Постанова № 20258969, 10.11.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 листопада 2011 року № 2а-11613/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Григоровича П.О. при секретарі судового засідання Очколясу О.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Нью Ворлд Грейн Юкрейн"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м.Києві по роботі з великими платниками податків

провизнання протиправним та скасування рішення № 0000534040 від 02.08.2011 року

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Нью Ворлд Грейн Юкрейн»звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0000534040 від 02.08.2011р.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлений позов, мотивуючи його наявністю правових підстав, визначених у п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», для бюджетного відшкодування суми ПДВ за серпень 2010 року. Позивач посилається на те, що висновки податкового органу про порушення позивачем вимог Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.97 року №168/97-ВР (зі змінами та доповненнями) при формуванні податкового кредиту базуються виключно на субєктивних припущеннях перевіряючих, які не мають підтвердження доказами. Не погоджуючись з висновками про завищення податкового кредиту, позивач посилається на те, що податковий кредит сформований позивачем відповідно до вимог вищезазначеного Закону, на підставі належно оформлених податкових накладних. Позивач також зазначає, що висновки відповідача стосовно порушень податкового законодавства ґрунтуються на актах перевірок інших осіб, з якими позивач не мав будь-яких стосунків, а отже висновки є надуманими та такими, що не ґрунтуються на обставинах, доведених належними та допустимими доказами. З огляду на зазначене, представник позивача просить суд скасувати оспорюване податкове повідомлення рішення.

Представник відповідача в судовому засіданні та в своїх запереченнях посилався на те, що за результатами перевірки встановлено порушення позивачем пп. 7.7.2 та пп. 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а тому, винесене податкове повідомлення-рішення від 02.08.11р. №0000534040, яким зменшено позивачу суму бюджетного відшкодування в розмірі 348517,15 грн. є цілком правомірним.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані позивачем і відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Нью Ворлд Грейн Юкрейн»зареєстровано як субєкт підприємницької діяльності - юридична особа 01.11.1999 року Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією та присвоєно код ЄДРПОУ 30577181. Підприємство знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Тургенівська, 15. ТОВ «Нью Ворлд Грейн Юкрейн»взято на податковий облік 25.11.1999 року за № 11936/2166 в ДПІ у Шевченківському районі м. Києва і на час розгляду перебуває на податковому обліку в СДПІ у м. Києві по роботі з ВВП. Підприємству видано свідоцтво платника ПДВ від 03.07.2008 року № 100125871, ІПН 305771826598. У звязку з переведенням на облік до СДПІ у м. Києві по роботі з ВВП, підприємству видано нове свідоцтво платника ПДВ від 11.03.2011 року № 100327491.

До основних видів діяльності підприємства віднесено оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин.

Працівниками Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Нью Ворлд Грейн Юкрейн»(код ЄДРПОУ 30577181) з питань відображення в податковому обліку фінансово-господарських операцій по взаємовідносинам з ПП «Трансагрогрупп»(код ЄДРПОУ 33726491), ПП «Ространсагро»(код ЄДРПОУ 33429448), ТОВ «Щедро-Ком»(код ЄДРПОУ 33367942), ТОВ «Агромарин М»(код ЄДРПОУ 37104044), ТОВ «Транском-Юг»(код ЄДРПОУ 36536622), ТОВ «Холдингова Компанія Агротехтрейд»(код ЄДРПОУ 36536287), ТОВ «Компанія Універсал НК»(код ЄДРПОУ 36099332), ТОВ «Е-Восток»(код ЄДРПОУ 34478763), ТОВ «Елфа Дисплей»(код ЄДРПОУ 33743908) за період з 01.01.2010р. по 31.12.2010р.

Висновками акту перевірки від 19.07.2011р., за наслідками перевірки правомірності відображення та формування податкового кредиту та визначення суми бюджетного відшкодування, встановлені порушення позивачем :

- вимог п.п. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», чим завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 1010036,45 грн., у тому числі за серпень 2010 року на суму 716822,39 грн.;

- вимог пп. 7.7.1, пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування на загальну суму ПДВ за серпень 2010 року в розмірі 348517,15 грн., яка підлягає зменшенню.

