Постанова № 20264058, 13.12.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

за результатами розгляду справи у порядку письмового провадження

м. Київ

13 грудня 2011 року № 2а-13541/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Блажівської Н.Є., суддів Маруліної Л.О. та Клименчук Н.М.,

розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

За позовом ОСОБА_1

до Міністерства оборони України

Третя особа Військова частина А0515

про визнання протиправними дій та зобовязання прийняти рішення

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

ОСОБА_1 (надалі також «Позивач») звернувся до Окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства оборони України (надалі також «Відповідач»), третя особа Військова частина А0515, в якому просив визнати протиправними дії Міністерства оборони України з невнесення до Переліку посад та підрозділів військових частин, затвердженого Наказом Міністра оборони України № 04 від 29 червня 2010 року, посади начальника відділу спеціальної розвідки військової частини А2776, яку Позивач посідав перед звільненням з військової служби та зобовязати Міністерство оборони України прийняти рішення про доповнення Переліку посад та підрозділів військових частин, затвердженого Наказом Міністра оборони України № 04 від 29 червня 2010 року, посадою начальника відділу спеціальної розвідки військової частини А2776.

13 грудня 2011 року через канцелярію Окружного адміністративного суду міста Києва Представниками Позивача, Відповідача та Третьої особи подано заяви про розгляд адміністративної справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи те, що всі особи, які беруть участь у справі заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності, Суд на підставі частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалив розглядати справу в порядку письмового провадження.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва № 2а-13541/11/2670 від 13 грудня 2011 року позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа Військова частина А0515 в частині позовних вимог про визнання протиправними дій Міністерства оборони України з невнесення до Переліку посад та підрозділів військових частин, затвердженого Наказом Міністра оборони України № 04 від 29 червня 2010 року, посади начальника відділу спеціальної розвідки військової частини А2776, яку Позивач посідав перед звільненням з військової служби, залишено без розгляду у звязку із пропуском Позивачем строку звернення до суду.

Позовні вимоги щодо зобовязання Відповідача прийняти рішення про доповнення Переліку посад та підрозділів військових частин, затвердженого Наказом Міністра оборони України № 04 від 29 червня 2010 року, посадою начальника відділу спеціальної розвідки військової частини А2776 мотивовані тим, що, враховуючи посаду Позивача перед звільненням (начальника відділу спеціальної розвідки військової частини), цілком зрозуміло, що відповідно до характеру військової служби, до службових обовязків Позивача входило керівництво розвідувальною діяльністю спеціального відділу військової частини, вслід чого його посаді за функціональністю та організаційним рівнем підрозділу у структурі військової частини є відповідна посада військової частини А0515.

Характер роботи, яку здійснював Позивач на посаді перед звільненням, свідчить, на думку представника Позивача, про те, що вказану посаду повинно бути віднесено до Переліку посад та підрозділів військових частин, затвердженого Наказом Міністра оборони України № 04 від 29 червня 2010 року.

Представник Відповідача Міністерства оборони України, та третьої особи військової частини А05015, подав до Окружного адміністративного суду міста Києва письмові заперечення на адміністративний позов, в яких посилався на його необґрунтованість та безпідставність та просив відмовити в їх задоволенні з підстав, викладених в письмових запереченнях на позов.

На думку представника Відповідача та Третьої особи, посада, яку займав Позивач не може бути включена до Переліку посад та підрозділів військових частин, так як не передбачала здійснення обовязків, які покладаються на співробітників розвідувального органу України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

Відповідно до статті 1 Закону України «Про розвідувальні органи України»розвідувальна діяльність це діяльність, яка здійснюється спеціальними засобами і методами з метою забезпечення визначених законом органами державної влади інформацією, сприяння реалізації та захисту національних інтересів, протидії за межами України зовнішнім загрозам національній безпеці України.

Розвідувальні органи України спеціально уповноважені законом органи на здійснення розвідувальної діяльності. Розвідувальний орган України може функціонувати як самостійний державний орган, так і у складі центрального органу виконавчої влади.

Відповідно до статті 16 Закону співробітниками розвідувальних органів України є військовослужбовці та службовці кадрового складу розвідувальних органів України, а також військовослужбовці, службовці та працівники, які не належать до кадрового складу цих органів.

