Постанова № 20258663, 03.11.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

03 листопада 2011 року 15:26 № 2а-19374/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т. при секретарі судового засідання Олійник Ю.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомЗакритого акціонерного товариства "Київський суднобудівний судноремонтний завод"

до Державної податкової інспекції у Подільському районі м.Києва

проскасування податкових повідомлень - рішень

за участю представників сторін:

від позивача, ОСОБА_1, довіреність № 346/41/1, від 06.10.11,

від відповідача, ОСОБА_2, довіреність № 10703/9/10, від 30.12.10,

від відповідача, ОСОБА_3, довіреність № 547/9/10-201,

від прокуратури, Давиденко О. В. посвідчення № 277,

від позивача, ОСОБА_5, довіреність № 189/41, від 16.06.11,

В С Т А Н О В И В:

Закрите акціонерне товариство "Київський суднобудівний судноремонтний завод", (далі - позивач, ЗАТ "КССРЗ"), звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва, (далі - відповідач), про скасування податкових повідомлень - рішень від 30.03.2011 р. № 0000372360/0, від 05.07.2010 р. № 0000372360/1, від 27.09.2010 р. № 0000372360/2, від 26.11.2010 р. № 0000372360/3.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за підсумками проведеної планової виїзної перевірки позивача, відповідачем зроблено необгрунтовані висновки та неправомірно визначені позивачу податкові зобовязання з податку на додану вартість за період з 01.10.2006 р. по 30.09.2009 р., а також неправомірно застосовано штрафні санкції.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.12.2010 р. відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд справи.

Представники позивача у судовому засіданні позов підтримали, щодо неправомірності визначення відповідачем сум податкових зобовязань з податку на додану вартість за результатами фінансово-господарських взаємовідносин ЗАТ “КССРЗ” з ТОВ “Буд-консалтпромторг”, зазначили, що виконання робіт і надання послуг за договорами із вказаним контрагентом носили реальний характер, що підтверджується наданими доказами, щодо неправомірності визначення відповідачем сум податкових зобовязань з податку на додану вартість за результатами перевірки правильності віднесення позивачем до складу податкового кредиту за березень - грудень 2008 р. сум податку на додану вартість, сплачених контрагентам позивача за результатами господарської діяльності, звертали увагу, що, попри те, що мали місце помилки при зазначенні індивідуальних номерів ряду контрагентів, порушення у формуванні податкових зобов'язань були відсутні і всі операції підтверджувались первинними документами, просили позов задовольнити.

Представники відповідача у судовому засіданні заперечили проти задоволення позовних вимог та зазначили, що суми податкових зобовязань та штрафних санкцій позивачу визначено правомірно за порушення вимог законодавства України, що підтверджується доказами, наявними у матеріалах справи, просили у задоволенні позову відмовити.

Представник Прокуратури Подільського району м. Києва проти позову заперечив, просив у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідачем проведено планову виїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006 року по 30.09.2009 року, за наслідками якої складено Акт від 15.03.2010р. за № 48/23-611/03149949, яким встановлено наступні порушення:

- пп. 3.1.1 п. 3 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, п. 6.5 ст. 6, пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”: позивачем занижено податкові зобов'язань шляхом не нарахування та не включення до податкових зобов'язань з ПДВ частини суми доходу у розмірі 2295,09 грн. ( в квітні 2007р. на суму 2295,09 грн.) від суми отриманої оплати в розмірі 69352,65 грн. за наслідками виконання зобовязань за договором про надання послуг від 30.03.2007 р. за № 369, укладеного з DAWSON GRUP LIMITED (Великобританські Віржинські острови);

- пп. 7.2.3, 7.2.4 п. 7.2 ст. 7, пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України „ Про податок на додану вартість”: позивачем безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ за фінансово-господарськими операціями з ТОВ “Будконсалтпромторг”, що містять ознаки нікчемних правочинів, та в звязку з неправомірним включенням підприємством до додатків 5 розшифровок податкового зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів до податкових декларацій з податку на додану вартість за березень грудень 2008 р. сум податкового кредиту по контрагентах найменування та знаходження яких не можливо встановити.

