Постанова № 20258571, 17.11.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 листопада 2011 року № 2а-15346/11/2670

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-інвестиційна компанія «Інтерєврогруп»

до відповідача Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва

про визнання протиправним та скасування рішення, зобовязання вчинити певні дії,

Суддя Добрянська Я.І.

Представники:

від позивача: Михайловський В.О. (клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні)

від відповідача: Шуневич В.В. (не заперечив проти розгляду справи в письмовому провадженні)

На підставі ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто в порядку письмового провадження.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Промислово-інвестиційна компанія «Інтерєврогруп»звернувся в Окружний адміністративний суд міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування рішення, зобовязання вчинити певні дії.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.10.2011 р. було відкрито провадження у справі № 2а-15346/11/2670 та призначено справу до судового розгляду.

В позовній заяві позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва № 2008/15-211 від 19.08.2011 р. про визнання як неподаною - податкової звітності - декларації ТОВ «Промислово-інвестиційна компанія «Інтерєврогруп»з податку на додану вартість за звітний податковий період «липень 2011 р.»;

- зобов'язати Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі м. Києва перенести до електронних баз податкової звітності показники поданої ТОВ «Промислово-інвестиційна компанія «Інтерєврогруп»Декларації з податку на додану вартість за звітний податковий період «липень 2011 р.»;

- стягнути на користь ТОВ «Промислово-інвестиційна компанія «Інтерєврогруп»з Державного бюджету України судові витрати.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач дійшов помилкового висновку про не зазначення позивачем в поданій податковій декларації з податку на додану вартість за звітний податковий період «липень 2011 р.»обовязкового реквізиту «місцезнаходження платника податків», а саме зазначення недостовірного реквізиту щодо адреси (місцезнаходження) платника податків, а отже рішення податкового органу щодо визнання такої податкової декларації неподаною - є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідачем були подані письмові заперечення на позов, в яких відповідач просить суд у задоволенні позову відмовити повністю.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначив, що в поданій податковій декларації з податку на додану вартість за звітний податковий період «липень 2011 р.»позивачем в якості обовязкового реквізиту адреси (місцезнаходження) платника податків, було зазначено адресу: 03039, АДРЕСА_1, однак за наслідками запиту № 4044/26-1/52 від 29.07.2011 р. на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків, Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва було отримано повідомлення № 995/29-120 від 29.07.2011 р. про відсутність ТОВ «Промислово-інвестиційна компанія «Інтерєврогруп»за його місцезнаходженням та невстановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи, а відповідно, податковий орган, основним завданням якого є контроль за дотриманням субєктами господарювання вимог податкового та іншого законодавства України (зокрема проведення камеральних, документальних (планових або позапланових; виїзних або невиїзних) та фактичних перевірок), не може здійснювати такий контроль над товариством, що не знаходиться за місцем своєї державної реєстрації, а тому оскаржувані рішення щодо визнання неподаними податкових декларацій позивача - є правомірними та скасуванню не підлягають.

В судовому засіданні 17.11.2011 р. представниками сторін були надані всі докази в підтвердження їх правових позицій, а також представником позивача було заявлено клопотання (що також подано в письмовому вигляді через канцелярію суду) про розгляд справи в порядку письмового провадження, проти якого також не заперечив представник відповідача.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС УкраїниОсоба, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Згідно до ч. 1 ст.41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Зважаючи на викладене, суд ухвалив продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розглянувши подані сторонами матеріали, заслухавши пояснення їх представників в минулому судовому засіданні, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Промислово-інвестиційна компанія «Інтерєврогруп»(код ЄДРПОУ - 34568909) було взято на податковий облік в Державній податковій інспекції у Голосіївському районі м. Києва як платника податків та отримало індивідуальний податковий номер 345689026502.

Згідно з вимогами, визначеними Податковим кодексом України, платник податків подає до податкового органу податкові декларації з податків, зборів та обов'язкових платежів.

Так, 16 серпня 2011 р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Промислово-інвестиційна компанія «Інтерєврогруп»за допомогою електронної пошти було подано до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва декларацію з податку на додану вартість за звітний податковий період «липень 2011 р.».

Цього ж дня від відповідача на електронну пошту позивача надійшло повідомлення про прийняття декларації та її реєстрацію за № 9006688283.