Суд звертає увагу, що службовці кадрового складу розвідувального органу України є державними службовцями. Віднесення їх посад до відповідної категорії посад державних службовців проводиться Кабінетом Міністрів України за погодженням з відповідним державним органом, а порядок прийому на службу в розвідувальний орган визначається згідно із законом та з положенням про відповідний розвідувальний орган.

25 листопада 2010 року Позивач звернувся до Військової частини А0515 із заявою, в якій просив повідомити найменування посади згідно штатного розпису, яка є відповідною до посади, яку він обіймав перед звільненням з військової служби та надати довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

Листом від 9 грудня 2010 року № 222/4/2008 Військова частина А0515 повідомила Позивача про відсутність правових підстав для визначення відповідності посади начальника відділу спеціальної розвідки розвідувального управління штабу Одеського військового округу (військова частина А 2776) посаді військової частини А0515 та надання Позивачу довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

2 березня 2011 року Позивач звернувся до Командира військової частини А 0515 з листом, в якому просив повідомити, чи включена посада начальника відділу спеціальної розвідки військової частини А2776 до переліку підрозділів Збройних Сил України та відповідних посад, на які покладалося здійснення розвідувальної діяльності, а також повідомити із яких видів (надбавки, доплати та інші) складається грошове забезпечення співробітників розвідувального органу Міністерства оборони України, на яких відповідно до своїх посадових обовязків покладалося здійснення розвідувальної діяльності та на підставі якого нормативно-правового акту вони встановлені.

Листом від 23 березня 2011 року № 222/4/470 Військова частина А0515 (код 22990919) повідомила Позивача про те, що «… Наказом Міністра оборони України від 29 червня 2010 року № 04 затверджений Перелік посад та підрозділів військових частин…», а також вказала, що посада «начальник відділу спеціальної розвідки військової частини А2776», яку обіймав Позивач до дня звільнення з військової служби, у Переліку посад відсутня.

В даній адміністративній справі предметом розгляду є позовні вимоги про зобовязання Міністерства оборони України прийняти рішення про доповнення Переліку посад та підрозділів військових частин, затвердженого Наказом Міністра оборони України № 04 від 29 червня 2010 року, посадою начальника відділу спеціальної розвідки військової частини А2776.

За своєю правовою природою повноваження Міністерства оборони України щодо внесення змін до Переліку посад та підрозділів військових частин, затвердженого Наказом Міністра оборони України № 04 від 29 червня 2010 року, є дискреційним повноваженням даного державного органу.

Як випливає зі змісту Рекомендації № R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11 березня 1980 року (надалі також «Рекомендація R (80)2») під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин Рекомендація Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів..

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність субєкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) субєкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.

Іншими словами, під дискреційним повноваженням розуміють таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.

Таким чином, при прийнятті рішення про наявність підстав щодо доповнення Переліку посад та підрозділів військових частин, Міністерство оборони України, як центральний орган виконавчої влади, що забезпечує проведення в життя державної політики у сфері оборони, функціонування, бойову та мобілізаційну готовність, боєздатність і підготовку Збройних Сил України до здійснення покладених на них функцій і завдань, діє у межах власної дискреції, що визначається завданнями та функціями, покладеними на даний орган.

Відповідно до положень частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, діяльність органів державної влади регулюють закони та підзаконні акти, ці закони та підзаконні акти дають субєктам владних повноважень можливість користування певною свободою розсуду при вирішенні питань і встановлюють лише межі такої свободи, тобто наділяють їх дискреційними повноваженнями.

В той же час, завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності, тобто перевірки рішення, дії чи бездіяльності субєкта владних повноважень на предмет дотримання ним при їх прийнятті (вчиненні) встановлених законом обовязкових вимог.

Таким чином, позовна вимога щодо зобовязання Відповідача внести конкретні зміни до Переліку посад та підрозділів військових частин є формою втручання в дискреційні повноваження та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративних судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, Суд дійшов висновку, що позовні вимоги Позивача є необґрунтованими, та відповідно такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 99, 100, 122, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 171 та 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.Є. Блажівська

Судді Л.О. Маруліна

Н.М. Клименчук