За результатами вище вказаної документальної перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.03.2010р. за № 0000372360/0 на суму 2055 615,00 грн. (за платежем “податок на додану вартість”), в. т.ч. за основним платежем 1370410,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 685205,00 грн.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням від 30.03.2010 року за № 0000372360/0 ЗАТ “КССР” звернулось з первинною скаргою до відповідача.

ДПІ у Подільському районі м. Києва рішенням від 29.06.2010р. за № 11881/10/25-007 про результати розгляду скарги, залишила без змін податкове повідомленнярішення від 30.03.2010р. за № 0000362360/0.

За результатами розгляду первинної скарги ДПІ у Подільському р-ні м. Києва було прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.07.2010р. за № 0000372360/1 на суму 2055 615,00 грн.

ДПА у м. Києві рішенням від 06.09.2010р. за № 9231/7/25-114 про результати розгляду повторної скарги підприємства скасувала податкове повідомлення рішення від 30.03.2010р. за № 0000372360/0 (в т.ч. з урахуванням податкового повідомлення-рішення від 05.07.2010р. за № 0000372360/1) в частині 287 079,00 грн. нарахованого податку на додану вартість за основним платежем та 143539,50 грн. штрафної (фінансової) санкції, а в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення залишила без змін.

За результатами розгляду ДПА у м. Києві повторної скарги позивача, ДПІ у Подільському р-ні м. Києва було прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.09.2010р. за № 0000372360/2 на суму 1624996,50 грн.

За результатами розгляду ДПА України повторної скарги позивача, було прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.11.2010р. за № 0000372360/3 на суму 1624 996,50 грн.

Таким чином, за результатами перевірки (акт № 48/23-611/03149949 від 15.03.2010р.) та розгляду скарг підприємства в адміністративному порядку, ЗАТ “КССРЗ” донараховано податок на додану вартість (основний платіж) в розмірі 1083 331,00 грн. і застосовано штрафні санкції на суму 541 665,50 грн.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Щодо заниження позивачем сум податкового зобов'язання з ПДВ за ІІІ-ІV-ий квартали 2008 р. в результаті включення до сум податкового кредиту за аналогічний період сум ПДВ по податкових накладних, наданих позивачу ТОВ “Будконсалтпромторг”.

Між позивачем та ТОВ “Будконсалт-промторг” (код за ЄДРПОУ 35465247) були укладені договори від 25.09.2008 року за № 785 та від 02.07.2008 року за № 020708/1.

Згідно договору від 25.09.2008р. за № 785, ТОВ “Будконсалтпромторг” (Виконавець) зобовязувався за дорученням ЗАТ “КССРЗ” (Замовник) виконати ряд робіт та надати послуги, а саме: виготовити відповідно до Технічного завдання рекламні конструкції у кількості 4 шт.; здійснити монтаж рекламних конструкцій відповідно до Технічного завдання у кількості 8 шт.

Згідно актів здачі-приймання робіт виписано податкову накладну від 26.09.2008р. за № 211 на суму 400 000,00 грн. (в т. ч. ПДВ 66 666,67 грн.). Суми податку на додану вартість в розмірі 66666,67 грн. по такій податковій накладній включено до податкового кредиту ЗАТ “КССРЗ” у податковій декларації з ПДВ за вересень 2008 року.

25.09.2008р. позивачем було перераховано кошти в розмірі 400000,00 грн. (платіжне доручення № 579 від 26.09.2008р.) на розрахунковий рахунок ТОВ “Будконсалтпромторг”.

