Постанова № 20259669, 01.12.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

01 грудня 2011 року <Час проголошення >№ 2а-9342/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т. при секретарі судового засідання Олійник Ю.В. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомДочірнього підприємства "Сі Ді Мастер"

до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м.Києва

проскасування податкового повідомлення-рішення

В С Т А Н О В И В:

Дочірнє підприємство «Сі Ді Мастер», (далі - позивач), звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва, (далі - відповідач), про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000582305/10645 від 29 березня 2011 року, прийнятого Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі м. Києва.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.07.2011 р. відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним, таким, що прийняте з порушенням чинного законодавства України, оскільки позивачем не допущено порушень вимог законодавства у господарській діяльності, зокрема, і у спірних правовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «С. Дж. Р. Груп»(далі - ТОВ «С.Дж.Р. Груп»), зазначив, що сума податкового кредиту позивачем визначена цілком правомірно, оскільки 01.08.2008 р. позивачем та ТОВ «С. Дж. Р. Груп» було укладено договір купівлі-продажу № 1/8-08, згідно якого ТОВ «С. Дж. Р. Груп» зобовязалось поставити та передати позивачу товар за ціною, в асортименті і в кількості, зазначеній в видатковий накладній, а саме, матеріали для виготовлення компакт-дисків та матриць і на виконання зазначеного договору були надані видаткові накладні № 27 від 07.08.2008 р., № 212 від 01.09.2008 р., № 213 від 01.09.2008 р., № 1150 від 15.10.2008 р., № 2083 від 14.11.2008 р., № 3640 від 29.12.2008 р., № 603 від 30.01.2009 р., № 679 від 02.02.2009 р., № 1526 від 06.03.2009 р., № 1526/1 від 06.03.2009 р., № 1779 від 20.03.2009 р., № 1779/1 від 20.03.2009 р., № 1886 від 27.03.2009 р., № 1886/1 від 27.03.2009 р., а також податкові накладні № 27 від 07.08.2008 р., № 212 від 01.09.2008 р., № 213 від 01.09.2008 р., № 1150 від 15.10.2008 р., № 2083 від 14.11.2008 р., № 3640 від 29.12.2008 р., № 603 від 30.01.2009 р., № 679 від 02.02.2009 р., № 1528 від 06.03.2009 р., № 1529/1 від 06.03.2009 р., № 1780 від 20.03.2009 р., № 1780/1 від 20.03.2009 р., № 1878 від 27.03.2009 р., № 1883 від 27.03.2009 р. Крім того, представник Позивача також звертав увагу суду на те, що вартість поставлених за вказаним договором матеріалів позивачем повністю оплачена, що підтверджується виписками по його особовому рахунку в ПАТ «Укрсоцбанку» за 15.12.2008 р., 16.12.2008 р., 13.01.2010 р., та зазначав, що позивач, укладаючи вищевказаний договір, керувався виключно характером своєї господарської діяльності, використав поставлену продукцію в оподатковуваних операціях у межах власної господарської діяльності, просив позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував, надав письмові заперечення, у яких зазначив, що відповідачем було проведено невиїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині правильності нарахування та сплати ПДВ по взаємовідносинах з контрагентом ТОВ «С. Дж. Р. Груп» (код ЄДРПОУ 34981754) за серпень 2008 р., вересень 2008 р., жовтень 2008 р., листопад 2008 р., січень 2009 р., лютий 2009 р., березень 2009 р., за результатами якої складено відповідний акт перевірки.

Представник відповідача також зазначив, що в проваджені Слідчого управління податкової міліції ДПА України знаходиться кримінальна справа, порушена за ознаками злочинів, передбачених ст. 205 ч. 2, ст. 212 ч. 3, ст. 191 ч. 5 КК України і, що допитаний по даній кримінальній справі ОСОБА_2 вказав, що він не має ніякого відношення до діяльності підприємства і документи, що стосуються фінансово-господарської діяльності, він не підписував та не уповноважував на це будь-яких осіб, а підприємство погодився зареєструвати на своє імя за грошову винагороду.

Виходячи з наведеного, відповідач вважає, що договір, укладений між позивачем та ТОВ «С.Дж. Р. Груп» є нікчемним та укладений з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, оскільки такі правочини не відповідають обовязковим умовам чинності договорів, що передбачені ч. 3 ст. 203 ЦК України та порушують публічний порядок.

