Постанова № 20259084, 02.11.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

02 листопада 2011 року16:30 № 2а-13537/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Арсірія Р.О. , суддів Амельохіна В.В. Пісоцької О.В. при секретарі судового засідання Розсошко К.В. вирішив адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Іноваційні банківські системи"

доДержавної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва

проскасування повідомлення - рішення № 0008912310/0 від 08.11.2010року

Позивач звернувся до суду з позовом до Відповідача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлень-рішень від 08.11.10 №0008912310/0 про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 1501431 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що висновок Відповідача про неправомірність віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту за результатами господарської діяльності з ТОВ «Інтерконтинент ЛТД»є необґрунтованим та безпідставним твердженням.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на висновки, викладені в Акті перевірки про безпідставність формування позивачем податкового кредиту за договором, укладеним ТОВ «Інтерконтинент ЛТД», а також у звязку із відсутністю у ТОВ «Інтерконтинент ЛТД»матеріальних та трудових ресурсів для здійснення господарської діяльності .

Відповідач просив суд у позові відмовити.

За результатами розгляду документів і матеріалів поданих сторонами, пояснень їхніх представників, Окружний адміністративний суд м. Києва, встановив:

27.10.10 відповідачем була проведена планова виїзна перевірка з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 09.10.2008 по 30.06.2010 року.

Результати перевірки оформлені Актом про результати планової виїзної перевірки від 27.10.10 №856/23-10/36184511.

В акті перевірки зазначено, що позивачем занижено податок на додану вартість на загальну суму 1000 954 гривні, в тому числі по періодах: липень 2009 року на суму 151000 грн., серпень 2009 року на суму 366620 грн., за вересень 2009 року 400000 грн., жовтень 2009 року на суму 66667 грн., грудень 2009 року на суму 16667 гривень.

Зазначений висновок податкового органу ґрунтується на тому, що позивач укладав правочини з субєктом господарювання реєстрацію платника ПДВ якого анульовано, та який відповідно до баз даних АІС «Податки»- має стан припинено, але не знятий з обліку та за юридичною і фактичною адресою не знаходиться.

Крім того, Відповідачем вказано, що в ході аналізу податкової звітності ТОВ «Інтерконтинент ЛТД»поданої до ДПІ у Шевченківському районі міста Києва, за період діяльності товариства відповідно до розрахунків комунального податку кількість працівників на підприємстві складає 1 особа.

Враховуючи вищевикладене відповідачем зроблено висновок про відсутність у Позивача матеріальних та трудових ресурсів для здійснення фінансово господарської діяльності, відповідно до вимог п.п. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.97 №168/97 (далі Закон України «Про ПДВ»), а тому податкові накладні, що виписані ТОВ «Інтерконтинент ЛТД»не можуть бути прийняті до уваги як первинні документи та не підтверджують правомірність віднесення до податкового кредиту ТОВ «Іноваційні Банківські Системи»сум ПДВ в бухгалтерському й податковому обліку.

На підставі акта перевірки Відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 08.11.10 №0008912310/0 про донарахування податку на додану вартість на суму 1501 431 грн., з яких 1000 954 грн. за основним платежем, 500 477 грн. за штрафними санкціями.

Заслухавши міркування представників сторін по справі, дослідивши подані сторонами докази та пояснення, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п. 7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»- право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Згідно п.п. 7.2.6 п.7.2 ст.7 цього Закону Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно з п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України „Про ПДВ” податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 зазначеного закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до Акта перевірки (арк. 18) між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтерконтинент ЛТД»був укладений договір купівлі продажу касового обладнання та комплектуючих від 01.07.09 №01/07 (далі Договір).

Згідно з цим Договором ТОВ «Інтерконтинент ЛТД»зобовязується передати у власність Покупця (ТОВ «Іноваційні банківські системи») касове обладнання та комплектуючі (товар), а Покупець зобовязується прийняти вказаний товар і оплатити його.

Згідно Договору найменування, одиниця виміру, загальна кількість товару, що підлягає поставці, ціна за одиницю товару, його часткове співвідношення (асортимент, номенклатура), визначаються відповідно до Рахунків, які є невідємною частиною Договору.

Загальна вартість товару за Договором дорівнює сумарній вартості товару, поставлено Постачальником на умовах визначених Договором.

Відповідно до умов Договору Позивачем в якості оплати за поставлений товар на розрахунковий рахунок ТОВ «Інтерконтинент ЛТД»(код ЄДРПОУ 36351432) перераховано грошові кошти у розмірі 6 005 719,99 грн. (ПДВ 1000954,00 грн.), на що ТОВ «Інтерконтинент ЛТД»виписало наступні податкові накладні (а.с. 18-19):

-п/н №1 від 01.07.09 на загальну суму 51458,82 (ПДВ- 8576,47 грн.);

-п/н №9 від 03.07.09 на загальну суму 178663,66 (ПДВ- 29777,28 грн.);

-п/н №45 від 10.07.09 на загальну суму 4717,00 (ПДВ- 786,20 грн.);

-п/н №46 від 10.07.09 на загальну суму 179180,50 (ПДВ- 29863,42 грн.);

-п/н №74 від 20.07.09 на загальну суму 150219,82 (ПДВ- 25036,64 грн.);

-п/н №160 від 30.07.09 на загальну суму 114000,00 (ПДВ- 19000,00 грн.);

