Рішення № 2026295, 02.09.2008, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.09.08 Справа № 17/14

За позовом Хімічного казенного об'єднання імені Г.І. Петровського,м. Петровське Луганської області

до Управління водопровідно-каналізаційного господарства виконавчого комітету Петровської міської ради народних депутатів, м. Петровське Луганської області

про стягнення 269985 грн. 75 коп.

Суддя Фонова О.С.

Представники:

від позивача –Пантилимонова Д.А., довіреність № 147 від 21.07.2008;

від відповідача –Мендус А.А., довіреність № 253 від 18.07.2008.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 198963,83 грн., суму інфляційних нарахувань у розмірі 62076,72 грн., та 3% річних у розмірі 8945,20 грн. –всього 269985,75 грн. за договором №7/7-06 від 04.01.2007 (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог №3509-юр від 31.07.2008, яка по суті є заявою про їх зменшення).

Відповідач відзивом на позовну заяву від 19.08.08 №318 заявлені позовні вимоги визнає частково у сумі 142212 грн. 65 коп., заперечує проти нарахування інфляційних нарахувань, 3 % річних та заборгованості у сумі 56751 грн.18 коп. Однак, у поясненнях на позовну заяву, що здані у судовому засіданні 02.09.2008, відповідач з позовними вимогами згоден частково у сумі основного боргу 142161,02 грн.

Згідно статті 77 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 01.09.2008 оголошувалась перерва до 02.09.2008, 11.00.

Дослідивши обставини справи, витребувані судом та надані сторонами докази на підтвердження своїх доводів, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

01.01.2006 між Хімічним казенним об’єднанням імені Г.І. Петровського (позивач у справі) та Управлінням водопровідно-каналізаційного господарства виконавчого комітету Петровської міської ради народних депутатів (відповідач у справі) було укладено договір № 7/7-06 від 04.01.2006 на послуги по прийманню та очищенню стічних вод (далі –Договір), згідно якого Виконавець (позивач) забезпечує приймання та очищення стічних вод на межі розподілу балансової приналежності каналізаційних мереж, а Замовник (відповідач) проводить оплату послуг у розмірі та в строки, зазначені Договором.

Відповідно п. 4.1 Договору вартість послуг по прийманню та очищенню стічних вод склала 0,68 грн. за 1 м3, згідно рішення Виконавчого комітету Петровської міської ради від 31.03.2004 № 34. Позивач зазначив, що номер рішення в договорі вказано помилково, отже слід вважати згідно рішення Виконавчого комітету Петровської міської ради від 31.03.2004 № 53. Зазначене підтверджується матеріалами справи.

Угодою № 1-1946/7-06 від 01.06.2006 про внесення змін до договору від 04.01.2006 № 7/7-06 (далі –Угода), внесено зміни до п. 4.1. Договору та встановлено вартість послуг по прийманню та очищенню стічних вод у розмірі 2,22 грн. за 1 м3, згідно рішення Виконавчого комітету Петровської міської ради від 31.05.2006 № 94.

Пунктом 4.4 Договору передбачено, що остаточний розрахунок за надані послуги Замовник здійснює шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Виконавця в строк до 5 числа наступного за розрахунковим місяцем, згідно рахунку-фактури, пред’явленого на підставі погодженого сторонами акта приймання-передачі виконаних робіт.

На виконання умов вказаного договору позивач за період з 01.01.2006 по 31.12.2006 зробив прийом та очищення стічних вод відповідача у загальному обсязі 153532 м3, що узгоджено сторонами в двосторонніх актах здачі-прийому виконаних робіт № 01/06 від 26.01.2006, № 02/06 від 27.02.2006, № 03/06 від 27.03.2006, № 04/06 від 27.04.2006, № 05/06 від 29.05.2006, № 06/06 від 27.06.2006, № 07/06 від 25.07.2006, № 08/06 від 28.08.2006, № 09/06 від 27.09.2006, № 10/06 від 27.10.2006, № 11/06 від 28.11.2006, № 12/06 від 28.12.2006, відповідно до п. 2.2 Договору.