Також представник відповідача зазначив, що недодержання даних вимог законодавства України призвело до порушення позивачем пп. 7.2.1 п.7.2, пп. 7.4.4., пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого в періоді, що перевірявся, позивачем занижено податок на додану вартість, вважав прийняте податкове повідомлення-рішення правомірним, просив у задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні 22.11.2011 р., посилаючись на обставини викладені в позовній заяві та наданих поясненнях, представник позивача просив позов задовольнити.

Представник відповідача, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання 22.11.2011р. не прибув.

Справа, відповідно до п. 6 ст. 128 КАС України, вирішується в порядку письмового провадження на підставі наявних в ній доказів.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва встановив наступне.

Позивач, Дочірнє підприємство “Сі Ді Мастер”, є юридичною особою, код ЄДРПОУ 32590157, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію, Довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 30.08.2011 року.

Відповідачем, ДПІ у Дарницькому районі м. Києва, була проведена невиїзна документальна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині правильності нарахування та сплати ПДВ по взаємовідносинах з контрагентом ТОВ «С. Дж. Р. Груп»(код ЄДРПОУ 34981754) за серпень 2008 р., вересень 2008 р., жовтень 2008 р., листопад 2008 р., січень 2009 р., лютий 2009 р., березень 2009 р., результати якої відображені в акті перевірки від 15.03.2011 року № 919/2305/32590157 (далі Акт перевірки), копія якого наявна в матеріалах справи.

У вказаному Акті перевірки зазначено, що згідно договору купівлі-продажу № 1/8-08 від 01.08.2008 р. ТОВ «С.Дж. Р. Груп», зобовязується поставити та передати позивачу товар за ціною, в асортименті і в кількості, зазначеній в видатковий накладній, що є невід"ємним додатком до договору.

Оплата за постачання товару здійснюється шляхом перерахування грошей на розрахунковий рахунок ТОВ «С. Дж. Р. Груп» (банківські виписки по особовому рахунку позивача додані до матеріалів справи) .

Судом встановлено, та не заперечувалось представником відповідача, що на виконання умов договору, ТОВ «С. Дж. Р. Груп» було надано позивача видаткові накладні: № 27 від 07.08.2008 р., № 212 від 01.09.2008 р., № 213 від 01.09.2008 р., № 1150 від 15.10.2008 р., № 2083 від 14.11.2008 р., № 3640 від 29.12.2008 р., № 603 від 30.01.2009 р., № 679 від 02.02.2009 р., № 1526 від 06.03.2009 р., № 1526/1 від 06.03.2009 р., № 1779 від 20.03.2009 р., № 1779/1 від 20.03.2009 р., № 1886 від 27.03.2009 р., № 1886/1 від 27.03.2009 р., а також податкові накладні: № 27 від 07.08.2008 р., № 212 від 01.09.2008 р., № 213 від 01.09.2008 р., № 1150 від 15.10.2008 р., № 2083 від 14.11.2008 р., № 3640 від 29.12.2008 р., № 603 від 30.01.2009 р., № 679 від 02.02.2009 р., № 1528 від 06.03.2009 р., № 1529/1 від 06.03.2009 р., № 1780 від 20.03.2009 р., № 1780/1 від 20.03.2009 р., № 1878 від 27.03.2009 р., № 1883 від 27.03.2009 р.

Також, в Акті перевірки зазначено про те, що в проваджені Слідчого управління податкової міліції ДПА України знаходиться кримінальна справа № 69-107, порушена за ознаками злочинів, передбачених ст. 205 ч. 2, ст. 212 ч. 3, ст. 191 ч. 5 КК України, під час розслідування якої, допитаний по справі ОСОБА_2 вказав, що він не має відношення до діяльності підприємства та не підписував документи, що стосуються фінансово-господарської діяльності підприємства і не уповноважував на це будь-яких осіб, а підприємство він погодився зареєструвати на своє імя за грошову винагороду.