-п/н №199 від 31.07.09 на загальну суму 227760,00 (ПДВ- 37960,00 грн.);

-п/н №236 від 03.08.09 на загальну суму 318568,00 (ПДВ- 53094,67 грн.);

-п/н №237 від 03.08.09 на загальну суму 351980,00 (ПДВ- 5863,33 грн.);

-п/н №308 від 10.08.09 на загальну суму 414172,00 (ПДВ- 869028,67 грн.);

-п/н №725 від 28.08.09 на загальну суму 1115000,00 (ПДВ- 185833,33 грн.);

-п/н №848 від 01.09.09 на загальну суму 327193,82 (ПДВ- 54532,30грн.);

-п/н №907 від 04.09.09 на загальну суму 120000 (ПДВ- 20000 грн.);

-п/н №986 від 09.09.09 на загальну суму 255874,60 (ПДВ- 42645, 77 грн.);

-п/н №1147 від 18.09.09 на загальну суму 136931,18 (ПДВ- 22821,86 грн.);

-п/н №1211 від 21.09.09 на загальну суму 675000,00 (ПДВ- 112500,00 грн.);

-п/н №1385 від 30.09.09 на загальну суму 885000,45 (ПДВ- 147500,07 грн.);

Вищезазначені податкові накладні включено в реєстр отриманих податкових накладних за відповідні періоди та відповідно відображено в додатках №5 до декларацій з податку на додану вартість.

Інформація щодо оплати та відображення операцій ТОВ «Інноваційні Банківські Системи» по господарських відносинах з ТОВ «Інтерконтинент ЛТД»наведено в додатку №6 до Акта перевірки.

Зазначене вище свідчить про те, що нарахування позивачем податкового кредиту за укладеними з ТОВ «Інтерконтинент ЛТД»правочинами було здійснено з дотриманням чинного на той час законодавства.

Стосовно доводів відповідача про правовий статус контрагента позивача ТОВ «Інтерконтинент ЛТД»суд звертає увагу на таке.

ТОВ «Інтерконтинент ЛТД»зареєстроване Шевченківською районною у місті Києві державною адміністрацією від 30.01.09 №10741020000032638 та здійснювало господарську діяльність до 02.03.10 включно до винесення Господарським судом міста Києва постанови від 02.03.2010 у справі № 44/109-б про визнання його банкрутом.

Свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Інтерконтинент ЛТД»видано ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 19.02.09 №100200696.

Відповідно до підпункту е) п. 9.8. ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції чинної на момент здійснення господарських операцій) - реєстрація діє до дати її анулювання, якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців зроблено запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням.

Анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах "б" - "е" п.9.8. ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість», здійснюється за ініціативою відповідного податкового органу або такої особи.

Судом досліджено довідку ЄДРПОУ ТОВ «Інтерконтинент ЛТД»та встановлено, що запис про внесення інформації щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою датується 19.01.10 №10741430003032638 тобто, на момент здійснення господарської операції та виписання податкових накладних ТОВ «Інтерконтинент ЛДТ»було платником податку на додану вартість, а тому доводи відповідача про сумнівність винесених податкових накладних ТОВ «Інтерконтинент ЛДТ»є безпідставними та не підтвердженими жодними доказами.

Одночасно, суд звертає увагу на те, що чинними цивільним та господарським кодексами дійсність та реальність договору поставки, а також правомірність виписаних за ним податкових накладних не обумовлені наявністю у постачальника матеріальних та трудових ресурсів для здійснення фінансово-господарської діяльності (стор. 20 Акта перевірки).

З дослідженої судом Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 25.08.2011 суд встановив, що ТОВ «Інтерконтинент ЛДТ»відомості про відсутність юридичної особи за вказаною адресою внесені 19.01.2010, відомості про визнання зазначеного субєкта банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури - 16.03.2010, а відомості про зняття з обліку 19.12.2010. Тобто доводи відповідача, якими він обґрунтовує недійсність складених контрагентом позивача податкових накладних, стосуються обставин, що виникли після виконання позивачем та ТОВ «Інтерконтинент ЛДТ»укладеного ними правочину.

Крім того, суд звертає увагу, що виключні підстави для визнання податкової накладної недійною, визначені у п. 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року N 165. Існування цих обставин на час складання податкових накладних, на підставі яких позивач сформував податковий кредит, спростовано у судовому порядку.

Відповідно до ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Це означає, що у будь-яких спорах з субєктом владних повноважень ( у тому числі і у спорах, що виникають з податкових правовідносин) зазначене завдання судочинства не повинно нівелюватися, а суд повинен ретельно перевіряти доводи податкового органу.

З огляду на викладене вище суд вважає, що прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення є необґрунтованим та прийнятим всупереч вимог ч.3 ст2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ст.ст. 69, 70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач по справі, як субєкт владних повноважень, не виконав покладеного на нього обовязку щодо доказування.

Враховуючи вищезазначене, суд всебічно, повно та обєктивно, за правилами, встановленими ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представника позивача по справі, вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими.

Зважаючи на вищевикладене та керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмежено відповідальністю «Інноваційні Банківські системи»задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва від 08 листопада 2010 р. №0008912310/0.

Судові витрати в сумі 3,40 грн. присудити на користь Товариства з обмежено відповідальністю «Інноваційні Банківські системи»за рахунок Державного бюджету України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Головуючий Суддя Арсірій Р.О.

Судді В.В. Амельохін О.В. Пісоцька