Вартість наданих послуг згідно виставлених позивачем відповідачу рахунків-фактур № 83 від 31.01.2006, № 183 від 27.02.2006, № 292 від 27.03.2006, № 401 від 27.04.2006, № 484 від 29.05.2006, № 587 від 27.06.2006, № 696 від 25.07.2006, № 824 від 28.08.2006, № 1145 від 28.09.2006, № 1146 від 30.09.2006, № 1248 від 30.11.2006, № 1372 від 29.12.2006, а також корегуючих рахунків до рахунків-фактур з червня по жовтень № 1142, № 1143, №1144, № 1281, № 1282, склала 198963,83 грн.

Проте, відповідач умови договору порушив та виставлені рахунки не сплатив. У зв’язку з чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 198963,83 грн., яку позивач просить стягнути у судовому порядку. Крім того, заявлено вимоги про стягнення суми інфляційних нарахувань у розмірі 62076,72 грн. та 3% річних у розмірі 8945,20 грн.

Відповідач позовні вимоги визнає частково у сумі 142161,02 грн. Він зазначає, що відповідно до п. 4.1 Договору вартість послуг по прийманню та очищенню стічних вод на момент укладання договору складала 0,68 грн. за 1 м3, згідно рішення Виконавчого комітету Петровської міської ради від 31.03.2004 № 53, однак позивачем було необґрунтовано виставлено в рахунках до сплати ціну 0,6804 грн. за 1 м3. Крім того, Угоду, якою внесено зміни до п. 4.1. Договору та встановлено вартість послуг по прийманню та очищенню стічних вод у розмірі 2,22 грн. за 1 м3, згідно рішення Виконавчого комітету Петровської міської ради від 31.05.2006 № 94, відповідачем підписано 20.11.2006, у зв’язку з чим він не визнає коригуючи рахунки позивача на загальну суму 56751,18 грн.

Відповідач також проти стягнення 3% річних у розмірі 8945,20 грн. та суми інфляційних нарахувань у розмірі 62076,72 грн., у зв’язку з тим, що вони не передбачені в договорі.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ним докази, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.

Судом встановлено, що зобов’язання по перерахуванню позивачеві оплати за надані послуги по прийманню та очищенню стічних вод загальним обсягом 153532 м3, згідно договору № 7/7-06 від 04.01.2006, в обумовлені договором строки відповідачем виконані не були, що підтверджено наданими позивачем доказами та не спростовано відповідачем.

Однак, як встановлено при розгляді справи, згідно п. 4.1 Договору вартість послуг по прийманню та очищенню стічних вод на момент укладання договору складала 0,68 грн. за 1 м3, згідно рішення Виконавчого комітету Петровської міської ради від 31.03.2004 № 53. Проте, позивачем виставлялись рахунки, з яких вбачається, що вартість приймання та очищення стічних вод, (до її зміни відповідно Угоди), склала 0,6804 грн. за 1 м3.

Надати пояснення, яким чином нарахування відбувалось за ціною 0,6804 грн. за 1 м3, тоді як треба було 0,68 грн. за 1 м3, позивач не зміг.

Крім того, позивач стверджує, що датою підписання Угоди, відповідно до якої внесено зміни до п. 4.1. Договору та встановлено вартість послуг по прийманню та очищенню стічних вод у розмірі 2,22 грн. за 1 м3, згідно рішення Виконавчого комітету Петровської міської ради від 31.05.2006 № 94, є 01.06.2006, однак, ці твердження вбачаються безпідставними з огляду на наступне.

Статтею 654 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України), встановлено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Так як договір було вчинено у письмовій формі, то зміни до нього відповідно оформились у письмовій формі у вигляді Угоди про внесення змін до Договору.