На підставі викладеного вище, відповідач дійшов висновку, що фінансово-господарські взаємовідносини між Позивачем та ТОВ «С. Дж. Р. Груп» є фіктивним правочином, таким, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином, оскільки укладений з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, є нікчемним, відповідно, первинні документи, підписані ОСОБА_2 від імені ТОВ «С. Дж. Р. Груп»на виконання зобовязань за договором, є недійсними, не мають юридичної сили, не відповідають вимогам порядку оформлення первинних документів, передбаченим Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», що призвело до заниження позивачем податку на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 109 653, 34 грн.

29.03.2011 р. на підставі Акту перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000582305/10645 про сплату податку на додану вартість (код 14010100) у сумі 137 066 (сто тридцять сім тисяч шістдесят шість) грн. 68 коп., у тому числі за основним платежем в сумі 109 653 (сто девять тисяч шістсот пятдесят три) грн. 34 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 27 413 (двадцять сім тисяч чотириста тринадцять) грн. 34 коп.

Судом встановлено, що Позивачем та ТОВ «С. Дж. Р. Груп»було укладено Договір купівлі-продажу № 1/8-08 від 01.08.2008 р., відповідно до умов якого ТОВ «С. Дж. Р. Груп» зобовязувалось поставити та передати Позивачу товар за ціною, в асортименті і в кількості, зазначеній в видатковий накладній, а саме матеріали для виготовлення компакт-дисків та матриць.

ТОВ «С. Дж. Р. Груп» було надано позивачу видаткові накладні: № 27 від 07.08.2008 р., № 212 від 01.09.2008 р., № 213 від 01.09.2008 р., № 1150 від 15.10.2008 р., № 2083 від 14.11.2008 р., № 3640 від 29.12.2008 р., № 603 від 30.01.2009 р., № 679 від 02.02.2009 р., № 1526 від 06.03.2009 р., № 1526/1 від 06.03.2009 р., № 1779 від 20.03.2009 р., № 1779/1 від 20.03.2009 р., № 1886 від 27.03.2009 р., № 1886/1 від 27.03.2009 р.

ТОВ «С. Дж. Р. Груп»надало позивачу відповідні податкові накладні: № 27 від 07.08.2008 р., № 212 від 01.09.2008 р., № 213 від 01.09.2008 р., № 1150 від 15.10.2008 р., № 2083 від 14.11.2008 р., № 3640 від 29.12.2008 р., № 603 від 30.01.2009 р., № 679 від 02.02.2009 р., № 1528 від 06.03.2009 р., № 1529/1 від 06.03.2009 р., № 1780 від 20.03.2009 р., № 1780/1 від 20.03.2009 р., № 1878 від 27.03.2009 р., № 1883 від 27.03.2009 р.

Судом також встановлено, та не заперечувалось представником відповідача, що позивач в повному обсязі оплатив ТОВ «С. Дж. Р. Груп» вартість поставленого товару за вказаним договором купівлі-продажу, що підтверджується банківськими виписками по рахунку позивача, копії яких наявні у матеріалах справи.

На підставі додатково витребуваних доказів, судом також встановлено, що в період з серпня 2008 року по березень 2009 року, (період, що перевірявся), позивач подавав до ДПІ у Дарницькому районі м. Києва податкові декларації з податку на додану вартість, у яких відповідно до вимог чинного на той час податкового законодавства України, визначив суми податкових зобовязань та податкового кредиту. Копії декларацій, розшифровок податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних за відповідні періоди містяться в матеріалах справи, зазначені декларації прийнято відповідачем без зауважень.

Надаючи правову оцінку доводам відповідача, суд виходить з наступного.

Окружним адміністративним судом м. Києва на підставі витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що наявний в матеріалах справи, встановлено, що ТОВ «С. Дж. Р. Груп» є юридичною особою (код ЄДРПОУ 34981754), керівником якої є ОСОБА_2. ТОВ «С. Дж. Р. Груп», як на час виникнення спірних правовідносин, так і на час розгляду справи, було зареєстровано платником податку на додану вартість, що підтверджується інформацією з офіційного сайту Державної податкової адміністрації України.

Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно з ч. 2 ст. 2 Кримінального кодексу України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Під час розгляду справи по суті позивачем було надано пояснення, з яких вбачається, що станом на дату розгляду даної справи кримінальну справу, порушену стосовно ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 205 КК України закрито на підставі п. 2 ст. 6 Кримінально-процесуального кодексу України.