Згідно договору від 02.07.2008р. за № 020708/1 ТОВ “Будконсалтпромторг” (Підрядник) зобовязувався за дорученням ЗАТ “КССРЗ” (Замовник) виконати ремонтні роботи приміщення, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Сакальській, 3 (п. 1.1 Договору). Загальна суму договору становила 755000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 125833,33 грн.). 25.07.2008р. було виписано податкову накладну від за № 162 на суму 755 000,00 грн. (в т. ч. ПДВ 125 833,33 грн.). Суми податку на додану вартість в розмірі 125 833,33 грн. по такій податковій накладній включено до податкового кредиту ЗАТ “КССРЗ” у податковій декларації з ПДВ за липень 2008р.

Актом перевірки відповідача встановлено, що вказані операції мали фіктивний характер, і як наслідок у позивача були відсутні підстави для включення до складу податкового кредиту сум ПДВ по податкових накладних від 25.07.2008р. за № 162 на суму 755 000,00 грн. (в т. ч. ПДВ 125 833,33 грн.) та від 26.09.2008р. за № 211 на суму 400 000,00 грн. (в т. ч. ПДВ 66 666,67 грн.), отриманих від ТОВ “Будконсалтпромторг”.

Вироком Подільського районного суду м. Києва від 14.04.2009 року по кримінальній справі № 1-271/09 ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, який значився директором і засновником ТОВ “Будконсалтпромторг” та від імені якого підписувались перелічені вище податкові накладні, визнано винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на 3 роки.

Зокрема, під час розгляду кримінальної справи Подільським районним судом м. Києва встановлено, що в лютому 2007 р. ОСОБА_6 вступив попередню змову з невстановленими слідству особами про створення та придбання на його імя в органах державної влади за грошову винагороду ТОВ “Будконсалтпромторг”(код ЄДРПОУ 35465247), до ведення фінансово-господарської діяльності якого не мав жодного відношення.

Засвідчену копію вказаного вище вироку Подільського р-ного суду м. Києва від 14.04.2009 року по кримінальній справі № 1-271/09 було надано представником відповідача в ході судового розгляду даної справи.

Відповідно до вимог пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” (в редакції, чинній на час існування спірних правовідносин), передбачено, що податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Пп. 7.2.4 п.7.2, пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку передбаченому ст. 9 Закону України “Про податок на додану вартість”.

Відповідно пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Згідно пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Разом з тим, абзацом 1 пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” встановлено, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

В пункті 18 Порядку заповнення податкової декларації, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997р. за № 165 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23.06.1997р. за № 2333/2037), зокрема, визначено, що усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати продаж товарів (робіт, послуг) та скріплюються печаткою такого платника податку-продавця.

До суду представником відповідача були надані належним чином засвідчені копії судових рішень Окружного адміністративного суду м. Києва та Київського апеляційного адміністративного суду по справах № 2а-9661/10/2670 та № 2а-9662/10/2670.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.09.2010 року по справі № 2а-9661/10/2670 за позовом ДПІ у Подільському районі м. Києва до ЗАТ "Київський суднобудівний-судноремонтний завод" та ТОВ "Будконсалтпромторг" про стягнення коштів в дохід бюджету, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.01.2011 року, встановлено безтоварність господарських операцій, та що укладений між ЗАТ "КССРЗ" та ТОВ "Будконсалтпромторг" договір на виготовлення і монтаж рекламних конструкцій від 25.09.2008 року №785, є нікчемним.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.11.2010 року по справі №2а-9662/10/2670 за позовом ДПІ у Подільському районі м. Києва до ЗАТ "Київський суднобудівний-судноремонтний завод" та ТОВ "Будконсалтпромторг" про стягнення коштів В дохід бюджету, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.02.2011 року, встановлено, що виробничі потужності ТОВ "Будконсалтпромторг", необхідні для здійснення ремонтних робіт, відсутні, а укладений між ЗАТ “КССРЗ”та ТОВ “Будконсалтпромторг”договір на виконання ремонтних робіт від 02.07.2008 року за № 020708/1, є нікчемним.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини'

Згідно з частиною другою статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

За приписом частини першої статті 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Враховуючи встановлені судовими рішеннями обставини щодо нікчемності договорів між ЗАТ “КССРЗ” та ТОВ Будконсалтпромторг", беручи до уваги, що такі нікчемні правочини не створюють юридичних наслідків, суд приходить до висновку, що у позивача були відсутні підстави для включення до податкового кредиту сум ПДВ за податковими накладними, виданими ТОВ “Будконсалтпромторг”.