Таким чином, СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП винесене оскаржуване податкове повідомлення рішення форми «В1»від 02.08.2011р. №0000534040, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2010 року у розмірі 348517,15 грн.

Підставою для висновку податкового органу про завищення заявленої суми бюджетного відшкодування за серпень 2010 року, було те, що згідно зведених даних щодо задекларованих ТОВ «Нью Ворлд Грейн Юкрейн»та встановлених у ході проведення перевірки показників розділу ІІІ «Розрахунки з бюджетом за звітний період»декларацій з ПДВ за липень, серпень 2010 року, відповідачем встановлено розбіжності між сумами податкових зобовязань та сумами податкового кредиту в серпні 2010 року на суму 348517,15 грн. в розрізі контрагентів.

Так за даними платника податку відємне значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду за серпень 2010 року (рядок 21) складає 519246 грн.

Залишок відємного значення попереднього звітного (податкового) періоду за липень 2010 року, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 23) за даними перевірки склав 150940,76 грн.

Отже, враховуючи, що за даними перевірки податковим органом встановлено завищення позивачем суми податкового кредиту за серпень 2010 року в сумі 716822,39 грн., відповідачем здійснено коригування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2010 року та, як наслідок, винесене оскаржуване податкове повідомлення рішення від 02.08.2011р. №0000534040, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2010 року у розмірі 348517,15 грн. (716822,39 519 246 + 150 940,76).

Протягом періоду, що вплинув на формування суми бюджетного відшкодування за серпень 2010 року, позивач здійснював операції з купівлі зернових культур. Позивачем в рамках своєї статутної діяльності укладено ряд договорів із закупівлі зернових культур з такими постачальниками - контрагентами:

ПП «Трансагрогрупп»(код за ЄДРПОУ 33726491);

ТОВ «Компанія Універсал НК»(код за ЄДРПОУ 36099332);

ТОВ «Транском Юг»(код ЄДРПОУ 36536622);

ТОВ «Холдингова компанія «Агротехтрейд»(код за ЄДРПОУ 36536287);

Податковий орган дійшов висновку, що в порушення п. 1.6 ст. 1, п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п 4.1 ст. 4, пп. 7.2.3, пп. 7.2.6, пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»вказані підприємства у серпні 2010 року включили до складу податкових зобовязань суми ПДВ по операціям з контрагентами покупцями, в т.ч. ТОВ «Нью Ворлд Грейн Юкрейн», які проведені на підставі нікчемного правочину та підлягають зменшенню, зокрема, в сумі 716822,39 грн. по контрагентах:

ПП «Трансагрогрупп»за серпень 2010 року на суму 61370,91 грн.;

ТОВ «Компанія Універсал НК»за серпень 2010 року на суму 31953,48 грн.;

ТОВ «Транском Юг»за серпень 2010 року на суму104636,79 грн.;

ТОВ «Холдингова компанія «Агротехтрейд»за серпень 2010 р. на суму 518861,21 грн.

Наведені висновки податкового органу ґрунтуються на тих обставинах, що зазначені підприємства не мають необхідних трудових ресурсів, за місцем реєстрації не знаходиться та не мають складських ресурсів, за юридичною адресою не знаходяться, внаслідок чого неможливо перевірити правильність нарахування та сплати контрагентами податків і зборів, а отже договори укладені з цими підприємствами «мають ознаки нікчемності».

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Так, з матеріалів справи вбачається, що підприємства, по зазначеним господарським операціям видали позивачу податкові накладні. Вартість отриманого позивачем товару сплачена в повному обсязі шляхом перерахування грошових коштів на банківські рахунки підприємств, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями.

Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Згідно п.1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

У відповідності до п.п. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість»до податкового кредиту не дозволяється включення суми податку на додану вартість, сплаченого в звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), що не відносяться до складу валових витрат чи основних фондів (п.п. 7.4.4 п.7.4 ст. 7 зазначеного Закону) та витрати по сплаті податку на додану вартість, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (п.п. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 зазначеного Закону). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Таким чином, Закон України «Про податок на додану вартість»визначає два випадки неможливості включення витрат по сплаті податку на додану вартість до податкового кредиту:

- у разі, коли вартість придбаних товарів не відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) чи основних фондів;

- у разі не підтвердження витрат по сплаті податку на додану вартість податковими накладними чи митними деклараціями.

Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість зазначений Закон не містить.

В розумінні Закону України «Про податок на додану вартість»ненадходження сум податку на додану вартість до бюджету від контрагентів платника ПДВ не є підставою для виключення відповідних сум зі складу податкового кредиту такого платника, оскільки для віднесення відповідних сум податків, сплачених в ціні товару до податкового кредиту, не передбачається умова про сплату цих сум до бюджету. Питання відємного значення суми поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Якщо контрагент не виконав свого зобовязання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Враховуючи зазначене, виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставить у залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншими субєктами господарювання.

Згідно з п.п. 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг);

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, право позивача на податковий кредит відповідно до зазначеної норми Закону виникло по факту отримання податкових накладних.

Відповідно до п.п.7.2.1 п.7.2. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна, має містити : а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до п.п. 7.2.3 п.7.2, п.п. 7.3.1 п.7.3 та п.п. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна є єдиною підставою для визначення сум податкового кредиту, оскільки тільки цей документ підтверджує одну з подій, що її здійснено покупцем: чи то оплату товару чи отримання товару від продавця, що є підставою для виникнення податкових зобовязань з податку на додану вартість.

Згідно з п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України № 168, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст.9 цього Закону.

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Підпунктом 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР визначено, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Судом встановлено, податкові накладні за договірними відносинами з контрагентами, оформлені у відповідності до вищевказаних норм Закону України №168, правильність оформлення яких відповідачем ані під час перевірки, ані під час розгляду справи не заперечувалась, копія накладних залучена до матеріалів справи.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначений в п. 7.7. закону України «Про податок на додану вартість».

Пункт 7.7.1. закону встановлює, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 закону, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 закону, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

7.7.2. Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Закон № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»не ставить в залежність віднесення відповідних сум податків, сплачених в ціні товару, до податкового кредиту від сплати контрагентом податкового зобовязання до бюджету.

Перевіркою встановлено, що згідно наданих документів у періоді що перевірявся, ТОВ «Нью Ворлд Грейн Юкрейн»згідно договорів купівлі-продажу брав на себе зобовязання прийняти товар та оплатити його вартість.

Згідно умов договорів, фінансово-господарські відносини між позивачем та контрагентами оформлені відповідними видатковими та податковими накладними, доставка товару оформлена товарно-транспортними накладними.

В рахунок оплати за отриманий товар ТОВ «Нью Ворлд Грейн Юкрейн»перераховувало кошти субєктами господарювання у безготівковій формі. Дебіторська та кредиторська заборгованість між субєктами господарювання відсутня.

На момент укладання договорів та в період вчинення спірних операцій позивач та підприємства - контрагенти були зареєстровані в податковому органі як платники ПДВ, доказів анулювання свідоцтв про реєстрацію платником ПДВ відповідачем не надано .

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що спірні операції фактично здійснені, поставки фактично відбулись, що підтверджуються сукупністю наведених вище первинних та інших документів (транспортні, складські, облікові, розрахункові, податкові накладні), які зазвичай супроводжують такого роду операції, а спірні суми бюджетного відшкодування сформовані відповідно до Закону України «Про податок на додану варість».

Характер спірних операцій відповідає звичайній господарській діяльності позивача та його основним видам діяльності, а також вказує, що для виконання цих операцій контрагенту позивача не обовязково необхідно мати складські ресурси.

При цьому, як зазначає відповідач, контрагенти позивача у спірний період мали у своєму складі незначну кількеість працівників, однак відповідачем, в порядку виконання обовязку, визначеного ч. 2 ст. 71 КАС України, не доведено, що такої кількості працівників недостатньо для організації поставок зернових, а для організації та виконання спірних операцій контрагенту позивача необхідно було мати ще і складські ресурси.

