Постанова № 20262013, 07.12.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

07 грудня 2011 року 12:22 № 2а-16449/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кротюка О.В. при секретарі судового засідання Шевченко Я.В. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомПриватного підприємства "Науково-виробниче підприємство "ЕКОФАКЕЛ"

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва

провизнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0007542301 від 31.10.2011 року Обставини справи: До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Приватне підприємство «Науково-виробниче підприємство «ЕКОФАКЕЛ»(далі позивач, ПП «НВП «ЕКОФАКЕЛ») з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва (далі відповідач, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва) про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0007542301 від 31.10.2011.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що у акті перевірки, на підставі якого винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, податковим органом неправомірно зроблено висновок про завищення податкового кредиту, оскільки виникнення права на такий кредит у ПП «НВП «ЕКОФАКЕЛ»підтверджується відповідними первинними документами.

Відповідач проти позову заперечує, зазначає що за наслідком перевірки було встановлено відсутність реального (господарського) характеру правочину, укладеного між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Головпостачінвест»(далі ТОВ «Головпостачінвест», та його нікчемність.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

встановив:

Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Києва було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Головпостачінвест»за період з 01.04.2010 по 31.12.2010 та складено за наслідком останньої акт від 14.10.2011 № 2169/2301/31030983 (далі Акт перевірки).

В Акті перевірки зроблено висновок про те, що ПП «НВП «ЕКОФАКЕЛ»завищено податковий кредит по податку на додану вартість (далі ПДВ) на суму 97651,00 грн., оскільки даний кредит сформовано за результатами виконання договору № 7/10 від 15.04.2010 (далі Договір № 7/10), укладеного між позивачем та ТОВ «Головпостачінвест», а у зазначеного контрагента позивача, згідно податкової звітності, відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності. З огляду на це і покликаючись на статтю 215, 216 Цивільного кодексу України податковим інспектором зазначено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Вирішуючи спір по суті суд приймає до уваги наступне.

Стаття 161 КАС України встановлює, що під час прийняття постанови суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

У відповідності до положень частини 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно положень статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

У відповідності до частини 5, 6, ст.71 КАС України суд може збирати докази з власної ініціативи. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

З огляду на покликання податкової служби згідно змісту Акту перевірки на відсутність реального характеру Договір № 7/10, судом на виконання зазначених вище положень КАС України з метою встановлення всіх обставин у справі запропоновано позивачу надати докази на підтвердження його реального характеру.

Проте за наслідком вказаного, позивачем суду не було надано всіх належних доказів товарності операцій за Договором № 7/10 без зазначення будь-яких поважних причин, які перешкоджають цьому, натомість були надані технічні, бухгалтерські та інші документи, що стосуються товару, виготовленого ПП «НВП «ЕКОФАКЕЛ».

За таких умов суд вчинив всі дії, які залежать від нього для збирання всіх доказів, а тому вирішує справу на підставі наявних матеріалів останньої.

Заперечуючи проти позову, відповідач посилається на Акт перевірки, у якому зазначено, що у процесі проведення перевірки податковим органом досліджено пояснення засновника та директора ТОВ «Головпостачінвест»ОСОБА_1, що відібрані ГВ ПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, відповідно до яких гр. ОСОБА_1 відношення до фінансового-господарської діяльності ТОВ «Головпостачінвест»не має, підприємство не реєстрував, особисте майно чи грошові кошти до установчого фонду не вносив, фінансово-господарські угоди з підприємствами не укладав, хто здійснював оформлення фінансових та бухгалтерських документів йому невідомо. Також пояснив, що приблизно в березні 2009 року у громадському транспорті у нього викрали паспорт. Належним чином засвідчена копія зазначених пояснень досліджена судом та міститься у матеріалах справи.

У процесі розгляду справи судом виявлено розбіжності у документах, зокрема у видаткових накладних ТОВ «Головпостачінвест»та прибуткових накладних позивача (у видаткових накладних у полі найменування продукції визначено пальники та їх моделі, що не відповідає даним прибуткових накладних, з яких вбачається, що позивачем придбано корпуси вказаних пальників), а також відсутність у ряді податкових накладних (№ 13 від 15.04.2010, № 14 від 19.04.2010, № 18 від 13.05.2010, № 19 від 17.05.2010, № 20 від 21.05.2010, № 22 від 28.05.2010, № 39 від 02.06.2010, № 40 від 03.06.2010, № 42 від 07.06.2010, № 45 від 19.06.2010, № 60 від 29.06.2010) номеру та дати договору, у звязку з чим неможливо встановити, у рамках якої господарської операції (правочину) відбувалась передача товару, а також відсутність реєстрації накладних № 82 від 30.07.2010, № 105 від 26.08.2010, № 141 від 30.09.2010 у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних ПП «НВП «ЕКОФАКЕЛ».

Оскільки позивачем суду не надано належних доказів на підтвердження товарності операцій за Договором № 7/10 (такими доказами могли бути, зокрема, акти приймання-передачі товару між позивачем і його контрагентом, інструкції, паспорти, технічні характеристики на пальники, інші прилади які виготовлялись і реалізовувались позивачеві ТОВ «Головпостачінвест»згідно пп.пп. 2.2, 4.1 Договору № 7/10), а також те, що не було перевірено особу директора ТОВ «Головпостачінвест»та його повноваження і відношення до фінансового-господарської діяльності даного товариства, а також наявність розбіжностей у накладних, суд, оцінюючи докази та керуючись внутрішнім переконанням, погоджується з висновками податкової служби про відсутність реального характеру Договору № 7/10.

Вирішуючи спір по суті, суд приймає до уваги наступні положення законодавства.

Відповідно до пп. 7.7.1 п. 7.7. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР від 03.04.1997; далі Закон про ПДВ) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Податковий кредит з ПДВ, сформований позивачем внаслідок операції, яка не мала реального (господарського) характеру, безпідставно зменшує поточні податкові зобовязання з ПДВ позивача які підлягають сплаті та є власністю держави або забезпечує позивачу право на необґрунтоване відшкодування такого податку з державного бюджету.

Таким чином, оскільки операція за Договором № 07/10 не могла бути спрямована на досягнення реальних (господарських) наслідків з підстав її «безтоварності», а отже не може спричиняти будь-яких правових наслідків, в тому числі і за податковими накладними, виписаним у звязку із цим, то висновки відповідача про завищення ПП «НВП «ЕКОФАКЕЛ»податкового кредиту по ПДВ на суму 97651,00 грн. є правомірними.

Враховуючи вищевикладене у сукупності, суд приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є таким, що відповідає вимогам ч.3 ст.2 КАС України, а позовні вимоги є необґрунтованими і підстав для їх задоволення судом не встановлено.

Відповідач в силу положень частини 2 статті 71 КАС України спростував покликання позивача і довів відповідність оскаржуваних рішень вимогам ч.3. ст.2 КАС України.

Позивач в силу положень ч.1 ст.71 КАС України повинен довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, проте всупереч вказаній нормі не довів суду належними доказами наявність обставин, що обґрунтовують його позовні вимоги, зокрема щодо товарності операцій за Договором № 7/10.

Оскільки позовні вимоги задоволенню не підлягають, то судові витрати позивача не відшкодовуються.

Керуючись ст. 9, 69-71, 158 163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволені адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги та набирає законної сили в порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Кротюк

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі 09.12.2011.