Судом отримано від Державної податкової служби Українио належним чином засвідчену копію Постанови про закриття кримінальної справи, порушеної відносно ОСОБА_2 та невстановлених осіб за фактом створення фіктивного підприємства ТОВ «С. Дж. Р. Груп», за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України від 27.04.2011 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний поступок, які набрали законної сили, є обовязковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце та вчинено воно цією особою.

Таким чином, станом на час розгляду справи не було встановлено компетентним органом наявності умислу у директора ТОВ «С. Дж. Р. Груп»ОСОБА_2 на здійснення фіктивної підприємницької діяльності та укладання угод, спрямованих на ухилення від сплати податків або угод, укладених в порушення публічного порядку.

За відсутності належних та допустимих доказів, Окружним адміністративним судом м. Києва не приймаються доводи відповідача, що діяльність ТОВ «С. Дж. Р. Груп» має ознаки фіктивності, а директор ОСОБА_2 є підставною особою і немає відношення до його фінансово-господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Відомості про юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, які містяться у Єдиному державному реєстрі, є достовірними.

Судом встановлено, що відомості про ТОВ «С. Дж. Р. Груп» та про його директора ОСОБА_2 наявні в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, тому суд приходить до висновку, що дане підприємство володіє повною цивільною правоздатністю і дієздатністю юридичної особи, яку воно здійснює через свій виконавчий орган директора ТОВ «С. Дж. Р. Груп» ОСОБА_2, який для третіх осіб є належним представником товариства, що діє на підставі статуту, зважаючи на що, суд не приймає доводів відповідача про те, що ТОВ «С. Дж. Р. Груп» не володіє повною правоздатністю та дієздатністю.

Відповідно до ст. 234 Цивільного кодексу України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. Правові наслідки визнання фіктивного правочину недійсним встановлюються законами.

Враховуючи зазначене, суд звертає увагу на те, що представником відповідача в обґрунтування висновку про фіктивність правочину, укладеного позивачем зі своїм контрагентом - ТОВ «С. Дж. Р. Груп», не надано судових рішень про визнання відповідного правочину фіктивним, які набрали законної сили.

Згідно зі ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Представником позивача надано суду докази виконання належним чином та в повному обсязі вище вказаного договору купівлі-продажу, а також судом встановлено, що договір № 1/8-08 від 01.08.2008 р. недійсним в судовому порядку не визнавався.

Отже, жодних належних доказів, які б свідчили про нікчемність укладеного правочину, представником відповідача не надано, а судом не встановлено, а наведені в акті перевірки висновки спростовуються доказами, наявними у матеріалах справи.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що договір № 1/8-08 від 01.08.2008 р., укладений Позивачем з ТОВ «С. Дж. Р. Груп», на час здійснення відповідних фінансово-господарських взаємовідносин між цими підприємствами був дійсним (чинним) та правомірним, в звязку з чим створював обумовлені ним юридичні наслідки.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з пп. 7.4.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пп. 7.4.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Виходячи з приписів вказаної норми Закону України «Про податок на додану вартість», тільки відсутність податкової накладної безспірно позбавляє платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у звязку з придбанням товарів (послуг).

Відповідно до п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Приймаючи до уваги обставини, встановлені судом, суд приходить до висновку, що позивач правомірно визначив суму податкового кредиту, виходячи із вартості поставленого товару за вказаним договором, а тому позивач мав право на зменшення розміру податкового зобовязання з урахуванням суми податкового кредиту.

Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як субєкт владних повноважень, не надав суду допустимих, належних, достатніх, беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення та не довів правомірності визначення позивачу за оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 137066, 68 грн.

Натомість, позивач на підставі наданих та допустимих доказів обґрунтував правомірність позовних вимог.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Приймаючи до уваги викладене у сукупності, керуючись вимогами ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов Дочірнього підприємства "Сі Ді Мастер" задовольнити повністю.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва від 29.03.2011 р. № 0000582305/10645.

3. Судові витрати в сумі 3,40 грн. присудити на користь Дочірнього підприємства "Сі Ді Мастер" (код ЄДРПОУ 32590157) за рахунок Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 254 КАС України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Ю.Т. Шрамко