Постанова № 20265241, 27.09.2011, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

< Копия >

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

27.09.11Справа №2а-2288/11/2770 Окружний адміністративний суд міста Севастополя у складі:

суддя - Водяхін С.А.;

секретар Бойко М.С.,

за участю:

представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Девелопмент Юкрейніан Компані»ОСОБА_1, довіреність б/н від 30 грудня 2010 року, паспорт серії МН 208921, виданий Купянським МРВМВС України у Харківській області, виданий 24 червня 2996 року;

представників відповідача Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя ОСОБА_2, довіреність № 4217/9/10-0 від 23 листопада 2010 року, посвідчення НОМЕР_1 від 31 грудня 2011 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Девелопмент Юкрейніан Компані»до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя про визнання протиправним та скасування податкового рішення,

В С Т А Н О В И В :

У липні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Девелопмент Юкрейніан Компані»звернулось до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з позовом до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18 квітня 2011 року № 0001492330 про застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 46772 грн. 60 коп.

Позов обґрунтовано тим, що відповідачем у порушення норм діючого законодавства проведена повторно на протязі року фактична перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Девелопмент Юкрейніан Компані». При цьому зазначає, що позивачем порушень Постанови Національного банку України «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в України»допущено не було, вся готівка оприбуткована своєчасно та належним чином. Вважає, що не заповнення розділу книги КОРО є порушенням її ведення, та не може вважатися неоприбуткування готівки. Крім того, вказує, що перевіряючими при проведенні перевірки безпідставно були вилучені оригінали первинних фінансово-господарських та бухгалтерських документів.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував у повному обсязі з підстав, викладених у письмових заперечення проти позову.

Заслухавши доводи учасників судового процесу, встановивши обставини справи, дослідивши докази, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення проти позову, допитавши свідків, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 07 квітня 2011 року співробітниками Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя на підставі наказу Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя від 07 квітня 2011 року № 163 на проведення фактичної перевірки та направлень від 07 квітня 2011 року № 000177, № 000179 та № 000178 проведено перевірку АЗС з павільйоном, розташованої за адресою: м. Севастополь, вул. Хрустальова, 74-Б/1 м. Севастополя, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Девелопмент Юкрейніан Компані», щодо дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтва про держану реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів.

За результатами перевірки складений акт від 07 квітня 2011 року № 27030105/2330/34541578, у якому зафіксовані встановлені у ході перевірки порушення підприємством, у тому числі абзацу 3 пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637.

Так, при перевірці книг обліку розрахункових операцій №2702007335 р/2 та № 27003004696 р/1 встановлено порушення вимог пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, що виразилося у неоприбуткуванні готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у загальному розмірі 9354 грн. 52 коп. у відповідних розділах книг на підставі фіскальних звітних чеків від 05 березня 2011 року № 0807 на суму 1758 грн. 17 коп., від 08 березня 2011 року № 0810 на суму 1325 грн. 40 коп., від 12 березня 2011 року № 0814 на суму 1232 грн. 00 коп., від 16 березня 2011 року № 0819 на суму 1966 грн. 75 коп., від 05 квітня 2011 року № 0844 на суму 1370 грн. 50 коп. та від 06 квітня 2011 року № 0845 на суму 1701 грн. 70 коп.

За результатами перевірки Державною податковою інспекцією у Нахімовському районі м. Севастополя прийнято рішення від 18 квітня 2011 року №0001492330 про застосування|вживання| на підставі статті 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Девелопмент Юкрейніан Компані»штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 46772 грн. 60 коп. за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне оприбуткування) у касах готівки.

Не погодившись з зазначеним рішенням позивач оскаржив його у адміністративному порядку до Державної податкової адміністрації м. Севастополя.

Рішенням Державної податкової адміністрації у м. Севастополі від 14 липня 2011 року за вих. № 1928/10/25-064 у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Девелопмент Юкрейніан Компані»відмовлено, оскаржувані рішення залишені без змін.

Крім того, судом встановлено, що 21 березня 2011 року працівниками Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя здійснено перевірку АЗС з павільйоном Товариства з обмеженою відповідальністю «Девелопмент Юкрейніан Компані», яка розташована за адресою: м. Севастополь, вул. Хрустальова, 74-б/1. Перевіркою встановлені порушення пунктів 1, 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», які зафіксовані в акті перевірки від 21 березня 2011 року № 27030097/2330/34541578. За результатами розгляду матеріалів перевірки Державною податковою інспекцією у Нахімовському районі м. Севастополя прийнято рішення від 25 березня 2011 року № 0001352330 про застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 681 грн. 00 коп.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Перевірки з питання дотримання субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій носять особливий характер та порядок їх проведення з 01 січня 2011 року регулюється Податковим кодексом України.

Так, відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється органом державної податкової служби щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідно до закону,ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Статтею 80 Податкового кодексу України встановлений порядок проведення фактичних перевірок.

Відповідно до зазначеної статті Кодексу фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи), на підставі рішення керівника органу податкової служби, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику під розписку до початку проведення такої перевірки.

Пунктом 80.2 статті 80 Податкового кодексу України встановлені обставини, за наявності яких може бути проведена фактична перевірка.

Так, згідно з підпунктом 80.2.6 пункту 80.2 статті 80 Кодексу фактична перевірка може бути проведена у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3.

Пунктом 80.7 статті 80 Податкового кодексу України визначено, що фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами органу державної податкової служби у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.

Порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлено статтею 86 зазначеного Кодексу.

Відповідно до пункту 86.5 статті 86 Податкового кодексу України акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами органів державної податкової служби, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності). Підписання акта (довідки) таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності) та посадовими особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні органу державної податкової служби.

У разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, згідно з пунктом 86.7 статті 86 вказаного Кодексу, вони мають право подати свої заперечення протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються органом державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.

Отже, з аналізу зазначених норм законодавства вбачається, що фактична перевірка проводиться на підставі наказу та направлень податкового органу на її проведення без попереднього повідомлення платника податків про її проведення та за наявністю обставин, що передбачені пунктом 80.2 статті 80 Податкового кодексу України. За результатами перевірки складається акт, який у разі незгоди з фактами, викладеними у ньому, підписується особами, яки були присутні при здійсненні перевірки, з зауваженнями.

З пункту 1.6 акту перевірки вбачається, та встановлено судом, що фактична перевірка обєкту, який належить позивачу, була проведена у присутності оператора ОСОБА_3 та директора ОСОБА_4, які підписали акт перевірки без зауважень.

Відмітки про вилучення працівниками державної податкової інспекції будь-яких документів при проведенні перевірки акт не містить.

Крім того, допитані за клопотанням представника позивача у ході судового розгляду справи свідки старший державний податковий ревізор-інспектор ОСОБА_5 та головний державний податковий ревізор-інспектор ОСОБА_6, пояснили, що дійсно 07 квітня 2011 року вони на підставі наказу та направлень на перевірку Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя здійснювали фактичну перевірку АЗС з павільйоном, яка належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Девелопмент Юкрейніан Компані». Оригінали первинних фінансово-господарських та бухгалтерських документів, що належать позивачу, не вилучали. Під час проведення перевірки у другому розділі книги КОРО з метою недопущення внесення до неї виправлень зробили надписи про встановлення порушень.

Таким чином, посилання позивача на вилучення працівниками податкового органу при проведенні перевірки оригіналів документів не знайшло свого підтвердження у ході судового розгляду.

Також не приймається до уваги посилання Товариства з обмеженою відповідальністю «Девелопмент Юкрейніан Компані»на порушення відповідачем пункту 80.3 статті 80 Податкового кодексу України щодо строків проведення перевірки.

Пунктом 80.3 статті 80 Податкового кодексу України передбачено, що фактична перевірка, яка здійснюється за наявності обставини, визначеної у пункті 80.2.6, може бути проведена для контролю щодо припинення порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3, одноразово протягом 12 місяців з дати складання акта за результатами попередньої перевірки.

Судом встановлено, що попередня перевірка була проведена Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Севастополя 21 березня 2011 року, про що цього же числа складений акт перевірки. Фактична перевірка обєкту, що належить позивачу, Державною податковою інспекцією у Нахімовському районі м. Севастополя була проведена 07 квітня 2011 року, тобто протягом 12 місяців з дати складання акта за результатами попередньої перевірки, що повністю узгоджується з вимогами пункту 80.2.6 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України. При цьому актом від 07 квітня 2011 року Державною податковою інспекцією у Нахімовському районі м. Севастополя також зафіксовані порушення законодавства з питань, визначених у підпункті 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, що також дає можливість податковому органу провести перевірку на підставі пункту 80.2.6 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України.

Що стосується доводів позивача про те, що не заповнення розділу 2 Книги обліку розрахункових операцій не може вважатися неоприбуткування готівки, оскільки таке порушення за складом є невикористанням книги обліку розрахункових операцій у відповідності до норм законодавства, суд зазначає наступне.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою, визначені Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим Постановою Правління НБУ від 15 грудня 2004 року № 637 (далі Положення № 637).

Пунктом 1.2 Положення № 637 визначено, що книга обліку розрахункових операцій (далі КОРО) це прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).

Оприбуткування готівки це проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Відповідно до пункту 2.6 Положення № 637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) або використанням розрахункових книжок (РК) оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Згідно з пунктом 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є субєктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або часткового здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються НБУ, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, у тому числі за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки у пятикратному розмірі не оприбуткованої суми.

З аналізу зазначених норм вбачається, що процедура оприбуткування готівки у касах при застосуванні субєктом господарювання реєстратора розрахункових операцій полягає не лише у роздрукуванні фіскального чеку, заповненні касової книги, а й у своєчасному внесенні записів до відповідного розділу КОРО на підставі Z-звітів.

Представник позивача не заперечував проти того, що їм дійсно було допущено порушення щодо нездійснення запису у книзі обліку розрахункових операцій про рух готівки на підставі Z-звітів, зазначених у акті перевірки, на загальну суму 9354 грн. 52 коп.

З огляду на те, що позивач не облікував вказану суму готівкових коштів, отриману за розрахунками, проведеними із застосуванням реєстратора розрахункових операцій, в книзі обліку розрахункових операцій, як це вимагають пункти 1.2 та 2.6 Положення № 637, така його бездіяльність містить склад правопорушення, за яке абзацом третім статті 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»встановлена відповідальність у вигляді штрафу в пятикратному розмірі суми не оприбуткованої готівки.

При цьому суд зазначає, що у даному випадку штрафна санкція має фіскальний характер та застосовується незважаючи на причини, з яких було припущено порушення здійснення обліку операцій з готівкою. Тому доводи позивача про те, що з його боку не мало місце ухилення від оподаткування не можуть бути підставою для звільнення позивача від відповідальності за порушення вимог законодавства що організацій здійснення готівкових розрахунків.

Статтею 69 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно зі статтею 70 вказаного Кодексу належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, відповідачем у відповідності з вимогами частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України надані належні та допустимі докази, які підтверджують правомірність його дій щодо проведення перевірки та застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Девелопмент Юкрейніан Компані»штрафних санкцій за порушення Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні.

За таких обставин, позов задоволенню не підлягає.

На підставі наведеного, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили у порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду у порядку і строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України повний текст постанови складено 03 жовтня 2011 року.

Постанова не набрала законної сили.

Суддя С.А. Водяхін