Суд, вирішуючи спір, також враховує, що оскаржуване рішення ґрунтується на результатах перевірок:

- ДПІ у м. Херсоні (акт №1923/23-4/33726491 від 08.06.11р.) щодо обставин взаємовідносин ПП “Трансагрогрупп” (контрагента позивача) з третіми особами - ПП “Альтекс”, ПП “Стилет-Юг”, ТОВ “Росттон”, ТОВ “Транс-Трейд-Ком”, ТОВ “БК ЮСГ”, ТОВ “Агромарин-М”;

- ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва (акт №574/40-40/35639294 від 29.04.2011р. «Про неможливість проведення зустрічної перевірки») щодо обставин взаємовідносин позивача з ТОВ «Холдингова компанія «Агротехтрейд»;

- ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва (акт №4165/231-00/36536622 від 22.11.10р.) щодо обставин взаємовідносин ТОВ «Транском-Юг»з третіми особами ТОВ «Спаркл», ТОВ «Санфлор-А»;

- ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва (акт №160/23-100/36099332 від 27.1.11р.) щодо обставин взаємовідносин ТОВ «Компанія Універсал- НК»з платником податків ТОВ «Елфа Дисплей»;

з якими позивач у відносини не вступав та під час розгляду справи відповідач не зміг навести звязку діяльності цих підприємств з діяльністю позивача. По своїй суті вказані акти перевірок, та викладені в них обставини взаємовідносин контрагентів позивача з іншими підприємствами стосуються виключно відносин лише цих третіх осіб та не мають правового значення при вирішенні даної справи, не спростовують факту поставки товарів за розглядуваними операціями між позивачем та його контрагентами.

Відповідачем не надано будь-яких належних та допустимих доказів, які б обєктивно ставили під сумнів фактичне здійснення цих операцій. Судом також не встановлено нікчемності угод, укладених позивачем з його контрагентом.

В контексті наведеного суд також зазначає, що відповідач не навів жодних обставин та доказів, які б свідчили про незвичність цін за спірними операціями, або про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, незвичності цих операцій для цих осіб, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або у сукупності могли свідчити про фіктивність вчинених операцій, відсутність факту поставки продукції, а також того, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагента були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Отже, при фактичному здійсненні оподатковуваних операцій, наявності у позивача первинних документів, що супроводжували дані операції, у т.ч. податкових накладних, підстав для невизнання права позивача на спірні суми валових витрат не має.

В даному випадку відповідачем не наведено обставин та не надано доказів на їх підтвердження, які б відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» унеможливлювали або ставили під сумнів законність формування позивачем спірних сум валових витрат за вищезгаданими операціями.

При цьому, суд наголошує на тому, що обовязок ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку.

При цьому, такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Отже, можливі порушення, допущені одним платником податків (наприклад, контрагентом позивача) у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків, а сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати), чого в даному випадку також не доведено відповідачем, у разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем.

Виходячи з вищенаведеного в сукупності, суд приходить до висновку, що позивач здійснював податковий облік та формував податковий кредит у спірний період відповідно до вимог чинного законодавства України, а отже правових підстав для невизнання права позивача на спірні суми бюджетного відшкодування не має, що в свою чергу свідчить про те, що оскаржуване рішення не враховує фактичних обставин та вищезазначених приписів законодавства, а отже є необґрунтованим та таким, що підлягає визнанню протиправним.

Виходячи з наведеного, позивачем дотримано усіх, передбачених Законом України «Про податок на додану вартість»передумов для формування податкового кредиту, визначення суми відємного значення та заявлення суми, що підлягає до бюджетного відшкодування.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Податковим органом не доведено, що зазначені господарські операції є фіктивними чи безтоварними, як і не доведено відсутність правових підстав для включення витрат платника податку до складу валових витрат.

За наведених обставин та системного аналізу правових норм законодавства, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, в звязку з чим оспорюване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає, що позовні вимоги ТОВ «Нью Ворлд Грейн Юкрейн»в даному випадку підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 71, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000534040 від 02.08.2011р. Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя П.О. Григорович