Відповідно частин 1 та 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Як зазначає позивач в заяві про уточнення позовних вимог від 31.07.2008 № 3509-юр (а.с.72), ним в порядку ст. 631 ЦК України, де вказано наступне: «сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення», відповідачу було надіслано лист від 16.11.2006 № 3608\ге. В згаданому листі було вказано, що сторонам необхідно оформити до Договору додаткову угоду з часу винесення виконавчим комітетом Петровської міської ради рішення від 31.05.2006 № 94. Також у листі зазначалось, що необхідно відкоригувати надіслані раніше рахунки шляхом сплати додаткових рахунків на новий тариф послуги, згідно зазначеного рішення.

Дата Угоди, зазначена у верхньому правому куті, а саме, «01.06.2006»- є датою складання документу, а також, як зазначає позивач та що спростовується його ж відомостями щодо направлення пропозиції на укладання Угоди тільки 16.11.2006, датою підписання керівником позивача Шевцовим В.О.

Сторони у пункті 3 Угоди погодили момент набрання її чинності, зокрема, зазначено, що «дана угода складена в двох екземплярах, що мають однакову юридичну силу, набирає чинності з моменту її підписання та діє на весь період дії Договору». Однак, в тексті Угоди немає вказання щодо розповсюдження її умов на відносини, які виникли до укладення Угоди.

Отже, моментом набрання чинності Угодою є момент її підписання обома сторонами. Моментом підписання з боку відповідача є 20.11.2006, про що він і зазначив, проставивши під власним підписом дату «20/XІ.06», при чому на обох екземплярах Угоди.

Посилання позивача на складення протоколу розбіжностей у разі незгоди з датою Угоди є також безпідставними, оскільки, як вже зазначалось вище, моментом набрання чинності Угоди є момент її підписання, який керівник відповідача Молодців А.А. зазначив власноруч. Він був згоден з датою «01.06.2006», оскільки це дата, як власне і зазначив представник позивача, є датою складання та підписання Угоди керівником позивача Шевцовим В.О., а оскільки Угода набирає чинності тільки у разі підписання обома сторонами, то в даному випадку, вона набирає чинності з моменту підпису другою стороною, тобто 20.11.2006.

Крім того, позивачем виставлялись відповідачу рахунки-фактури за період з червня 2006 по листопад 2006 (№ 587 від 27.06.2006, № 696 від 25.07.2006, № 824 від 28.08.2006, № 1145 від 28.09.2006, № 1146 від 30.09.2006, № 1248 від 30.11.2006), в яких зазначена ціна, що діяла до підписання Угоди, а саме 0,567 грн. без НДС (з НДС –0,6804), та корегуючі рахунки до рахунків-фактур з червня по жовтень № 1142, № 1143, №1144, № 1281, № 1282, в яких не міститься дати їх виставлення.

З вищенаведеного вбачається, що Угода набирає чинності з моменту її підписання обома сторонами, а саме: 20.11.2006 та з цієї дати у позивача виникає право на застосування нового тарифу за послуги по прийманню та очищенню стічних вод у розмірі 2,22 грн. за 1 м3.

Стосовно доводів позивача, що навіть незважаючи на не підписання або несвоєчасне підписання сторонами вказаної Угоди, це не є підставою для невиконання рішення виконавчого комітету Петровської міської ради від 31.05.2006 № 94, оскільки статтею 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»від 21.05.1997 № 280/97-ВР (далі - Закон) встановлено, що акти виконавчого комітету міської ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов’язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території підприємствами, зазначимо наступне.

Пунктом 2 частини «а» статті 28 Закону до власних повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади; погодження в установленому порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності.

Рішенням виконавчого комітету Петровської міської ради від 31.05.2006 № 94 було погоджено позивачу - Хімічному казенному підприємству ім. Г.І. Петровського вартість послуг по прийманню та очищенню стічних вод для сторонніх організацій, яка склала 2,22 грн. за 1 м3, згідно Протоколу погодження вільної опускної ціни на послуги по прийманню та очищенню стічних вод.