19 серпня 2011 р. відповідачем було прийнято рішення № 2008/15-211 про визнання податкової декларації позивача з податку на додану вартість за звітний податковий період «липень 2011 р.», такою що неподана.

Не погоджуючись з прийнятим Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва рішенням № 2008/15-211 від 19 серпня 2011 р. про визнання податкової декларації з податку на додану вартість за звітний податковий період «липень 2011 р.», такою що неподана, позивач оскаржив його в судовому порядку до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Окружний адміністративний суд м. Києва дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, зважаючи на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 р. № 509-ХП (із змінами та доповненнями), якою передбачені обов'язки і відповідальність посадових осіб органів державної податкової служби: «Посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримуватись Конституції та законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права».

Згідно з п. 3 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу»від 04.12.1990 р. № 509-ХІІ (із змінами та доповненнями), державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують такі функції: контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.

Згідно вимог п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2756- ІV, платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Відповідно до п. 49.8 ст. 49 Податкового кодексу України, прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Згідно вимог п. 48.3 ст. 48 Податкового кодексу України, податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити:

- тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий);

- звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація;

- звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку);

- повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами;

- код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер;

- реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті);

- місцезнаходження (місце проживання) платника податків;

- найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність;

- дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми);

- ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток посадових осіб платника податків;

- підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Як видно з податкової декларації по податку на додану вартість за звітний податковий період «липень 2011 р.», копія якої містяться в матеріалах справи, позивачем в якості обовязкового реквізиту адреси (місцезнаходження) платника податків, було зазначено адресу: 03039, АДРЕСА_1.

Однак, як видно з наявних матеріалів справи, за наслідками запиту № 4044/26-1/52 від 29.07.2011 р. на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків, Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва було отримано повідомлення № 995/29-120 від 29.07.2011 р. про відсутність ТОВ «Промислово-інвестиційна компанія «Інтерєврогруп»за його місцезнаходженням та невстановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи.

Відповідно до п. 4.5 Розділу 4 Наказу ДПА України від 31.12.2008 р. № 827 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України»зі змінами внесеними наказом ДПА України від 06.04.2009 р. № 168 «Про впровадження централізованої системи електронної податкової звітності платників податків в органах ДПС України»та Наказу ДПА України № 39 від 27.01.2010 р. «Про внесення змін до Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України», якщо надана органу ДПС платником податків податкова звітність заповнена ним з порушенням правил, зазначених у затвердженому порядку заповнення, то вона може бути не визнана таким органом ДПС як податкова декларація, а саме:

1) у ній не зазначено обов'язкових реквізитів або не проставлено прочерк у показниках, які не заповнюються;

2) її не підписано відповідними посадовими особами (факсиміле не дозволяється);

3) не скріплено печаткою платника податків;

4) відсутні обов'язкові додатки до податкової звітності, передбачені порядком заповнення відповідної звітності;

5) неможливо прочитати текст або цифри внаслідок пошкодження (наприклад, документи, залиті чорнилом або іншою рідиною, потерті);

6) наявні порвані аркуші, підчищення, помарки, виправлення, дописки і закреслювання;

7) подана ксерокопія звітних документів;

8) звітність з податку на додану вартість, подана неплатником ПДВ.

У таких випадках працівники структурного підрозділу ОДПС, до функцій якого належить приймання податкової звітності, в усній формі попереджають платника податків про виявлені недоліки і право невизнання органом ДПС такої податкової звітності відповідно до норм Закону № 2181.

Крім того, як вбачається з наявних матеріалів справи, позивачем ТОВ «Промислово-інвестиційна компанія «Інтерєврогруп»було укладено з ТОВ «Компанія В.С.В.»договір суборенди № 73 від 11.09.2011 р., згідно якого Орендар (ТОВ «Компанія В.С.В.») передав, а Суборендар (ТОВ «Промислово-інвестиційна компанія «Інтерєврогруп») прийняв в тимчасове володіння та користування приміщення за адресою: 03039, АДРЕСА_1, площею 4 (чотири) кв.м. для забезпечення діяльності виконавчо-розпорядчого органу управління ТОВ «Промислово-інвестиційна компанія «Інтерєврогруп».

Згідно договору оренди нежитлового приміщення № б/н від 01.09.2009 р., ТОВ «Компанія В.С.В.»взяло в оренду в громадянина України ОСОБА_5 нежитлове приміщення загальною площею 30 кв.м. за адресою: 03039, АДРЕСА_1, що належить орендарю на праві приватної власності.

