача надала до суду клопотання про розгляд справи без її участі.

Встановивши обставини справи, дослідивши докази, якими обґрунтовуються позовні вимоги, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що фізична особа підприємець ОСОБА_1 зареєстрована як платник страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в управлінні Пенсійного фонду України у Гагарінському районі міста Севастополя. Відповідач підлягає загальнообовязковому пенсійному страхуванню та є страхувальником.

Крім того, у судовому засіданні встановлено, що відповідно до наданого відповідачем розрахунку по сплаті страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, сума зобовязань за третій-четвертий квартали 2010 року склала 1882 гривень 80 копійок. Проте, враховуючи частини сплачених сум фіксованого податку за липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2010 року та з урахуванням того, що відповідачу зараховано частину сум сплаченого фіксованого податку у грудні 2010 року, спрямовану Державним казначейством України до Пенсійного фонду, в рахунок сплати внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування у сумі 15,00 грн., сума, яка підлягає до сплати за третій-четвертий квартал 2010 року складає 1807,80 грн.

У рахунок сплати страхових внесків відповідачем коштів не сплачено, таким чином сума заборгованості відповідача по сплаті страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за третій-четвертий квартали 2010 року склала 1807 гривень 80 копійок.

Відповідно до статті 4 Закону України “Про систему оподаткування” (закон втратив чинність з 01 січня 2011 року згідно з Податковим кодексом Українивід 02 грудня 2010 року) платниками податків і зборів (обовязкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обовязок сплачувати податки і збори (обовязкові платежі). Стаття 14 цього Закону визначає перелік загальнодержавних податків і зборів (обовязкових платежів), до яких, серед інших, належить збір на обовязкове державне пенсійне страхування.

Згідно зі статтею 14 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” (далі Закон) страхувальниками є, зокрема підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання.

Пунктом 6 частини другої статті 17 Закону визначено, що страхувальник зобовязаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до підпункту 1 пункту 8 Розділу XV Прикінцевих положень Закону страхові внески, що перераховуються до солідарної системи (крім страхових внесків, що перераховуються особами, зазначеними в пунктах 3 і 4 статті 11 та у статті 12 цього Закону, а також страхових внесків, сплачуваних за осіб, зазначених у пунктах 8, 13, 14, 17 статті 11 цього Закону), сплачуються страхувальниками та застрахованими особами на умовах і в порядку, визначених цим Законом, та в розмірах, передбачених Законом України “Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування” для відповідних платників збору.

Згідно з положеннями статей 1, 4 Закону України “Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування” для субєктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх обєднань, бюджетних, громадських та інших установ та організацій, обєднань громадян та інших юридичних осіб, а також фізичних осіб субєктів підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників на обовязкове державне пенсійне страхування встановлюється ставка збору у розмірі 33,2 відсотка від обєкта оподаткування, визначеного абзацом першим пункту 1 статті 2 цього Закону (фактичні витрати на оплату праці працівників, які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі; винагороди, що виплачуються громадянам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру) та 2 відсотка суми сукупного оподатковуваного доходу, нарахованого працівнику відповідно до умов договору.

Порядок обчислення та сплати страхових внесків визначено статтею 20 Закону.

Страхувальники зобовязані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду (абзац перший частини шостої статті 20 Закону).

Відповідно до частини першої статті 106 Закону у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобовязані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Згідно з частиною другою цієї статті суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Відповідно до частини третьої статті 106 Закону, територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Судом встановлено, що Управлінням Пенсійного фонду України у Гагарінському районі міста Севастополя була сформована вимога про сплату боргу № Ф-490 від 05 травня 2011 року на загальну суму боргу 1807,80 грн. (а.с.5).

Вимога про сплату недоїмки платником не узгоджена, у звязку з поверненням поштової кореспонденції за закінченням терміну зберігання (а.с.4).

Сума боргу фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 не оскаржувалась, проте до теперішнього часу не сплачена.

Таким чином, відповідач не виконав свій обовязок щодо сплати страхових внесків на обовязкове державне пенсійне страхування у порядку і строки, встановлені відповідними законами.

Відповідно до статті 106 Закону, органи Пенсійного фонду України мають право на звернення до суду з позовами про стягнення недоїмки.

Відповідно статті 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно вимог частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а ч. 1 ст. 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а сума заборгованості у розмірі 1807 гривні 80 копійок підлягає стягненню з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Управління Пенсійного фонду України у Гагарінському районі м. Севастополя.

Керуючись статтями 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 на користь управління Пенсійного фонду України у Гагарінському районі міста Севастополя (99059, м. Севастополь, вул. Гер. Сталінграду, б. 56, ЄДРПОУ 22275002, р/р 256093, код платежу 50020900 в СМВ № 4548 ВАТ «Державний Ощадний банк України», МФО 384027) заборгованість у розмірі 1807 (одна тисяча вісімсот сім) гривень 80 копійок.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду у порядку і строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України повний текст постанови складений 27 вересня 2011 року.

Постанова не набрала законної сили.

СуддяС.А. Водяхін