Тобто цей закон визначає, що підприємство, яке не належить до комунальної власності, у разі зміни тарифів на послуги обов’язково повинно погодити змінений тариф з виконавчим органом сільських, селищних, міських рад, а виконавчій комітет відповідно надати дозвіл на таке підвищення тарифу.

Рішенням виконавчого комітету від 31.05.2006 № 94 не встановлюється новий тариф на послуги, який є обов’язковим для застосування всіма підприємствами, а погоджується, для конкретного підприємства, тобто надається дозвіл на підвищення існуючого тарифу на послуги, що надаються в даному випадку Хімічним казенним підприємством ім. В.І. Петровського. Саме можливість застосування нового погодженого тарифу у відповідача і виникла після винесення рішення виконавчим комітетом міської ради з цього приводу.

Доводи позивача відносно підписання акту звірення розрахунків, що підтверджує визнання боргу у заявленій сумі, судом до уваги не беруться, оскільки визнання відповідачем позову не є безумовною підставою для задоволення позову. Суд вивчає всі обставини справи та досліджує всі докази на їх підтвердження, і тільки після цього приймає відповідне рішення.

Отже, з огляду на вищевикладене, вартість виконаних робіт, відповідно до актів здачі-прийому виконаних робіт за січень-жовтень 2006 у обсязі 129013 м3, згідно п. 4.1 Договору, де зазначено, що послуги за приймання та очищення стічних вод сплачуються за тарифом 0,68 грн. за 1м3, складає 87728,84 грн.

Вартість виконаних робіт за листопад-грудень 2006 у обсязі 24519 м3, коли застосовувався новий тариф у розмірі 2,22 грн. за 1 м3, відповідно до змін, внесених Угодою у п. 4.1 Договору, складає 54432,18 грн.

Отже, обґрунтовано заявленим та підлягаючим задоволенню є борг у сумі 142161,02 грн., який склався за надання послуг по прийманню та очищенню стічних вод за період з січня по грудень 2006 року.

Позивачем також заявлено вимогу про стягнення інфляційних витрат у сумі 62076,72 грн. та 3% річних від простроченої суми у розмірі 8945,20 грн. у період з 01.01.2007 по 01.07.2008.

Відповідач проти стягнення 3% річних у розмірі 8945,20 грн. та суми інфляційних нарахувань у розмірі 62076,72 грн., як таких, що не передбачені в договорі, однак доводи відповідача відхиляються за необґрунтованістю.

Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Проте вимоги позивача про стягнення інфляційних нарахувань та 3 % річних підлягають задоволенню частково, у зв’язку з тим, що сума основного боргу, від якої вони нараховуються складає не 198963,83 грн., як це зазначав позивач, а, як вже встановлено судом, –142161,02 грн.

За таких обставин, нормативно обґрунтованими, вірно нарахованими та такими, що підлягають задоволенню, є вимоги позивача у частині стягнення інфляційних нарахувань у сумі 44339,33 грн. та 3% річних у сумі 6391,40 грн.

Таким чином, оцінивши доводи сторін та наявні докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково. Підлягає стягненню борг у сумі 142161,02 грн., інфляційні нарахування у сумі 44339,33 грн. та 3% річних у сумі 6391,40 грн. В решті вимог слід відмовити за необґрунтованістю.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог у складі: 1928,92 грн. державного мита, а також 78,98 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

При зменшенні ціни позову судові витрати в частині зменшення відносяться на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Управлінням водопровідно-каналізаційного господарства виконавчого комітету Петровської міської ради народних депутатів, м. Петровське Луганської області, вул. Леніна, 25, ідентифікаційний код 24845943 на користь Хімічного казенного об’єднання імені Г.І. Петровського, м. Петровське Луганської області, вул. Леніна, 1, ідентифікаційний код 14312683, основний борг у сумі 142161,02 грн., інфляційні нарахування у сумі 44339,33 грн. та 3% річних у сумі 6391,40 грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 1928,92 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 78,98 грн., видати наказ.

У судовому засіданні оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення: 04.09.2008.

Суддя О.С. Фонова