Однак, як було зазначено представником відповідача та вбачається з наявних матеріалів справи (зокрема роздруківки з бази ДПА України про кількість юридичних осіб, що зареєстровані за відповідною адресою), за адресою: 03039, АДРЕСА_1 (що зазначена позивачем, як адреса його юридичної реєстрації) зареєстровано 219 юридичних осіб.

З наведеного вбачається, що адреса: 03039, АДРЕСА_1 є адресою масової реєстрації юридичних осіб з метою переховування від контролюючих органів, та перешкоджання здійснення останніми їх функцій згідно чинного законодавства.

Крім того, відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи ТОВ «Промислово-інвестиційна компанія «Інтерєврогруп»(копія якого наявна в матеріалах справи) та витягу з ЄДРПОУ станом на 04.10.2011 р., місцем знаходження юридичної особи значиться: 03039, АДРЕСА_1, без зазначення номеру корпусу, кімнати, офісу, приміщення тощо.

Також, зважаючи на роздруківку з бази ДПА України про кількість юридичних осіб, що зареєстровані за адресою: 03039, АДРЕСА_1, а саме - 219 юридичних осіб, судом вбачається, що за вказаною адресою має знаходитись будівля зі значною кількістю приміщень (офісів, кімнат), номер (найменування) якої має зазначатись юридичною особою в адресі її юридичної реєстрації, з метою належної взаємодії з податковими та іншими контролюючими органами.

З огляду на викладене, суд також погоджується з позицією податкового органу про неможливість встановлення знаходження позивача за вказаною адресою, оскільки розшукати певну юридичну особу за адресою, де зареєстровано 219 юридичних осіб не вбачається за можливе.

Згідно вимог п. 49.15 ст. 49 Податкового кодексу України, податкова декларація, надіслана платником податків або його представником поштою або засобами електронного зв'язку, вважається неподаною за умови її заповнення з порушенням норм пунктів 48.3 і 48.4 статті 48 цього Кодексу та надсилання податковим органом платнику податків письмової відмови у прийнятті його податкової декларації.

А оскільки позивачем при укладенні договору суборенди частини приміщення, не було визначено фактичного місця оренди у багатоповерховій будівлі та не зазначено номеру кімнати (офісу), то відповідно позивачем до ЄДРПОУ надано не повну адресу щодо свого місцезнаходження. А відтак, позивачем порушено вимоги п. 48.3 ст. 48 Податкового кодексу України, а саме: подано податкову звітність із зазначенням недостовірного обовязкового реквізиту - місцезнаходження платника податків.

Зважаючи на викладене, суд вважає правомірними дії Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва щодо прийняття рішення про визнання такою, що не подана податкової декларації з податку на додану вартість за звітний податковий період «липень 2011 р.», згідно вимог п. 48.3 ст. 48, п. 49.8 ст. 49 Податкового кодексу України, внаслідок зазначення позивачем недостовірного обовязкового реквізиту - достовірного місцезнаходження платника податків, що не було допустимими доказами спростовано позивачем в ході розгляду даної адміністративної справи.

Також, суд погоджується з позицією відповідача стосовно того, що податковий орган, основним завданням якого є контроль за дотриманням субєктами господарювання вимог податкового та іншого законодавства України (зокрема проведення камеральних, документальних (планових або позапланових; виїзних або невиїзних) та фактичних перевірок), не може здійснювати такий контроль над товариством, що не знаходиться за місцем своєї державної реєстрації, або таке товариство не можливо розшукати за місцем його державної реєстрації.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як субєкт владних повноважень, довів суду правомірність прийнятого ним рішення № 2008/15-211 від 19.08.2011 р. про визнання податкової декларації позивача з податку на додану вартість за звітний податковий період «липень 2011 р.», такою що неподана, що також підтверджується допустимими доказами, наявними в матеріалах справи, натомість як позивач не надав суду обґрунтовані пояснення, що підтверджуються допустимими доказами щодо протиправності дій відповідача стосовно прийняття оскаржуваного рішення про визнання податкової декларації позивача з податку на додану вартість за звітний податковий період «липень 2011 р.», такою що не подана.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, та керуючись ст.ст. 2, 71, 86, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.В позові відмовити.

Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя: Я.І. Добрянська

Дата складання та підписання в повному обсязі постанови 18.11.2011 р.