Щодо заниження позивачем сум податкового зобовязання з ПДВ за березень грудень 2008 р. у звязку з включенням позивачем сум податкового кредиту по контрагентах, найменування та знаходження яких не можливо встановити, суд звертає увагу на наступне.

Судом встановлено, що перевіркою достовірності відображених показників у поданих підприємством податкових деклараціях з ПДВ (зокрема, рядок 17 “Усього податкового кредиту”) за період з 01.10.2006р. по 30.09.2009р. на загальну суму 15750954,00 грн. встановлено, що позивачем до додатку 5 “Розшифровок податкового зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів” до податкових декларацій з ПДВ включено до податкового кредиту податок на додану вартість на загальну суму 888536,5 грн. по контрагентах (індивідуальні податкові номери 242670926666, 27720326153, 1313026078, 347600526548, 338827726510, 34576566552, 3291532655), найменування та знаходження яких не можливо встановити. Перевіркою реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, виписок банку та платіжних доручень не встановлено взаємовідносин з контрагентами які включено до додатку 5 та до податкового кредиту податкових декларацій з ПДВ відповідних періодів (зокрема, індивідуальні податкові номери платників податку-покупців на податкових накладних наданих Позивачем під час перевірки та суду не відповідають аналогічним даним, зазначеним в додатках 5 до податкових декларацій з ПДВ за березень-грудень 2008 р.).

Представниками позивача на підтвердження своїх позовних вимог були надані копії податкових накладних та податкових декларації по ПДВ за березень-грудень 2008 р. з усіма додатками до них, які не спростували висновків акту перевірки.

Відповідно до пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, 03.04.1997р. за № 168/97-ВР, платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” визначено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

У пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону. При цьому згідно п. 9.1, 9.2 ст. 9 цього Закону центральний податковий орган веде реєстр платників податку. Будь-якій особі, яка реєструється як платник податку на додану вартість, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для справляння цього податку.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджених податковими накладними (пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону).

Відповідно пп. 7.2.8 п. 7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком, а також які не є об'єктами оподаткування згідно із статтею 3 та звільнених від оподаткування згідно із статтею 5 цього Закону. Зведені результати такого обліку відображаються у податкових деклараціях, форма і порядок заповнення яких визначаються відповідно до закону.

Згідно Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997р. за № 166 (затверджений в Міністерстві юстиції України 30.06.2005р. за № 702/10982 дані, наведені в декларації, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.

Пунктом 4.2 цього Наказу встановлено, що у складі декларації повинні подаватися всі необхідні додатки до декларації, подання яких передбачено цим Порядком, у тому числі розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та додаток 2 до податкової декларації з податку на додану вартість (скороченої)/(переробного підприємства)/(спеціальної).

Пунктом 4.4 Наказу передбачено, що якщо платник самостійно виявив помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, то такий платник зобов'язаний подати в порядку, установленому для подання декларацій з податку на додану вартість (без урахування граничного терміну подання, але з урахуванням строків давності, встановлених статтею 15 Закону № 2181, уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок.

Платник податку має право не подавати вказаний розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі декларації за будь-який наступний звітний (податковий) період (з урахуванням зазначених у першому абзаці строків давності та положень пункту 17.2 Закону № 2181, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Такий спосіб самостійного виправлення платником помилки може бути застосований у разі виправлення у декларації звітного (податкового) періоду помилок лише однієї раніше поданої декларації.

