Рішення № 2026252, 15.09.2008, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.09.08 р. Справа № 17/90

Господарський суд Донецької області у складі судді Татенко В.М. розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Відкритого акціонерного товариства «Арселорміттал Кривий ріг», м. Кривий Ріг,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Вугілля-Сервіс», м. Донецьк

про стягнення 1’465,92 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Шевченко Я.В. – довіреність (у судове засідання 15.09.08р не з’явився)

від відповідача: Сьомка Р.О. – довіреність (у судове засідання 15.09.08р не з’явився)

СУТЬ СПОРУ:

Відкрите акціонерне товариство «Арселорміттал Кривий ріг» звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вугілля-Сервіс» про стягнення збитків у сумі 1’465,92 грн. від недостачі 1,018тн. коксу доменного КД-2, що перевозився за залізничною накладною № 50450727 у вагонах №№ 67662973, 67652867, 65287542.

В обґрунтування вимог позивач посилається на те, що після прибуття вагонів на станцію призначення при прийомці продукції - коксу доменного по кількості була встановлена нестача, яка підтверджена актами № 502/1 від 24.09.2007р..

Відповідач проти задоволення вимог щодо стягнення з нього вартості недостачі заперечував, посилаючись на:

§ відсутність вини в понесених позивачем збитках;

§ недоведеність факту недостачі вантажу;

§ чисельні порушення позивачем вимог Інструкції “Про порядок прийомки продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю” № П-6 , затвердженої Постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР от 15 червня 1965р. з подальшими змінами (далі – «Інструкція»).

11.09.08р. від позивача надійшло письмове клопотання про відкладання розгляду справи. Проте, суд не вбачає необхідності у такому відкладанні, адже усі обставини справи з’ясовані, зібраних по справі доказів достатньо для закінчення її розгляду та - прийняття остаточного рішення. Тому у задоволенні клопотанні відмовлено.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

31.07.2007р. між ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» (покупець) та ТОВ «Вугілля-Сервіс» (продавець) був укладений договір № 3979 купівлі-продажу (далі – «договір»), відповідно до якого продавець зобов’язується передати, а покупець прийняти та оплатити на умовах цього договору кокс доменний (товар), умови постачання якого обумовлюються у додаткових угодах, які виступають невід’ємною частиною договору.

Відповідно до п.п.3.5 п. 3 договору прийомка товару покупцем має здійснюватись у відповідності до вимог «Інструкції». За тим-самим пунктом сторони обумовили, що при розрахунку сухої маси партії товару, що надійшов, позивач використовує масову частку вологи, визначену продавцем і зазначену у документах про якість, відповідно до вимог Державного стандарту ДСТУ № 322-12-2-94 «Кокс кам’яновугільний, пековий і термоантрацит. Правила прийняття».

24.09.2007р. на виконання зазначеного договору на адресу позивача надійшов вантаж – кокс доменний КД-2 у трьох вагонах №№ 67662973, 67652867, 65287542 по залізничній накладній № 50450727.

За даними накладної, загальна маса вантажу – 118'300кг., у тому числі: у вагоні

- № 67662973 – 38200кг,

- № 67652867 – 38100кг,

- № 65287542 – 42000кг.

На станції призначення – Кривий Ріг Придніпровської залізниці у зв’язку з відсутністю ознак втрати вантаж був виданий одержувачу без перевірки його маси відповідно до ст..52 Статуту, про що свідчить відповідна відмітка у накладній.

Наполягаючи на стягненні з відповідачів спірної суми позивач посилається на виявлену під час прийняття вантажу недостачу у загальній кількості 1,018тн. тн., наявність якою підтверджується актом прийомки продукції (товарів) за кількістю № 502/1 від 24.09.2007р..

Проте, зазначений акт судом визнається таким, що не відповідають вимогам Інструкції, відтак – не приймається у якості належного доказу, з наступних підстав.

Згідно з п.14 Інструкції при неможливості переваги продукції без тари визначення ваги нетто проводиться шляхом перевірки ваги брутто в момент отримання продукції і ваги тари після звільнення її з-під продукції, результати якої оформляються актом.

Акт про вагу тари повинен бути укладений не пізніше 10 днів після її звільнення. В акті про результати перевірки ваги тари зазначається також вага нетто продукції, визначена шляхом вирахування із ваги брутто ваги тари.

Визначення ваги нетто шляхом вирахування ваги тари із ваги брутто по даним, зазначеним в супровідних та у транспортних документах, без перевірки фактичної ваги брутто і ваги тари не допускається.

На порушення зазначених вимог, акти про вагу тари вагонів не складалися, зважування порожніх вагонів після їх розвантажування не здійснювалося (іншого позивачем належними доказами не доведено).

За п. 21 Інструкції представнику, що виділений для участі у прийманні продукції за кількістю, видається належно оформлене та засвідчене печаткою підприємства разове посвідчення за підписом керівника підприємства (організації) або його замісника. У посвідчені, зокрема, має бути зазначено для участі у прийомі якої-саме продукції уповноважується представник. Посвідчення, яке видане з порушенням правил цієї Інструкції, є недійсним.

За посвідченнями № 76 від 21.09.2007р. на участь у прийнятті продукції Єльченко К.В. ця особа уповноважені на прийняття «…усіх вантажів…», без зазначення назви відповідної продукції. У зв’язку з чим, з огляду на умови п. 21 Інструкції, зазначені посвідчення є недійсними.

За таких обставин суд вважає доводи позивача щодо наявності недостачі вантажу у зазначених вагонах такими, що не ґрунтуються на будь-яких доказах. Адже, факт недостачі позивачем є не доведеним з причини недодержання встановленого порядку прийомки продукції. Надані суду акти не мають юридичної сили і – не можуть бути прийнятими господарським судом у якості доказів у розумінні ст. 34 ГПК України.

При прийнятті рішення судом також було враховане те, що позивачем здійснено приймання продукції по кількості шляхом зважування, при цьому відбір проб на вологість не здійснювався, що є порушенням ДСТУ 322-12-2-94.

Водночас, з огляду на положення пункту 14 Інструкції № П-6 перевірка маси нетто здійснюється в порядку, встановленому стандартами, технічними умовами та іншими обов’язковими для сторін правилами. Таким чином, позивач повинен був при прийнятті вантажу застосовувати вимоги ДСТУ 322-12-2-94 “Кокс кам’яновугільний, пеків і термоантрацит. Правила прийняття”, застосування якого при прийнятті спірного вантажу необхідно відповідно до вимог п. 4 Технічних умов ТУУ 322-00190443-114-96. Пунктом 4.3. вказаного ДСТУ допускається лише використання для визначення сухої маси партії коксу, що надійшла, масової долі загальної вологи, визначеній постачальником та зазначеній в документі про якість. Із наданих позивачем документів вбачається, що кокс прийнято ним по фактичній вазі, а ні по сухій масі і як здійснено розрахунок кожної нестачі з урахуванням вологи коксу встановити неможливо. Згідно ДСТУ показник масової долі загальної вологи визначений у споживача, використовується для визначення сухої маси партії коксу, що надійшла, а із наданого розрахунку не вбачається як позивач використав для визначення сухої маси партії коксу, що надійшла, масову долю загальної вологості, визначену у постачальника та – зазначену у документі про якість

Судові витрати мають бути віднесені на позивача.

Виходячи з вищевикладеного, керуючись ст.ст. 43, 32 – 34, 43, 49, 82 – 84 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити

Суддя Татенко В.М.