У разі подання уточнюючих розрахунків податкових зобовязань з ПДВ з виправленням самостійно виявлених помилок, у яких проводиться коригування податкових зобовязань та/або податкового кредиту, Розшифровки в розрізі контрагентів подаються на суму уточнення з відповідним знаком (“+”ч “").

При цьому відповідні уточнюючі розрахунки можуть бути подані і в разі виправлення помилок у Розшифровках податкового зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, які не вплинули на правильність визначення показників податкової декларації з ПДВ. Показники таких уточнюючих розрахунків підкреслюються, а в Розшифровках відображаються дані лише по тих контрагентах, які потребують коригування.

Представниками позивача будь-яких доказів на підтвердження подання до ДПІ у Подільському р-ні м. Києва уточнюючих розрахунків до податкових декларацій з ПДВ за березень грудень 2008 р. з доданими до них додатками 5 “Розшифровки податкового зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів” з відповідними коригуваннями індивідуальних податкових номерів контрагентів-продавців надано не було.

Щодо заниження позивачем податкових зобовязань з ПДВ за липень 2007 р. в сумі 287079 грн., судом встановлено, що дана сума заборгованості позивача була виключена з суми донарахувань по податку на додану вартість на підставі рішення Державної податкової адміністрації у м. Києві про результати розгляду скарги від 06.09.2010 р. № 9231/7/25-114.

Щодо заниження позивачем суми податкового зобов'язання з ПДВ за квітень 2007 р. У звязку із не нарахуванням та не включенням до податкових зобов'язань з ПДВ частини суми доходу у розмірі 2295,09 грн., судом встановлено та не заперечувалось представниками сторін, що ЗАТ “КССРЗ” було укладено договір від 30.03.2007 р. за № 369 про надання послуг по конвертації судна проекта 00352 з DAWSON GRUP LIMITED (Великобританські Віржинські острови) на загальну суму 13753,0 дол. США.

Відповідно до положень вказаного Договору, Виконавець (ЗАТ “КССРЗ”) бере на себе зобовязання щодо надання послуг в строк до 14.04.2007р., а Замовник (DAWSON GRUP LIMITED) зобовязується здійснити оплату наданих послуг по конвертації корпусу судна проекта 00352.

За результатами наданих послуг, сума доходу отриманого позивачем від наведеної операції становить 13753,0 дол. США (еквівалент у гривнах становить 69 352,65 грн.).

Разом з тим, при проведенні перевірки даних кореспонденції бухгалтерського рахунку 643 “Податкові зобов'язання”з бухгалтерським рахунком 31 “Розрахунковий рахунок”301 "Каса в національній валюті", 302 "Каса в іноземній валюті" 362 "Розрахунки з іноземними покупцями", 701/5 "Доходи від реалізації готової продукції", контрактів, реєстрів виданих податкових накладних, податкових накладних, податкових декларацій з ПДВ, встановлено, що ЗАТ “КССРЗ” не нараховано та не сплачено податок на додану вартість по першій із подій (що підтверджують дані бухгалтерського обліку - оборот за квітень 2007р. по кредиту рах. 362, та по дебету рах. 701/5).

В судовому засіданні представники позивача пояснень щодо причин не нарахування та не включення до податкових зобов'язань з ПДВ частини суми доходу у розмірі 2295,09 грн. не надали, та визнали факт наявності даного порушення.

Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивачем не надано суду достатні докази в обгрунтування своїх позовних вимог.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, надав суду належні, достатні та беззаперечні докази в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення та довів правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Приймаючи до уваги викладене у сукупності, керуючись вимогами ст. ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні позову Закритого акціонерного товариства "Київський суднобудівний судноремонтний завод" до Державної податкової інспекції у Подільському районі м.Києва про скасування податкових повідомлень - рішень відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України, в судовому засіданні 03.11.2011 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Постанова у повному обсязі складена та підписана 16 листопада 2011 року.

Суддя Ю.Т. Шрамко